Рішення № 56186567, 23.02.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.02.2016 Справа № 905/3413/15

Господарський суду Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., розглянувши матеріали

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Кватон"проСтягнення 91866,66грн.За участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Кватон" про стягнення суми передоплати за недопоставлений товар у розмірі 91866,66грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не здійснив поставку оплаченого позивачем товару, у звязку з чим заборгованість відповідача становить 91866,66грн.

На підтвердження вказаних обставин, позивач надав належним чином завірені копії: платіжних доручень №93 від 17.03.2014; №54 від 09.04.2014; №294 від 13.05.2014; видаткової накладної №РН-0000010 від 01.04.2014; проекту договору №11-0414 від 01.04.2014; проекту специфікації до договору.

У звязку з необхідністю витребування додаткових документів та забезпечення відповідача доступу до правосуддя, розгляд справи неодноразово відкладався. Ухвалою суду від 1.02.2016 строк вирішення спору продовжено на 15 днів до 23.02.2016.

У судове засідання 23.02.3016 представник позивача зявився, через канцелярію суду надав витребувані судом документи та подав клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти та все майно боржника.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Воно застосовуються судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги. Застосування заходів забезпечення позову, які не пов'язані із заявленими вимогами, є неприпустимим.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

При цьому згідно з вимогами ст. 66 Господарського процесуального кодексу України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в необхідності доказування обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування відповідного заходу до забезпечення позову, зокрема, обставин, що свідчать про ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття відповідних заходів, у задоволенні заяви про забезпечення позову судом відмовлено.

Відповідач явку своїх представників не забезпечив, вимог суду не виконав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Місцезнаходженням відповідача є: 83008, Донецька область, м.Донецьк, вул.Славіна, буд.1А, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в тому числі витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Господарський суд Донецької області, з метою своєчасного повідомлення відповідача про порушення провадження по справі, направив на адресу відповідача, яка зазначена в єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, відповідну ухвалу. Так, начальник відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) господарського суду Донецької області ОСОБА_1, помічник судді Сальнікова Г.А., секретар судового засідання Бойчук Н.Р. склали акт, відповідно, про неможливість направлення кореспонденції за адресою відповідача: Донецька область, м.Донецьк, вул.Славіна,буд.1А. Складання акту мотивовано листом Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» від 17.11.2015 № 7-14-557 про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей, у т.ч. м.Донецьк.

Відтак, на офіційному веб-порталі Судова влада України (dn.arbitr.gov.ua), у розділі Новини та події суду були розміщені оголошення про дату та час судових засідань по справі №905/3413/15.

В порядку Закону України Про доступ до судових рішень, ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладання розгляду справи були розміщені на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, господарським судом вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про наявність порушеної справи № 905/3413/15 та призначених до розгляду судових засідань ( про день, місце та час кожного судового засідання).

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 Господарського процесуального кодексу України, ст.33 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав. З врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей, 17.03.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (позивач, покупець) перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод "Кватон" в якості попередньої оплати за товар (бетон), кошти у розмірі 14250,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №93.

01.04.2014 відповідач за видатковою накладною №РН-0000010 поставив позивачу товар на суму 6445,04грн.

З видаткової накладної №РН-0000010 вбачається, що вона підписана обома сторонами без жодних зауважень, містить всі необхідні відомості про товар (найменування товару, кількість, ціна та загальна вартість), а також містить відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками така накладна є підтвердженням передачі відповідачем та приймання позивачем товару.

Поставлений згідно видаткової накладної товар з боку позивача прийнято представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія".

Також, 09.04.2014 та 13.05.2014 позивач перерахував відповідачу в якості попередньої оплати за товар (бетон), платіжними дорученнями №54 та №294, копія яких міститься в матеріалах справи, грошові кошти у розмірі 100000,00грн.

Доданий позивачем до матеріалів справи проект договору, судом не приймається, оскільки він не підписаний сторонами та відповідно не має юридичного значення.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ч.2 ст.642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Відповідно до ч.1 ст.644 Цивільного кодексу України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

Вчинення відповідного правочину підтверджується платіжними дорученнями №№93,54 294.

Однак, як зазначає позивач, відповідач своїх зобовязань не виконав, поставку товару, у повному обсязі, згідно з досягнутих домовленостей не здійснив. Відповідачем не надано доказів здійснення поставки товару на виконання домовленостей, а матеріали справи таких не містять.

Оцінивши зміст зазначеного правочину, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладені правочини за своїм змістом та правовою природою є договорами поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму п.1. ст. 655 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як встановлено судом вище, відповідач у строки передбачені домовленостями сторін, зобовязання з поставки товару не виконав.

За таких обставин, згідно вказаних норм закону у позивача виникає альтернативне право вимагати передання оплаченого товару або вимагати повернення суми попередньої оплати, що в свою чергу породжує альтернативні обов'язки у відповідача.

Відповідач не надав до матеріалів справи доказів поставки товару на суму 91866,66грн.

Позивачем до матеріалів справи додана вимога до відповідача про повернення суми попередньої оплати, яка залишена відповідачем без виконання та відповіді.

За таких обставин, оскільки відповідач поставку товару не здійснив, та кошти попередньої оплати не повернув, позовні вимоги про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 91866,66 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЗаводКватон (83008, м. Донецьк, вул.Славіна, б.1-А, ЄДРПОУ 32434462 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (01133, м.Київ, вул.Леоніда Первомайського, буд.9, офіс 33; код ЄДРПОУ 32873692) кошти у розмірі 91866 (дев'яносто одна тисяча вісімсот шістдесят шість) грн. 66 коп., судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Д.М. Огороднік

Дата складення повного рішення 29.02.2016