Ухвала суду № 56166467, 01.03.2016, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/148/16-ц

У Х В А Л А

01.03.2016 рокум. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Поліщук Т.М.

секретар - Гічиновська Я.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Могилянівської сільської ради Острозького району Рівненської області, ОСОБА_3 про визнання рішення виконавчого комітету Могилянівської сільської ради № 96 від 30.09.2009р. протиправним та його скасування, визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.12.2009р. серії САС 580884 недійсним та визнання права власності на частину будинковолодіння,-

встановив:

01.03.2016р. Острозьким районним судом Рівненської області відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Могилянівської сільської ради Острозького району Рівненської області, ОСОБА_3 про визнання рішення виконавчого комітету Могилянівської сільської ради № 96 від 30.09.2009р. протиправним та його скасування, визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.12.2009р. серії САС 580884 недійсним та визнання права власності на частину будинковолодіння.

Одночасно, 01.03.2016р. ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою : с.Могиляни вул.Липнева,26 Острозького району Рівненської області, мотивуючи її тим, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову виконання рішення суду буде неможливим.

Суд, вивчивши заяву та матеріали справи, вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 151 ЦПК України визначено, що суд за заявою особи, яка бере участь у справі може вжити заходи забезпечення позову, якщо їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розяснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідност. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п.3 ст.152 ЦПК види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Позивач не надала достатньо доказів, що саме такий вид забезпечення позову є необхідним та співмірним із заявленими позовними вимогами. В заяві про забезпечення позову позивач вказує лише про потенційну можливість утруднення виконання судового рішення, однак будь-яких доказів на підтвердження цього не надала. З матеріалів позовної заяви вбачається, що спірне нерухоме майно зареєстроване за спадкодавицею ОСОБА_4 та позивач не зазначає доказів про те, які дії вживаються зі сторони відповідача та спрямовуються ним на відчуження спірного нерухомого майна, а тому на даному етапі суд приходить до висновку про те, що відсутні достатні дані, які обєктивно вказують на необхідність застосування заходів, повязаних із забезпеченням позову, оскільки позивачем не наведено достатніх та переконливих доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а тому в задоволенні даної заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.151-153 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову,-

ухвалив:

в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Могилянівської сільської ради Острозького району Рівненської області, ОСОБА_3 про визнання рішення виконавчого комітету Могилянівської сільської ради № 96 від 30.09.2009р. протиправним та його скасування, визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.12.2009р. серії САС 580884 недійсним та визнання права власності на частину будинковолодіння, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в пятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Сторони, які не були присутніми під час проголошення ухвали можуть подати апеляційну скаргу в цей же строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Острозького районного судуОСОБА_5