Рішення № 56187192, 16.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2016Справа №910/32390/15Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз Буд Сервіс"

про стягнення 57 503,25 грн.

Представники:

від позивача: Сопільняк Л.П. - представник за довіреністю № 07/01-755 від 30.12.2015 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" до товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз Буд Сервіс" про стягнення 57 503,25 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.12.2012 року між ним та відповідачем укладено договір оренди №КБ/13-0009 нерухомого майна.

На виконання умов договору позивачем передано відповідачу в платне користування нерухоме майно в адміністративному будинку в м. Києві по вул. Богданівська, 10, загальною площею 70,50 кв.м.

Проте, відповідач свої зобов'язання виконував неналежним чином.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач звернувся в суд про стягнення з останнього заборгованості по сплаті орендної плати згідно договору в розмірі 57 503,25 грн., з них 22 950,72 грн. - основного боргу, 4 031,37 грн. - пені, 11 886,33 штрафу і 18 652,83 грн. збитків від інфляції.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.12.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 01.02.2016 року.

01.02.2016 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі.

В судове засідання 01.02.2016 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 25.12.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.02.2016 року розгляд справи відкладено на 16.02.2016 року.

В судове засідання 16.02.2016 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 25.12.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень конверт №01030 36583669 з направленням ухвали про порушення провадження у справі від 25.12.2015 року повернувся в суд у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03049, м. Київ, вулиця Богданівська, будинок 10, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 25.12.2015 у є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01.12.2012 року між державним публічним акціонерним товариство "Будівельна компанія "Укрбуд" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Бриз Буд Сервіс" (орендар) укладено договір оренди №КБ/13-0009 нерухомого майна державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд".

Відповідно до п.1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно (далі - "майно"), площею в розмірі та за цільовим призначенням згідно з актом приймання-передачі майна (додаток 1), яке розташоване у адміністративному будинку за адресою: 03049, м. Київ, вул. Богданівська, 10 (Затишок) (далі - "адмінбудинок"), що належить орендодавцю на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2004р. № 897.

Частиною 1 статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Плата за користування майном (далі - "орендні платежі") здійснюються орендарем щомісячно (п.1.3 договору).

Орендар вступає у строкове платне користування майном не раніше дати підписання сторонами акту приймання-передачі майна в оренду (додаток 1) і користується ним протягом узгодженого цим договором строку оренди (п.2.1 договору).

Відповідно до п.10.1 договору, цей договір діє з 01 грудня 2012 року до 30 листопада 2013 року включно.

01.12.2012 року між сторонами договору підписано акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, відповідно до умов якого згідно договору оренди нерухомого майна від 01 грудня 2012 №КБ/13-0009 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею орендованих приміщень: 70,70 кв.м., призначенням яких є три господарські приміщення (11,70 кв.м, 7,10 кв.м та 11,70 кв.м) та три під офіс (13,20 кв.м, 13,50 кв.м та 13,30 кв.м).

Відповіджно до п.3.1 договору орендні платежі за місяць оренди майна є договірними і визначаються згідно узгодженого з орендарем розрахунку розміру щомісячного платежу за оренду майна (додаток 2). Розмір орендних платежів збільшується у разі збільшення цін та тарифів на електричну та теплову енергію, воду та водовідведення, технічне обслуговування ліфтів, пожежної сигналізації, податку на землю, послуг по вивозу сміття та інших видів робіт по експлуатації та обслуговуванню будинку. Зміна розміру орендних платежів оформлюється новим, узгодженим з орендарем розрахунком розміру щомісячного платежу, який є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до розрахунки суми щомісячного платежу за оренду нерухомого майна (додаток 2 до договору оренди) загальна сума з ПДВ щомісячного орендного платежу становить 7 381,56 грн. з ПДВ.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Орендар протягом пяти календарних днів, після отримання цього договору, сплачує орендний платіж згідно наданого орендодавцем рахунку-фактури, який включає плату за відповідну кількість днів першого місяця оренди із розрахунку розміру щомісячного платежу за оренду майна (п.3.2 договору).

У подальшому орендар зобов'язаний сплачувати орендні платежі за поточний місяць не пізніше десятого числа поточного місяця відповідно до узгодженого розміру щомісячного платежу та рахунку-фактури, який орендар не пізніше п'ятого числа поточного місяця повинен отримати у орендодавця. Несвоєчасне отримання орендарем рахунку-фактури у орендодавця не звільняє орендаря від зобов'язання вчасно сплачувати орендні платежі (п.3.3. договору оренди).

Позивачем до матеріалів справи, у підтвердження надання послуг з оренди, надано рахунки фактури: №КБ/13-0009/12 від 01.12.2012 року на суму 7 381,56 грн., №КБ/13-0009/01 від 01.01.2013 року на суму 7 381,56 грн., №КБ/13-0009/02 від 01.02.2013 року на суму 7 381,56 грн., №КБ/13-0009/013 від 01.03.2013 року на суму 7 381,56 грн., №КБ/13-0009/04 від 01.04.2013 року на суму 7 381,56 грн., №КБ/13-0009/05 від 01.05.2013 року на суму 7 381,56 грн., №КБ/13-0009/06 від 01.06.2013 року на суму 5 737,68 грн., №КБ/13-0009/07 від 01.07.2013 року на суму 5 737,68 грн., №КБ/13-0009/08 від 01.08.2013 року на суму 5 737,68 грн., №КБ/13-0009/09 від 01.09.2013 року на суму 5 737,68 грн., №КБ/13-0009/10 від 01.10.2013 року на суму 5 737,68 грн., №КБ/13-0009/11 від 01.11.2013 року на суму 5 737,68 грн.

Відповідно до п.4.2 договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендні платежі.

В судовому засіданні встановлено, що з 01.06.2013 року відповідач відмовився від оренди частини приміщення (офісу) площею 13,30 кв.м.

З матеріалів справи вбачається, що орендні платежі за період з грудня 2012 року по липень 2013 року відповідачем здійснені, проте з простроченням, а орендні платежі за період з серпня 2013 року по листопад 2014 року (включно) на суму 22 950,72 грн. взагалі не оплачені.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за період з серпня 2013 року по листопад 2013 року (включно) за договором у відповідача перед позивачем в сумі 22 950,72 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростовано, тому позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з простроченням оплати позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 4 013,37 грн., 11 886,33 грн. штрафу і 18 652,83 грн. збитків від інфляції.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.9.2 договору, за несвоєчасне внесення орендних платежів (після 15 числа поточного місяця) орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до 28 числа поточного місяця включно, а у разі несплати орендних платежів до 28 числа поточного місяця, орендар, крім зазначеної пені, сплачує на користь орендодавця штраф в розмірі 25 % від суми простроченого платежу.

Згідно з п.1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року, день фактичної сплати заборгованості не включається в період здійснення стягнення пені.

Розрахунок пені:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення7381.5616.12.2012 - 19.12.201247.5000 %0.041 %12.107381.5616.01.2013 - 23.01.201387.5000 %0.041 %24.277381.5616.02.2013 - 26.02.2013117.5000 %0.041 %33.377381.5616.04.2013 - 28.04.2013137.5000 %0.041 %39.447381.5616.05.2013 - 28.05.2013137.5000 %0.041 %39.444093.8016.06.2013 - 28.06.2013137.0000 %0.038 %20.415737.6816.07.2013 - 28.07.2013137.0000 %0.038 %28.615737.6816.08.2013 - 28.08.2013136.5000 %0.036 %26.575737.6816.09.2013 - 28.09.2013136.5000 %0.036 %26.575737.6816.10.2013 - 28.10.2013136.5000 %0.036 %26.575737.6816.11.2013 - 28.11.2013136.5000 %0.036 %26.57

За перерахунком суду загальний розмір пені становить 303,92 грн.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 303,92 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 3 709,45 не підлягають задоволенню.

Вимоги позивача в частині стягнення штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

При застосуванні індексу інфляції слід мати у виді, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід уважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунки починається з наступного місяця - червня.

Розрахунок індексу інфляції:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції01.09.2013 - 16.11.20155737.681.7974571.3210309.0001.10.2013 - 29.11.20155737.681.7974571.3210309.0001.11.2013 - 27.11.20155737.681.7904530.2510267.9301.12.2013 - 30.11.20155737.681.7864509.7510247.43За перерахунком суду загальний розмір індексу інфляції становить 18 182,64 грн.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення індексу інфляції підлягає задоволенню частково в розмірі 18 182,64 грн.

Вимога позивача щодо стягнення індексу інфляції в розмірі 470,19 грн. не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз Буд Сервіс" (03049, м. Київ, вулиця Богданівська, будинок 10, код ЄДРПОУ 36509211) на користь державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" (02002, м. Київ, вулиця М. Раскової, 23, код ЄДРПОУ 33298371) основний борг в розмірі 22 950 (двадцять дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят) грн. 72 коп., пеню в розмірі 303 (триста три) грн. 92 коп., штраф в розмірі 11 886 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 33 коп., індекс інфляції в розмірі 18 182 (вісімнадцять тисяч сто вісімдесят дві) грн. 64 коп. та судовий збір в розмірі 1 129 (одна тисяча сто двадцять дев'ять) грн. 45 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 26.02.2016 року.

Суддя С.М. Мудрий