Постанова № 56157773, 24.02.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2016 р. Справа № 906/1378/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Огороднік К.М. ,

судді Коломис В.В.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників сторін:

прокурора: Кондратюк А.В.

відповідача1: не з'явився

відповідача 2: не з'явився

третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Житомирської області від 17.11.15 р. (суддя Ляхевич А.А.) у справі № 906/1378/15

за позовом Прокурора м.Житомира в інтересах держави

до 1) Житомирської міської ради

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Підприємство облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок"

про визнання незаконними та скасування пункту 1.3 рішення 40 сесії 6 скликання № 783 від 10.10.2014, пункту 1 рішення 40 сесії 6 скликання № 784 від 10.10.2014р., визнання недійсним договору оренди землі від 14.11.2014р., зобов'язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 17.11.2015 року у справі № 906/1378/15 позов прокурора м. Житомира в інтересах держави до Житомирської міської ради та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування пункту 1.3 рішення 40 сесії 6 скликання №783 від 10.10.2014, пункту 1 рішення 40 сесії 6 скликання № 784 від 10.10.2014р., визнання недійсним договору оренди землі від 14.11.2014р., зобов'язання повернути земельну ділянку - задоволено.

Визнано незаконним та скасовано пункт 1.3 рішення 40 сесії Житомирської міської ради 6 скликання № 783 від 10.10.2014р. "Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками" щодо припинення права постійного користування підприємства облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок" частини земельної ділянки площею 0,0372 га за адресою: АДРЕСА_1.

Визнано незаконним та скасовано пункт 1 рішення 40 сесії Житомирської міської ради 6 скликання № 784 від 10.10.2014р. "Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками фізичним особам - підприємцям, внесення змін до рішень міської ради" в частині затвердження проекту землеустрою та надання в оренду фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0441 га за адресою: АДРЕСА_1.

Визнано недійсним укладений між Житомирською міською радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 договір оренди землі від 14.11.2014 р., внесений у книгу записів державної реєстрації договорів оренди за № 299 від 14.11.2014 р.

Зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 повернути підприємству облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок" земельну ділянку площею 0,0441 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнуто з Житомирської міської ради в доход Державного бюджету України 3 654,00 грн. судового збору.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в доход Державного бюджету України 1 218,00 грн. судового збору.

Відповідач-2 фізична особа-підприємець ОСОБА_1, не погоджуючись з зазначеним рішенням, звернулась до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 17.11.2015 року у даній справі скасувати та припинити провадження у справі.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає:

- спір у даній справі не підвідомчий господарським судам України, поскільки стосується здійснення управлінських функцій у сфері земельних відносин, вирішення яких віднесено до компетенції адміністративних судів;

- ФОП ОСОБА_1, як власником приміщення магазину непродовольчих товарів та приміщення готелю по АДРЕСА_1, дотримано вимог ст.123 Земельного кодексу України при укладенні договору оренди земельної ділянки від 14.11.2014р.

Таким чином, на думку скаржника, правові підстави для задоволення позову відсутні; просить рішення господарського суду Житомирської області від 17.11.2015 року у справі № 906/1378/15 скасувати та припинити провадження у справі /а.с.144-149/.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що господарський суд Житомирської області при винесенні рішення правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити /а.с.203-207/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.12.2015 року у справі № 906/1378/15 апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Огороднік К.М., суддя Коломис В.В. та призначено до розгляду на 27.01.2016 року /а.с.143/.

Підприємство облспоживспілки «Житомирський кооперативний ринок» у відзиві на апеляцйну скаргу від 11.01.2016р. повідомило про неможливість надання пояснень по суті справи /а.с.210/.

Ухвалою суду від 27.01.2016р. розгляд справи відкладено на 10.02.2016р.

Відповідач-1 Житомирська міська рада відзиву на апеляційну скаргу не надав, представник відповідача-1 в судовому засіданні 10.02.2016р. повідомив, що рішення про припинення права користування земельною ділянкою ПО «Житомирський кооперативний ринок» прийнято за відсутності землевпорядної документації. Натомість наголосив, що при наданні ФОП ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки Житомирська мська рада діяла в межах повноважень, визначених законодавством України.

В судовому засіданні 10.02.2016р. оголошено перерву до 24.02.2016р., про що сторони повідомлені під розписку.

24.02.2016р. в судовому засіданні представник органу прокуратури заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Відповідач-1 та відповідач-2 участі уповноважених представників в судовому засіданні 24.02.2016р. не забезпечили, про даті час і місце розгляду справи повідомлені належним чином /а.с.230/.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

12.09.2011р. мід Житомирською обласною спілкою споживчих товариств (продавець) та гр.ОСОБА_1 (покупець) укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, згідно з умовами якого у власність покупця переходять вбудовані приміщення 9-1, 9-2, 9-3, 9-4, 9-5, 10-1, 10-2, 15-1, 15-2 комплексу будівель магазинів підприємства «Житомирський кооперативний ринок» загальною площею 172,2 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Ці приміщення вбудовані в комплекс будівель магазинів підприємства "Житомирський кооперативний ринок", який розташований на земельній ділянці, що знаходиться у постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею НОМЕР_2, виданого виконавчим комітетом Житомирської міської ради 04.10.1996 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 395.

Житомирська обласна спілка споживчих товариств та гр.ОСОБА_1 погодили, що користування земельною ділянкою та питання відведення землі вирішується новим власником в порядку, встановленому чинним законодавством /а.с.103-104/.

Право власності на вказані приміщення було зареєстроване за ОСОБА_1 06.10.11р. за реєстраціним номером 34807376, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав /а.с.105/.

