Ухвала суду № 56179400, 15.02.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/1578/16-к Головуючий у 1 інстанції:

Провадження № 11-СС/790/200/16 Шаренко С.Л.

Категорія: ст.197 КПК України Доповідач: Меркулова Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Меркулової Т.В.,

суддів - Зубкова Л.Я., Чопенка Я.В.,

за участю прокурора - Суворової Ю.О.,

захисника - Сербіної А.В.,

з секретарем - Холодним О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката Сербіної Анастасії Валеріївни на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2016 року, якою продовжено підозрюваному строк тримання під вартою до 07 квітня 2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2016 року задоволено клопотання старшого слідчого ГУ НП в Харківській області Соколова А.Л.; строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 продовжено в межах строку досудового розслідування на 60 днів, до 07 квітня 2015 року, із визначенням застави у розмірі 27 560 грн.

З таким рішенням слідчого судді не погодилася захисник підозрюваного адвокат Сербіна А.В. та подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 05 лютого 2016 року, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 відмовити. Автор апеляційної скарги вважає, що судом першої інстанції порушені норми КПК України та не повністю досліджені обставини, які мають істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, а прокурором та слідчим не доведена наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, вважає, що підстави для застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні. Апелянт зазначає, що даних щодо переховування ОСОБА_3 від органу досудового розслідування, перешкоджання кримінальному провадженню немає, на усі виклики прокурора, слідчого Стефанюк М.В. з'являвся без затягування, приводів до нього не застосовувалось, у розшук не оголошувався, визнав себе винним у всіх повідомлених йому кримінальних правопорушеннях в повному обсязі. Також, захисник зазначає, що санкція ч.2 ст.190 КК України передбачає максимальне покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, яка підтримала доводи апеляційної скарги; думку прокурора, який вважав що підстав для скасування ухвали слідчого судді не вбачається; перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, Головним управлінням Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015220510003466 від 21 листопада 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України (а.с.7-8), про підозру у вчиненні яких 08 грудня 2015 року повідомлено ОСОБА_3 (а.с.48-52).

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2015 року до підозрюваного ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 07 лютого 2016 року, із визначенням застави у розмірі 25 000 грн. (а.с.64-65).

Постановою першого заступника прокурора Харківської області Степанова А.Б. від 02 лютого 2016 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015220510003466 продовжений до 4-х місяців, тобто до 08 квітня 2016 року (а.с.72-74).

Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжких та особливо тяжких злочинів не повинен перевищувати дванадцяти місяців.

Звертаючись до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3, слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України; наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які не зменшилися; недостатність застосування до ОСОБА_3 більш м'яких запобіжних заходів. Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали від 10 грудня 2015 року, слідчий посилається на великий обсяг процесуальних дій у кримінальному провадженні, які необхідно виконати для всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин вчинення злочину ОСОБА_3 та іншими підозрюваними, зокрема: внаслідок особливої складності провадження для отримання додаткових доказів по даному кримінальному провадженню, які можуть бути використанні під час судового розгляду необхідно провести низку слідчих (розшукових) дій, також слідчий посилається на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, запобігання спроб переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_3 (а.с.2-6).

При розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного слідчим суддею врахована сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України; доведеність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися, а також наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу, що виправдовує подальше перебування підозрюваного під вартою.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка відповідає вимогам ст.ст.196, 199 КПК України (а.с.98-99), з чим погоджується і апеляційний суд.

Доводи апеляційної скарги захисника про необґрунтоване застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на відсутність ризиків є неспроможними, оскільки саме такий запобіжний захід був застосований до підозрюваного ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2015 року, яка у передбаченому законом порядку не була скасована, а тому підстав для сумнівів у законності застосування саме такого запобіжного заходу не виникає. Обставини щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, досліджувались судом при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу; оцінка їм надана судовим рішенням, що набрало законної сили.

Посилання ж на інші нові обставини, які б свідчили про те, що заявлені ризики зменшились та не виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою, апеляційна скарга не містить. Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні та наведені в оскаржуваній ухвалі, свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення. Фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_3 декількох корисливих кримінальних правопорушень проти власності, свідчать про їх підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, кількості доведених ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, даними про особу ОСОБА_3, який не працює та не має офіційного джерела доходу, раніше засудженого за корисливий злочин і вчинив новий злочин в період іспитового строку, що негативно впливає на його репутацію, спростовує доводи апелянта про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та про необґрунтоване продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 Відсутність даних щодо переховування ОСОБА_3 від слідства та перешкоджанню кримінальному провадженню, як на те посилається апелянт, ризиків у кримінальному провадженні, які встановлені судом, не зменшує та на правильність висновку щодо необхідності продовження строку тримання під вартою підозрюваного не впливає.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим та прокурором доведена наявність обставин, які об'єктивно перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою підозрюваного.

За таких обставин колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3, а доводи апеляційної скарги правильності цього висновку не спростовують. Підстав для скасування ухвали слідчого судді від 05 лютого 2016 року апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника Сербіної А.В. - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2016 року, якою продовжено підозрюваному ОСОБА_3 строк тримання під вартою до 07 квітня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: