Ухвала суду № 56170416, 25.02.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/222/2016(м)

223/556/15-ц

Головуючий в 1 інстанції Луньова О.Г.

Доповідач: Зайцева С.А.

Категорія: 50

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„25 лютого 2016 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Зайцевої С.А.

суддів Кочегарової Л.М., Пономарьової О.М.

за участю секретаря Зливка І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 29 грудня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини ,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим,що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 12 березня 2013 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .У січні 2015 року відповідач залишив її вагітною та пішов мешкати до своїх батьків.Відповідач не приймає участі у вихованні дитини,матеріальної допомоги на дитину не надає.Працює в ДП « Шахтоуправління « Південнодонбаське № 1»,отримує регулярно заробітну плату,інших дітей не має.За рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 12 березня 2015 року сплачує аліменти на її утримання.

Просила стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх доходів (заробітку)відповідача,але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку,щомісячно до повноліття дитини.

Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 29 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено : стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої дитини доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів (заробітку) щомісячно,але не менше ніж 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку ,починаючи з 24 липня 2015 року і до повноліття дитини.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 550грн.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 243грн.60коп.Допущено негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Не погодившись з рішенням суду,відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати. В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те,що ухвалюючи рішення про стягнення з нього аліментів на утримання дитини,суд позбавив його права доказування своєї непричетності до народження дитини у позивачки за його зустрічним позовом до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства. Приймаючи ухвалу від 29 грудня 2015 року про роз*єднання позовів та рішення про стягнення з нього аліментів ,суд не повністю з*ясував обставини,що мають значення для вирішення справи,позбавив його права доказування цих обставин ,які мають суттєве значення для справи та порушив норми матеріального та процесуального права .

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги.

У судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 не з*явилися,належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи,шляхом отримання 18 лютого 2016 року телефонограми, зареєстрованої в журналі телефонограм № 1 за № 421 (а.с.143-144). ОСОБА_2 надала суду заперечення на апеляційну скаргу,в якому просила апеляційну скаргу відхилити,рішення суду залишити без змін,справу розглянути у її відсутності та відсутность її представника (а.с. 145-147).

Відповідно ч.2.ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи , не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю доповідача,пояснення ОСОБА_1,дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно зі ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати неповнолітню дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я і матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я і матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, доньки, сина; 4) інших обставин, що мають значення. Розмір аліментів не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадку, якщо розмір аліментів визначається у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері,батька,яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1,яка проживає з матір*ю ОСОБА_2

Задовольняючи позовні вимоги ,суд першої інстанції виходив з того ,що відповідач не надав доказів підтвердження того,що він не є батьком дитини,запис про якого вчинено у свідоцтві про народження. Дитина проживає з позивачкою та знаходяться на її утриманні. Отже,висновки суду щодо наявності у позивача права на отримання аліментів від відповідача ґрунтуються на законі.

Враховуючи те, що батьки зобов*язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, а також те, що відповідач такої допомоги позивачу у добровільному порядку не надає, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини .

Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь ОСОБА_2, суд першої інстанції, керуючись положеннями ст.ст.181-182,183 СК України виходив з того, що відповідач працює , має стабільний дохід, з урахуванням матеріального становища сторін, суд дійшов до висновку, що розумним та справедливим буде розмір аліментів на утримання дитини щомісячно у розмірі 1/4 частини .

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд , оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дотримався встановлено ст. 212 ЦПК України принципу оцінки доказів,та врахував надані сторонами докази.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права, роз*єднанням цивільних справ та позбавленням права доказування за зустрічним позовом про оспорювання батьківства, є припущенням ОСОБА_1 та спростовуються матеріалами справи.

Так,з досліджених матеріалів справи вбачається,що за клопотанням ОСОБА_1 ухвалою Вугледарського міського суду Донецької області від 05 серпня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та по зустрічному позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства була призначена судово-медична генетична експертиза (а.с.27).

10 вересня 2015 року КЗ « Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи « ДОР» Дніпропетровської ОДА департаменту охорони здоров*я надіслано висновок експерта № 318 від 28 серпня 2015 року (а.с.39-43).

Ухвалою Вугледарського міського суду Донецької області від 29 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства роз*єднані у самостійні провадження.При цьому,суд врахувавши строк розгляду спорів про стягнення аліментів передбачений ст.157 ЦПК України ,дійшов висновку про роз*єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження ,так як їх спільний розгляд ускладнює вирішення справи (а.с.112).

Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 29 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини задоволено (а.с.115-116).

За клопотанням ОСОБА_1 ухвалою Вугледарського міського суду Донецької області від 15 лютого 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 про оспорювання батьківства призначена повторна судово-медична генетична експертиза (а.с.149-150).

Відповідно до ч.2 ст.126 ЦПК України залежно від обставин справи суддя чи суд мають право постановити ухвалу про роз*єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження,якщо їх спільний розгляд ускладнює вирішення справи.

У спорах про стягнення аліментів питання про батьківство відповідача презюмується,тому не є ні предметом спору,ні предметом доказування. Спір про батьківство це спір між матір*ю дитини і можливим її батьком,а не спір між ним та дитиною. Обставини,які зумовлюють спір про аліменти і спір про батьківство,також не співпадають. Саме на цих засадах побудована стаття 140 СК України .

В пункті 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 « Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» звернуто увагу суддів на те,що відповідно до ст.140 СК стягнення за рішенням суду з особи,записаної батьком або матір*ю,аліментів на дитину не є перешкодою для звернення до суду з позовом про виключення відомостей про них як батька або матері з актового запису про народження цієї дитини. Задоволення судом зазначених вимог може бути підставою для перегляду рішення про стягнення аліментів у зв*язку з нововиявленими обставинами (п.1 ч.2ст.361 ЦПК).

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що рішення суд ухвалив з дотриманням норм матеріального та процесуального права. У рішенні наведені відповідні мотиви, з яких суд його ухвалив, вони не суперечать законодавству та не спростовані доводами скарги.

Переглядаючи справу відповідно до вимог ст.303 ЦПК України в межах заявлених в суді першої інстанції позовних вимог та в межах доводів апеляційного оскарження, на підставі доказів, наданих сторонами, які відповідно до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України, зобов'язані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, апеляційний суд вважає, що рішення суду як таке, що відповідає обставинам справи та вимогам закону, підлягає залишенню без зміни, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 307,308, 313,315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити .

Рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 29 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.

Судді: