Постанова № 56185114, 01.02.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2016 р. Справа № 804/8668/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддівСтепаненко В.В. Гончарової І. А., Кононенка О. В. при секретарі за участю: представника позивача представника відповідачівЗоідзе Т. А. ОСОБА_5 Кузьміної І. С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_7 до Відповідача 1 Міністерства юстиції України, Відповідача 2 Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Відповідача 1 Міністерства юстиції України, Відповідача 2 Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління юстиції у Дніпропетровській області з внесення довідки про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_7 від 25 листопада 2014 року №124-Д та акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_7 від 04 грудня 2014 року №124-А відомостей про грубе порушення прав та законних інтересів боржника та кредиторів, а саме: п.1 ст.43 Закону України №4212-VІ в частині встановлення початкової вартості цілісного майнового комплексу, абз.4 ч.2 ст.50 Закону України №4212-VІ в частині відображення не достовірної інформації у проекті договору купівлі-продажу, вчинення повторного порушення абз.3 ч.7 ст.48 Закону №784-ХІV в частині не відкриття депозитного рахунку нотаріальної контори;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 03.02.2015 року про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_7 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на підставі подання №322 від 24.12.2014 року;

- визнати протиправними дії Головного управління юстиції у Дніпропетровській області у складанні акта про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки від 17 грудня 2014 року №128-А;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 03.02.2015 року про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_7 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на підставі подання №333 від 26.12.2014 року;

- визнати протиправними дії Головного управління юстиції у Дніпропетровській області з внесення довідки про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_7 від 19 лютого 2014 року №10-Д та акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_7 від 02.03.2015 року відомостей щодо порушення з боку арбітражного керуючого ОСОБА_7 вимог: абз.3 ч.7 ст.48 Закону № 784-ХІV, п.6.11 р.VI Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 березня 2013 року №447/5;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 26.03.2015 року про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_7 дисциплінарного стягнення;

- визнати протиправними дії Головного управління юстиції у Дніпропетровській області у складанні акта про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки від 14 квітня 2015 року №34-А;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 18.06.2015 року про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_7 дисциплінарного стягнення;

- скасувати пункт 1 наказу Міністерства юстиції України від 23 червня 2015 року №1039/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_7»;

- відновити дію свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1 від 22.03.2013 року, виданого ОСОБА_7;

- зобов'язати Міністерство юстиції України внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України інформацію щодо відновлення дії свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1 від 22.03.2013 року, виданого ОСОБА_7.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач під час виконання повноважень арбітражного керуючого керувалась вимогами чинного законодавства та вживала достатньо заходів щодо задоволення інтересів боржника та кредиторів, що свідчить про добросовісне виконання своїх обов'язків, а тому у відповідачів були відсутні підстави для застосування до позивача дисциплінарних стягнень. Крім того, під час прийняття рішення Відповідачем 1 не було враховано всіх обставин справи та не взято до уваги доводи позивача, які були викладені в письмових поясненнях, а отже, на думку позивача, рішення про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідачі позов не визнали, надали до суду письмові заперечення, зазначивши, що за результатами проведених перевірок було зроблено висновок про порушення позивачем приписів законодавства щодо діяльності арбітражних керуючих та законодавства з питань банкрутства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому при прийнятті оскаржуваних рішень відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим представник відповідачів просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

22 березня 2013 року на підставі наказу Міністерства юстиції України від 18.03.2013 року №457/5 ОСОБА_7 було видано свідоцтво НОМЕР_1 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) без обмеження строку дії.

На адресу арбітражного керуючого ОСОБА_7 було направлено повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки від 23 вересня 2014 року №112 та посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки №112 на підставі доручення Міністерства юстиції України від 01.08.2014 року №13.0.2-32/746.0, в яких зазначено, що у період з 03 жовтня 2014 року по 07 жовтня 2014 року буде проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_7 під час виконання повноважень ліквідатора ФОП ОСОБА_8 на підставі скарги Державної іпотечної установи, у зв'язку з чим необхідно було у строк до 02 жовтня 2014 року надати до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області відповідні пояснення та завірені копії документів по суті питань, викладених у скарзі Державної іпотечної установи від 12 лютого 2014 року №886/15.

01 жовтня 2014 року позивачем до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області були надані письмові пояснення №01/10 з додатками, що підтверджується довідкою №103-Д від 07.10.2014 року та актом №103-А від 16 жовтня 2014 року.

07 жовтня 2014 року Головним управлінням юстиції у Дніпропетровській області була складена довідка про результати позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_7 №103-Д, згідно якої Комісією було встановлено порушення вимог Закону №784-ХIV, а саме: абз.2 ч.1 ст.23, ч.2 ст.25, абз.4 ч.1 ст.25, ч.7 ст.30 щодо не проведення аналізу фінансового становища ФОП ОСОБА_8, ч.11 ст.30 щодо ненадання звітів про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів, абз.3 ч.7 ст.48 щодо не відкриття депозитного рахунку у нотаріальній конторі або приватного нотаріуса.

Представник позивача у судовому засіданні підтвердив, що 13 жовтня 2014 року ОСОБА_7 до Відповідача 2 було надано пояснення та інформацію про усунення порушень, зазначених у вказаній довідці.

16 жовтня 2014 року Головним управлінням юстиції у Дніпропетровській області був складений акт позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_7 №103-А.

20 жовтня 2014 року Відповідачем 2 було видано розпорядження №96-Р про усунення порушень, згідно яким вирішено у термін до 16 листопада 2014 року усунути порушення шляхом: проведення оцінки майна банкрута, закриття виявлених при проведенні ліквідаційної процедури рахунків боржника у банківських установах, відкриття депозитного рахунку у нотаріальній конторі.

Згідно наданих представником позивача пояснень ОСОБА_7 до встановленого строку - 16.11.2014 року, тобто вчасно, надано пояснення та докази вжиття заходів для оцінки майна банкрута. Також до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області подано висновки зі звітів про проведення оцінки всього майна банкрута. Щодо закриття виявлених рахунків банкрута у банківських установах, то позивачем надалися докази того, що частина рахунків позивачем закрита, в інші банківські установи направлено відповідні заяви (тобто вжито необхідних заходів для закриття рахунків). Крім того, що стосується відкриття депозитного рахунку в нотаріальній конторі, позивач надала пояснення, що вона дійсно зверталася до кількох нотаріусів, проте отримувала відмову.

За результатами розгляду поданих ОСОБА_7 документів комісією зроблено висновок, що розпорядження №96-Р від 20.10.2014 року виконано не в повному обсязі.

Від Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області позивачу надійшли запит про надання інформації від 11 листопада 2014 року №10-50/7156, повідомлення від 11 листопада 2014 року №135 та посвідчення від 11 листопада 2014 року №138 на проведення позапланової невиїзної перевірки у період з 21.11.2014 року по 25.11.2014 року. Підставами для здійснення перевірки стало доручення Міністерства юстиції України від 28 жовтня 2014 року №18438-0-33-14/13.0.2 та скарги представника ПАТ «Укрсоцбанк» Коробки В.В. (довіреність № 2181 від 18 листопада 2013 року), предмет перевірки: оцінка та продаж майна ФОП ОСОБА_10 на аукціоні; внесення на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса та використання за рішенням господарського суду, який визнав громадянина-підприємця банкрутом, коштів, отриманих від реалізації майна банкрута; розподіл коштів, отриманих від продажу майна ФОП ОСОБА_10; інші питання, порушені в скарзі представника ПАТ «Укрсоцбанк» Коробки В.В.

Згідно відомостей довідки №124-Д від 24.11.2014 року та акту №124-А від 04.12.2014 року позивачем була надана Головному управлінню юстиції у Дніпропетровській області письмова відповідь №21/11 із завіреними документами.

За результатами перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_7 з 21 листопада по 25 листопада 2014 року Головним управлінням юстиції у Дніпропетровській області була складена довідка про результати позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_7 від 25 листопада 2014 року №124-Д, в якій зроблені висновки про порушення п.1 ст.43 Закону України №4212-VІ в частині встановлення початкової вартості цілісного майнового комплексу, абз.4 ч.2 ст.50 Закону України № 4212- VІ в частині відображення не достовірної інформації у проекті договору купівлі-продажу, абз.3 ч.7 ст.48 Закону № 784-ХІV в частині не відкриття депозитного рахунку нотаріальної контори.

26 листопада 2014 року довідку №124-Д від 25.11.2014 року було надіслано позивачу.

04 грудня 2014 року Головним управлінням юстиції у Дніпропетровській області складено акт №124-А, у висновках якого комісія встановила вчинення повторного порушення абз.3 ч.7 ст.48 Закону №784-ХІV в частині не відкриття депозитного рахунку нотаріальної контори, порушення п.1 ст.43 Закону України №4212-VІ в частині встановлення початкової вартості цілісного майнового комплексу, абз.4 ч.2 ст.50 Закону України №4212-VІ в частині відображення не достовірної інформації у проекті договору купівлі-продажу.

Викладені факти стали підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_7 дисциплінарних стягнень.

17 грудня 2014 року до Міністерства юстиції України надійшов лист Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 09.12.2014 року №10-47/1283 з пропозицією щодо внесення на розгляд Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) подання про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_7 дисциплінарного стягнення за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки на підставі скарги ПАТ «Укрсоцбанк» від 06.10.2014 року б/н за дорученням Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України від 28.10.2014 року №18438-0-33-14/13.0.2.

03 лютого 2015 року відбулось засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), за результатами розгляду якого було прийнято рішення застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_7 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на підставі подання №322 від 24.12.2014 року, про що позивача було повідомлено листом Міністерства юстиції України від 10.02.2015 року №13.0.2-33/480.

Також судом встановлено, що на адресу арбітражного керуючого ОСОБА_7 Головним управлінням юстиції у Дніпропетровській області було надіслано повідомлення №139 від 28.11.2014 року про проведення позапланової невиїзної перевірки у період з 17.12.2014 року по 19.12.2014 року, посвідчення про проведення позапланової невиїзної перевірки №142 від 28.11.2014 року, запит про надання інформації №10-50/7865 від 27.11.2014 року, згідно з якими ОСОБА_7 повинна була у строк до 17 грудня 2014 року надати до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області пояснення щодо питань, зазначених у посвідченні, стосовно закриття виявлених при проведенні ліквідаційної процедури рахунків боржника у банківських установах, відкриття депозитного рахунку у нотаріальній конторі.

17 грудня 2014 року Головним управлінням юстиції у Дніпропетровській області було складено акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки №128-А, у зв'язку з чим до Міністерства юстиції України було направлено лист від 18.12.2014 року №10-47/8522 з пропозицією щодо внесення на розгляд Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) подання про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_7 дисциплінарного стягнення.

03 лютого 2015 року відбулось засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) за участю позивача, за результатами якого до арбітражного керуючого ОСОБА_7 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на підставі подання №333 від 26.12.2014 року, про що позивача повідомлено листом Міністерства юстиції України від 10.02.2015 року №13.0.2-33/481.

Згідно листа Міністерства юстиції України від 10 лютого 2015 року №13.0.2-33/425 Комісією було прийнято рішення рекомендувати позивачу пройти підвищення кваліфікації протягом І кварталу 2015 року.

25 квітня 2015 року позивач отримала свідоцтво про підвищення кваліфікації арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Головне управління юстиції у Дніпропетровській області надіслало повідомлення №10-57/897 від 09 лютого 2015 року та посвідчення від 09 лютого 2015 року №15 на проведення позапланової невиїзної перевірки у період з 17 лютого 2015 року по 19 лютого 2015 року. Підставою для перевірки стало доручення Міністерства юстиції України від 27 січня 2015 року №223-0-33-15/13.0.2., предмет перевірки: оповіщення про порядок продажу майна банкрута, правильність складання реєстру вимог кредиторів, черговість задоволення вимог кредиторів та інші питання, порушені у заяві Державної іпотечної установи від 29.12.2014 року №7253/15.

З приводу даної скарги Державної іпотечної установи позивачем були надані письмові пояснення з завіреними документами від 16.02.2015 року до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області.

19 лютого 2015 року (технічна помилка у даті - 19.02.2014 року) Головним управлінням юстиції у Дніпропетровській області була складена довідка №10-Д, згідно якої виявлено порушення з боку арбітражного керуючого ОСОБА_7 вимог абз.3 ч.7 ст.48 Закону №784-ХІV щодо ненадання підтвердження зарахування коштів, отриманих від продажу майна громадянина-підприємця на депозитний рахунок нотаріальної контори, п.6.11 р.VI Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 березня 2013 року №447/5, щодо зобов'язання забезпечити подання необхідних відомостей і документів на першу вимогу Міністерства юстиції України, управління юстиції, комісії з перевірки діяльності арбітражного керуючого, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих та Кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих.

У вказаній довідці зазначено, що акт перевірки діяльності арбітражного керуючого буде підписаний 02.03.2015 року у приміщенні Головного управління юстиції у Дніпропетровській області.

Матеріалами справи підтверджується, що 20 лютого 2015 року Головним управлінням юстиції у Дніпропетровській області вищевказану довідку було направлено позивачу засобами поштового та електронного зв'язку.

Як пояснив представник позивача довідку про результати позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_7 №10-Д від 19.02.2015 року позивач отримала поштою.

З наданого представником відповідача на вимогу суду акту від 02.03.2015 року №10-А, вбачається, що на момент підписання акту арбітражний керуючий не з'явився.

24 лютого 2015 року позивачем було надано пояснення щодо порушень, відображених у довідці від 19.02.2015 року №10-Д, за результатами аналізу яких відповідачем було встановлено, що будь-яких документів на підтвердження повідомлених фактів ОСОБА_7 не надано.

15 квітня 2015 року позивачу кур'єром вручено повідомлення від 07 квітня 2015 року №36, посвідчення від 07 квітня 2015 року №41 про проведення позапланової невиїзної перевірки у термін з 14.04.2015 року по 16.04.2015 року. Предмет перевірки: надходження коштів за реалізоване майно боржника, розподіл коштів від реалізації майна боржника, погашення кредиторських вимог та інші питання, порушені у скаргах ПАТ «Укрсоцбанк» від 22.01.2015 року вх. №ПАТ-44-10 та від 22.01.2015 року вх. №ПАТ-44-10/1.

15 квітня 2015 року ОСОБА_7 через канцелярію були надані відповідні пояснення та документи, необхідні для перевірки, до Головного територіального управління у Дніпропетровській області.

16 квітня 2015 року через кур'єра позивачем було отримано акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки від 14 квітня 2015 року №34-А, в якому зазначено, що у зв'язку з відмовою арбітражного керуючого ОСОБА_7 в проведенні перевірки комісією Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області вирішено направити до Міністерства юстиції України пропозицію щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.

Поданням №445 від 28.04.2015 року направлено матеріали перевірки діяльності арбітражного керуючого для розгляду на засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Згідно листа Міністерства юстиції України від 03.06.2015 року №13.0.2-33/1985 було повідомлено, що 18 червня 2015 року о 10-й годині у приміщенні Міністерства юстиції України (м.Київ, пров.Рильський, 10, 3-й поверх) відбудеться чергове засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), до порядку денного якого включено питання щодо розгляду подання про притягнення ОСОБА_7 до дисциплінарної відповідальності.

Наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2015 року № 1039/5 на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 26.03.2015 року №279 та протоколу її засідання від 26.03.2015 року №28/03/15 було анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1 від 22.03.2013 року, видане ОСОБА_7.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України від 14.05.1992 року №2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» закріплено, що арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

У частині 3 статті 98 Закону України від 14.05.1992 року №2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Згідно частини 2 статті 106 Закону України від 14.05.1992 року №2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений в запиті строк арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.

Наказом Міністерства юстиції України 27.06.2013 року №1284/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 липня 2013 року за №1113/23645, затверджено Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (надалі - Порядок від 27.06.2013 року №1284/5).

У відповідності до пункту 2.3 Порядку від 27.06.2013 року №1284/5 здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів: проведення перевірки, складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка); надання арбітражним керуючим комісії заперечень щодо Довідки та (або) усунення зазначених у Довідці порушень; складення акта перевірки з урахуванням Довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.

За приписами пункту 2.7 Порядку від 27.06.2013 року №1284/5 орган контролю проводить перевірки за умови письмового повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки не пізніше ніж за десять календарних днів до дня початку планової перевірки та не пізніше ніж за п'ять днів до дня початку позапланової перевірки з урахуванням особливостей, визначених у цьому Порядку. При обчисленні зазначених строків при повідомленні арбітражного керуючого про проведення перевірки повинен враховуватись час на перебіг поштової кореспонденції, установлений законодавством.

Судом встановлено, що про проведення перевірки у період з 21.11.2014 року по 25.11.2014 року на підставі направлення від 11.11.2014 року №135 та посвідчення від 11.11.2014 року №138 позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується тим фактом, що ОСОБА_7 21.11.2014 року надала письмові пояснення №21/11 із додатками.

