Ухвала суду № 56162492, 26.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 лютого 2016 р. справа № 804/14457/14

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Головко О.В.

перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року в адміністративній справі за заявою Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про заміну сторони виконавчого провадження у справі

за позовом Приватного підприємства «Іраіда»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

До Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року в адміністративній справі № 804/14457/14.

При перевірці апеляційної скарги суддею встановлено, що скаргу подано з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддею встановлено, що 02 листопада 2015 року судом першої інстанції постановлено ухвалу, копія якої отримана апелянтом 01 лютого 2016 року, що підтверджується поштовим повідомленням, яке міститься в матеріалах справи.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана 11 лютого 2016 року, тобто з пропуском строку апеляційного оскарження, встановленого законом.

Апелянт в апеляційній скарзі просить поновити пропущений строк апеляційного оскарження.

В обґрунтування клопотання апелянт зазначив, що в юридичному відділі фактично працює один фахівець, що унеможливлює у зв'язку із значним обсягом роботи, вчасне звернення до суду із апеляційною скаргою.

Вирішуючи клопотання, суддя зазначає, що відповідно до частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України визначено порядок та строки апеляційного оскарження. Дотримання вимог вказаної норми процесуального права є обов'язком для всіх учасників адміністративного процесу.

Суддя не знаходить обґрунтованими доводи апелянта, адже з моменту отримання копії ухвали суду першої інстанції, а саме 01 лютого 2016 року, апелянт мав подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк.

Суддя зазначає, що неналежне та недобросовісне виконання посадовими особами апелянта своїх посадових обов'язків не може вважатися поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.

Також в апеляційній скарзі апелянт просить звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року, в обґрунтування якого останній зазначив, що затвердженим тимчасовим кошторисом на 1 квартал 2016 року за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» не передбачені видатки, що унеможливлює сплату судового збору.

Вирішуючи клопотання, суддя зазначає, що правові засади справляння судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проте суддя зазначає, що майновий стан сторони у справі не можна розглядати як тотожне відсутності коштів на відповідні витрати в кошторисі суб'єкта владних повноважень, адже держава, приймаючи певні правові норми, взяла на себе зобов'язання щодо сплати судового збору при зверненні до суду такими суб'єктами, у тому числі органами ДФС.

Враховуючи зазначене, суддя доходить висновку, що виключно Законом України «Про судовий збір» може встановлюватися перелік осіб, звільнених від сплати судового збору, який не підлягає розширенню судом шляхом ухвалення судового рішення.

Відповідно до частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 року, який становить 1378 грн. 00 коп.

Таким чином розмір судового збору, що підлягає сплаті, становить 1378 грн. 00 коп.

Зазначені обставини унеможливлюють вирішення суддею питання про відкриття апеляційного провадження у справі, а тому згідно зі статтею 189 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 186, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року в адміністративній справі № 804/14457/14 відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року в адміністративній справі № 804/14457/14 залишити без руху.

Запропонувати апелянту протягом 30 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подати до суду письмові пояснення, в яких зазначити інші поважні причини пропуску строку апеляційного оскарження, з підтвердженням таких обставин належними доказами.

Також апелянту необхідно надати до суду документ про сплату судового збору у розмірі 1378 грн. 00 коп. за реквізитами: одержувач УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, КБКД 22030101, ЄДРПОУ 37989274, р/р 31217206781004, МФО 805012, банк отримувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Суддя О.В. Головко