Постанова № 56185211, 24.02.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/4725/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мекенченко М.В.,

позивача - ОСОБА_4,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідачів - Сиромятнікова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління національної поліції в Полтавській області, Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Кременчуцького міського відділу Головного управління національної поліції в Полтавській області, Кременчуцького міського відділу управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов'язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Полтавського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_4 до Головного управління національної поліції в Полтавській області, Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Кременчуцького міського відділу Головного управління національної поліції в Полтавській області, Кременчуцького міського відділу управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов'язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався, на те, що накази УМВС України в Полтавській області є незаконними, оскільки звільнення з органів внутрішніх справ як стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Позивач вважає, що рішення про його звільнення є необ'єктивним, упередженим і передчасним, таким, що суперечить нормам і дисциплінарному статуту і нормам чинного законодавства.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали, з підстав викладених у ньому, просили задовольнити позов.

Представник відповідачів - Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Головного управління національної поліції в Полтавській області - в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Відповідач Кременчуцького міського відділу управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи без участі представника відділу.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами пояснення та докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить таких висновків.

ОСОБА_4 з 2004 року проходив службу в органах внутрішніх справ.

Наказом УМВС України в Полтавській області від 06.11.2015 № 1197/1 "Про скоєння вчинку, що дискредитує звання особи рядового і начальницького складу та притягнення до дисциплінарної відповідальності" за скоєння вчинку, що дискредитує звання особи рядового і начальницького складу, нехтування інтересами служби та положеннями Присяги працівника органів внутрішніх справ України, що виявилось у низьких моральних якостях на негативно вплинуло на авторитет міліції як органу державної влади, відповідно до вимог п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМ УРСР від 29.07.1991 № 114, інспектора - чергового ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих від варту осіб Кременчуцького МВ капітана міліції ОСОБА_4 звільнити з органів внутрішніх справ.

Даний наказ реалізовано наказом УМВС України в Полтавській області від 06.11.2015 року № 625 о/с "По особовому складу", яким капітана міліції ОСОБА_4, інспектора - чергового ізолятора тимчасового тримання, затриманих і взятих від варту осіб Кременчуцького міського відділу звільнено з органів внутрішніх справ за п. 66 (у запас за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу).

Не погоджуючись з вищезазначеними наказами УМВС України в Полтавській області, ОСОБА_4 оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку оскарженим наказам, суд виходить з критеріїв їх правомірності, що визначені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи винесено дані накази: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не спростовано сторонами, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ до ОСОБА_4 застосовано у зв'язку з порушенням останнім службової дисципліни.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначено Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, що затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV.

В силу положень статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (надалі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Згідно зі статтею 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За приписами статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, як звільнення з органів внутрішніх справ.

Отже, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ.

Як визначено частиною першою статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України /частина четверта статті 14 Дисциплінарного статуту/.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за №541/23073.

Пунктом 2.1. вказаної Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника /пункт 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України/.

Судом встановлено, що начальником УМВС України в Полтавській області 25.10.2015 видано наказ № 320 "Про призначення та проведення службового розслідування" з приводу порушення ОСОБА_4, який заступив на охорону виборчої дільниці № 530827 в с. Гаївка Семенівського району, порядку несення служби, намагання залишити виборчу дільницю та відбути до м. Кременчука.

З висновку службового розслідування по факту порушення ОСОБА_4 службової дисципліни, підставою для видачі даного наказу стало отримання 24.10.2015 інформації про те, що капітан міліції ОСОБА_4, який заступив на охорону виборчої дільниці № 530827 у с. Гаївка Семенівського району, порушує порядок несення служби, намагається залишити виборчу дільницю та відбути до м. Кременчука.

У межах проведеного службового розслідування члени комісії дійшли висновку про підтвердження факту скоєння позивачем вчинку, що дискредитує звання особи рядового і начальницького складу, нехтування інтересами служби, вимогами Присяги працівника органів внутрішніх справ України, що виявилось у низьких моральних якостях та негативно вплинуло на авторитет міліції як органу державної влади.

З матеріалів службового розслідування вбачається та не заперечується сторонами, що 22.10.2015 капітан міліції ОСОБА_4 був направлений до Семенівського РВ УМВС для забезпечення охорони виборчих дільниць під час проведення 25.10.2015 виборів депутатів місцевих рад, сільських , селищних та міських голів. ОСОБА_4 забезпечував охорону виборчої дільниці № 530827 у с. Гаївка Семенівського району.

24.10.2015 близько 15 год. До заступника начальника Семенівського РВ УМВС зателефонувала голова районної виборчої комісії, яка повідомила про те, що працівник міліції, який охороняє виборчу дільницю в с. Гаївка, поводить себе неадекватно, висловлює наміри залишити місце несення служби. На місце події негайно виїхали заступник начальника Семенівського РВ УМВС та начальник сектору карного розшуку Семенівського РВ УМВС. Прибувши до приміщення місцевого будинку культури, в якому розміщувалась дільнична виборча комісія № 530827, вони виявили, що капітан міліції ОСОБА_4 має зовнішні ознаки сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, нестійку ходу, почервоніння обличчя. ОСОБА_4 було знято зі служби та доправлено до Кременчуцького МВ, а в подальшому до Кременчуцького обласного наркологічного диспансеру для проведення медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння. Згідно висновку № 297 від 24.10.2015 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_4 відмовився від проходження всебічного медичного огляду. На висновку в графі "Підпис обстежуваної особи про ознайомлення з результатами огляду" мається запис "від обстеження ен відмовлявся, підпис". Майор міліції ОСОБА_7, який супроводжував позивача до медичної установи, в ході проведення службового розслідування, а також допитаний у якості свідка в судовому засіданні 17.02.2016, повідомив, що візуально у капітана міліції ОСОБА_4 були ознаки сп'яніння: почервоніння обличчя, тремтіння рук, порушення мови, нестійка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Також, ОСОБА_7 зауважив, що в ході проведення обстеження в Кременчуцькому обласному наркологічному диспансері з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння капітан міліції ОСОБА_4 всіляко уникав виконання процедури обстеження. Не виконував або виконував неналежним чином вказівки медпрацівника щодо порядку дій при обстеженні, навмисно вчиняв дії, які унеможливлювали отримання результатів огляду. В ході обстеження у видихуваному ОСОБА_4 повітрі було виявлено алкоголь, але його концентрацію виміряти не вдалось через те, що останній не виконував вимоги лікаря.

Як передбачено частиною п'ятою статті 14 Дисциплінарного статуту, перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.

ОСОБА_4 як під час службового розслідування, так і в ході судового розгляду справи пояснив, що 23.10.2015 відчув, що захворів, про що повідомив голову виборчої комісії та Семенівський РВ УМВС, та почав лікуватись медичними препаратами. 24.10.2015 позивач в категоричній формі повідомив голову виборчої комісії, про те, що у зв'язку з поганим самопочуттям не може нести службу та повертається до м. Кременчук, внаслідок чого голова виборчої комісії зателефонувала до Семенівського РВ. В той же час п. 21 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ визначено, що особи рядового і начальницького складу зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами прямих начальників. Позивач пояснив наявність запаху алкоголю через вживання медичних препаратів, які містять спирт, зокрема, протифлазид. Свою поведінку в Кременчуцькому наркологічному диспансері ОСОБА_4 пояснив хворобливим станом, а саме: високою температурою, запамороченням, головним болем, дією медичних препаратів. ОСОБА_4 надав листок непрацездатності АГЦ № 150590 від 26.10.2015, виданий Кременчуцьким районним центром медико-санітарної допомоги, відповідно до якого ОСОБА_4 з 26.10.2015 по 30.10.2015 перебував на амбулаторному лікуванні з діагнозом шифру J 06.8 (гостра респіраторна вірусна інфекція).

За висновками службової перевірки від 04.11.2015 вирішено за скоєння вчинку, що дискредитує звання особи рядового і начальницького складу, нехтування інтересами служби та положеннями Присяги працівника органів внутрішніх справ України, що виявилось у низьких моральних якостях на негативно вплинуло на авторитет міліції як органу державної влади, відповідно до вимог п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМ УРСР від 29.07.1991 № 114, інспектора - чергового ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих від варту осіб Кременчуцького МВ капітана міліції ОСОБА_4 притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

На підставі вказаного висновку службового розслідування УМВС України прийнято рішення про звільнення позивача з органів внутрішніх справ.

Так, пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української Радянської Соціалістичної Республіки від 29 липня 1991 року №114, передбачено, що особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.

Суд зазначає, що звільнення позивача з органів внутрішніх справ відбулось саме у зв'язку зі скоєнням вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, що підтверджено за результатами службового розслідування. При цьому, проведення такого розслідування та встановлення обставин фактичної дійсності законодавцем віднесено до компетенції органу внутрішніх справ.

