Рішення № 56187311, 17.02.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2016р. Справа№ 5015/5957/11

За позовом: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м.Львів

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», м. Львів

за участю

про стягнення 8 034 764 грн. 07 коп.

Головуючий суддя Мазовіта А.Б.

Суддя Манюк П.Т.

Суддя Фартушок Т.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник (довіреність №09-42 від 05.01.2016 р.);

від відповідача: ОСОБА_2, представник (довіреність від 03.12.2015 р.);

прокурор: Шевчук В.В., прокурор відділу (посвідчення №027882)

Державна екологічна інспекція в Львівській області, м. Львів звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Західенерго», м. Львів про стягнення 8 034 764 грн. 07 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 13.10.2011р. призначив розгляд справи на 26.10.2011 р. Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалах суду, в судових засіданнях оголошувалась перерва.

Ухвалою суду від 30.11.2011 р. провадження у справі №5015/5957/11 було зупинено до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №2а-12227/11/1370 за позовом ПАТ «Західенерго» до Державної екологічної інспекції в Львівській області про скасування припису №39 від 22.03.2011 р. та визнання дій відповідача протиправними, яка перебувала на розгляді в Львівському окружному адміністративному суді.

Ухвалою від 16.10.2014 р. провадження у справі №5015/5957/11 було поновлено, розгляд справи призначено на 27.10.2014 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду. За клопотанням представників сторін строк вирішення спору був продовжений.

Ухвалою суду від 10.11.2014 р. провадження у справі №5015/5957/11 було зупинено до набрання законної сили рішеннями суду у справах №813/7250/14 за позовом ПАТ «ДТЕК Західенерго» до Державної екологічної інспекції в Львівській області, про визнання неправомірними дій Державної екологічної інспекції в Львівській області щодо проведення розрахунку розмірів відшкодування збитків та №813/7249/14 за позовом ПАТ «ДТЕК Західенерго» до Державної екологічної інспекції в Львівській області про визнання неправомірними дій Державної екологічної інспекції в Львівській області щодо відбору проб і визначення результатів досліджень, які перебувають на розгляді в Львівському окружному адміністративному суді.

Ухвалою від 18.05.2015 р. провадження у справі №5015/5957/11 було поновлено, розгляд справи призначено на 02.06.2015 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду, в судових засіданнях оголошувалась перерва.

02.06.2015 р. представником відповідача через канцелярію суду було подано клопотання про призначення у справі судової екологічної експертизи та зупинення провадження у справі.

11.06.2015 р. представником відповідача через канцелярію суду було подано клопотання про призначення у справі судової інженерно-екологічної експертизи та зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 13.07.2015 р. суд в задоволенні клопотань про призначення судової експертизи відмовив.

09.07.2015 р. через канцелярію суду надійшла заява заступника прокурора Львівської області про вступ у справу.

Ухвалою від 16.07.2015 р. суд допустив до участі у справі №5015/5957/11 для представництва інтересів держави заступника прокурора Львівської області, замінив позивача - Державну екологічну інспекцію в Львівській області, м.Львів (ідентифікаційний код 34943022) процесуальним правонаступником - Державною екологічною інспекцією у Львівській області, м. Львів (ідентифікаційний код 38057086) та замінив відповідача ОСОБА_3 акціонерне товариство «Західенерго», м. Львів (ідентифікаційний код 23269555), його процесуальним правонаступником ОСОБА_3 акціонерним товариством «ДТЕК Західенерго», м. Львів (ідентифікаційний код 23269555).

Ухвалою суду від 20.07.2015 р. призначено колегіальний розгляд вказаної справи. Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію у складі суддів Фартушок Т.Б та ОСОБА_4, головуючий суддя Мазовіта А.Б.

У звязку із перебуванням судді Бортник О.Ю. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду (протокол від 09.09.2015 р.) визначено новий склад колегії, відповідно до якого суддю Бортник О.Ю. замінено суддею Коссаком С.М.

У звязку із перебуванням суддів Коссака С.М. та Фартушка Т.Б. на навчанні, автоматизованою системою документообігу суду (протокол від 28.09.2015 р.) визначено новий склад колегії, відповідно до якого суддів Коссака С.М. та Фартушка Т.Б. замінено суддями Іванчук С.В. та Манюком П.Т.

У звязку із перебуванням судді Іванчук С.В. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду (протокол від 25.11.2015 р.) визначено новий склад колегії, відповідно до якого суддю Іванчук С.В. замінено суддею Фартушком Т.Б.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду. За клопотанням представника сторони строк вирішення спору було продовжено на 15 днів.

Представникам сторін, прокурору розяснено права та обовязки, передбачені ст. 22, 29 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що уповноваженими представниками позивача 15-23 березня 2011 року було проведено перевірку дотримання підрозділом відповідача Добротвірською ТЕС вимог природоохоронного законодавства. Проведеною перевіркою (акт перевірки №39/70) встановлено, що відповідачем здійснювався скид з очисних споруд стічних вод у ріку Західний Буг на підставі встановлених нормативів ГДС (дозвіл №Укр-527-10/льв із терміном дії до 19.11.2011 р.). За результатами вимірювань показників складу та властивостей проб води, що скидалися з очисних споруд встановлено, що такий скид здійснювався з перевищенням встановлених нормативів ГДС, зокрема, за такими показниками як завислі речовини, БСК, ХСК, азот амонійний, фосфати, залізо заг. Скид стічних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС призвів до забруднення поверхневих вод ріки Західний Буг. У звязку з цим державі заподіяно збитки, розмір яких відповідно до проведеного розрахунку згідно ОСОБА_5 розрахунків розміру відшкодування заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджених Міністерством охорони навколишнього природного середовища №389 від 20.07.2009 р. становить 8 034 764 грн. 07 коп.

В судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїх запереченнях зазначив, що перевірка проводилась щодо Добротвірської ТЕС, хоча субєктом господарювання є ПАТ «Західенерго», а відокремлений підрозділ ПАТ «Західенерго» Добротвірська ТЕС не може вважатися субєктом господарювання. Крім того, зазначив, що наказ на перевірку ПАТ «Західенерго» відповідачем не видавався, повідомлення про перевірку на адресу ПАТ «Західенерго» не надходило, про результати перевірки ПАТ «Західенерго» не повідомлено. Крім того, посилається на те, що на підставі акта, який складено за результатами перевірки, позивач зобовязаний протягом пяти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства, скласти припис про їх усунення та, не пізніше пяти робочих днів з дня складення акта надати припис керівнику субєкта господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання. Натомість, про результати вимірювань показників складу та властивостей проб вод, що зазначені в протоколі № 158 від 15.03.2011 року, ПАТ «Західенерго» проінформовано не було, а тому, використання такого протоколу для здійснення розрахунку збитків є неправомірним. Також зазначив, що БСК та ХСК не є забруднюючими речовинами, що скидаються у водний обєкт, і тому не можуть бути використані для розрахунку наднормативного скиду забруднюючих речовин, а значення показників ХСК є такими, що не перевищують встановлених дозволом нормативів. Також вважає, що проведений позивачем аналіз поверхневих та зворотних вод здійснений з порушенням нормативних актів (методик, стандартів), оскільки в актах відбору проб не зазначено способу відбору проб, номеру та типу посудини, даних про обробку проб, часу відбору проб. При складанні висновків перевірки позивачем було відібрано недостатню кількість проб води, яка згідно нормативних актів мала бути відібрана в більших обємах щодо кожної із забруднюючих речовин. Таким чином, позовні вимоги є безпідставними та до задоволення не підлягають.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

15-23 березня 2011 року Державною екологічною інспекцію в Львівській області (позивач) було проведено перевірку дотримання підрозділом Публічного акціонерного товариства «Західенерго», правонаступником якого є Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (відповідач) Добротвірською ТЕС вимог природоохоронного законодавства.

На підставі проведеної 15-22 березня 2011 року позивачем перевірки дотримання Добротвірською ТЕС вимог природоохоронного законодавства, складено акт перевірки №39/70.

Виявленими порушеннями природоохоронного законодавства державі завдано збитки, у звязку з чим позивачем, відповідно до ОСОБА_5 розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №389 від 20.07.2009 р., нараховано відповідачу 8 034 764 грн. 07коп. збитків.

Позивач за вих. №03-1898 від 11.05.2011 р. надіслав на адресу підрозділу відповідача претензію про відшкодування збитків в сумі 8 034 764 грн. 07 коп., яка залишена без розгляду та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, заподіяні збитки в розмірі 8 034 764 грн. 07 коп. станом на дату судового розгляду відповідачем не відшкодовано.

ОСОБА_5 ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (в редакції, яка була чинною на момент проведення перевірки), державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється радами та їх виконавчими і розпорядчими органами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими державними органами.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, природних територій та обєктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища.

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів на момент проведення перевірки було Міністерство охорони навколишнього природного середовища. Наказом Міністерства, в областях, містах Києві та Севастополі, створено державні екологічні інспекції, які відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства №548 від 19.12.2006 р. (чинним на момент проведення перевірки), є спеціальним підрозділом Міністерства охорони навколишнього природного середовища. На інспекції, серед інших, покладалося завдання із здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами на відповідній території.

Повноваження інспекції поширюються на територію відповідної області, міст Києва та Севастополя.

Інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за:

а) додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональним використанням, відтворенням та охороною природних ресурсів, екологічною та в межах своєї компетенції радіаційною безпекою, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органами виконавчої влади, субєктами господарювання, фізичними особами;

б) додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами); виконанням вимог висновків державної екологічної експертизи у сфері використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, транскордонне переміщення обєктів рослинного та тваринного світу.

Відповідно до Положення (п.п. 1, 6, 7, 9) інспекція має право: обстежувати в установленому порядку підприємства, установи і організації, військові та оборонні обєкти з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки; складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом; давати обовязкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до її повноважень; уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

ОСОБА_5 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період, зокрема, води.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Водного кодексу України завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних обєктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Статтею 18 Водного кодексу України, передбачено, що контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів полягає в забезпеченні додержання усіма юридичними та фізичними особами вимог водного законодавства.

Державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів, згідно ст. 19 Водного кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки), здійснюється Кабінетом Міністрів України, державними органами охорони навколишнього природного середовища, іншими спеціально уповноваженими державними органами відповідно до законодавства України.

Статтею 44 Водного кодексу України визначено обовязки водокористувачів. Так, водокористувачі зобовязані, крім іншого, дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території, використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних обєктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї, не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським обєктам та обєктам навколишнього природного середовища, утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої, здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод, здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до ст. 70 Водного кодексу України, скидання стічних вод у водні обєкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Водокористувачі зобовязані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони:

1) можуть бути використані у системах оборотного, повторного і послідовного водопостачання;

2) містять цінні відходи, що можуть бути вилучені;

3) містять промислову сировину, реагенти, напівпродукти та кінцеві продукти підприємств у кількості, що перевищує встановлені нормативи технологічних відходів;

4) містять речовини, щодо яких не встановлено гранично допустимі концентрації;

5) перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань;

6) за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи;

7) призводять до підвищення температури води водного обєкта більш ніж на 3 градуси за Цельсієм порівняно з її природною температурою в літній період;

8) є кубовими залишками, шламами, що утворюються в результаті їх очищення і знезараження.

ОСОБА_5 ст. 1 Водного кодексу України водокористування - використання вод (водних обєктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних обєктів).

Відповідно до п.п. 15-18 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 розу за № 465, скидання зворотних вод у водні обєкти допускається тільки за умови одержання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування. Необхідний ступінь очищення зворотних вод, що скидаються у водні обєкти, визначається нормативами гранично допустимого скидання (ГДС) забруднюючих речовин. Граничний обсяг скидання забруднюючих речовин у водні обєкти встановлюється у дозволі на спеціальне водокористування. Нормативи ГДС забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного поліпшення якості води і дотримання санітарно-гігієнічних нормативів у місцях розташування водозаборів, а рибогосподарських - у водних обєктах комплексного використання.

