Ухвала суду № 56183548, 26.02.2016, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/1067/16-ц

Провадження № 4-с/648/3/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2016 року Білозерський районний суд Херсонської області

в складі:головуючого судді: Сокирко Л.М.,

при секретарі: Онофрійчук Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білозерка Херсонської області скаргу ОСОБА_1 на бездіяльністьначальника та державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області при виконанні рішення суду, визнання незаконною та скасування постанови про повернення виконавчого листа, зацікавлена особа: ОСОБА_2, -

в с т а н о в и в:

12 лютого 2016 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність начальника та державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області при виконанні рішення суду, визнання незаконною та скасування постанови про повернення виконавчого листа, мотивуючи скаргу тим, що відповідно до рішення Білозерського районного суду Херсонської області у справі № 648/1470/15-ц видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 14311 грн. 20 коп. боргу та 243 грн. 60 коп. судового збору.

9 лютого 2016 року він отримав постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області ОСОБА_3, затверджену начальником Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області ОСОБА_4 про повернення виконавчого документу в звязку з тим, що боржник за вказаною у виконавчому документі адресою не проживає.

З даною постановою та діями державного виконавця та начальника Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області він не згоден виходячи з наступного:

Так, відповідно до ст. 11 Закону України Про виконавче провадження, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. државний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи Національної поліції; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника -фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Жодним з вищевказаних прав для виконання рішення, державний виконавець не скористався, що свідчить про те, що виконавчі дії ще не проведені.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про виконавче провадження, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу. У разі необхідності перевірки інформації щодо наявності боржника чи його майна або його місця роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець може своєю мотивованою постановою, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований, доручити проведення перевірки вказаної інформації відповідному відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про виконавче провадження, державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Якщо боржник добровільно не погашає зобов'язання, то, згідно ст. 32 Закону України Про виконавче провадження, державний виконавець вживає заходів по примусовому виконанню рішення.

Заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Державний виконавець зобов`язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. У даному випадку державний виконавець не вживав дій щодо виконання рішення та закінчив виконавче провадження через чотири місяці після його відкриття, так і не виконавши рішення суду. Згідно ст. 37 п. 8 Закону України Про виконавче провадження, виконавче провадження підлягає закінченню у випадках фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно ч. 4 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Постанова винесена 13 січня 2016 року, а направлена поштою лише 4 лютого 2016 року, що також сказує на порушення закону, як з боку державного виконавця так і його начальника.

Просив визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області ОСОБА_3 від 13 січня 2016 року, затверджену начальником Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області ОСОБА_4 Про повернення виконавчого документу. Визнати незаконною бездіяльність начальника Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області ОСОБА_4 та державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області ОСОБА_3, щодо забезпечення виконання рішення Білозерського районного суду Херсонської області по цивільній справі № 648/1470/15-ц від 16 липня 2015 року (за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по договору позики). Зобов`язати начальника Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області ОСОБА_4 та державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області ОСОБА_3 Вжити заходів щодо забезпечення виконання рішення Білозерського районного суду Херсонської області по цивільній справі № 648/1470/15-ц від 16 липня 2015 року (за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по договору позики). Судові витрати покласти на осіб, дії яких оскаржуються.

В ході судового засідання заявник вимоги викладені в скарзі підтримав, просив їх задовольнити та подальший розгляд справи проводити за його відсутності.

Представник Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області - ОСОБА_3 в судове засідання не прибула, однак подала до суду заяву, в якій просила справу розглянути за її відсутності, а також долучила заперечення на скаргу, в яких просила в задоволенні скарги відмовити.

Зацікавлена особа - ОСОБА_2, будучи належним чином повідомлений про розгляд справ, в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив.

Неявка зацікавленої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали скарги та матеріали виконавчого провадження № 5/163 Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області за виконавчим листом, виданим Білозерським районним судом Херсонської області 16 липня 2015 року в справі №648/1470/15-ц, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи зі слідуючого:

Згідно рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 16 липня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість у сумі - 8900 грн., штрафу за невиконання договору в сумі 4450 грн. та втрат від інфляції в сумі 961 грн. 20 коп., а всього - 14311 грн. 20 коп. та судового збору в сумі 243 грн. 60 коп.

За даним рішенням, Білозерським районним судом Херсонської області 19 серпня 2015 року був виданий виконавчий лист.

22 вересня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області із заявою про прийняття виконавчого листа до виконання та відкриття виконавчого провадження.

23 вересня 2015 року державним виконацем Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області ОСОБА_3, на підставі виданого 19 серпня 2015 року Білозерським районним судом Херсонської області виконавчого листа, було відкрите виконавче провадження ВП № 48920982 та запропоновано боржнику самостійно виконати рішення суду до 30 вересня 2015 року; при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору у розмірі 10 % від суми стягнення та витрат, пов`язаних з провадженням виконавчих дій в сумі 100 грн. (всього 16110,28 грн.); накладено арешт на все майно що належить боржнику; заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

Копія даної постанови була направлена сторонам виконавчого провадження.

Відповідно до матеріалів виконавчого провадження № 5/163 Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області 23 вересня 2015 року державним виконавцем було направлено запити до: Центру надання послуг пов`язаних з використанням автотранспортних засобів м. Херсона та Білозерського району, адресно-довідкового сектору ДМС України в Херсонській області, Відділу земельних ресурсів у Білозерському районі, Станіславської сільської ради, Білозерського відділення Цюрупинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області, Реєстраційної служби Білозерського районного управління юстиції, Пенсійного фонду України.

Із відповідей, які надійшли до Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області, вбачається, що боржник за трудовими та цивільно-правовими договорами не працює, останнє місце його роботи невідоме, за боржником транспортні засоби не зареєстровані, рахунків на ім`я боржника в банківських установах не виявлено, інформація про отримання доходів божником - відсутня.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 6 жовтня 2015 року, на все нерухоме майно боржника накладено арешт.

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 6 жовтня 2015 року, на все рухоме майно боржника накладено арешт.

19 листопада 2015 року державним виконацем, з метою перевірки майнового стану боржника було здійснено виїзд за місцем проживання боржника за адресою: с. Станіслав, вул. Культурна, 13, Білозерського району Херсонської області.

За результатами перевірки, державним виконавцем було складено акт, відповідно до якого боржник за вказаною у виконавчому листі адресою не проживає, майно, що належить боржнику в рахунок погашення боргу не виявлено.

13 січня 2016 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47, 50 Закону України Про виконавче провадження. В цей же день за вих. № 872-873 копія постанови разом із виконавчим документом була надіслана стягувачу ОСОБА_1 та боржнику ОСОБА_2

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).

Виходячи з аналізу зазначеної норми, повернення виконавчого документа стягувачу з зазначених в спірній постанові підстав можливо лише у разі вжиття державним виконавцем всіх необхідних заходів примусового виконання судового рішення.

Повернення виконавчого документу стягувачу можливе лише за умови, якщо у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з`ясувати місце проживання, перебування боржника, а також що вказаними заходами є в тому числі розшук боржника.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 11, п. 10 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання.

Статтею 40 Закону України Про виконавче провадження регламентує дії державного виконавця при оголошенні боржника у розшук.

У разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами Національної поліції.

Розшук боржника - фізичної особи, дитини, розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи Національної поліції, а розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Незвернення державного виконавця до суду у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, а також інші дії та бездіяльність державного виконавця, пов'язані з розшуком боржника або його майна, можуть бути оскаржені у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п. 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністрества юстиції України №512/5 2 квітня 2012 року, перед зверненням до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника - фізичної особи або дитини, який здійснюється відповідно до статті 40 Закону, державний виконавець вживає заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження боржника - фізичної особи або дитини щодо: а) отримання відповіді на запит від відповідних територіальних органів МВС України щодо місця реєстрації особи; б) отримання інформації від учасників виконавчого провадження та інших осіб, у тому числі усно (в такому випадку отримана інформація відображаєься в акті державного виконавця), про можливі місця перебування боржника; в) перевірки наявності боржника за можливими місцями його перебування, встановленими під час проведення виконавчих дій; г) отримання інформації щодо місця роботи боржника; ґ) отримання інформації про боржника з інших джерел.

Із наданих представником Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області заперечень на скаргу вбачається, що державним виконавцем були здійснені запити щодо наявності чи відсутності у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення. Згідно отриманих відповідей, у боржника відсутнє майно на яке можна звернути стягнення та за адресою, зазначеною у виконавчому документі, боржник не проживає, про що було складено відповідний акт.

Однак, з досліджених доказів не вбачається, що державним виконавцем було здійснено всіх заходів щодо встановлення місця проживання боржника. Матеріали виконавчого провадження не містять відповідей на запити з Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської обласиі та адресно-довідкового сектору ДМС України в Херсонській області, щодо місця проживання та реєстрації боржника.

З матеріалів виконавчого провадження, наданих державним виконавцем, судом встановлено, що державний виконавець із поданням про винесення ухвали про розшук боржника не звертався.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Доказів проведення державним виконавцем всіх необхідних дій, передбачених чинним законодавством, щодо виконання судового рішення суду не надано, а отже, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена безпідставно та передчасно, а тому її слід визнати незаконною.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості вимог скаржника в частині визнання оскаржуваної постанови незаконною, а також визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця щодо невжиття заходів по розшуку та встановленню місця проживання, перебування боржника.

В ході розгляду скарги, судом було встановлено, що відповідно до постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області від 18 лютого 2016 року, було відновлено виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 648/1470/15-ц, виданого 19 серпня 2015 року Білозерським районним судом Херсонської області про стягнення з ОСОБА_2 боргу на користь ОСОБА_1 в сумі 14554 грн. 80 коп., а тому в задоволенні вимог заявника про скасування постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області ОСОБА_3 від 13 січня 2016 року про повернення виконавчого документа стягувачу слід відмовити, так як на момент розгляду скарги зазначена постанова фактично скасована.

Що стосується вимог заявника про зобов'язання державного виконавця та начальника Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області вжити заходів, щодо забезпечення виконання судового рішення, то, суд вважає, що дана вимога не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом оскарження в даній справі є постанова державного виконавця про повернення виконавчого листа від 13 січня 2016 року, про незаконність якої зазначено вище.

Відновлення прав стягувача забезпечено визнанням цієї постанови незаконною.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 51 Закону України Про виконавче провадження, у разі, якщо постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду; про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову. В даному випадку державний виконавець самостійно 18 лютого 2016 року відновив виконавче провадження.

Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України в постанові №6 від 07.02.2014р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», суд не має права зобов'язувати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися лише державним виконавцем.

Одночасно, суд вважає, що не підлягають задоволенню і вимоги заявника, щодо визнання незаконною бездіяльність начальника Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області ОСОБА_4, щодо забезпечення виконання судового рішення, при цьому суд виходить з того, що виконання судового рішення було покладено на державного виконавця Криворучко Н.М., та, в даному випадку, заявник фактично оскаржує бездіяльність державного виконавця Криворучко Н.М. В чому ж полягає бездіяльність начальника Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області ОСОБА_4 в даному виконавчому провадженні заявником не зазначено.

Керуючись ст. ст. 386-387 ЦПК України, ст.ст. 6,11, 20, 30, 40, 47 Закону України Про виконавче провадження, Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 2 квітня 2012 року, суд, -

у х в а л и в:

Визнати незаконною постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області ОСОБА_3 у виконавчому провадженні № 48920982 від 13 січня 2016 року про повернення виконавчого листа, виданого 19 серпня 2015 року Білозерським районним судом Херсонької області у справі № 648/1470/15-ц про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості у сумі - 8900 грн., штрафу за невиконання договору в сумі 4450 грн. та втрат від інфляції в сумі 961 грн. 20 коп., а всього - 14311 грн. 20 коп. та судового збору в сумі 243 грн. 60 коп.

Визнати незаконною бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області ОСОБА_3 у виконавчому провадженні № 48920982 від 13 січня 2016 року, щодо невжиття заходів з розшуку боржника ОСОБА_2 та з'ясування його місця проживання, перебування.

В задоволенні іншої частини скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена учасниками процесу до Апеляційного суду Херсонської областічерез Білозерський районний суд Херсонської області, шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали, а учасниками процесу, які не були присутні при оголошенні ухвали, в той же строк і в тому ж порядку, з моменту отримання ними копії ухвали.

Суддя: Сокирко Л.М.