Щодо посилання позивача про неповідомлення його про проведення перевірки у термін з 17.12.2014 року по 19.12.2014 року на підставі посвідчення про проведення позапланової невиїзної перевірки №142 від 28.11.2014 року суд зазначає, що відповідно до пункту 2.15.2 Порядку від 27.06.2013 року №1284/5 арбітражний керуючий вважається повідомленим про проведення перевірки належним чином за умови, якщо повідомлення про проведення перевірки надіслано органом контролю у строки та спосіб, визначені цим Порядком, незалежно від дати ознайомлення арбітражного керуючого з цим повідомленням, крім випадків відсутності арбітражного керуючого протягом тривалого часу з об'єктивних підстав (перебування на лікарняному, у відпустці, у відрядженні тощо). Докази надсилання повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки є невід'ємною частиною Довідки.

Матеріалами справи підтверджується, що Відповідачем 2 не було дотримано строків повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки, оскільки позивачем вказані документи отримано кур'єром лише 20 грудня 2014 року, тобто після закінчення строку, до якого необхідно було надати пояснення на питання, викладені у посвідченні про проведення позапланової невиїзної перевірки №142 від 28.11.2014 року.

Згідно пункту 4.7 Порядку від 27.06.2013 року №1284/5 при відмові арбітражного керуючого в проведенні перевірки складається акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки у двох примірниках та перевірка закінчується в момент встановлення факту відмови.

Відмовою арбітражного керуючого в проведенні перевірки вважаються: відсутність арбітражного керуючого або його уповноваженого представника під час проведення перевірки у час та у місці, визначені органом контролю в повідомленні про проведення перевірки, у разі належного повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки; безпідставне ненадання або надання не в повному обсязі без обґрунтованих пояснень арбітражним керуючим у визначені органом контролю терміни документів згідно з переліком, викладеним у повідомленні про проведення перевірки органу контролю; ненадання арбітражним керуючим на письмову вимогу комісії документів, які стосуються предмета перевірки, у разі якщо без цих документів проведення перевірки є неможливим; безпідставна відмова арбітражного керуючого в доступі комісії та інших осіб на територію, до будівель, споруд та інших приміщень боржника (банкрута) у випадках, передбачених цим Порядком, або до приміщення контори (офісу) арбітражного керуючого (підпункт 4.7.1 пункту 4.7 розділу IV Порядку від 27.06.2013 року №1284/5).

Зважаючи, що позивач не був повідомлений про проведення перевірки, суд вважає, що складення акту про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки від 17 грудня 2014 року №128-А було передчасним, що призвело до порушення прав та інтересів позивача в частині надання пояснень на питання, викладені у посвідченні на перевірку, а також оскарження результатів такої перевірки, оскільки вказаним актом фактично було позбавлено законного права для надання зауважень до акту. Викладений факт призвів до подальшого порушення прав позивача шляхом застосування до нього дисциплінарного стягнення.

Згідно статті 107 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом. Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення.

Статтею 105 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» закріплено, що дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов'язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Відповідно до пункту 7.1 розділу VII Порядку від 27.06.2013 року №1284/5 підставами для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є: встановлення факту подання арбітражним керуючим у документах, які подаються для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, неправдивих відомостей; вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому; невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю; відмова арбітражного керуючого в проведенні перевірки; грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута); встановлення за результатами перевірки неможливості арбітражного керуючого виконувати повноваження, а саме: втрата громадянства України, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади; винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.

Пунктом 7.4. Порядку від 27.06.2013 року №1284/5 визначено, що дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого, є попередження та позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

В силу частини 4 статті 108 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та пункту 4 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2013 №81/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 січня 2013 року за №112/22644, (далі - Положення від 11.01.2013 №81/5) рішення про застосування до арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень приймає дисциплінарна комісія.

За результатами розгляду питання порядку денного Комісія приймає рішення, зокрема, про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення на підставі подання структурного підрозділу про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого (пункт 25 Положення від 11.01.2013 № 81/5).

У відповідності до статті 109 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є: 1) попередження; 2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Статтею 112 вказаного Закону обумовлено, що підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), зокрема, є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. У разі припинення діяльності арбітражного керуючого він виключається з Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, а його свідоцтво анулюється.

Згідно пунктів 7.6.1-7.6.2. Порядку від 27.06.2013 року №1284/5 на арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді попередження у разі: встановлення факту подання арбітражним керуючим у документах, які подаються для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, неправдивих відомостей; відмови арбітражного керуючого в проведенні перевірки. На арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у разі: вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому; невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю; грубого порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута); встановлення за результатами перевірки неможливості арбітражного керуючого виконувати повноваження, а саме: втрата громадянства, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади; винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.

