Ухвала суду № 56185692, 29.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2016 р. Справа № 876/7046/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Сапіги В.П.

суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Сектора медичного забезпечення управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сектора медичного забезпечення управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про зобов'язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Сектора медичного забезпечення управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області з вимогами про визнання незаконною бездіяльність відповідача щодо розгляду письмового звернення від 25.11.2014р., зобовязання відповідача розглянути у повному обсязі дане письмове звернення та надати запитувану інформацію.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25.11.2014р. звернувся із заявою до Сектору медичного забезпечення УМВС України в Івано-Франківській області про надання інформації відносно позивача. Листом від 08.12.2014р. відповідачем надано відповідь, однак позивач вважає, що відповідачем неналежним чином розглянута його заява, жодної інформації по суті не надано.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 року позов задоволено, оскільки суд погодився з доводами позивача.

Дану постанову суду оскаржив Сектор медичного забезпечення управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, вважаючи, що така прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, судове рішення є не обґрунтованим, оскільки судом не повно зясовані обставини справи, а висновок суду не ґрунтується на доказах, досліджених в судовому засідання. Просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

При цьому апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що 25.11.2014 СМЗ УМВС в області поступило звернення від ОСОБА_1 щодо видачі довідки про суму заборгованості, яку має сектор медичного забезпечення. Відповідно до Закон України «Про звернення громадян» дане звернення було належним чином зареєстроване в СМЗ УМВС в області та надана відповідь заявнику у відповідний законом термін, що заборгованості відносно нього СМЗ УМВС в області немає. Вважає, що суд першої інстанції неправомірно зобовязує СМЗ УМВС в області видати довідку позивачу про неіснуючу заборгованість. Також апелянт зазначає, що судом не взято до уваги докази, наданні СМЗ УМВС в області, внаслідок чого всебічно не досліджувались всі деталі, які мали значення для даної справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні такої необхідно відмовити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 25.11.2014 року ОСОБА_1 звернувся до начальника сектору медичного забезпечення УМВС України в Івано-Франківській області із заявою щодо видачі довідки із детальним описом всіх сум заборгованості, яку має Сектор медичного забезпечення УМВС України в Івано-Франківській області відносно нього.

Відповідачем за вих. №13/446 від 08.12.2014 року позивачу направлено відповідь на заяву від 25.11.2014 року, яка викладена у формі листа. Згідно відповіді позивача повідомлено за таким змістом, що нарахована заробітна плата за листопад 2014 року перерахована на особистий зарплатний рахунок заявника в «Приватбанку» від 28.11.2014 року. У разі встановлення за відпрацьовані в листопаді дні премії, дана виплата буде проведена у грудні 2014 року. У звязку зі скаргами позивача у різні інстанції проводиться фінансова ревізія по нарахуванню та виплаті ОСОБА_2 зарплати, про результати якої позивача буде поінформовано.

ОСОБА_2, вважаючи наведену відповідь неповною, подав до суду позов до Сектора медичного забезпечення управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, в якому просив зобовязання відповідача розглянути у повному обсязі його письмове звернення від 25.11.2014 року та надати запитувану інформацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків і з зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про звернення громадян»).

Так, поняття заява закріплено в ч. 3 ст. 3 зазначеного Закону, де вказується, що заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності (ст. 4 Закону України «Про звернення громадян»).

Відповідно до вимог звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про звернення громадян», звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Пунктом 6 ч. 1 ст. 18 вказаного Закону передбачено право громадян одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Підпунктами 1, 5 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Відповідно до зазначених положень письмова відповідь Сектора медичного забезпечення УМВС України в Івано-Франківській області на заяву позивача від 25.11.2014 року надана відповідачем із дотриманням терміну, передбаченого ч. 1 ст. 20 Закону України "Про звернення громадян", водночас, як вірно прийшов до висновку суд першої інстанції, така є неповною, оскільки не містить відповіді на конкретно запитувану позивачем інформацію, яку позивач просить викласти у формі довідки із детальним описом всіх сум заборгованості, яку має Сектор медичного забезпечення УМВС України в Івано-Франківській області щодо нього станом на час звернення.

При тому колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта в частині того, що відповідач заборгованості відносно позивача немає, оскільки таке твердження спростовується тим, що як вбачається із змісту самої відповіді за вих. №13/446 від 08.12.2014 року на подану заяву позивача від 25.11.2014 року, відповідач визнає факт перерахунку коштів, зокрема нарахованої заробітної плати за листопад 2014 року на особистий зарплатний рахунок заявника в «Приватбанку», а також про можливе нарахування премії у грудні 2014 року за відпрацьований місяць, що спростовує відсутність заборгованості відповідача перед позивачем на час його звернення.

Також суд апеляційної інстанції залишає поза увагою посилання апелянта в частині того, що судом не взято до уваги докази, наданні СМЗ УМВС в області, внаслідок чого судом не досліджувались всебічно всі деталі, які мали значення для даної справи, з огляду на те, що згідно вимог ч.3 ст. 183-2 КАС України про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу, копія якої разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів невідкладно надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу. В ухвалі в обов'язковому порядку зазначаються строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. Якщо справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, то заперечення проти позову чи заява про визнання позову мають бути подані безпосередньо до канцелярії суду. Відповідно до п.3 ч.5 ст.183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів у разі, якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

З матеріалів справи слідує, що судом першої інстанції 25.05.2015 року винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі та разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами направлено відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову. Надіслані документи відповідачем отримано 28.05.2015 року, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте, заперечення або заяви про визнання позову від відповідача на адресу суду у строки, передбачені ст. 183-2 КАС України, не надходили. Отже, судом правомірно проведено 10.06.2015 розгляд справи без участі відповідача.

Беручи до уваги наведені нормативно-правові акти та встановлені обставини справи, що підтверджені належними та допустимими письмовими доказами, колегія суддів поділяє наведені висновки суду першої інстанції про те, що відповідач не у повному обсязі надав відповідь на запит позивача від 25.11.2014 року, відтак суд першої інстанції підставно задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційні скарги належить залишити без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст. 160, ст. 183-2 ст. 195, ст. 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сектора медичного забезпечення управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 року у справі № 809/2074/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.П. Сапіга

Судді Н.Г. Левицька

ОСОБА_3