Як встановлено судом, на балансі Добротвірської ТЕС (відокремленого підрозділу відповідача) перебувають очисні споруди повної біологічної очистки, які приймають на очистку стічні води міста Добротвір та власні господарсько-побутові стічні води. Скид зворотних вод після очистки здійснюється у водний обєкт рибогосподарського водокористування II категорії - ріку Західний Буг (випуск №3).

19.11.2010 року Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Львівській області Добротвірській ТЕС видано дозвіл на спеціальне водокористування №Укр.-527-10/льв. ГДС. Термін дії даного дозволу до 19.11.2011 року. Вказаним дозволом встановлено нормативи ГДС у стічних водах, які скидаються Добротвірською ТЕС.

Як зазначалося вище, в ході перевірки позивачем дотримання Добротвірською ТЕС вимог природоохоронного законодавства, було встановлено факт скидання Добротвірською ТЕС зворотних стічних вод з перевищенням нормативів ГДС, передбачених дозволом.

За результатами протоколів вимірювань показників складу та властивостей проб води, що скидаються з очисних споруд (випуск №3), проведених позивачем (протокол №158 від 15.03.2010 р., протокол №152 від 22.03.2011 р. та протокол № 182 від 29.03.2011 р.) встановлено, що скид зворотних вод з очисних споруд випуском №3 здійснюється з перевищенням встановлених нормативів ГДС по таких показниках забруднень: завислі речовини, БСКп, ХСК, азот амонійний, фосфати, залізо загальне. Скид зворотних вод з очисних споруд з перевищенням встановлених норм ГДС призвів до забруднення поверхневих вод ріки Західний Буг.

Факт перевищення Добротвірською ТЕС встановлених нормативів ГДС встановлено у акті перевірки та підтверджується результатами інструментально-лабораторних замірів, проведених державною екологічною інспекцією. Внаслідок перевищення встановлених нормативів ГДС забруднюючих речовин, позивачем згідно ОСОБА_5 розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проведено розрахунок розміру шкоди, який становить 8 034 764 грн. 07 коп.

Відповідно до п. «є» абз. 2 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.

Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобовязані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

ОСОБА_5 ст. 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у забрудненні та засміченні вод, недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідно до ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобовязані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Статтею 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (в редакції, яка була чинною на момент проведення перевірки) до компетенції спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів віднесено подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних у результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 ЦК України. За приписами вказаної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом не беруться до уваги заперечення відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

В п. 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року №18 зазначено, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Як встановлено судом, відповідач звернувся з адміністративним позовом до Львівського окружного адміністративного суду до Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання протиправним та скасування припису відповідача №39 від 22.03.2011 року в частині п. 18 (розробити заходи по покращенню роботи очисних споруд з метою недопущення забруднення поверхневих вод) та п. 19 (при скиді зворотних вод дотримуватись встановлених нормативів ГДС); визнання протиправними дій відповідача щодо здійснення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Добротвірської ТЕС, висновки якої зафіксовані в акті № 39/70 від 15-22.03.2011 року; визнання протиправними дій відповідача щодо встановлення в акті перевірки №39/70 від 15-22.03.2011 року перевищення Добротвірською ТЕС встановлених нормативів ГДС з скиду зворотних вод по випуску № 3 у річку Західний Буг за період з 15.03.2010 року по 22.03.2011 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.03.2013 року у справі № 2а-12227/11/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014 року (справа №876/7002/13), в задоволенні вищевказаного позову відмовлено повністю.

У вказаній постанові судом встановлено, що 09.03.2011 року на адресу Державної екологічної інспекції у Львівській області надійшла вимога Львівського міжрайонного природоохоронного прокурора № 171-вих-1 від 04.03.2011 року про проведення перевірки дотримання вимог водного законодавства Добротвірською ТЕС.

Проведення перевірки здійснювалось на підставі направлення Державної екологічної інспекції у Львівській області №566 на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Добротвірською ТЕС ПАТ «Західенерго» у період з 15.03.2011 року по 28.03.2011 року, виписаного на підставі наказу Держекоінспекції у Львівській області від 14.03.2011 року №189-і/п, копії яких долучені до матеріалів справи.

Адміністративним судом також зазначено, що ПАТ «Західенерго» не оскаржується сам наказ від 14.03.2011 року № 189-і/п на проведення перевірки Добротвірської ТЕС з питань дотримання природоохоронного законодавства та не заперечується факт повідомлення Добротвірської ТЕС про проведення такої перевірки.

Водночас, ПАТ «Західенерго» вважає, що оскільки Добротвірська ТЕС є структурним підрозділом ПАТ «Західенерго» без права юридичної особи, то направлення на перевірку повинно було б надсилатись саме йому.

ОСОБА_5 наявної виписки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ПАТ «Західенерго» (ПАТ «ДТЕК Західенерго») є юридичною особою, ЄДРПОУ 23269555, зареєстрованою 15.05.1995 року виконавчим комітетом Львівської міської ради та знаходиться за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15.

У відповідності до Положення про відокремлений підрозділ ПАТ «Західенерго» Добротвірську теплову електричну станцію, що затверджене рішенням Наглядової ради позивача, оформленим протоколом №2 від 21.04.2011 року, така (Добротвірська ТЕС) розташована за адресою 80411, Львівська обл., Камянка-Бузький район, смт. Добротвір, вул. Промислова, 12.

ОСОБА_5 п. 6.2.8 ст. 6 даного Положення, Добротвірська ТЕС від імені ПАТ «Західенерго» має право представляти свої інтереси в органах державної влади та місцевого самоврядування.

У п. 7.1.10 Положення передбачено обовязок Добротвірської ТЕС виконувати норми і вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

З наведеного випливає, що хоча згідно даного Положення Добротвірська ТЕС і не є юридичною особою, а лише відокремленим підрозділом ПАТ «Західенерго», однак, фактично Добротвірська ТЕС є субєктом господарювання, оскільки з статті 12 Положення вбачається, те, що господарська діяльність відокремленого Підрозділу здійснюється з метою забезпечення виконання основних статутних завдань Товариства в порядку, визначеному законодавством України, статутом ПАТ «Західенерго» та цим Положенням.

Тому, з урахуванням положень ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а також того, що перевірці підлягала діяльність саме Добротвірської ТЕС, а не ПАТ «Західенерго», Державна екологічна інспекція у Львівській області правомірно повідомила саме ту особу, яку мала намір перевіряти - відокремлений підрозділ ПАТ «Західенерго» Добротвірську ТЕС.

Також, з наявної в матеріалах справи копії журналу реєстрації перевірок Добротвірської ТЕС, вбачається, що посадові особи Добротвірської ТЕС допустили інспекторів Держекоінспекції у Львівській області до проведення перевірки. У вказаному журналі реєстрації перевірок зазначені реквізити направлення на перевірку, так і вказаний факт проведення з 15.03.2011 року по 28.03.2011 року перевірки діяльності субєкта господарювання із відповідними підписами перевіряючих осіб Державної екологічної інспекції у Львівській області (ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14І.).

Своїм правом на недопуск до проведення перевірки у випадку недотримання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю) в разі, якщо такий би здійснювався би з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом або ненаданням копій документів, передбачених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» або неповідомлення про проведення такої перевірки, Добротвірська ТЕС не скористалася.

Таким чином, оскільки Добротвірською ТЕС було допущено інспекторів Державної екологічної інспекції у Львівській області до проведення перевірки, то, відповідно, вона своїми діями визнала за Державною екологічною інспекцією у Львівській області дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю).

Крім того, з самого акта перевірки, підписаного представниками Добротвірської ТЕС не вбачається незгоди таких з фактом проведення перевірки.

Адміністративним судом встановлено наявність належним чином оформлених наказу на проведення перевірки, повідомлення про її проведення та направлення такого Добротвірській ТЕС. Судом не виявлено недотримання Держекоінспекцією у Львівській області встановленої чинним законодавством процедури проведення перевірки.

Відповідно до п. 4.2. Порядку організації та проведення перевірок субєктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, під час підготовки до перевірки державний інспектор, якому доручено її здійснення, зобовязаний ознайомитися з матеріалами та актами попередніх перевірок об'єкта (у разі наявності).

Як встановлено судом, у 2010 році перевірка Добротвірської ТЕС проводилась лише один день (11.03.2010 р.), про що вказано в акті перевірки №45/55 від 11.03.2010 р. З огляду на те, що відповідно до КНД211.1.4.024-95 показник БСК5 визначається після 5 днів перебування води в термостаті при температурі 20 градусів за Цельсієм, результати аналізу відібраних проб води від 11.03.2010 р. в акті не відображались, оскільки були готові лише на 15.03.2010 р. Вказані обставини не відображені також у приписі, оскільки припис видавався також 11.03.2010 р. У відповідності до п. 4.2. Порядку організації та проведення перевірок субєктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства результати дослідження проб, які були взяті 11.03.2010 р., враховані під час здійснення перевірки у 2011 році.

ОСОБА_5 п. 1.5 ОСОБА_5 розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, ця ОСОБА_5 застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог субєктами господарювання природоохоронного законодавства.

Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водник ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і на підставі цієї ОСОБА_5 розраховують розмір відшкодування збитків.

Крім того, згідно п. 2.4 ОСОБА_5, з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.

Таким чином, законодавством не встановлено заборони органу державного нагляду (контролю) при складенні висновків використовувати проби, взяті в попередніх періодах перевірок, а вимоги про використання трьох проб води відповідачем дотримано.

Аналогічного висновку дійшов Львівський окружний адміністративний суд у постанові від 07.03.2013 року у справі № 2а-12227/11/1370, в якій зазначив, що дії Держекоінспекції у Львівській області по проведенню перевірки вимог природоохоронного законодавства Добротвірської ТЕС, зафіксовані у акті №39/70 від 15-22.03.2011 року, є цілком правомірними.

Відповідно до Порядку розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та переліку забруднюючих речовин, скидання яких нормується, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.1996 р. №1100, до переліку забруднюючих речовин, що нормуються у всіх випадках скидання зворотних вод віднесено розчинений кисень (мг/л). Крім того, обовязково нормуються такі фізико-хімічні показники, як біохімічне споживання кисню (БСК 5), хімічне споживання кисню (ХСК) - перманганатна окислюваність та біхроматна окислюваність, рівень токсичності води (на основі біотестування), показники бактеріологічного забруднення і рівень радіоактивності води (сумарна радіоактивність), та враховуються водневий показник (рН) і температура.

ОСОБА_5 п. 19 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 р. №465, для комунальних споруд повного біологічного очищення стічних вод встановлюються такі нормативи гранично допустимого вмісту забруднюючих речовин (мг/л): біохімічне споживання кисню (БСК5) - не більш як 15; хімічне споживання кисню - не більш як 80; завислі речовини - не більш як 15.

Тобто біохімічне споживання кисню (БСК5) та хімічне споживання кисню (ХСК) нормується та прирівнюється до забруднюючих речовин.

Як вбачається із матеріалів справи, для відповідача дозволом на спеціальне водокористування №Укр.-527-10/льв. встановлено 13 показників складу зворотних вод, у тому числі для ХСК та БСК5: затверджені фактичні концентрації у мг/л; фактичні скиди у г/год; затверджені допустимі концентрації у мг/л; затверджений ГДС у г/год; скиди, перераховані у т/рік (оціночні).

Таким чином, відповідачем здійснювався скид зворотних вод до водного обєкту з перевищенням затверджених нормативів ГДС, в тому числі по БСК та ХСК, що є порушенням статті 44 Водного кодексу України.

ОСОБА_5 розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, при розрахунку шкоди встановлюється Аі безрозмірний показник відносної небезпечності і-ї, який визначається із співвідношення за формулою 15:

Аі = 1/ГДКі,

де ГДКі, - безрозмірна величина, чисельно рівна ГДКі забруднюючої речовини у воді водного обєкта відповідної категорії.

Для речовин, за якими відсутня величина граничнодопустимої концентрації, показник відносної небезпечності Аі приймається рівним 500.

Оскільки для ХСК не встановлені нормативи ГДК (граничнодопустимої концентрації), при розрахунку шкоди позивачем правомірно застосовано показник відносної небезпечності Аі, який приймається рівним 500.

Результати замірів якості стічних вод, що скидаються Добротвірською ТЕС в р. Західний Буг, оформлені актами відбору проб води від 11.03.2010 року, 15.03.2011 року та 22.03.2011 року. Дані заміри, які встановили завищення нормативів ГДС, здійснено відділом інструментально-лабораторного та радіаційного контролю Держекоінспекції у Львівській області за участі представників лабораторії Добротвірської ТЕС.

Посилання відповідача на те, що подані позивачем акти відбору проб не містять часу відбору проб, типу посудин для проб, даних про обробку проб тощо, судом до уваги не беруться, оскільки відповідачем не наведено відповідної норми права, за якою відсутність вказаних даних тягне за собою недійсність вказаних актів.

Також не беруться судом до уваги доводи відповідача щодо обємів взятих проб, оскільки відповідачем не доведено, що обємів отриманих позивачем проб було недостатньо для встановлення результатів дослідження, обєми отриманих проб позивачем під час проведення перевірки призвели до спотворення таких результатів. Відповідачем також не наведено норми права, відповідно до яких, в разі недотримання позивачем положень нормативних актів щодо обєму отриманих проб для дослідження, результати таких досліджень не мають жодних правових наслідків та не можуть бути підставою для розрахунку завданої шкоди.

Слід також зазначити, що, як вбачається із протоколів вимірювань та актів відбору проб, забір проб проводився працівниками відділу інструментально-лабораторного контролю у відповідності до КНД 211.1.0.009-94, які в подальшому і проводили дослідження. Транспортування здійснювалося власним автотранспортом позивача, який облаштований переносними холодильниками з холодильними елементами та спеціальними кошиками для зручного розміщення ємностей з пробами.

Відділ інструментально-лабораторного контролю належним чином сертифікований для проведення відповідних досліджень, що підтверджується свідоцтвом №РЛ 806/06 від 23.08.2006 р. (чинне до 23.08.2011 р.). Таким чином, дослідження проводилося установою, що пройшла відповідну атестацію та діяла на підставі дійсного на момент проведення перевірки свідоцтва.

Під час відбору проб представниками відповідачів жодних зауважень щодо порядку отримання проб, їх обсягу, температурного режиму тощо не заявлялося.

Слід також зазначити, що відповідач також звертався до Львівського окружного адміністративного суду з позовами до Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання неправомірними дій Державної екологічної інспекції в Львівській області щодо проведення розрахунку розмірів відшкодування збитків (справа №813/7250/14) та про визнання неправомірними дій Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо відбору проб і визначення результатів досліджень (справа №813/7249/14).

Ухвалою від 05.11.2014 р. у справі №813/7250/14 та ухвалою від 24.11.2014 р. у справі №813/7249/14 Львівський окружний адміністративний суд залишив позовні заяви ПАТ «ДТЕК Західенерго» без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду. Ухвалами Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 р. та від 16.02.2015 р. вищевказані ухвали Львівського окружного адміністративного суду залишено без змін.

Судом не береться до уваги твердження відповідача про те, що позивачем при встановленні факту перевищення норм ГДС взято до уваги показники (фактичні концентрації) в мг/л, а слід було б брати до уваги в г/год, оскільки дозволом на спеціальне водокористування № Укр.-527-10/льв. ГДС Добротвірської ТЕС встановлено, що при здійсненні спеціального водокористування фактичні концентрації обчислюються в мг/л, а фактичні скиди - в г/год.

