Ухвала суду № 56162520, 01.03.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ромахов В.І.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 року справа №221/2124/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Ляшенка Д.В., Ястребової Л.В.,

секретар судового засідання Куленко О.Д.,

за участю представника відповідача Шмакова Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 25 вересня 2015 року у справі № 221/2124/15-а за позовом Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області , Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, третя особа - ОСОБА_5 про визнання незаконними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач УПФУ у Волноваському районі Донецької області звернувся до суду з позовом, в якому просиво визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу ВПВР ТУЮ у Донецькій області від 26.05.2015 ВП№ 47231209; визнати незаконною та скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВПВР ТУЮ у Донецькій області від 22.04.2015 ВП№47231209.

Постановою Волноваського районного суду від 25 вересня 2015 року позов задоволено.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційної скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, які мають значення по справі, не надання належної правової оцінки доводам відповідача, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволення позовної заяви в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що позивачем неправомірно не в повному обсязі виконано рішення щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_5, тому відповідач правомірно стягнув судовий збір та наклав на пенсійний орган штраф. Судом першої інстанції не прийнято до уваги, що підставою для прийняття постанови про стягнення з боржника виконавчого збору було часткове виконання виконавчого документу, а саме рішення суду в частині виплати коштів виконано не було

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

14 квітня 2015 року головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа Волноваського районного суду по справі №2-а/221/12/2015 від 30 березня 2015 року про зобов'язання Управління провести нарахування та виплату ОСОБА_5 щомісячної основної та додаткової пенсії відповідно до вимог ст..ст. 50,54,67,71Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, згідно вимог ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, за період з 01 квітня 2014року по 01 серпня 2014 рік включно, з урахування фактично проведених виплат(а.с.7-8).

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 30.04.2015 року №4161/04 позивач повідомив відповідача про виконання судового рішення, зазначивши, що перерахунок відповідно до рішення суду здійснено у квітні 2015 року та нараховані суми пенсії обліковуються в відомостях невиплачених особових рахунків. На підтвердження виконання постанови Управлінням надано розпорядження від 29.04.2015 року №176351.(а.с.9)

27 квітня 2015 року на адресу позивача надійшла Постанова винесена головним державним виконавцем Шмаковим Р.С. від 22.04.2015 ВП №47231209, якою за невиконання рішення суду у наданий державним виконавцем строк з позивача Управління стягнуто виконавчий збір у розмірі 2040,00 грн. (а.с.5)

17 червня 2015 року Управлінням Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області отримано Постанову від 26.05.2015 року, якою на позивача за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк, накладено штраф у розмірі 680,00 грн. (а.с.6)

Приймаючи постанову про відкриття виконавчого провадження та надаючи строк для добровільного виконання, державним виконавцем не враховано вимоги ч.4 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до якої у разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів, встановлений частиною другою цієї статті строк для добровільного виконання не надається.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір не стягується за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів. Отже визначальним у даній справі є питання, чи є пенсія призначена у відповідності до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» періодичним платежем.

На підставі ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Стаття 54 вказаного закону встановлює порядок та розмір нарахування державної пенсії. Відповідно до ст. 1 Закону України № 1058-ІV пенсія це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченим цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени сім'ї у випадках, визначених Законом.

Отже, пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі.

Вказане свідчить про те, що виконавчий документ стосується стягнення періодичних платежів, отже стягнення виконавчого збору на підставі вказаного виконавчого документу є безпідставним з урахуванням вимог ч.2 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

На підставі ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно із ч.1 ст.89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

На підставі пп.1 п.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління ПФУ від 30.04. 2002 року № 8-2, управління ПФУ у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах є органами ПФУ, підпорядкованими відповідно головним управлінням ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів ПФУ.

Відповідно до пп.4 п.2.1 та пп.2 п.2.2 Положення основним завданням Управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів ПФУ та інших джерел, визначених законодавством. Управління відповідно до покладених на нього завдань планує доходи та видатки коштів ПФУ в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету ПФУ.

На підставі аналізу зазначених норм права колегія суддів дійшла висновку про те, що невиконання судового рішення Управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 24 березня 2015 року (справа № 21-66а15) та у постанові від 30 червня 2015 року (справа № 21-1044а15).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк, зокрема, до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, зокрема, що підлягає стягненню чи поверненню.

Виключення містить ч. 2 цієї статті, яка визначає, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами, зокрема, про стягнення періодичних платежів.

Таким чином, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження, складає сукупність дій, спрямованих на виконання рішень судів у строки, визначені Законом.

Не виконання законних вимог державного виконавця у визначені строки є наслідком, зокрема, стягнення з боржника виконавчого збору, який розраховується у відсотковому розмірі від суми, що підлягає стягненню або поверненню на підставі рішення суду.

З огляду на викладене,колегія суддів погоджується з висновком суду , що у державного виконавця не було підстав для застосування до позивача наслідків, визначених ч. 1 ст. 28 Закону та винесення постанови про стягнення з останнього виконавчого збору.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 25 вересня 2015 р. у справі № 221/2124/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Волноваського районного суду Донецької області від 25 вересня 2015 р. у справі № 221/2124/15-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 01 березня 2016 року.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді Д.В. Ляшенко

Л.В. Ястребова