Вирок № 56169597, 01.03.2016, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/11821/15-к

Провадження № 1-кп/263/81/2016

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2016 року

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді: Скрипниченко Т.І., за участю секретаря судового засідання: Момот А.М., за участю прокурора:ОСОБА_1, обвинуваченого: ОСОБА_2С, захисника ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженя м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:

- 21.06.2011 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області, за ч. 2 ст. 186, ст. 75 КК України до 4 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки,

- 07.11.2011 р. Першотравневим районним судом Донецької області за ч. 1 ст.122, ч. 1 ст. 146, ч.1 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі, вирок від 21.06.2011 виконувати самостійно, звільнився 24.05.2013 року умовно-достроково на 1 рік 4 місяці 24 дні,

- 05.05.2014 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч. 1 ст. 185, ч.1 ст. 71 КК України до позбавлення волі на 1 рік 6 місяців.

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, суд -

В С Т А Н О В И В:

07.09.2014 року ОСОБА_2, приблизно о 19.00 годині, з корисливих мотивів переслідуючи мету заволодіння чужим майном шляхом обману, знаходячись біля зупинки громадського транспорту, розташованої на перехресті вул. Артема та вул. Євпаторійська в Жовтневому районі м. Маріуполя, попросив у своєї знайомої неповнолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, мобільний телефон, остання передала ОСОБА_2 мобільний телефон, який знаходився у неї в користуванні для здійснення дзвінка. Після чого ОСОБА_2 утримуючи при собі переданий йому мобільний телефон, попрямував за ріг будинку, розташованого біля вказаної зупинки громадського транспорту, та не повернувся, тим самим заволодів майном матері потерпілої ОСОБА_5, а саме мобільним телефоном «Самсунг S 7262» у корпусі білого кольору, вартістю 1099 грн., чим спричинив матеріальну шкоду на суму 1099 грн., після чого з місця злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфікуються, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.

Потерпіла ОСОБА_5 та ОСОБА_4 надали суду заяву, в якій просили розглядати справу за їх відсутності, на строгому покаранні не наполягали.

Крім визнавальних показів вина обвинуваченого ОСОБА_2 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, також підтверджується матеріалами кримінального провадження, які учасниками судового засідання згідно ст. 349 КПК України визнано недоцільним досліджувати і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, при цьому судом було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, не вважають за доцільне досліджувати, але не заперечують, що вина обвинуваченого також підтверджується матеріалами кримінального провадження, тому, оцінюючи отримані докази, суд дійшов наступного висновку,

Враховуючи, що обвинувачений у судовому засіданні вину у висунутому проти нього обвинуваченні визнав повністю, суд, розцінюючи його показання як об'єктивні, що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, і, вважаючи їх достатніми для винесення обвинувального вироку у відповідності зі ст. 349 КПК України, вважає за можливе розглянути кримінальне провадження без дослідження доказів, що відносяться до фактичних обставин провадження і які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував правильність розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, з'ясував, чи немає сумнівів в добровільності його позиції, а також розяснив обвинуваченому, що він буде позбавлений права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку. Розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.

Допитавши обвинуваченого, не досліджуючи інші докази по кримінальному провадженню в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого повністю доведена, його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання, яке слід призначити обвинуваченому, суд враховує положення ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обвинувачений на обліку в наркологічному та психіатричному диспансері не знаходиться, раніше судимий, не одружений, не працює, суспільно-корисною працею не займається, щиро розкаявся у скоєному, що суд розцінює як помякшуючі його провину обставини. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2, згідно ст. 67 КК України, судом невстановлено.

Враховуючи викладене, позиції прокурора та захисника, потерпілих, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів, необхідно призначити покарання за ч. 2 ст. 190 КК України в межах санкції статті у вигляді позбавлення волі.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_2 вчинив вказане кримінальне правопорушення після ухвалення вироку Іллічивським районним судом м Маріуполя від 05.05.2014 року та не відбув у повному обсязі призначене покарання, суд вважає необхідним частково приєднати невідбуту частину покарання за вказаним вироком за правилами ч.1 ст.71 КК України.

Цивільні позови потерпілими не заявлялись.

Обвинуваченому ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, підстав для його зміни до набрання вироком законної сили немає.

Питання про речові докази вирішується на підставі ст.100 КПК України, та речові докази: гарантійний талон «Самсунг» S 7262 GT S7262ZWSEK, договір 259- 14011787 від 07.09.2014, 20:23:30 (Специфікація) кредитодавець ПТ «Ломбард-Скарбниця» (місцезнаходження: 01042, Київ, вул. Дружби Народів, буд.№25, КОД СДРПОУ 25277731), від імені якого виступає Маріупольське відділення Повного товариства «Ломбард Скарбниця»(№133), розташоване м. Маріуполь, пр.Металургів пр-т, 62/90 ( 0629)340341; ( 050)463 41 80 в особі ОСОБА_6, договір NLC000000458 від 04.08.14. Позичальник : ОСОБА_2 який мешкає: АДРЕСА_1 Паспорт серії ВТ 03 8001.Оціночна вартість сторін 442,27 грн.Сума кредиту видана позичальнику з каси становить 406 грн., - залишити в матеріалах справи.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376, 392, 393, 394, 395 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Іллічивського райсуду м.Маріуполя від 05.05.2014 р., до покарання за даним вироком і остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили. Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 07 вересня 2015 року.

Речові докази: гарантійний талон «Самсунг» S 7262 GT S7262ZWSEK, договір 259- 14011787 від 07.09.2014, 20:23:30 (Специфікація) кредитодавець ПТ «Ломбард-Скарбниця» (місцезнаходження: 01042, Київ, вул. Дружби Народів, буд.№25, КОД СДРПОУ 25277731), від імені якого виступає Маріупольське відділення Повного товариства «Ломбард Скарбниця»(№133), розташоване м. Маріуполь, пр.Металургів пр-т, 62/90 ( 0629)340341; ( 050)463 41 80 в особі ОСОБА_6, договір NLC000000458 від 04.08.14. Позичальник : ОСОБА_2 який мешкає: АДРЕСА_1 Паспорт серії ВТ 03 8001.Оціночна вартість сторін 442,27 грн.Сума кредиту видана позичальнику з каси становить 406 грн., - залишити в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя Т.І. Скрипниченко