Ухвала суду № 56162562, 25.02.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

О К Р Е М А У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/3809/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Ан О.В.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

25 лютого 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 25 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Департаменту охорони здоров'я Вінницької міської ради про визнання протиправною бездіяльності щодо скарги, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до Департаменту охорони здоров'я Вінницької міської ради про визнання протиправною бездіяльності щодо скарги, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди. При цьому позивачі вважають, що виступаючи у ролі квазі судового органу з розгляду з дорученням скарги позивачів, в порушення ст.6.1 Конвенції, ст ст. 18,19 Закону України "Про звернення громадян", відповідач не скасував та не змінив оскаржені рішення як такі, що не відповідають закону, не вжив невідкладних заходів до припинення неправомірної бездіяльності, не виявив та не усунув причини та умови, які сприяли правопорушенням; не забезпечив поновлення їх порушених прав; не надіслав їм повного рішення; не надав відповіді на скаргу; не вирішив питання про відповідальність винних осіб.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.01.2016 адміністративний позов залишено без розгляду.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016 скасовано ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25.01.2016, а справу направлено до Вінницького міського суду Вінницької області на продовження розгляду.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є лежачими інвалідами 1А групи, а їх законний представник ОСОБА_4 є інвалідом 2, яка ще окрім них здійснює догляд за дитиною-інвалідом. Зазначені особи віднесені до категорії осіб передбачених в частині 1 статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», про що свідчить, також, прийняття Вінницьким місцевим Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Також встановлено, що Вінницький місцевий Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги наказами №22/04 від 27.07.2015, №23/04 від 27.07.2015, №24/04 від 27.07.2015 надав безоплатну вторинну правову допомогу ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, однак відповідно до доручення №29 від 29.07.2015 призначив адвоката Грачова А.В. для здійснення представництва інтересів по справі 127/3809/13-а. лише ОСОБА_4 Стосовно інших позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2, незважаючи на видані Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги власні накази, адвокатів призначено не було.

Тобто даний факт є порушенням норм частини 3 статті 21 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», якою регламентовано, що повноваження адвоката як захисника у кримінальному провадженні, для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення та представництва інтересів осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами підтверджуються дорученням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. А також пункту 3 частини 1 статті 25 зазначеного вище Закону, суб'єкт надання безоплатної вторинної правової допомоги має право: представляти права і законні інтереси осіб, які потребують безоплатної вторинної правової допомоги, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами на підставі доручення Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

З вищезазначеного вбачається, що Вінницький місцевий Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги порушив права ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в розрізі ст.14 та ст.21 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», не призначивши адвоката відповідно до наказів 22/04 та 23/04 від 27.07.2015 для надання безоплатної вторинної правової допомоги та представництва інтересів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в суді по даній справі.

Також, адвокат Грачов А.В. фактично безпідставно самоусунувся від представництва інтересів позивача ОСОБА_4, що є неприпустимо.

Право на безоплатну правову допомогу регламентується, зокрема, положеннями Конституції України (стаття 59), Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 16) та Законом України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011 № 3460-VI.

За приписами статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» місцеві центри забезпечуватимуть доступ до безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному та адміністративному процесах для соціально незахищених категорій громадян, між іншим, таких як: малозабезпечені (особи, чий середній місячний сукупний сімейний дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів).

Нормами статей 18, 19 зазначеного вище Закону унормовано порядок подання звернень про надання безоплатної вторинної правової допомоги та порядок розгляду цих звернень. Власне, відповідно до частин 3, 4 статті 19 Закону, якщо особа належить до однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги і письмово повідомляє про це особу або її законного представника, а також суд, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в яких здійснюватиметься представництво інтересів особи. Якщо особа не має підстав для отримання безоплатної вторинної правової допомоги, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги і надсилає копію цього рішення особі, яка звернулася про надання такої допомоги, з одночасним роз'ясненням порядку оскарження рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.

Це свідчить про те, що за результатами розгляду звернення особи, яка належить до категорій осіб, передбачених частиною 1 статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає одне з рішень: 1) надає безоплатну вторинну правову допомогу або ж; 2) відмовляє в наданні безоплатної вторинної правової допомоги. Про будь-яке з прийнятих рішень Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги повідомляє особу, яка звернулася про надання такої допомоги.

Нормами частини 3 статті 21 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» регламентовано, що повноваження адвоката захисника у кримінальному провадженні, для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення та представництва інтересів осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами підтверджуються дорученням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 25 зазначеного вище Закону, суб'єкт надання безоплатної вторинної правової допомоги має право: представляти права і законні інтереси осіб, які потребують безоплатної вторинної правової допомоги, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами на підставі доручення Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. А у відповідності до вимог пункту 1 частини 1 зазначеного Закону, адвокат, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, зобов'язаний: неухильно дотримуватися вимог Конституції України, цього Закону, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до статті 3 вказаного Закону, право на безоплатну правову допомогу - це гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця, чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з вимогами статті 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», безоплатна вторинна правова допомога - це вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

Встановлені у справі обставини свідчать про те, що Вінницький місцевий Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги порушив права позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у цій справі, не призначивши їм адвокатів всупереч власним наказам. Також Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги безпідставно вимагав від позивачів укласти відповідні угоди з адвокатами для представництва їхніх інтересів. Крім того, призначений адвокат Грачов А.В. фактично самоусунувся від представництва інтересів позивача ОСОБА_4, мотивуючи відсутністю доручення від позивача.

Тому, задля створення рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя колегія суддів наголошує на вжитті заходів для недопущення зазначених порушень та забезпечення належного представництва інтересів ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Відповідно до статті 208 КАС України суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 166 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.

Згідно з частиною 1 статті 166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Враховуючи викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про необхідність постановляння окремої ухвали та направлення її до Міністерства юстиції України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Керуючись ст.ст. 160, 166, 195, 196, 206, 208, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Направити Окрему ухвалу до Міністерства юстиції України для проведення перевірки та усунення порушень, вчинених Вінницьким місцевим Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Про результати розгляду Окремої ухвали та вжиті заходи необхідно письмово проінформувати Вінницький апеляційний адміністративний суд не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Окрема ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Курко О. П. Судді Білоус О.В. Совгира Д. І.