Судом встановлено, що службове розслідування відносно дій інспектора - чергового ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих від варту осіб Кременчуцького МВ капітана міліції ОСОБА_4 проведено у повній відповідності до вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України.

Ні позивачем, ані представником позивача в ході судового розгляду справи не надано жодних доказів та не наведено жодних тверджень на спростування висновків службового розслідування від 04.11.2015.

Правила поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджені наказом МВС України 22 лютого 2012 року № 155, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2012 року за № 628/20941 (далі - Правила поведінки), встановлюють моральні зобов'язання працівника органів внутрішніх справ, зокрема пунктом 4.1 розділу ІІІ "Моральні основи служби в органах внутрішніх справ" визначено, що працівник органів внутрішніх справ, керуючись Присягою, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе такі моральні зобов'язання:

визнавати пріоритет державних і службових інтересів над особистими у своїй діяльності;

бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби.

Також, поведінка працівника органів внутрішніх справ завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам стража правопорядку. Ніщо не повинно паплюжити ділову репутацію та авторитет працівника (пункт 1.1 розділ IV "Професійно-етичні правила поведінки працівника органів внутрішніх справ" Правила поведінки).

Етичний кодекс працівника органів внутрішніх справ України, схвалений колегією МВС України 05 жовтня 2000 року за № 7КМ/8, також зобов'язує працівника міліції у службових та позаслужбових стосунках з людьми, в особистій поведінці бути зразком чесності, чемності, тактовності, зовнішньої охайності і внутрішньої дисциплінованості, культури спілкування, зокрема мовної (пункт 7). Виявляти стійкість, принциповість, непримиренність у боротьбі зі злочинністю, мужність і сміливість, високу фізичну, вольову та інтелектуальну готовність до дій у складних, нестандартних ситуаціях (пункт 8). Критично ставитися до власних професійних якостей та поведінки. Постійно працювати над самовдосконаленням, підвищенням свого професійного та загальнокультурного рівня (пункт 9). Стверджувати та відстоювати честь і гідність правоохоронця як посадової особи, уповноваженої державою і народом України захищати законні права і інтереси громадян. Всіляко сприяти підвищенню авторитету органів внутрішніх справ серед населення (пункт 10). У разі недотримання взятих зобов'язань бути готовими понести відповідальність, передбачену законодавством України, іншими чинними нормативними актами, що регламентують діяльність органів внутрішніх справ (пункт 11).

Суд звертає увагу, що позивачем не спростовано відсутність порушень з його боку. Також ОСОБА_4 жодних доказів того, що позивач саме 24.10.2015 (в день відсторонення від служби), 25.10.2015 перебував на лікарняному, або звертався до медичних установ з приводу лікування гострого вірусного захворювання не надав, що, в свою чергу, спростовує твердження позивача про те, що стан, в якому він знаходився 24.10.2015 під час проходження служби та подальшого медичного огляду, пов'язаний виключно з високою температурою, симптомами застуди та вживанням протизастудних ліків.

При цьому, допущення позивачем такого порушення, як скоєнням вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, підтверджено результатами службового розслідування.

У спірних відносинах суб'єкт владних повноважень - УМВС України в Полтавській області, діяв на виконання приписів закону, відповідно до встановлених законом повноважень та з дотриманням встановленої законом процедури і форми прийняття рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що видавши оскаржені накази УМВС України в Полтавській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

Проходження служби в органах внутрішніх справ, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії і вчинки. Матеріалами справи підтверджено, що позивач неодноразово попереджався про притаманні даному виду публічної служби обмеження, необхідність дотримання вимог законодавства щодо неухильного виконання положень Присяги працівника органів внутрішніх справ, статутів і наказів начальників. Відповідно до змісту Присяги працівника органів внутрішніх справ, яку позивач приймав, він клявся завжди бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим.

За вищенаведеного, суд вважає, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ відповідає характеру та тяжкості вчиненого ОСОБА_4 вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу. А відтак, підстави для скасування оскаржених наказів - відсутні.

Отже, у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Як наслідок, не належать до задоволення і позовні вимоги про поновлення ОСОБА_4 на посаді та зобов'язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

За таких обставин, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Головного управління національної поліції в Полтавській області, Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Кременчуцького міського відділу Головного управління національної поліції в Полтавській області, Кременчуцького міського відділу управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов'язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 29.02.2016.

Суддя Р.І. Молодецький