Рішення № 56167967, 25.02.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/203/16

Справа №754/8026/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

25 лютого 2016 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого суддіБуша Н.Д.секретарівМоскович В.О., Марченко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в сумі 14 183,20 грн., посилаючись на те, що 18.04.2012 року між ПАТ «Астра Банк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №330003035702023, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 10 000 грн. на строк з 18.04.2012 року до 18.04.2015 року. 02.12.2013 року між ПАТ «Астра Банк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі - продажу прав вимоги та позивач набув право вимоги від боржника та статус нового кредитора, тому вони звертаються до суду з вказаним позовом.

До суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.11.2015 року підтримала подану заяву про витребування доказів та заяву про застосування строків позовної давності, якою просила відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строку позовної давності стосовно кожного чергового платежу, а також застосувати спеціальну позовну давність до нарахування неустойки (а.с.61).

В судове засідання, призначене на 25.02.2016 року сторона відповідача не з'явилась. Від представника відповідача до суду надійшла заява про перенесення судового засідання, призначеного на 25.02.2016 року у зв'язку з її участю в судовому засіданні 25.02.2016 року в Апеляційному суді міста Києва. Водночас, докази, які б підтверджували поважність причини неявки сторони відповідача, не долучені, а тому суд позбавлений можливості визнати причини неявки як поважні.

Враховуючі вимоги ч. 2 ст. 169 ЦПК України, відповідно до якої неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи та вимоги ст. 157 ЦПК України, яка встановлює строк розгляду справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі та, що справа перебуває в проваджені суду понад встановлений законом строк її розгляду, суд визнав за можливе провадити розгляд справи у відсутності сторони відповідача відповідно до п.2 ч.1 ст.169 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 18.04.2012 року між ПАТ «Астра Банк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №330003035702023, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 10 000 грн. терміном користування кредитом 36 місяців з 18.04.2012 року до 18.04.2015 року.

Сторони домовились, що за користування кредитом позичальник сплачує щомісячно процентну винагороду в розмірі 16,9 % річних, комісійну винагороду в розмірі 1,83 % від суми кредиту (п. 1.2 договору).

Кредит надано на споживчі цілі.

Відповідно до п. 3.1 договору надання кредиту здійснюється шляхом видачі позичальнику суми в розмірі 10 000 грн. готівкою в касі кредитора.

02.12.2013 року між ПАТ «Астра Банк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі - продажу прав вимоги, який посвідчено Літвіновою Т.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 02.12.2013 року за реєстровим №1539.

Відповідно до акту приймання - передачі прав вимоги ПАТ «Дельта Банк» придбало права вимоги, в тому числі за кредитним договором №№330003035702023 від 18.04.2012 року, в якому позичальником є відповідач ОСОБА_4

Згідно вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цесії відбувається перехід усіх прав за умовами та за об'ємом, які належали первісному кредитору. Відповідно, до складу таких прав входять додатково існуючі до моменту передання субсидіарні права, які уособлюють певні окремі способи забезпечення зобов'язань.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.

За кредитним договором, банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

Так, кредитор виконав свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, надавши позичальнику кредитні кошти, що підтверджується копією меморіального ордеру №81545 від 18.04.2012 року (а.с. 80).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а ст. 530 ЦК України вимагає - якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник має повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позивачем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового забов`язання (ст. 625 ЦК України).

Відповідач порушив умови договору в частині неповернення кредиту та несплати відсотків за його користування та не виконав взяті на себе зобов'язання.

Відповідач, не сплативши у вказаний договорі строк кредит, порушив вимоги ст. 530 ЦК України, а також в ст. 610 ЦК України, згідно з якою порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Станом на 19.05.2015 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 14 183,20 грн., яка складається з суми заборгованості за кредитом - 4 151,39 грн.; суми заборгованості за відсотками - 414,87 грн.; комісія - 2 278,65 грн.; пеня - 7 338,29 грн.

В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи сторони відповідача про застосування судом строків позовної давності, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта ст. 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові №6-24цс14 від 16.04.2014 року, позовна давність відповідно до ч. 1 ст. 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст. ст. 253-255 цього Кодексу.

Строк як часова категорія характеризується не тількипочатковим, а й кінцевим моментом.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦК України строк, обчислюваний роками, спливає у відповідні місяць і число останнього року цього строку, а коли він обчислюється місяцями, то у відповідне число останнього місяця строку.

Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в повному обсязі починається не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (стаття 261 ЦК України).

Як встановлено з наданого позивачем розрахунку (а.с.78-79), кінцевий строк повного погашення кредиту - 12.01.2016 року.

Таким чином, у позивача виникло право вимагати повернення кредиту у повному обсязі та позивач звернувся до суду з позовом про захист свого порушеного права 29.05.2015 року (а.с. 31), а отже в межах встановленого ст. 257 ЦК України трирічного строку позовної давності.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (зокрема, стягнення неустойки).

Відповідно до частини другої ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Пунктом 3.5 кредитного договору сторонами встановлено, що погашення кредиту, нарахованих процентів та комісій здійснюється позичальником щомісячно до 18 числа кожного місяця протягом строку дії договору, починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання цього договору в сумі 540 грн. Сума платежу включає в себе суму частини кредиту, яка погашається в звітному місяці, нарахованих за звітній місяць процентів та комісій за управління (обслуговування кредитної заборгованості) за звітній місяць.

Відповідно до розрахунку за договором кредиту кінцевим строком повернення нарахованої комісії визначено 04.04.2015 року та пені - 12.01.2016 року, що надає позивачу право на стягнення комісій та пені в межах строку позовної давності для їх стягнення.

З огляду на викладене, вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач, звертаючись до суду із вказаним позовом, керуючись Законом України «Про судовий збір» не здійснив оплату суми судового збору, оскільки від сплати судового збору звільняється зокрема, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Згідно вимог ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розмірі задоволених позовних вимог. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, виходячи з ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1 418,30 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 30, 57 - 61, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 11, 525-526, 530, 536, 610, 626, 629, 1046-1056 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, (і.н. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (р/р № 26254905091272, МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором в розмірі 14 183 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 1 418 грн. 30 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів до Деснянського районного суду міста Києва шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя