Постанова № 56170065, 01.03.2016, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/459/16-а

Провадження №2-а/265/34/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2016 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Козлова Д. О.,

за участі секретаря - Азарової А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області про перерахунок пенсії по інвалідності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про зобовязання здійснити йому перерахунок пенсії по інвалідності, посилаючись на те, що він є пенсіонером, якому з 2 вересня 1999 року було встановлено категорію «інвалід дитинства», внаслідок чого його мати звернулась до відділу соціального захисту населення за призначенням соціальної пенсії на дитину-інваліда, внаслідок чого йому було призначено соціальну пенсію до 7 вересня 2011 року, яка потім була продовжена до 7 вересня 2013 року. У віці 18 років за висновком МСЕК позивачу було визнано інвалідом 2 групи з дитинства з 8 вересня 2013 року довічно. Внаслідок цього він звернувся до відповідача про переведення на нього пенсії по інвалідності 2 групи з дитинства згідно ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», після чого він продовжував отримувати грошову щомісячну соціальну виплату. Натомість з 20 лютого 2014 року позивач працевлаштувався та пропрацював до 1 березня 2015 року, тому здобув право на нарахування йому пенсії по інвалідності із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують раку звернення за призначенням пенсії згідно ст. ст. 30, 32, 40 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 20 лютого 2015 року позивач звернувся до відповідача з заявою призначити пенсію по інвалідності. 19 березня 2015 року із відповіддю представників відповідача він не погодився в частині розрахунку коефіцієнту заробітку за лютий 2014 року, на підставі чого просив суд зобов'язати відповідача провести перерахунок його пенсії по інвалідності із урахуванням середньомісячного заробітку за лютий 2014 року на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» із виплатою відповідних сум.

В подальшому ОСОБА_1 змінив свої позовні вимоги, посилаючись на те, що 18 січня 2016 року він звернувся до представників відповідача із заявою з проханням виключити із його страхового стажу період з 1 лютого 2014 року по 28 лютого 2014 року, що складає не більше 10 % тривалості його загального страхового стажу з проведенням відповідної оптимізації, на що отримав відмову. На підставі наведеного просив суд зобов'язати відповідача провести перерахунок його пенсії по інвалідності з 20 лютого 2015 року без врахування коефіцієнту заробітної плати за лютий 2014 року на підставі абз. 3 п. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Позивач у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Представники позивача, які діють на підставі довіреності, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в судовому засіданні повністю підтримали уточнені позовні вимоги ОСОБА_1, зазначивши, що ОСОБА_1 має право на проведення оптимізації його заробітку згідно із абз. 3 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі виключення заробітку позивача за лютий 2014 року із включенням відповідно такого заробітку ОСОБА_1 за лютий 2015 року. Просили на підставі наведеного повністю задовольнити позов ОСОБА_1

Представник відповідача, яка діє на підставі довіреності. ОСОБА_4, у судовому засіданні, не визнаючи заявлені вимоги ОСОБА_1 зазначала, що позивачу була призначена пенсія по інвалідності, виходячи із страхового стажу останнього, який дорівнює 12 місяців, бо позивач звертався до УПФУ в Орджонікідзевському районі за перерахунком його пенсії 20 лютого 2015 року. При цьому відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 була обрахована пенсія виходячи із усього наявного у нього страхового стажу, який менше ніж 60 місяців. Також не погоджувалась із можливістю зарахувати до страхового стажу позивача лютий 2015 року. Просила суд відмовити у позові ОСОБА_1

Згідно до письмових заперечень представник відповідача, не визнаючи заявлені до УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя вимоги в первинній редакції, зазначала, що ОСОБА_1 дійсно знаходиться на обліку в управлінні ПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, одержуючи пенсію по інвалідності другої групи відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 20 лютого 2015 року. При цьому за ч. 3 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється в місяцях, а неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Оскільки за позивача сплачено більше ніж мінімальний страховий внесок, то підстав для перерахунку його пенсії по інвалідності із урахуванням середньомісячного заробітку за лютий 2014 року немає. До того ж положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» у такому випадку не можуть застосовуватись, оскільки підляґають застосуванню норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якими врегульовано питання розрахунку коефіцієнту заробітної плати.

Згідно до додаткових письмових заперечень представники відповідача вказували, що за абз. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі якщо страховий стаж становить менше ніж 60 календарних місяців, то враховується заробітна плата за фактичний страховий стаж, тому неврахування коефіцієнту заробітної плати за лютий 2014 року на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 40 даного Закону виключить можливість виконання положень абз. 2 ч. 1 ст. 40 цього Закону. На підставі переліченого просили суд відмовити у задоволені поданого позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає уточнені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного вмотивування.

За матеріалами справи суд встановив, що ОСОБА_1 є інвалідом з дитинства безстроково другої групи, який отримував соціальну пенсію в управлінні пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя з 23 вересня 2013 року після досягнення повноліття, яку до цього на нього отримувала його мати, ОСОБА_3, що підтверджується корінцем до медичного висновку від 1 вересня 1999 року, медичним висновком від 13 вересня 2011 року, довідкою до акту МСЕК, пенсійним посвідченням ОСОБА_1, посвідченнями ОСОБА_3 та її заявою від 2 вересня 1999 року (а. с. 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14).

Із заяви від 9 квітня 2015 року вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про уточнення нарахування йому пенсії по інвалідності, як такого що набув стаж роботи, достатній для отримання такої пенсії, що також підтверджується трудовим договором від 20 лютого 2014 року та довідкою про доходи ОСОБА_1 з 20 лютого 2014 року по 28 лютого 2015 року включно (а. с. 15, 17-19, 23).

У вказаній заяві ОСОБА_1 також зазначав, що він відпрацював лише 8 днів у лютому 2014 року, тому був незгодний із тим, що коефіцієнт його заробітку за цей місяць не був пропорційним кількості відпрацьованих днів, що також підтверджується розрахунком заробітної плати ОСОБА_1 (а. с. 16).

Враховуючи, що в частині своїх вимог про перерахунок пенсії позивача по інвалідності із урахуванням середньомісячного заробітку за лютий 2014 року на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» із виплатою відповідних сум ОСОБА_1 позивач фактично відмовився, змінивши предмет позову до початку судового розгляду даної справи по суті шляхом подання письмової заяви, то в цій частині суд не вирішує такі заявлені вимоги позивача по суті.

Згідно заяви ОСОБА_1 від 18 січня 2016 року також вбачається, що позивач звернувся до представників відповідача із вимогою провести перерахунок його пенсії шляхом виключення із його страхового стажу періоду роботи позивача за лютий 2014 року на підставі абз. 3 п. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на що отримав відмову УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя у проведенні оптимізації заробітної плати ОСОБА_1 на підставі того, що страховий стаж позивача менше 60 календарних місяців (а. с. 37, 38).

За абз. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно із абз. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абз. 1 ч. 1 цієї статті, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. При цьому у всіх випадках, крім випадку, передбаченого абз. 2 ч. 1 цієї статті, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

На підставі абз. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Суд при цьому зауважує, що при обрахунку заробітку позивача на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не буде порушено положення абз. 2 ч. 1 ст. 40 даного Закону, бо в абз. 3 ч. 1 ст. 40 даного Закону безпосередньо зазначено, що період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців, крім випадку, передбаченого абз. 2 ч. 1 цієї статті.

Таким чином незважаючи на той факт, що заробітна плата (дохід) ОСОБА_1 розраховується за фактичний страховий стаж позивача внаслідок того, що такий стаж менше 60 календарних місяців, а також виходячи із того, що за абз. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року, то жодних обмежень щодо застосування до нього положень абз. 3 ч. 1 ст. 40 даного Закону немає, тому позиція представників відповідача є хибною.

Суд також зауважує, що за ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою визначено види пенсійних виплат, зазначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно із ст. 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією для інвалідів II та III груп: до досягнення особою 23 років включно - 1 рік.

З огляду на наведене суд переконався, що законом не передбачено розподілення пенсіонерів за видом пенсії при вирішені питання про право такого пенсіонера на проведення оптимізації його заробітку за абз. 3 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином суд дійшов висновку, оскільки позивач набув пенсію по інвалідності на законних підставах, то факт того, що його страховий стаж дорівнює 1 рік, не може бути підставою для обмеження його права на оптимізацію його заробітку при обрахунку його пенсії, оскільки запропонована ОСОБА_1 оптимізація не перевищує 10% від тривалості страхового стажу? який був врахований ОСОБА_1 при визначенні його пенсії по інвалідності.

Крім того постановою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 20 жовтня 2015 року, яка набула чинності, було встановлено, що позивач звернувся 20 лютого 2015 року до відповідача саме із заявою про призначення йому пенсію по інвалідності вперше.

Також суд відмічає, що з матеріалів розглянутої адміністративної справи вбачається, що позивач пропрацював повний місяць у лютому 2015 року, та за якого за цей місяць були сплачені страхові внески.

На підставі наведеного суд відхиляє посилання представника пенсійного фонду щодо неможливості при обрахунку пенсії ОСОБА_1 зарахувати його заробіток за лютий 2015 року. Однак оскільки в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 не були заявлені, суд не вирішує їх по суті.

На підставі комплексного аналізу перелічених правових норм та встановлених по справі обставин, суд дійшов висновку, що позиція позивача ґрунтується на законі та відповідає положенням абз. 1-3 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином відмова представників відповідача у проведені оптимізації заробітної плати ОСОБА_1 шляхом виключення його заробітку за лютий 2014 року є незаконною та такою, що порушує права ОСОБА_1

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково шляхом зобов'язання відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок його пенсії по інвалідності без врахування заробітної плати ОСОБА_1 за лютий 2014 року на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 15 серпня 2015 року.

При цьому суд зауважує, що за ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки суд встановив, що ОСОБА_1 звертався до представників відповідача із заявою про призначення йому пенсії 20 лютого 2015 року, потім із заявами про перерахунок його пенсії 9 квітня 2015 року та 18 січня 2016 року, то суд вважає, що позивач, отримавши відповідь представників відповідача із відмовою у проведенні перерахунку його пенсії, був обізнаний із порушенням своїх прав.

На підставі наведеного, враховуючи, що із наявним уточненим позовом ОСОБА_1 звернувся до суду лише 15 лютого 2016 року, то його законні права в рамках вказаної справи повинні бути захищенні судом, починаючи відповідно з 15 серпня 2015 року, оскільки заявлені позивачем вимоги з 20 лютого 2015 року по 14 серпня 2015 року включно виходять за межі передбаченого законом строку для звернення до адміністративного суду із таким позовом.

Керуючись ст. ст. 8-11, 17, 18, 71, 86, 94, 159-167, 181 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області про перерахунок пенсії по інвалідності - задовольнити частково.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності без врахування заробітної плати ОСОБА_1 за лютий 2014 року на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 15 серпня 2015 року.

В задоволенні решти заявлених вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення, а особами що не були присутні при проголошенні - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, до Донецького апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя