ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
29 лютого 2016 року Справа № 925/391/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддівМачульського Г.М. (доповідач), Кравчука Г.А., Полянського А.Г.,перевіривши матеріали касаційної скарги Міської громадської організації "Футбольний клуб "Макс"на постановуКиївського апеляційного господарського судувід06.10.2015у справі№925/391/15Господарського судуЧеркаської областіза позовомпершого заступника прокурора міста Черкаси в інтересах держави в особі Черкаської міської радидоМіської громадської організації "Футбольний клуб "Макс"пророзірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку,
В С Т А Н О В И В:
Касаційна скарга Міської громадської організації "Футбольний клуб "Макс" не може бути прийнята до розгляду з таких підстав.
Відповідач вже звертався з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015, однак ухвалою Вищого господарського суду України від 14.12.2015, касаційну скаргу повернуто на підставі п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку не доданням до неї доказів сплати судового збору у встановленому розмірі. Примірники вказаної ухвали суду касаційної інстанції були надіслані учасникам судового розгляду 14.12.2015, що підтверджується відміткою на зворотному боці останнього аркушу вказаної ухвали.
Крім того, слід зазначити що при поданні касаційної скарги вперше, Міською громадською організацією "Футбольний клуб "Макс" було додано квитанцію №ПН1526 від 20.11.2015 про сплату судового збору у розмірі 1653,60 грн. Звернувшись вдруге з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015, скаржник додав копію вказаної квитанції.
Проте, копія вказаної квитанції не є належним доказом сплати судового збору, оскільки платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору повинно бути подано тільки в оригіналі, копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Аналогічну правову позицію викладено у п. 2. Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про оформлення платіжних документів на перерахування судового збору" від 17 вересня 2012 року № 01-06/1260/2012, п.п. 2.21. ч.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".
Таким чином копія квитанції від 20.11.2015, №ПН1526 на суму 1653,60 грн. не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку, що також є підставою для повернення касаційної скарги на підставі п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, із касаційною скаргою особа, що її подала, повторно звернулась лише 29.01.2015, тобто більше ніж через місяць з моменту надіслання учасникам судового процесу примірників ухвали суду касаційної інстанції, про що свідчить відмітка на поштовому конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
До повторно поданої касаційної скарги додано клопотання про відновлення пропущеного строку.
Відповідно до ч.1 ст.53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
Суд касаційної інстанції не вважає причини пропуску строку на подання повторно касаційної скарги скаржником поважними, оскільки статтею 110 Господарського процесуального кодексу України встановлено 20-денний строк для оскарження судового рішення апеляційного господарського суду, а у клопотанні про відновлення цього строку не наведено підстав, за яких усунення недоліків, які мали місце при попередній подачі касаційної скарги, могло бути здійснено саме у строк, який є більший, за встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк для подання касаційної скарги.
Скаржник в клопотанні не вказав, які обставини йому не дозволили у розумні строки усунути недоліки попередньо поданої касаційної скарги і оперативно повторно звернутись з касаційною скаргою.
При цьому згідно приписів статті 86 ч.2 п.3 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду має містити мотиви, а отже повинна бути мотивована, а за вказаних обставин суд касаційної інстанції позбавлений можливості мотивувати ухвалу про відновлення строку на касаційне оскарження.
Оскільки у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави у порядку, визначеному ч.1 ст.53 Господарського процесуального кодексу України, визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк а відповідно і мотивувати ухвалу про відновлення строку на касаційне оскарження, клопотання про відновлення цього строку належить відхилити відповідно до п.5 ч.1 ст.1113 цього кодексу.
Крім того, за приписами ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.
Проте, усупереч зазначеним вимогам подана скаржником касаційна скарга підписана не встановленою особою, оскільки біля підпису не зазначено посади особи, яка підписала касаційну скаргу, що відповідно до п.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України є також підставою для її повернення.
Керуючись статтями 53, 86, 110, пунктами 1, 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,
У Х В А Л И В :
Клопотання Міської громадської організації "Футбольний клуб "Макс" про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 у справі №925/391/15 Господарського суду Черкаської області відхилити, касаційну скаргу повернути особі, що її подала, а справу - до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Г.М. Мачульський
Судді Г.А. Кравчук
А.Г. Полянський
Судове рішення № 56186152, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 29.02.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 925/391/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: