Рішення № 56186568, 01.03.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.03.2016р. Справа № 905/283/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ескада-М", ЄДРПОУ 35148514, м.Рівне

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", ЄДРПОУ 00210602,

м.Краматорськ

про стягнення трьох процентів річних в сумі 5508,41 грн., інфляції в сумі 60815,01 грн.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2-по дов.

від відповідача: не зявився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ескада-М", м.Рівне, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ, про стягнення трьох процентів річних в сумі 5508,41 грн. та інфляції в сумі 60815,01 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за договором №15/1012 від 10.12.2010р. в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманої продукції, що встановлено рішенням господарського суду Донецької області від 24.04.2014р. по справі №905/4402/13.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 23.02.2016р. №17/241, в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на відсутність підстав для застосування норм ст.625 Цивільного кодексу України до правовідносин, які існують між сторонами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

24.04.2014р. рішенням господарського суду Донецької області по справі №905/4402/13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ескада-М до ОСОБА_1 акціонерного товариства Енергомашспецсталь про стягнення заборгованості в розмірі 87847,14 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 81630,88 грн., пеня в розмірі 5159,07 грн., 3% річних в розмірі 1057,19 грн., було задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 81630 грн. 88 коп., пеню в розмірі 5159 грн. 07 коп., 3% річних в розмірі 1057 грн. 19 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1756 грн. 94 коп.

Згідно вказаного рішення суду встановлено, що 10.12.2010р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 15/1012, за умовами якого, постачальник зобовязується передати у певний строк продукцію (товар) у власність покупця, а покупець зобовязується згідно із умовами чинного договору прийняти цю продукцію (товар) та оплатити її (пункт 1.2 договору).

Як було встановлено судом, згідно з умовами даного договору за період з 27.12.2010р. по 25.01.2013р. позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 81630,88 грн., з урахуванням часткового погашення заборгованості відповідачем.

Відповідно до пункту 1.3 договору, найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якісні та інші характеристики продукції (товар), її ціна, строки та умови поставки вказуються в специфікаціях, яка є невідємними частинами чинного договору.

Згідно із пунктом 1.4 договору, загальна кількість товару, який поставляється за чинним договором, складається з кількості товару, який поставляється за всіма специфікаціями, оформленими до чинного договору.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що ціна продукції вказується в специфікаціях, які є невідємною частиною договору.

Згідно п.9.3 договору, покупець здійснює передоплату 70% протягом 5-ти календарних днів після підписання відповідної специфікації з двох сторін, залишені 30% по факту виконання замовлення якщо інше не передбачене специфікацією.

Як вбачалося з додаткової угоди №1 від 09 березня 2011 року до договору, пункт 9.3 договору був викладений у наступній редакції: «Покупець здійснює передоплату 50% протягом 5-ти календарних днів після підписання відповідних специфікацій обома сторонами, залишені 50% - протягом 20 календарних днів від дати поставки товару.

У наявних в матеріалах справи специфікаціях до договору містилася інформація про найменування, кількість та вартість продукції, умов оплати та строк поставки продукції, які підписані сторонами без заперечень та скріплені печатками підприємств.

Відповідно до специфікації №1 від 10 грудня 2010 року до договору, загальна вартість продукції становить 99200,02 грн. з урахуванням ПДВ; умови оплати: передоплата 70% протягом 5-ти календарних днів після підписання відповідної специфікації з двох сторін, залишені 30% по факту виконання замовлення про що Постачальник повідомляє Покупця письмовим повідомленням; строк поставки 20 робочих днів з моменту оплати.

Відповідно до специфікації №2 від 09 березня 2011 року до договору, загальна вартість продукції становить 80758,00 грн. з урахуванням ПДВ; умови оплати: Покупець здійснює передоплату 50% протягом 5-ти календарних днів після підписання відповідних специфікацій обома сторонами, залишені 50% протягом 20 календарних днів від дати поставки товару на склад Покупця; строк поставки 20 робочих днів з моменту 50% оплати.

Відповідно до специфікації №3 від 02 листопада 2011 року до договору, загальна вартість продукції становить 1543000,32 грн. з урахуванням ПДВ; умови оплати: Покупець здійснює передоплату 50%, згідно замовлення покупця, протягом 5-ти календарних днів після підписання відповідних специфікацій обома сторонами, залишені 50% протягом 20 календарних днів від дати поставки товару на склад Покупця; строк поставки 20 робочих днів з моменту 50% оплати.

Проте, як було встановлено судом, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 81630,88 грн. відповідач не виконав, внаслідок чого рішенням суду від 24.04.2014р. по справі №905/4402/13 стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу в сумі 81630,88 грн., пеню в розмірі 5159,07 грн., 3% річних в розмірі 1057,19 грн. за період з 15.02.2013р. по 22.07.2013р., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1756,94 коп.

Відповідно до ч.5 ст.124, п.9 ст.129 Конституції України, ст.115 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обовязковому виконанню на всій території України.

Згідно приписів ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оскільки рішенням господарського суду Донецької області від 24.04.2014р. по справі №905/4402/13 встановлений факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 81630,88 грн. та порушення відповідачем строків виконання грошового зобовязання, тому ці факти не повинні доводитися знову у відповідності з п.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню тільки у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання

В звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобовязань, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та предявлено до стягнення за період з 15.02.2013р. по 21.10.2015р. інфляцію в сумі 60815,01 грн. та три проценти річних в сумі 5508,41 грн. за період з 22.07.2013р. по 21.10.2015р.

За висновками суду, розрахунок суми трьох процентів річних є аріфметично вірним, відповідає законодавству та доведений фактичними обставинами справи.

Щодо вимог про стягнення інфляції за лютий 2013р. суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, враховуючи, що за умовами підписаного між сторонами договору відповідач мав сплатити вартість отриманого від позивача товару в строк до 15.02.2013р., нарахування позивачем інфляції за лютий 2013р. є невірним.

При цьому, суд приймає до уваги ті обставини, що у лютому 2013р. мала місце дефляція.

Як наслідок, за результатами проведеного судом перерахунку інфляції стягненню з відповідача на користь позивача підлягає інфляція в сумі 60922,29 грн. за період з березня 2013р. по липень 2015р., проте, при проведенні перерахунку заявленої до стягнення суми інфляції виходячи з суми основного боргу 81630,88 грн., отримана сума інфляції становить більшу суму, ніж заявлена до стягнення позивачем.

Посилання відповідача на відсутність правових підстав для застосування ст.625 Цивільного кодексу України до правовідносин сторін, суд до уваги не приймає.

Зокрема, грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами ст.625 Цивільного кодексу України.

Згідно п.7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

За таких обставин, враховуючи викладене, виходячи з того, що заперечення відповідача проти позову є безпідставними, позовні вимоги про стягнення інфляції в сумі 60815,01 грн. та трьох процентів річних в сумі 5508,41 грн. підлягають задоволенню в повній сумі.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ескада-М", м.Рівне до ОСОБА_1 акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ про стягнення трьох процентів річних в сумі 5508 грн. 41 коп., інфляції в сумі 60815грн. 01 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (84306 Донецька область, м.Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ескада-М" (33001 Рівненська область, м.Рівне, вул.Петра Могили, 9, код ЄДРПОУ 35148514) три проценти річних в сумі 5508 грн. 41 коп., інфляцію в сумі 60815 грн. 01 коп., судовий збір в сумі 1378 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 01.03.2016р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина