Постанова № 56161707, 24.02.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/3823/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

24 лютого 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Нечаюк Т.В.,

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Горобець Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

23.10.2015 року позивач - ОСОБА_4 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.12.2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

19.01.2016 року на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача, в свою чергу, заперечив проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12.02.2015 року між позивачем ОСОБА_4 та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" № 022-28551-120215 у доларах США. Згідно договору, банк приймав на депозит кошти з обов'язком виплачувати 5,5 % річних. Термін дії договору визначений по 13.05.2015 року.

Згідно меморіального ордеру № 10339288 від 12.02.2015 року депозит ОСОБА_4 за рахунком № НОМЕР_2 поповнено коштами в сумі 7080 доларів США (відповідно в гривневому еквіваленті 177701,93 грн.) з рахунку № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5.

На підставі постанови Правління Національного банку України № 150 від 02.03.2015 року ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних, що стало підставою для запровадження з 02.03.2015 року у цій банківській установі тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації. Тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк", з урахуванням рішень про продовження строків, запроваджено включно до 02.10.2015 року. З 08.10.2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав виплату вкладникам ПАТ "Дельта Банк" коштів за депозитними вкладами за рахунок бюджетних коштів.

Листами тимчасової адміністрації банківської установи № 05-3005835 від 18.06.2015 та № 05-3015294 від 23.06.2015 року ОСОБА_4 повідомлено про тимчасове обмеження операцій щодо виплат за її рахунками, а згідно листа № 8821/759 від 23.09.2015 року повідомлено про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) № 022-28551-120215 від 12.02.2015 року згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

На думку позивача вище вказані дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" є протиправними, що стало підставою для звернення до суду.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Цивільного кодексу України, Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Правовідносини, пов'язані із відшкодуванням коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, насамперед регулюються Цивільним кодексом України та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон).

Згідно п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час дії тимчасової адміністрації банком виплачується кошти за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Наслідками запровадження тимчасової адміністрації є призупинення всіх повноважень органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту) з дня призначення уповноваженої особи ФГВФО. Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності уповноваженій особі Фонду і діють у визначених нею межах та порядку.

12.02.2015 року між позивачем ОСОБА_4 та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" № 022-28551-120215 у доларах США. Згідно договору, банк приймав на депозит кошти з обов'язком виплачувати 5,5 % річних. Термін дії договору визначений по 13.05.2015 року.

Згідно меморіального ордеру № 10339288 від 12.02.2015 року депозит ОСОБА_4 за рахунком № НОМЕР_2 поповнено коштами в сумі 7080 доларів США (відповідно в гривневому еквіваленті 177701,93 грн.) з рахунку № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5.

Запровадження тимчасової адміністрації не зупиняло дії вказаного договору, при цьому спеціальної участі, згоди або дозволу органів банку, зазначених в ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для внесення коштів на вкладний рахунок не потрібно.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 року №150 "Про віднесення Публічного Акціонерного Товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 року було прийнято рішення № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта банк", згідно з яким з 03.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у ПАТ "Дельта банк", тобто саме з 03.03.2015 року розпочалася процедура виведення банку з ринку.

При цьому, судом першої інстанції при розгляді справи не було досліджено в який саме час та в який спосіб 03.03.2015 року, на виконання п.4 рішення № 51 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду приступила до виконання своїх обов'язків, коли саме були виконані вимоги п.5 щодо інформування про прийняті рішення на офіційній сторінці Фонду в мережі інтернет та у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України".

Також судом першої інстанції не було надано правової оцінки поясненням позивача, що ні йому особисто, ні працівникам банку під час здійснення внесення коштів на вкладний рахунок 12.02.2015 року про вищевказану Постанову Правління НБУ та Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не було повідомлено і банк працював в звичайному режимі та приймав кошти у вкладників.

Згідно ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам та не має права відмовити у відкритті рахунка відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

У разі необгрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка, клієнт має право на захист відповідно до цього Кодексу.

Отже, ст. 1067 ЦК України містить імперативну вказівку про те, що банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах та не має права відмовити у відкритті рахунка, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Банк при відкритті депозитного рахунку № НОМЕР_2 від 12.02.2015 р. та поточного рахунку НОМЕР_3 діяв у спосіб, передбачений законодавством України та банківськими правилами.

Відповідно до ст. 57 Конституцій України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що доказів того, що постанова Національного банку України від 30 жовтня 2014 року №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних", яка є банківською таємницею, доведена до відома населення, в тому числі і до ОСОБА_4, у порядку, встановленому законом, відповідачем надано не було, а тому посилання суду на цю постанову як на підставу визнання правочину нікчемним є необгрунтованим та таким, що не узгоджується із діючим законодавством та Конституцією України.

Крім того, згідно із приписами ч. 3 ст. 38 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Отже, відповідач при перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет їх нікчемності, вчинених (укладених) банком, визначених частиною третьою статті 38 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", мав діяти у порядку, визначеному нормативно- правовими актами Фонду. На даний час відсутні нормативно-правові акти, які визначають такий порядок. Відповідачем не зазначається така інформація та оскаржуване рішення не містить жодного посилання на нормативно-правовий акт Фонду, який би визначав такий порядок.

Згідно п. 7 ч. З ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

АТ "Дельта Банк" віднесений до категорії неплатоспроможних на підставі постанови Правління НБУ від 02.03.2015 року, тоді як депозитний договір з ОСОБА_4 був укладений 12.02.2015 року, тобто до віднесення банку до категорії неплатоспроможних, а згідно п. 7 ч. З ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочин уже має бути вчинений неплатоспроможним банком. Належної оцінки даній обставині також судом надано не було.

Отже, судом першої інстанції помилково застосовано п. 7 ч. З ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушено ст. 159 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України правочин є нікчемним, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Тобто, для визнання вищезазначених договорів - нікчемними правочинами, відповідач - Уповноважена особа Фонду, повинен послатись на конкретну норму закону, яка передбачає їх нікчемність, однак, суд першої інстанції не звертає уваги на той факт, що відповідачем не зазначено та не подано доказів наявності підстав, за яких договір вкладу може бути визнаний нікчемним.

Отже, враховуючи наведене та беручи до уваги необхідність захисту прав та інтересів позивача, порушених рішенням відповідача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для покладення на уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" обов'язку подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_4 стосовно здійснення виплати гарантованої суми відшкодування.

Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. на користь ОСОБА_7 1608,20 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити.

Визнати неправомірним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" щодо визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) № 022-28551-120215 від 12.02.2015 року, укладеного між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_4.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" включити ОСОБА_4 до переліку вкладників АТ "Дельта Банк" для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування та надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати ОСОБА_4 відшкодування у розмірі 7080,00 доларів США із нарахованими відсотками за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_4 до загального раєстру вкладників АТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами згідно договору банківського рахунку за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на користь ОСОБА_4 1608,20 грн. сплаченого судового збору.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 01 березня 2016 року.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Загороднюк А.Г.