Постанова № 56185202, 01.03.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7280/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Соколова М.С.,

за участі:

представника позивача - Лапінської О.М. (за довіреністю),

представника відповідача - Півневої А.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі про визнання недійсним, протиправним та скасування податкової вимоги і рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "МАРФІН БАНК" (далі - ПАТ «МАРФІН БАНК») звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі про визнання недійсною, протиправною та скасуванню податкової вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі МГУ ДФС (далі - СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС) від 10.12.2015 року № 8-23 на суму 12251,17 грн.; визнання недійсним протиправним та скасування рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі № 7/23-033/1750 від 10.12.2015 року про опис майна у податкову заставу. В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що СДПІ з ОВП у м. Одесі при прийнятті оскаржуваної вимоги порушені норми податкового законодавства, оскільки позивач своєчасно перерахував всі платежі з податку на додану вартість.

Відповідач надав до суду заперечення до адміністративного позову (а.с.26), в яких зазначив, що ПАТ «Марфін Банк» засобами електронного зв'язку 15.05.2015 року до СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС надана податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2015 року № 9096532364, згідно якої платником самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 157 666 грн. Крім того, 15.06.2015 ПАТ«Марфін Банк» засобами електронного зв'язку надана податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2015 року № 9124143788, згідно якої платником самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 201567 грн.

В запереченнях до адміністративного позову зазначено, що станом на дату встановленого строку сплати податку на додану вартістьиутворилась недоїмка у сумі 359230,57 грн. внаслідок того, що позивачем було несвоєчасно (а саме 10.07.2015 року) сплачено самостійно узгоджену суму податкового зобов'язання.

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечувала, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях до адміністративного позову.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та свідка ОСОБА_3, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

Як з'ясовано судом, ПАТ «Марфін Банк» засобами електронного зв'язку надана до СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2015 року № 9096532364, згідно якої платником самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 157666 грн. (а.с. 74-77).

15.06.2015 ПАТ«Марфін Банк» засобами електронного зв'язку надана до СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2015 року № 9124143788, згідно якої платником самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 201567 грн. (а.с.66-69).

10.12.2015 року СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС складено податкову вимогу форми «Ю» № 8-23 на суму 12251,17 грн. із зазначенням того, що станом на 02.12.2015 року сума податкового боргу ПАТ «Марфін Банк» за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 12251,17 грн. - за основним платежем (а.с.7).

Крім того, 10.12.2015 року СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС прийнято рішення № 7/23-033/1750 про опис майна ПАТ «Марфін Банк» у податкову заставу (а.с.8).

Згідно облікової картки платника податку (а.с.87-91) та структури боргу ПАТ «Марфін Банк» (а.с.28) станом на 30.12.2015 року за ПАТ «Марфін Банк» рахується недоїмка у розмірі 12251, 17 грн.

За даними податкового органу вказана недоїмка виникла у зв'язку з тим, що позивачем самостійно визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за квітень, травень 2015 року сплачені до бюджету лише 10.07.2015 року.

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем оскаржуваними рішеннями, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до положень п. 54.1 ст. 54, п. 57.1 ст. 57, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, граничним строком сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2015 року є 30.05.2015 року, а за травень 2015 року - 30.06.2015 року.

На підтвердження своєчасної сплати податкових зобов'язання з податку на додану вартість за квітень, травень 2015 року позивачем надано до суду: меморіальний ордер № 101 від 27.05.2015 року на суму 157666 грн.; меморіальний ордер №101 від 24.06.2015 року на суму 201567 грн. (а.с.64-65) та витяги з електронного адміністрування ПДВ із узгодженими сумами (а.с.62-63).

Згідно інформації про надходження коштів на рахунок № 37515000023477 в системі електронного адміністрування ПДВ, відкритому ПАТ «Марфін банк», надходження коштів на зазначений рахунок відбулось: 27.05.2015 року в сумі 157666 грн. за призначенням платежу: ПДВ за квітень 2015 року та 24.06.2015 року в сумі 201567 грн. за призначенням платежу: ПДВ за травень 2015 року (а.с.111).

Відтак, досліджені судом докази підтверджують своєчасне перерахування позивачем податку на додану вартість за квітень, травень 2015 року на рахунок в системі адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 21 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року N 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі - Порядок), Державна казначейська служба України (далі - ДКСУ) не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, на підставі реєстрів платників податку, надісланих ДФС для перерахування до бюджету та/або на спеціальний рахунок платника податку сум узгоджених податкових зобов'язань відповідно до поданих податкових декларацій з податку, перераховує суми податку до бюджету та/або на спеціальні рахунки платників податку з їх електронних рахунків.

Крім того, ДКСУ подає ДФС у розрізі платників інформацію щодо перерахованих з їх електронних рахунків коштів до бюджету і на спеціальний рахунок у день, що настає за днем такого перерахування, та не перерахованих сум у зв'язку з відсутністю коштів на таких рахунках (пункт 24 Порядку).

Відповідно до п. 40 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс) штрафні санкції та пеня, передбачені Кодексом за порушення строків, встановлених для самостійної сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, не застосовуються за умови наявності у такі строки коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість в сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість до бюджету або на спеціальні рахунки платників - сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Перехідним періодом для реалізації вимог пункту 40 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу є період з 01.02.2015 по 01.07.2015.

У відповідності до п.п.14.1.153 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України передбачено, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Разом з тим, оскільки наявними в справі доказами підтверджується своєчасне перерахування позивачем податку на додану вартість за квітень, травень 2015 року на рахунок в системі адміністрування податку на додану вартість, оскаржувані податкова вимога від 10.12.2015 року № 8-23 на суму 12251,17 грн. та рішення № 7/23-033/1750 від 10.12.2015 року про опис майна у податкову заставу підлягають скасуванню.

Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ПАТ "Марфін Банк" обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 10.12.2015 року № 8-23 на суму 12251,17 грн. та визнання протиправним та скасування рішення № 7/23-033/1750 від 10.12.2015 року про опис майна у податкову заставу.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 11, 69-71, 76,79,86, 158-163,КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК"- задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі МГУ ДФС від 10.12.2015 року № 8-23 на суму 12251,17 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі МГУ ДФС № 7/23-033/1750 від 10.12.2015 року про опис майна у податкову заставу.

Стягнути з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі МГУ ДФС (код ЄДРПОУ 39722244) за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі МГУ ДФС на користь публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК» (код ЄДРПОУ 21650966) судовий збір у розмірі 1218,00 грн., сплачений ПАТ «МАРФІН БАНК» згідно меморіального ордеру № 107 від 28.12.2015 року, та у розмірі 1378,00 грн., сплачений ПАТ «МАРФІН БАНК» згідно меморіального ордеру № 101 від 05.01.2016 року.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 01.03.2016 року.

Суддя Вовченко O.A.

.