При цьому відповідно до пункту 7.6 Порядку від 27.06.2013 року №1284/5 під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачі під час проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_7, оформлення її результатів та застосування до позивача дисциплінарних стягнень реалізовували повноваження, надані чинним законодавством, за таких обставин дії комісії зі складання актів, довідок та викладення в них певних висновків є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції.

Однак висновки (порушення), викладені в довідці та акті перевірки про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_7, не є обов'язковими до виконання позивачем та самі по собі не породжують будь-яких наслідків, оскільки такі службові документи є лише носіями доказової інформації та не містять волевиявлення суб'єкта владних повноважень щодо виявлених фактів правопорушень. Так само і діяльність працівників органу з проведення перевірки арбітражного керуючого є лише службовою діяльністю таких осіб на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання цим суб'єктом вимог чинного законодавства. Тому, як власне довідка або акт перевірки, так і дії посадових осіб органу з їх складання не створюють жодних правових наслідків для позивача, не змінюють стану його суб'єктивних прав.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними дій Головного управління юстиції у Дніпропетровській області з внесення довідки про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_7 від 25 листопада 2014 року №124-Д та акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_7 від 04 грудня 2014 року № 124-А відомостей про грубе порушення прав та законних інтересів боржника та кредиторів; визнання протиправними дій Відповідача 2 у складанні акта про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки від 17 грудня 2014 року №128-А; визнання протиправними дій Головного управління юстиції у Дніпропетровській області з внесення довідки про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_7 від 19 лютого 2014 року №10-Д та акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_7 від 02.03.2015 року відомостей щодо порушення з боку арбітражного керуючого ОСОБА_7 вимог закону; визнання протиправними дій Головного управління юстиції у Дніпропетровській області у складанні акта про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки від 14 квітня 2015 року №34-А.

Щодо суті порушень, викладених в акті від 04 грудня 2014 року №124-А, який став підставою для прийняття Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) рішення від 03.02.2015 року про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_7 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на підставі подання №322 від 24.12.2014 року, суд зазначає, що перевіркою було встановлено повторне порушення абз.3 ч.7 ст.48 Закону №784-ХІV в частині не відкриття депозитного рахунку нотаріальної контори, порушення п.1 ст.43 Закону України №4212-VІ в частині встановлення початкової вартості цілісного майнового комплексу, абз.4 ч.2 ст.50 Закону України №4212-VІ в частині відображення не достовірної інформації у проекті договору купівлі-продажу.

Згідно статті 85 Закону України від 02.09.1993 року №3425-XII «Про нотаріат» нотаріус у передбачених законодавством України випадках приймає від боржника в депозит грошові суми і цінні папери для передачі їх кредитору.

Про надходження грошових сум і цінних паперів нотаріус повідомляє кредитора і на його вимогу видає йому грошові суми і цінні папери.

Прийняття нотаріусом грошових сум і цінних паперів провадиться за місцем виконання зобов'язання в депозит грошових сум і цінних паперів є нотаріальною дією, яка підтверджує внесення в депозит нотаріусу вказаних сум або цінних паперів, що означає факт виконання особою певних зобов'язань перед кредитором.

Суд зауважує, що вчинення вказаної нотаріальної дії можливе лише у випадках, прямо передбачених законом, оскільки депозит нотаріуса є суттєво відмінним від банківського депозиту (ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України), так як відкривається з конкретно визначеною метою, а саме передання грошових коштів чи цінних паперів кредитору.

У відповідності до статті 537 Цивільного кодексу України боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі: 1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання; 2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; 3) відсутності представника недієздатного кредитора.

Таким чином, закон передбачає виконання зобов'язання шляхом внесення відповідної суми на депозит нотаріуса у виняткових випадках, а саме тоді, коли виконання зобов'язання боржником безпосередньо кредитору є неможливим.

За приписами абзацу 3 частини 7 статті 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кошти, отримані від продажу майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, а також наявні у нього кошти у готівковій формі вносяться на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса та використовуються за рішенням господарського суду, який визнав громадянина-підприємця банкрутом.

У главі 21 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (надалі - Порядок вчинення нотаріальних дій), також йдеться про можливість вчинення цієї нотаріальної дії в разі ліквідації фізичної особи - підприємця, визнаної банкрутом.

Згідно статті 53 Цивільного кодексу України фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

При цьому припинення підприємницької діяльності можливе лише після виконання всіх зобов'язань фізичної особи-підприємця, що пов'язується із задоволенням вимог її кредиторів, відшкодуванням завданої шкоди, тощо.

Підпунктом 1.3 пункту 6 глави 21 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що прийняття грошових сум або цінних паперів у депозит для передавання кредитору здійснюється за відповідною заявою заінтересованої особи (боржника) або за заявою ліквідатора громадянина - підприємця, визнаного банкрутом. Заява реєструється нотаріусом у книзі вхідної кореспонденції і є підставою для вчинення нотаріальної дії.

Представник позивача пояснив суду, що позивач зверталась до нотаріусів з питаннями, чи відкривають вони депозити в нотаріальній конторі для банкрутства фізичної особи-підприємця, однак отримувала відмову, оскільки внесення коштів на депозит передбачає, що ці кошти вже фізично наявні, а не будуть отримані у майбутньому. Крім того, до моменту завершення перевірки діяльності арбітражного керуючого жодне майно боржника продано не було через відсутність покупців, а тому необхідність у відкритті саме депозитного рахунку в нотаріальній конторі була відсутня.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2011 року ФОП ОСОБА_10 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_7

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2012 року було затверджено реєстр вимог кредиторів, та визначено, що загальна сума визнаних вимог кредиторів становить 3514262,09 грн., в той час як оголошення про проведення аукціону з продажу майна банкрута, який було призначено на 16.06.2014 року, початкова вартість продажу майна банкрута як цілісного майнового комплексу становить 3480002,19 грн.

Проте позивачем з приводу загальної суми вимог кредиторів надавались пояснення до Відповідача 2, що в заяві про визнання кредиторських вимог ПАТ «УкрСиббанк», правонаступником якого ПАТ «Дельта Банк», є технічна помилка в сумі заборгованості, яка має складати 298290,16 грн., а не 332 551,06 грн. З цієї помилки випливає й розмір загальної суми вимог кредиторів по справі, який має становити 3480002,19 грн., а не 3514263,09 грн.

Щодо акту від 17 грудня 2014 року №128-А, який став підставою для прийняття Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) рішення від 03.02.2015 року про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_7 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на підставі подання №333 від 26.12.2014 року, суд зазначає, що на відповідача як суб'єкта владних повноважень покладено обов'язок письмово повідомити арбітражного керуючого про проведення перевірки не пізніше ніж за п'ять днів до дня початку позапланової перевірки з урахуванням часу на перебіг поштової кореспонденції, установлений законодавством (пункт 2.7 Порядку від 27.06.2013 року №1284/5).

Відповідно до пункту 2.15.2 Порядку від 27.06.2013 року №1284/5 арбітражний керуючий вважається повідомленим про проведення перевірки належним чином за умови, якщо повідомлення про проведення перевірки надіслано органом контролю у строки та спосіб, визначені цим Порядком, незалежно від дати ознайомлення арбітражного керуючого з цим повідомленням, крім випадків відсутності арбітражного керуючого протягом тривалого часу з об'єктивних підстав (перебування на лікарняному, у відпустці, у відрядженні тощо). Докази надсилання повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки є невід'ємною частиною Довідки.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що Відповідачем 2 направлялось посвідчення про проведення позапланової невиїзної перевірки №142 від 28.11.2014 року та позивача було повідомлено про проведення перевірки у термін з 17.12.2014 року по 19.12.2014 року, а з пояснень представника позивача судом встановлено, що вказані документи отримано кур'єром лише 20 грудня 2014 року, тобто після закінчення строку, до якого необхідно було надати пояснення на питання, викладені у посвідченні про проведення перевірки, що свідчить про порушення відповідачем 2 вказаних вище норм законодавства.

Зважаючи, що позивач не був належним чином повідомлений про проведення перевірки, суд вважає, що складення акту про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки від 17 грудня 2014 року №128-А було передчасним.

За таких обставин суд критично оцінює посилання відповідачів на грубі порушення позивачем приписів законодавства щодо діяльності арбітражних керуючих та законодавства з питань банкрутства, оскільки відповідачами не достатньо обґрунтовано, що виявлені під час перевірки факти призвели до будь-яких наслідків чи порушення інтересів боржників або кредиторів.

В той же час у відповідності до пункту 7.6 Порядку від 27.06.2013 року №1284/5 під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому.

Проте відомості в актах, на підставі яких приймались подання про накладення дисциплінарних стягнень, не відповідають обставинам справи та не свідчать про недобросовісне виконання позивачем своїх обов'язків як арбітражного керуючого.

Суд зазначає, що наявність у арбітражного керуючого ОСОБА_7 двох дисциплінарних стягнень у вигляді попереджень слугувало підставою для накладення Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого та прийняття наказу Міністерства юстиції України від 23 червня 2015 року №1039/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_7».

В той же час, дослідивши вказаний наказ Міністерства юстиції України, судом встановлено, що анулювання свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого мало місце на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 26.03.2015 року №279.

Також представником відповідачів не надано обґрунтованих пояснень з приводу того, що Наказ Міністерства юстиції України від 23 червня 2015 року №1039/5 було видано на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 26.03.2015 року №279 та протоколу її засідання від 26.03.2015 року № 28/03/15, після якого до арбітражного керуючого складалися подання, розглядалися на засіданні Комісії та застосовувалися інші дисциплінарні стягнення.

Крім того, як вбачається з протоколу засідання Дисциплінарної комісії від 26.03.2015 року №28/03/15, пропозиція щодо накладення стягнення на арбітражного керуючого ОСОБА_7 внесено внаслідок винесення трьох дисциплінарних стягнень у вигляді попереджень на підставі подань №322 від 24.12.2014 року, №333 від 26.12.2014 року та №384 від 13.03.2015 року у зв'язку з встановленням грубих порушень у діяльності арбітражного керуючого, відмовою у проведенні перевірки, виявленням повторних порушень.

З контексту пункту 7.3 Порядку від 27.06.2013 року №1284/5 випливає, що грубим порушенням арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є таке винне порушення вказаних вимог Закону, яке призвело до настання незворотних істотно-негативних наслідків для боржника (банкрута) чи його кредиторів, які можуть полягати, зокрема, у реальному заподіянні матеріальної шкоди боржнику (банкруту) чи його кредиторам, за умови наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого і наслідками, що настали.

Аналіз наведених вище фактів та їх нормативне обґрунтування дають підстави стверджувати, що у комісії з перевірки не було законних підстав вважати встановлені факти грубим порушенням законодавства про банкрутство.

У ході судового засідання встановлено відсутність обставин, які б свідчили про грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута) та, як наслідок підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно витягу протоколу засідання Дисциплінарної комісії від 26.03.2015 року №28/03/15 було прийнято рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого ОСОБА_7 у вигляді попередження та позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на підставі одного листа Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 05.03.2015 року №10-54/1864.

На підставі цього ж протоколу Дисциплінарної комісії від 26.03.2015 року №28/03/15 виданий наказ Міністерства юстиції України від 23 червня 2015 року №1039/5, пунктом 1 якого анульовано свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_7.

З наведеного вбачається, що Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих за результатом розгляду одного питання на арбітражного керуючого було застосовано до позивача 2 дисциплінарних стягнення (попередження та позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачі не мали права застосовувати до позивача за одне порушення два дисциплінарних стягнення.

На підставі викладеного судом встановлено, що дисциплінарне стягнення на позивача накладено без врахування Дисциплінарною комісією ступеня вини арбітражного керуючого, обставин вчинення порушення, тяжкості вчиненого ним проступку, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що наказ Міністерства юстиції України від 23 червня 2015 року №1039/5 є протиправним та підлягає скасуванню, з огляду на що необхідно зобов'язати Міністерство юстиції України відновити дію свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1 від 22.03.2013 року, виданого ОСОБА_7.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Міністерства юстиції України внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України інформацію щодо відновлення дії свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1 від 22.03.2013 року, виданого ОСОБА_7, суд зазначає, що дана позовна вимога є передчасною, оскільки ще не виникло спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_7 до Відповідача 1 Міністерства юстиції України, Відповідача 2 Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 18.06.2015 року про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_7 дисциплінарного стягнення.

Скасувати пункт 1 наказу Міністерства юстиції України від 23 червня 2015 року №1039/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_7» та відновити дію свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1 від 22.03.2013 року, виданого ОСОБА_7.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_7 судові витрати у розмірі 146, 16 грн. (сто сорок шість гривень 16 копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 08 лютого 2016 року

Головуючий суддя Суддя Суддя В.В. Степаненко І. А Гончарова О. В. Кононенко