Постанова № 56185343, 25.02.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року справа № 823/5365/15

12 год. 30 хв.м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Будченко А.Ю.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідачів - Руденко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 подала позов, в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № 312 о/с від 06.11.2015 року про звільнення з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п. 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, капітана міліції ОСОБА_1;

- зобов'язати управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області поновити ОСОБА_1 на посаду, яку вона обіймала на момент звільнення в Золотоніському МВ (з обслуговуванням м. Золотоноша та Золотоніського району) УМВС України в Черкаській області;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області призначити ОСОБА_1 в порядку переведення, на рівнозначну посаду в Золотоніському відділі поліції ГУНП в Черкаській області відповідно до пункту 9 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" та видати з цього приводу відповідний наказ;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь позивача 20000 грн. завданої моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що її звільнення з органів внутрішніх справ є незаконним, оскільки на момент звільнення позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку, а чинне законодавство в такому випадку допускає звільнення лише з обов'язковим працевлаштуванням.

Крім того, позивач стверджує, що наказ про її звільнення підписаний не уповноваженою на це особою, а саме: головою ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, тоді як відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України правом на звільнення осіб з органів внутрішніх справ наділений, зокрема, начальник управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області.

Також позивач зазначає, що внаслідок незаконного звільнення їй була завдана моральна шкода у зв'язку із звільненням з роботи, яка полягає в тому, що зі сторони відповідача грубо порушено конституційне право позивача на роботу як жінки, як матері малолітньої дитини та зазнала гіпертонічного кризу, а відтак змушена була звернутися за медичною допомогою до місцевих лікарів.

В письмових запереченнях на адміністративний позов управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області просило в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що звільнення позивача відбулося через скорочення штатів у зв'язку з ліквідацією органу державної влади - УМВС України в Черкаській області.

Окрім того, управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області зазначило, що оскаржуваний наказ виданий належною посадовою особою, в межах наданих повноважень, керуючись тим що ЗУ "Про Національну поліцію" визначив попереджувальний термін про можливе звільнення через скорочення штатів та передбачив звільнення осіб рядового і начальницького складу в період перебування у відпустці.

В письмових запереченнях на адміністративний позов Головне управління національної поліції в Черкаській області просило в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 "Про утворення територіальних органів національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" утворено територіальний орган Національної поліції - Головне управління Національної поліції в Черкаській області.

07.11.2015 набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII. Головне управління Національної поліції в Черкаській області не являється правонаступником Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, а позивач службу в цьому управлінні не проходив.

Крім того, позивач не надав жодного доказу, який підтверджував би неправомірні дії Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо заподіяння позивачу нервового потрясіння та моральних страждань, а тому вимога про стягнення моральної шкоди безпідставною.

В судовому засіданні представник відповідачів проти позову заперечила з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов та просила в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

ОСОБА_1 прийнята на службу в органи внутрішніх справ згідно наказу управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № 2208 о/с від 27.02.2006. Наказом управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № 153 о/с від 12.07.2013 позивач призначена на посаду інспектора штабу Золотоніського МВ (з обслуговування м. Золотоноша та Золотоніського району) УМВС.

В подальшому, наказом управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № 297 о/с від 12.09.2014 позивачеві надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку з 30.08.2014 по 03.07.2017.

Наказом управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № 312 о/с від 06.11.2015 позивача звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п. 64 "Г" (через скорочення штатів) Положення. Підставою для прийняття такого наказу зазначено Закон України "Про Національну поліцію".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Закон № 580-VIII був опублікований 06.08.2015 року в газеті "Голос України" та відповідно до Прикінцевих та перехідних положень, набрав чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто 07.11.2015, крім, зокрема, пунктів 8 - 11 Прикінцевих та перехідних положень, які набрали чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону, тобто 07.08.2015.

Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Суд зауважує, що в даному випадку будь-якого обов'язку в УМВС України в Черкаській області щодо додаткового попередження позивача про наступне звільнення чинним законодавством не передбачено, оскільки остання попереджена про звільнення через скорочення штатів в силу закону.

Пункти 9, 10, 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII передбачають, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до Прикінцевих та перехідних положень цього Закону.

Отже, Законом № 580-VIII передбачена альтернатива вибору працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, а саме: прийняття на службу за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

У цьому контексті слід також зазначити, що пункти 9 та 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII передбачають вирішення питання подальшого проходження служби діючими співробітниками міліції до 06.11.2015 включно. Вказані норми є імперативними, тобто неприйняття працівника міліції на службу до поліції до вказаного терміну є безальтернативною підставою для його звільнення зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, щодо того, що позивач подавала заяву про прийняття її на службу в поліцію.

За таких обставин суд зазначає, що позивач у встановлений пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII строк, не виявила бажання проходити службу в поліції.

Однак суд зауважує, що приймаючи спірний наказ, управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області не врахувало положень чинного законодавства, яке регулює питання обмеження на звільнення працівників.

Так, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 580-VIII не врегульовано порядку звільнення у зв'язку із скороченням штатів осіб, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а тому на підставі статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин положення Кодексу законів про працю України, а саме статті 184.

Відповідно до частини 3 статті 184 Кодексу законів про працю України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Пряма заборона на звільнення перелічених працівників протягом встановлених строків означає, що вони взагалі не можуть бути кандидатами на звільнення. Вони мають суб'єктивне право залишитися на роботі (крім випадків повної ліквідації підприємства) і питання про їх звільнення, якщо підприємство не ліквідовується, не може ставитися взагалі. Якщо підприємство ліквідується допускається звільнення таких працівників з обов'язковим працевлаштуванням.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звільнена з посади інспектора штабу Золотоніського МВ (з обслуговування м. Золотоноша та Золотоніського району) УМВС, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, при цьому позивач працевлаштована не була.

Отже, в даному випадку суд вважає, що наказ управління УМВС України в Черкаській області № 312 о/с від 06 листопада 2015 року про звільнення позивача з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п. 64 "Г" (через скорочення штатів) є протиправним.

Разом з тим, однією з позовних вимог позивача є зобов'язання управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області поновити позивача на посаду, яку вона обіймала на момент звільнення в Золотоніському МВ (з обслуговуванням м. Золотоноша та Золотоніського району) УМВС України в Черкаській області. Вказану вимогу суд розглядає в контексті положень ст. 49-2 та ч. 3 ст. 184 Кодексу законів про працю України, і зазначає, що в даному випадку важливим є встановлення власника та роботодавця, який зобов'язаний та має можливість працевлаштувати незаконно звільненого позивача.

При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730, ліквідовані як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ (додаток 2), зокрема, як управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, так і всі районні відділи вказаного управління, та створені як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції (додаток 1), зокрема, Головне управління Національної поліції в Черкаській області.

Станом на час розгляду справи управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області не ліквідовані, а перебувають в стані припинення з 06.11.2015.

Разом з тим, згідно наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1388 "Про організаційно-штатні питання" штати органів, підрозділів, закладів, установ та підприємств МВС України визнано такими, що втратили чинність, в тому числі скасовані всі штати та скорочені всі посади органів внутрішніх справ Черкаської області.

Таким чином, суд зазначає про неможливість поновлення позивача на посаді інспектора штабу Золотоніського МВ (з обслуговування м. Золотоноша та Золотоніського району) УМВС у зв'язку із скороченням цієї посади, а тому в задоволенні вказаної вимоги позивачеві слід відмовити.

Позовну вимогу про зобов'язання Головного управління Національної поліції в Черкаській області призначити ОСОБА_1, в порядку переведення, на рівнозначну посаду в Золотоніському відділі поліції ГУНП в Черкаській області відповідно до пункту 9 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" та видати з цього приводу відповідний наказ, суд вирішує з урахуванням вимог пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII та зазначає про неможливість її задоволення з огляду на те, що позивач у встановлений цим пунктом строк не виявила бажання проходити службу в поліції, працевлаштування позивача в органи Національної поліції в Черкаській області у встановленому законом порядку не відбулося, а тому позивач не вправі вимагати прийняття її на службу на вказану посаду.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь позивача 20000 грн моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 237-1 Кодексу законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 2 статті 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

Судом встановлено, що в обґрунтування зазначеної позовної вимоги позивач надала документи лікувального закладу, за змістом яких остання зверталася за медичною допомогою 14.11.2015 та відвідувала поліклінічне відділення Золотоніської центральної районної лікарні 16.11.2015.

Однак, суд не бере дане твердження та докази до уваги, оскільки, в матеріалах справи відсутні докази наявності причинно-наслідкового зв'язку такого захворювання позивача з її звільненням. До того ж, позивачем необґрунтовано необхідність стягнення моральної шкоди саме з Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

За таких обставин, враховуючи вимоги статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що для захисту порушених прав позивача слід визнати протиправним та скасувати оспорюваний наказ та зобов'язати управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області вирішити питання щодо обов'язкового працевлаштування позивача, у зв'язку з чим позов належить задовольнити частково.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № 312 о/с від 06.11.2015 в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п. 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Зобов'язати управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області вирішити питання щодо обов'язкового працевлаштування ОСОБА_1.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк

Постанова складена в повному обсязі 29.02.2016.