Постанова № 56161329, 29.02.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/398/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2016 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Глуханчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Продаква" до Одеської митниці ДФС про визнання недійсною картки відмови від 27 листопада 2016 року №500040605/2015/00011, скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 27 листопада 2015 року №500040605/2015/000005/2,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Продаква" звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС про визнання недійсною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27 листопада 2016 року №500040605/2015/00011; скасування рішення Одеської митниці ДФС, м/п "Іллічівськ" Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 27 листопада 2015 року №500040605/2015/000005/2.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 27 листопада 2015 року уповноважена ТОВ "Продаква" особа звернулась до митниці з декларацією №500040605/2015/003557 та пакетом документів для митного оформлення, придбаного за зовнішньоекономічним контрактом товару. Однак в оформленні зазначеної митної декларації позивачу було відмовлено, у зв'язку з незгодою відповідача із заявленою митною вартістю товару, внаслідок розбіжностей у поданих документах, що викликали сумніви у правильності визначення митної вартості. Проте, позивач вважає, що відповідачем безпідставно прийнято рішення про коригування митної вартості, яким визначено митну вартість товару у 0, 95 доларів США за кг, замість заявленого 0, 59 доларів США за кг та застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів, що стало підставою звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 17 лютого 2016 року не з'явився, про дату час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Відповідно до раніше наданих пояснень та наявних у матеріалах справи заперечень, відповідач позов не визнає, з огляду на наступне. Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни товару, а саме: до митного оформлення не подано копію митної декларації країни відправлення, чим порушені вимоги пункту 3.4 контракту; інформацію щодо передоплати неможливо перевірити у зв'язку з відсутністю копій платіжних доручень про здійснення операцій оплати за товар; різні підписи продавця в зовнішньоекономічному контракті та в інвойсі.

Для підтвердження митної вартості товару декларанта було зобов'язано протягом 10-ти календарних днів надати до митниці додаткові документи. Однак, представник декларанта записом на декларації митної вартості повідомив про неможливість подання протягом 10 календарних днів виписки бухгалтерської документації та інших додаткових документів.

З огляду на зазначене, відповідно до положень ч. 2 ст. 55 МК України, а також, встановлених за результатами перевірки розбіжностей, Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товару, у зв'язку із чим, на думку відповідача, підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищенаведеного, заслухавши думку представника позивача, суд дійшов висновку про можливість продовження розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами та запереченнями.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступні обставини та факти.

Так, судом встановлено, що на підставі зовнішньоекономічного контракту №2015-12-08 від 12 серпня 2015 року ТОВ "Продаква" 27 листопада 2015 року згідно з вантажною митною декларацією №500040605/2015/003557 заявлено до митного оформлення товар «Заморожена обрізь гігантського кальмара (Dosidicus gigas) без мембрани, з кілець, без харчових добавок та приправ, без теплової кулінарної обробки, не консервоване, без кісток, шкіри та плавців, для промислової переробки, дата виготовлення 04, 06-07.2015 р., термін придатності 2 роки. Чиста вага нетто 26955 кг без первинної упаковки. В поліетиленових мішках по 30 кг, 20 кг, 21 кг (+-10% глазур)», виробництва Перу.

З метою митного оформлення товару, товариством з обмеженою відповідальністю «Продаква» було подано до Одеської митниці ДФС митну декларацію №500040605/2015/003557 від 27 листопада 2015 року разом з відповідними супровідними документами, згідно якої митна вартість товару була визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме, на підставі ціни визначеної контрактом №2015-12-08 від 12 серпня 2015 року (а.с. 14).

На підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару, позивач надав до митного органу: зовнішньоекономічний контракт №2015-12-08 від 12 серпня 2015 року, доповнення до вказаного контракту від 12 серпня 2015 року; інвойс від 31 серпня 2015 року №002-0005238, копії виписок банку про рух коштів по рахунку від 25.08.2015 року та від 07.08.2015 року (передоплата), коносамент (Bill of Lading) №954502952 від 14 вересня 2015 року, пакувальний лист №0005238 від 31 серпня 2015 року, договір про надання послуг митного брокера №9/15-БР від 02 червня 2015 року, ветеринарні свідоцтва форм Ф1, Ф-2 №ЕДР-00 765463 та №ЕДР-00 765464 від 12 листопада 2015 року, інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного та радіологічного контролю товару від 14 вересня 2015 року, сертифікат про походження товару №01310 від 11 вересня 2015 року, інші некласифіковані документи, зокрема, лист Peru Pacifico від 25 листопада 2015 року.

Однак, за результатами візуальної перевірки документів, поданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, та відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю та оформлення, митним органом встановлено, що подані документи містять розбіжності, внаслідок чого виникли сумніви щодо правильності визначення декларантом митної вартості та достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей, які містили розбіжності, а саме різні підписи продавця у зовнішньоекономічному контракті №2015-12-08 від 12 серпня 2015 року та в інвойсі від 31 серпня 2015 року №002-0005238.

У повідомленні на звороті декларації митної вартості митним органом також зазначено: «до митного оформлення не подано копію митної декларації країни віправлення, чим порушено вимоги п.3.4. контракту від 12.08.2015 № 2015-12-08: «Постачальник інформує покупця про відвантаження, надсилаючи копії коносамента, інвойсу та сертифікатів якості та походження, експортної декларації та ветеринарного свідоцтва по факсу/е-Mail сh_intsnab@vodnyj-mir.ua». У відповідності до п.7 додатку №1 від 12.08.2015 до контракту №2015-12-08 від 12.08.2015 року «умови оплати - 30 % передоплата та 70 % - під оригінали відвантажувальних документів або за 10 днів до приходу вантажу в Іллічівськ, Україна». Інформацію щодо передоплати не можливо перевірити у зв'язку з відсутністю копій платіжних доручень про здійснення операцій оплати за товар. Надана декларантом копія ймовірної банківської виписки від 25 серпня 2015 року в розмірі 4680 доларів США, що складає всього 29, 43 % вартості товару та 07 жовтня 2015 року 11223, 45 доларів США, та заявлена у графі 44 МД - під кодом « 9000» не дає можливості віднести запис про рух коштів як оплату за товари «заморожена обрізь гігантського кальмара (Dosidicus gigas) без мембрани» та розглядати як документ, що підтверджує вартість цього товару».

Вказані розбіжності у поданих декларантом до митного оформлення документах унеможливлюють підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару. Таким чином у митного органу виникли підстави вважати, що в наданих документах зазначені суперечливі відомості та виникли сумніви щодо можливості їх співставлення.

З огляду на виявлені розбіжності, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України декларанту запропоновано надати протягом 10 календарних днів додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти, (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, а також додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (а.с. 19, 61).

Ознайомившись з вказаним повідомленням, 27 листопада 2015 року уповноважена особа позивача у записі на декларації зазначила, що оскільки сировина необхідна підприємству в найкоротший термін, а надання додаткових документів призведе до затримки, підприємство просить здійснити митне оформлення сировини на підставі поданих документів, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України (а.с. 19, 61).

Зазначені обставини стали підставою прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товару та відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю.

За результатами консультації проведеної між митним органом та декларантом було обрано резервний метод визначення митної вартості товару (а.с. 63).

Рішенням Одеської митниці ДФС від 27 листопада 2015 року №500040605/2015/000005/2, митну вартість, заявленого до митного оформлення за митною декларацією №500040605/2015/003557 товару було скориговано, шляхом визначення митної вартості товару - «Заморожена обрізь гігантського кальмара (Dosidicus gigas) без мембрани» на рівні 0, 9500 доларів США за одиницю, загальна сума 25 607, 25 доларів США (а.с. 31, 54).

Так, у рішенні про коригування митної вартості товару від 27 листопада 2015 року №500040605/2015/000005/2 зазначено, що за результатами аналізу бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДМС України встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим (митна декларація №5000040605/2015/001571 від 03.07.2015 року), тому митну вартість визнано на рівні 0, 95 дол. США за кг нетто.

В митній декларації №500040605/2015/003557 декларантом було розраховано митну вартість товару на рівні 0, 59 доларів США за кг.

Тобто вартість заявленого до митного оформлення товару була меншою від рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

У зв'язку з корегуванням митної вартості, митним органом було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27 листопада 2016 року №500040605/2015/00011 (а.с. 30).

З метою уникнення зупинення роботи підприємства, ТОВ «Продаква» було подано до Одеської митниці ДФС нову митну декларацію №500040605/2015/003585 від 27 листопада 2015 року, у відповідності до здійсненого митницею коригування митної вартості товару за резервним методом (а.с. 15).

Товар, який надійшов на адресу позивача було випущено у вільний обіг на умовах забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною декларантом та сумою митних платежів, визначеною митним органом.

Однак, позивач не погоджується з таким коригуванням митної вартості товару, яке, на його думку, призвело до безпідставної надмірної сплати ним податку на додану вартість з розрахунку 0, 95 доларів США за кг імпортованого товару, замість 0, 59 доларів США за кг, як ним задекларовано.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Натомість, відповідач вважає обґрунтованим здійснене ним коригуванням митної вартості товару та обрання резервного методу визначення митної вартості, внаслідок розбіжностей у документах, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, та неможливості застосування основного методу визначення митної вартості товару (за ціною договору).

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3, 5 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Таким чином, митна вартість товарів має підтверджуватись вищезазначеними та може підтверджуватись іншими документами, з яких вбачається ціна товару, фактично сплачена або, яка підлягає сплаті за ці товари.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України, зокрема, в постанові від 31 березня 2015 року у справі №21-53а15.

Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення митного контролю, відповідач поставив під сумнів правильність визначення позивачем митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за митною декларацією №500040605/2015/003557 від 27 листопада 2015 року за основним методом - ціною договору (контракту).

Судом встановлено, що підставою для висновків митного органу про недоведеність заявленої митної вартості товарів стали розбіжності у поданих документах, а саме різні підписи продавця у зовнішньоекономічному контракті №2015-12-08 від 12 серпня 2015 року та інвойсі від 31 серпня 2015 року №002-0005238.

У рішенні про коригування митної вартості товару від 27 листопада 2015 року №500040605/2015/000005/2 зазначено про те, що до митного оформлення не надано митну декларацію країни відправлення, що є порушенням вимог п.3.4. зовнішньоекономічного контракту від 12.08.2015 № 2015-12-08, за яким «Постачальник інформує покупця про відвантаження, надсилаючи копії коносамента, інвойсу та сертифікатів якості та походження, експортної декларації та ветеринарного свідоцтва по факсу/е-Mail сh_intsnab@vodnyj-mir.ua».

Також відповідач поставив під сумнів документи та інформацію щодо передоплати за імпортований товар, у зв'язку з відсутністю копій платіжних доручень про здійснення оплати, оскільки «надана декларантом копія ймовірної банківської виписки від 25 серпня 2015 року в розмірі 4680 доларів США, що складає всього 29, 43 % вартості товару та 07 жовтня 2015 року 11223, 45 доларів США, та заявлена у графі 44 МД - під кодом « 9000» не дає можливості віднести запис про рух коштів як оплату за товари «заморожена обрізь гігантського кальмара (Dosidicus gigas) без мембрани та розглядати як документ, що підтверджує вартість цього товару».

З огляду на вищезазначені розбіжності, декларанту внесено вимогу щодо надання протягом 10 календарних днів додаткових документів, згідно ч. 3 ст. 53 МК України.

Проаналізувавши обґрунтованість сумнівів відповідача відносно прийнятності заявленої декларантом ціни товару, суд вважає необхідним звернути увагу на наступне.

12 серпня 2015 року між позивачем - ТОВ «Продаква» (Покупець) та іноземним підприємством «INVERSIONES PERU PACIFICO S.A.» (Лима, Перу) (Постачальник) укладено зовнішньоекономічний контракт №2015-12-08 на поставку, визначеного у Доповненнях до дійсного контракту товару (а.с. 21-23).

12 серпня 2015 року сторонами зовнішньоекономічного контракту №2015-12-08 укладено Доповнення №1 до контракту, яким сторони узгодили умови поставки, а саме: товар - «Заморожена обрізь гігантського кальмара (Dosidicus gigas) без мембрани, з кілець»; кількість - 26 955, 00 кг; ціна за 1 кг - 0, 59 доларів США, сума поставки усього - 15 903, 45 доларів США; умови поставки - СFR Іллічівськ, Україна; Країна походження - Перу; виробник товару - «INVERSIONES PERU PACIFICO S.A.»; розрахунок за дану партію товару здійснюється банківським переводом в доларах США відповідно інвойсу на рахунки фірми; відвантаження здійснюється протягом 10 днів після передоплати; умови оплати - 30 % передоплата та 70 % під оригінали відвантажувальних документів або за 10 днів до прибуття вантажу в Іллічівськ, Україна (а.с. 23).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, - якщо рахунок сплачено.

Тобто вказаною нормою не передбачено обов'язкової наявності документа на підтвердження розрахунку за договором, такий документ надається тільки якщо рахунок сплачено.

На підтвердження сплати рахунка за товар позивач надав до митниці разом з декларацією банківські виписки від 25 серпня 2015 року на суму у розмірі 4 680 доларів США, а також від 07 жовтня 2015 року на суму - 11 223, 45 доларів США, що відмічено у картці відмови, як інші некласифіковані документи - передоплата від 25.08.2015 року та від 07 жовтня 2015 року (а.с. 28-30).

До суду позивачем також було надано платіжне доручення в іноземній валюті №16 від 21 серпня 2015 року на переказ суми у розмірі 4 680 доларів США бенефіціару - «INVERSIONES PERU PACIFICO S.A.», призначення платежу - Prepayment for frozen giant squid b its contr. 2015-12-08 of 12.08.15. a ppend.1ofl2.08.15, з відмітками банку про виконання (а.с. 29).

Сума переказу у розмірі 4 680 доларів США є передоплатою за імпортований товар та складає усього 29, 43 % вартості товару. Умовами зовнішньоекономічного контракту №2015-12-08 передбачена передоплата у розміри 30 %. Вказане відхилення у сумі передоплати, на думку відповідача, не дає можливості розглядати такий документ, як такий, що підтверджує вартість товару.

Також позивачем було надано до суду платіжне доручення в іноземній валюті №29 від 06 жовтня 2015 року на переказ суми у розмірі 11 223, 45 доларів США бенефіціару - «INVERSIONES PERU PACIFICO S.A.», призначення платежу - Prepayment for frozen giant squid bits contr. 2015-12-08 of 12.08.15. app.1of l2.08.15, з відмітками банку про виконання (а.с. 28). Вказана сума переказу є передоплатою 70 % під оригінали відвантажувальних документів (інвойс від 31 серпня 2015 року).

Дослідивши вищевказані документи, суд вважає їх достатніми та належними доказами, які підтверджують розрахунки за імпортований товар - «заморожена обрізь гігантського кальмара (Dosidicus gigas) без мембрани» відповідно до умов контракту №2015-12-08 від 12 серпня 2015 року.

Щодо посилань відповідача на порушення умов 30-відсоткової передоплати за імпортований товар, суд зазначає що відхилення у 0, 57 % (30-29,43=0, 57) не є суттєвим, мають наслідком коливання курсу валют, оскільки розрахунки за зовнішньоекономічним контрактом проводились в доларах США, отже не є достатніми для висновків щодо не підтвердження вартості імпортованого товару.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в сукупності, надані до митного органу та до суду докази (зовнішньоекономічний контракт №2015-12-08 від 12 серпня 2015 року, доповнення до вказаного контракту від 12 серпня 2015 року, інвойс від 31 серпня 2015 року №002-0005238, копії виписок з банку про рух коштів від 25.08.2015 року, від 07.08.2015 року та платіжні доручення №16 від 21 серпня 2015 року, №29 від 06 жовтня 2015 року) є такими документами, що підтверджують заявлену в митній декларації №500040605/2015/003557 від 27 листопада 2015 року ціну товару.

Що стосується висновків митного органу про недоведеність заявленої митної вартості товарів, у зв'язку з розбіжностями у поданих до митного оформлення документах, а саме різні підписи продавця у зовнішньоекономічному контракті №2015-12-08 від 12 серпня 2015 року та інвойсі від 31 серпня 2015 року №002-0005238, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, контракт №2015-12-08 від 12 серпня 2015 року з позивачем укладено «INVERSIONES PERU PACIFICO S.A.» в особі директора пана Хосе Куадрос Аренас, діючого на підставі уставу. З боку Постачальника Контракт №2015-12-08 від 12 серпня 2015 року підписано паном Хосе Куадрос Аренас (а.с. 21-22).

Направлений позивачу інвойс (рахунок-фактура) від 31 серпня 2115 року №002-0005238 підписано постачальником «INVERSIONES PERU PACIFICO S.A.» в особі SUE ELLEN CAM, з відтиском іменного штампу, на якому зазначено наступні відомості: «INVERSIONES PERU PACIFICO S.A. (місце для підпису) SUE ELLEN CAM INTERNATIONAL LOGISTICS MANAGER (а.с. 72).

Тобто дійсно зовнішньоекономічний контракт №2015-12-08 від 12 серпня 2015 року та комерційний інвойс від 31 серпня 2015 року №002-0005238 підписано різними особами.

Разом із тим, судом встановлено, що позивачем разом з митною декларацією було надано до митного органу лист PERU PACIFICО від 25 листопада 2015 року, що відмічено у картці відмови, як інші некласифіковані документи - лист PERU PACIFICО від 25 листопада 2015 року (а.с. 30).

Як встановлено судом, вказаний лист 25 листопада 2015 року надійшов на адресу ТОВ «Продаква» за темою «Особа уповноважена підписувати відвантажувальні документи» від імені Хосе Куадрос Аренас про те, що останній, як директор «INVERSIONES PERU PACIFICO S.A.» (Лима, Перу), надає повноваження Сю Еллен Кам менеджеру з міжнародної логістики підписувати усі відвантажувальні документи, видані його компанією та ті, що вимагаються митними органами України (а.с. 27, 85-86).

Отже, підписи постачальника у зовнішньоекономічному контракті №2015-12-08 від 12 серпня 2015 року та інвойсі від 31 серпня 2015 року є документально обґрунтованими, зумовлені особливостями розподiлу обов'язкiв мiж працiвниками на підприємстві «INVERSIONES PERU PACIFICO S.A.», на підтвердження чого відповідачу було надано лист PERU PACIFICО від 25 листопада 2015 року.

Отже, сумніви митного органу стосовно того, що подані до митного оформлення документи - контракт №2015-12-08 від 12 серпня 2015 року та комерційний інвойс від 31 серпня 2015 року №002-0005238 містять розбіжності, не знайшли свого підтвердження та виникли внаслідок недостатнього дослідження/співставлення наданих до митного оформлення документів.

При цьому, суд вважає необхідним зазначити, що виготовлення iноземним контрагентом документiв, що пiдтверджують митну вартiсть товарiв, на рiзних бланках та пiдписання їх рiзними особами за вiдсутностi розбiжностей у числових значеннях не можуть бути пiдставою для коригування митної вартостi товарiв.

Крім того, як вбачається із спірних рішень, причиною спору щодо заявленої митної вартості не стала розбіжність в ціні або недостовірність заявлених даних між контрактом, інвойсами або іншими документами, такі сумніви виникли через розбіжність у підписах іноземного контрагента.

Таким чином, оскільки сумніви відповідача стовно того, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності могли бути підтверджені та підтверджуються наданими декларантом до митного оформлення документами, митний орган не мав передбачених законом підстав для витребування додаткових документів, як то виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти, (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, а також додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Що стосується тверджень митного органу про ненадання до митного оформлення митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що копія митної декларації країни відправлення, відповідно до вимог п. 7 ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України надається декларантом на вимогу митниці лише у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Натомість, як встановлено під час судового розгляду справи, документи, надані ТОВ «Продаква» до митного оформлення на підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару, а саме: зовнішньоекономічний контракт №2015-12-08 від 12 серпня 2015 року, доповнення до вказаного контракту від 12 серпня 2015 року, інвойс від 31 серпня 2015 року №002-0005238, копії виписок з банку про рух коштів по рахунку від 25.08.2015 року та виписки від 07.08.2015 року (предоплата), коносамент (Bill of Lading) №954502952 від 14 вересня 2015 року, пакувальний лист №0005238 від 31 серпня 2015 року, договір про надання послуг митного брокера №9/15-БР від 02 червня 2015 року, ветеринарні свідоцтва форм Ф1, Ф-2 №ЕДР-00 765463 та №ЕДР-00 765464 від 12 листопада 2015 року, інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного та радіологічного контролю товару від 14 вересня 2015 року, сертифікат про походження товару №01310 від 11 вересня 2015 року, інші некласифіковані документи, зокрема, лист Peru Pacifico від 25 листопада 2015 року, не містять розбіжностей та свідчать, що наведені у них дані піддаються обчисленню.

Спрацювання профiлiв ризикiв автоматизованої системи аналiзу та управлiння ризиками та наявнiсть iнформацiї про те, що iдентичнi або подiбнi товари було оформлено у митному вiдношеннi iншими особами за вищою митною вартiстю, якщо вiдсутнi iншi законнi пiдстави для витребовування додаткових документiв, не може бути пiдставою для такого витребовування та вiдмови у прийняттi заявленої декларантом митної вартостi товарiв за цiною контракту.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Аналогічну правову позицію висловлено Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 11.11.2014 р. по справі № 826/18065/13-а.

Інших переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, та інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом також не встановлено.

Відповідно до положень чч. 6-7 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частинами 1, 2 статті 55 Кодексу визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Разом із цим, за правилами цієї статті, прийняте митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Згідно з положеннями статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Як встановлено судом, позивач надав Митниці належні та допустимі докази на підтвердження ціни договору, а документи не містять розбіжностей та вказують, що їх дані піддаються обчисленню, відтак Митниця прийняла рішення та оформила картку відмови за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.

З наданих позивачем документів вбачається ідентифікація товару, його числові значення, вартість, чим спростовується висновок митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товару за заявленою позивачем митною вартістю, тобто за ціною договору, та необхідність у застосуванні другорядних методів визначення митної вартості товару.

З наведених підстав, суд дійшов до висновку, що митний орган під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам МК України.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити за правилами ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 11, 69, 71, 72, 86, 94, 158-163 КАС України, Митним кодексом України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Продаква" до Одеської митниці ДФС про визнання недійсною картки відмови від 27 листопада 2016 року №500040605/2015/00011, скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 27 листопада 2015 року №500040605/2015/000005/2 - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27 листопада 2016 року №500040605/2015/00011.

Скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 27 листопада 2015 року №500040605/2015/000005/2.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було пода00000но у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Глуханчук