Рішення № 56186289, 23.02.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.02.16р. Справа № 904/10523/15

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Старобешеве, Донецька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон", м. Дніпропетровськ

про стягнення 27 832,57 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, договір № 25/11 від 25.11.2015 року, адвокат;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон" 27 832,57 грн., з яких: 24 000,00 грн. - основний борг, 209,72 грн. - інфляційні втрати, 3 403,40 грн. - пеня, 219,45 грн. - 3% річних. Судовий збір у сумі 1 218,00 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань з оплати наданих йому послуг з автомобільного перевезення вантажів за відповідними договорами-заявками №№ 230401, 230402 від 23.04.2015 року та №№ 280401, 280402 від 28.04.2015 року на загальну суму 24 000,00 грн., за прострочку у сплаті яких позивач нарахував відповідачеві інфляційні втрати у сумі 209,72 грн. за період з травня по жовтень 2015 року, пеню у загальній сумі 3403,40 грн., з яких: 1708,28 грн. із заборгованості 6000,00 грн. за період з 24.04.2015 року по 24.10.2015 року та 1695,12 грн. із заборгованості 6000,00 грн. за період з 29.04.2015 року по 29.10.2015 року, а також 3% річних у загальній сумі 219,45 грн., з яких: 110,96 грн. із заборгованості 6000,00 грн. за період з 24.04.2015 року по 04.12.2015 року та 108,49 грн. із заборгованості 6000,00 грн. за період з 29.04.2015 року по 04.12.2015 року.

Відповідач відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, свого повноважного представника у судові засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся згідно зі статтею 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, яка зазначена у позові та збігається з адресою місцезнаходження відповідача, вказаною у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 03.02.2016 року (а.с. 51 - 53 том 1).

Доказом отримання відповідачем судових ухвал є відомості з офіційного веб-порталу "Укрпошти" про отримання представником відповідача 20.01.2016 року надісланого судом поштового відправлення.

Відповідно до підпункту 3.9.1 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами. Відсутність представника відповідача у судовому засіданні не є перешкодою у розгляді справи.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду від 08.12.2015 року.

Розгляд справи призначався на 12.01.2016 року, 03.02.2016 року та 23.02.2016 року після продовження за ухвалою господарського суду від 03.02.2016 року на підставі клопотанням позивача строку розгляду спору на п'ятнадцять днів до 23.02.2016 року включно.

У судовому засіданні 23.02.2016 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

За узгодженим між сторонами договором-заявкою на перевезення вантажу № 230401 від 23.04.2015 року позивач прийняв до виконання замовлення відповідача здійснити перевезення вантажу (палі залізничні) за маршрутом: м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 4 - м. Кривий Ріг, вул. Цимлянська, 3 на наступних умовах:

автомобіль: Рено держ. номер НОМЕР_3 п/п НОМЕР_4;

дата завантаження: 23.04.2015 року;

дата розвантаження: 24.04.2015 року;

адреса завантаження: м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 4;

адреса розвантаження: м. Кривий Ріг, вул. Цимлянська, 3;

ставка фрахту: 6000,00 грн. б/н з ПДВ (по факсокопіям документів) /а.с. 13 том 1/.

За узгодженим між сторонами договором-заявкою на перевезення вантажу № 230402 від 23.04.2015 року позивач прийняв до виконання замовлення відповідача здійснити перевезення вантажу (палі залізничні) за маршрутом: м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 4 - м. Кривий Ріг, вул. Цимлянська, 3 на наступних умовах:

автомобіль: Рено Магнум держ. номер НОМЕР_5 п/п НОМЕР_6;

дата завантаження: 23.04.2015 року;

дата розвантаження: 24.04.2015 року;

адреса завантаження: м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 4;

адреса розвантаження: м. Кривий Ріг, вул. Цимлянська, 3;

ставка фрахту: 6000,00 грн. б/н з ПДВ (по факсокопіям документів) /а.с. 14 том 1/.

За узгодженим між сторонами договором-заявкою на перевезення вантажу № 280401 від 28.04.2015 року позивач прийняв до виконання замовлення відповідача здійснити перевезення вантажу (палі залізничні) за маршрутом: м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 4 - м. Кривий Ріг, вул. Цимлянська, 3 на наступних умовах:

автомобіль: Рено держ. номер НОМЕР_3 п/п НОМЕР_4;

дата завантаження: 28.04.2015 року;

дата розвантаження: 29.04.2015 року;

адреса завантаження: м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 4;

адреса розвантаження: м. Кривий Ріг, вул. Цимлянська, 3;

ставка фрахту: 6000,00 грн. б/н з ПДВ (по факсокопіям документів) /а.с. 15 том 1/.

За узгодженим між сторонами договором-заявкою на перевезення вантажу № 280401 від 28.04.2015 року позивач прийняв до виконання замовлення відповідача здійснити перевезення вантажу (палі залізничні) за маршрутом: м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 4 - м. Кривий Ріг, вул. Цимлянська, 3 на наступних умовах:

автомобіль: Рено Магнум держ. номер НОМЕР_1 п/п НОМЕР_6;

дата завантаження: 28.04.2015 року;

дата розвантаження: 29.04.2015 року;

адреса завантаження: м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 4;

адреса розвантаження: м. Кривий Ріг, вул. Цимлянська, 3;

ставка фрахту: 6000,00 грн. б/н з ПДВ (по факсокопіям документів) /а.с. 16 том 1/.

На підтвердження виконання наданих за вказаними договорами-заявками послуг сторони уклали акти здачі-приймання робіт (надання послуг):

№ 16 від 23.04.2015 року на суму 6000,00 грн. стосовно договору № 230401 від 23.04.2015 року (а.с. 21 том 1);

№ 17 від 23.04.2015 року на суму 6000,00 грн. стосовно договору № 230402 від 23.04.2015 року (а.с. 22 том 1);

№ 18 від 28.04.2015 року на суму 6000,00 грн. стосовно договору № 280401 від 28.04.2015 року (а.с. 23 том 1);

№ 19 від 28.04.2015 року на суму 6000,00 грн. стосовно договору № 280402 від 28.04.2015 року (а.с. 24 том 1).

Невиконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов'язань щодо оплати наданих послуг з перевезення вантажу і є причиною виникнення спору.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За частинами першою, другою статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За укладеними між сторонами договорами-заявками строк оплати не передбачений.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина друга статті 530 Цивільного кодексу України).

На підтвердження пред'явлення відповідачеві такої вимоги, обраної позивачем у формі надсилання на адресу ТОВ "Дніпробетон" рахунків на оплату за допомогою електронного комп'ютерного зв'язку, позивач надав суду cкріншоти (а.с. 47 - 50 т ом 1). Однак вказані роздруківки не дають змоги індентифікувати зміст електронного відправлення, а тому вони не є належними та допустимими доказами на підтвердження надсилання на адресу відповідача вимоги про сплату.

Уже під час розгляду справи позивач надав суду копію претензії від 03.02.2016 року на адресу відповідача про сплату заборгованості за спірними договорами на суму 24000,00 грн. разом із копіями опису вкладення, фіскального чеку від 03.02.2016 року та квитанцією №309/10385309 про надсилання за допомогою кур'єрської доставки на адресу ТОВ "Дніпробетон" (м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, буд. 4) поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором № 4900039236147.

За інформацією відділення поштового зв'язку 49112 за наслідком виходу кур'єра за місцем доставки, яке мало місце 03.02.2016 року, вручити поштове відправлення не вдалося через відмову представників адресату в його отриманні.

За змістом пункту 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 (із змін. і доп.) "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України.

Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Оскільки згаданою статтею 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо.

Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

Згідно з пунктом 1.7-1 вказаної постанови пленуму господарському суду необхідно мати на увазі, що питання про те, чи мало місце пред'явлення кредитором боржникові вимоги про оплату, вирішується не під час прийняття судом позовної заяви, а виключно в процесі вирішення ним спору по суті. Отже, коли господарським судом буде з'ясовано, що таку вимогу пред'явлено після початку розгляду ним справи зі спору, пов'язаного зі стягненням заборгованості, то відповідний позов може бути задоволений, якщо строк виконання грошового зобов'язання настав до прийняття рішення по суті справи.

За вказаних обставин днем пред'явлення позивачем вимоги про оплату слід вважати 03.02.2016 року, а початком її прострочки в оплаті після семи днів - 11.02.2016 року.

Доказів на підтвердження оплати основного боргу у сумі 24000,00 грн. відповідач суду не надав, хоча з огляду на свої процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 22, 33 Господарського процесуального кодексу України, таку можливість мав.

З урахуванням викладеного позовні вимоги про сплату основного боргу у сумі 24000,00 грн. підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно з частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Укладеними між сторонами договорами-заявками пеня за порушення виконання зобов'язань, у тому числі грошових, не передбачена. Відтак заявлена позивачем до стягнення пеня у загальній сумі 3403,40 грн. розрахована безпідставно і позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати у сумі 209,72 грн. та 3% річних у сумі 219,45 грн. розраховані ним за період до виникнення прострочки у сплаті основного боргу - 11.02.2016 року, а тому також задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судового збору, суд враховує вимоги статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим покладає на відповідача судовий збір частково у сумі 1050,28 грн., тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, буд. 4, ідентифікаційний код 20239861) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (НОМЕР_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) основний борг у сумі 24 000,00 грн., судовий збір у сумі 1 050,28 грн.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.02.2016 року.

Суддя І.І. Колісник