Відтак, оскільки актом №39/70 від 15-22.03.2011 року встановлено перевищення ГДС в мг/л по таких показниках: завислі речовини, амоній, азот амонійний, БСК5, БСКп, ХСК, залізо загальне, фосфати, і матеріалами справи не спростовано цього факту, суд вважає, що, Добротвірською ТЕС було допущено порушення норм гранично допустимих скидів.

Відповідно до Порядку організації та проведення перевірок субєктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008 р., акт перевірки це документ, який є, зокрема, носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства та його дотримання.

Посилання представника відповідача на те, що вина відповідача не доведена, а відтак, він не зобовязаний відшкодовувати завдану державі шкоду, суд не вважає обґрунтованими, виходячи із того, що при вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника. Відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Наведена позиція викладена також у листі Вищого господарського суду України від 01.01.2009 р. «Про результати вивчення та узагальнення судової практики вирішення господарськими судами спорів, повязаних з охороною навколишнього природного середовища».

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

ОСОБА_5 ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума збитків, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 8 034 764 грн. 07 коп.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України до джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України віднесено 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Пунктом 4 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України встановлено, що надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належить 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів обєднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Позивачем через канцелярію суду було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути завдану шкоду у розмірі 8034764грн. 07 коп. із зарахуванням 50% від суми стягнення у розмірі 4017382грн. 04 коп. до спеціального фонду місцевого бюджету Стародобротвірської сільської ради Камянка-Бузького району Львівської області, 20% від суми стягнення у розмірі 1 606 952 грн. 81 коп. до спеціального фонду обласного бюджету Львівської області, 30% від суми стягнення у розмірі 2 410 429 грн. 22коп. до спеціального фонду Державного бюджету України.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Суд зазначає, що на дату подання позивачем позову (07.10.2011 р.) розмір та порядок сплати судових витрат (державного мита) визначався Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито». Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» в редакції, яка була чинною на момент подання позову (станом на 2011 рік), із заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду сплачувалось державне мито у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 (25 500 грн. 00 коп.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ОСОБА_5 п. 27 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від сплати державного мита звільнявся позивач - Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Міністерство лісового господарства України та їхні органи на місцях, підприємства Укрзалізниці, що здійснюють захист лісонасаджень, органи рибоохорони - у справах стягнення коштів на покриття шкоди, заподіяної державі забрудненням навколишнього середовища, порушенням лісового законодавства та нераціональним використанням природних ресурсів і рибних запасів.

Також відповідно до ст. 44 ГПК України в редакції, яка була чинною на момент подання позову, до сплати позивачем підлягали витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У рішенні Конституційного суду України від 09.02.1999 р. у справі №1-7/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які помякшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте, надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. З огляду на це, суд вважає, що до сплати судових витрат у даній справі дія норм Закону України «Про судовий збір», що набрав чинності 01.11.2011 р., не поширюється.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 1, 2, 18, 19, 44, 70, 110, 111 Водного кодексу України, ст.ст. 3, 5, 20, 35, 40, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», м. Львів, вул. Козельницька, 15 (ідентифікаційний код 23269555) 8 034 764 грн. 07 коп. в рахунок відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства із зарахуванням: 30% від суми стягнення (2 410 429 грн. 22 коп.) до спеціального фонду Державного бюджету України, 20% від суми стягнення (1 606 952 грн. 81 коп.) до спеціального фонду обласного бюджету Львівської області, 50% від суми стягнення (4 017 382 грн. 04 коп.) до спеціального фонду місцевого бюджету Стародобротвірської сільської ради Камянка-Бузького району Львівської області.

Стягувач: Державна екологічна інспекція у Львівській області, м. Львів, вул. Стрийська, 98 (ідентифікаційний код 34943022).

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», м. Львів, вул. Козельницька, 15 (ідентифікаційний код 23269555) в користь державного бюджету 25 500 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 17.02.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено та підписано 22.02.2016 р.

Головуючий суддяМазовіта А.Б.

СуддяМанюк П.Т.

СуддяФартушок Т.Б.