22 вересня 2011 року Житомирський кооперативний ринок підприємство обспоживспілки в особі директора Третяка В.П. усім компетентним органам адресував нотаріально посвідчену заяву, якою повідомив, що не заперечує проти вилучення земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні Житомирського кооперативного ринку підприємство облспоживспілки за адресою АДРЕСА_1 площею 0,0372 га. на користь ОСОБА_1 у зв'язку з продажем основних засобів.

Рішенням Житомирської міської ради № 245 від 07.12.11р. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0400га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по АДРЕСА_1 .

Пунктом 1 Рішення Житомирської міської ради № 342 від 29.03.12р. припинено право землекористування та вилучено земельну ділянку у підприємства облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок" площею 0,0563га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (пункт 2 додатку 1 до рішення).

Пунктом 3 Рішення Житомирської міської ради № 342 від 29.03.12р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано в постійне користування земельну ділянку із земель Житомирської міської ради не наданих у власність і користування, вилучену у підприємства облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок", площею 0,0441 га строком на 5 років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (пункт 5 додатку 2 до рішення).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 25.03.2013р., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.07.2013р., у справі № 2/906/49/13-г позов прокурора м.Житомира в інтересах держави до Житомирської міської ради, ФОП ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору підприємство облспоживспілки «Житомирський кооперативний ринок» задоволено, яким серед іншого:

- визнано недійсним пункт 1 рішення Житомирської міської ради № 342 від 29.03.2012 року в частині пункту 2 додатку 1 про вилучення земельної ділянки площею 0,0563 га. у підприємства облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок",

- визнано недійсним пункт 3 рішення Житомирської міської ради № 342 від 29.03.2012 року в частині пункту 5 додатку 2 про надання земельної ділянки площею 0,0441га фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1;

- визнано недійним договір оренди землі від 03 травня 2012 року, укладений між Житомирською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, яким передано в оренду земельну ділянку площею 0,0441га /а.с.36-48/.

Зазначені вище обставини встановлені рішенням господарського суду Житомирської області від 25.03.2013р. у справі № 2/906/49/13-г та не потребують додаткового доказування у відповідності зі ст.35 ГПК України.

На підставі рішення Житомирської міської ради № 245 від 07.12.11р. ФОП ОСОБА_1 складено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,0441га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по АДРЕСА_1 /а.с.91-118/.

Проект землеустрою містить протокол погодження меж земельної ділянки від 09.12.2011р. щодо відведення земельної ділянки в оренду для комерційного використання ФОП ОСОБА_1 по АДРЕСА_1, підписаний суміжними землевласниками, в т.ч. ПО «Житомирський кооперативний ринок» /а.с.106/.

17.07.2014р. 37 сесією 6 скликання Житомирської міської ради прийнято рішення № 733 «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м.Житомирі», пунктом 4 додатку до даного рішення такий дозвіл надано ФОП ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 0,0441 га по АДРЕСА_1 /а.с.164-165/.

05.08.2014р. між Житомирською міською радою (одержувач) та фізичною особою-підприємцкм ОСОБА_1 (платник) укладено Договір про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки, згідно п.1.1 якого платник на підставі рішення 37 сесії 6 скликання Житомирської міської ради від 17.07.2014р. № 733 зобов'язується оплатити, а одержувач прийняти авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки площею 0,0441 га за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

За змістом п.2.1, 2.2 даного Договору, розрахунок суми авансового внеску здійснюється на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.06.2013р. № 116-1н/з та становить 57978,88 грн., що складає 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки /а.с.162-163/.

25.12.2014р. ФОП ОСОБА_1 сплачено 57978,88 грн. авансового внеску згідно з платіжним дорученням № 1 /а.с.166/.

10.10.2014р. 40 сесією 6 скликання Житомирської міської ради прийнято рішення № 783 "Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками", згідно п.1.3 якого припинено право постійного користування частини земельної ділянки площею 0,0372 га за адресою: АДРЕСА_1, підприємства облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок" (державний акт на право постійного користування землею від 04.10.1996р.) за згодою на підставі клопотання підприємства облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок" від 11.09.2014 р., згода на вилучення від 22.10.2011р. /а.с.74/.

Рішення про припинення права користування вказаною земельною ділянкою прийнято на підставі заяви директора підприємства облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок" за відсутності розробленої землевпорядної документації.

10.10.2014р. 40 сесією 6 скликання Житомирської міської ради прийнято рішення № 784 "Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками фізичним особам - підприємцям, внесення змін до рішень міської ради", яким, серед іншого, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,0441 га за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.75, 76/.

14.11.2014р. між Житомирською міською радою (надалі - орендодавець, відповідач-1) та фізичною особою-підприємцкм ОСОБА_1 (надалі - орендар, відповідач-2, апелянт) укладено договір оренди землі (надалі - Договір), відповідно до п.1 якого орендодавець передає, а орендар примає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п.2 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0441 га.

Згідно з п.3 Договору, на земельній ділянці розташований об'єкт нерухомого майна: вбудовані приміщення комплексу будівель магазинів площею 172,2 кв.м (договір купівлі-продажу від 12.09.2011р. № 3767).

Кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 (п.4 Договору).

Договір укладено на 5 років (п.6 Договору).

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, розмір якої становить 20800,98 грн. в рік.

Договір оренди землі підписано та скріплено печатками сторін. Договір внесено у книгу записів договорів оренди землі 14.11.2014р. за № 299 /а.с.31-34/.

Об'єкт оренди передано в користування ФОП ОСОБА_1 за Актом приймання-передачі від 14.11.2014р. /а.с.35/.

Прийняття Житомирською міською радою рішення від 10.10.2014р. № 783 про припинення права користування земельною ділянкою підприємства облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок" за відсутності розробленої землевпорядної документації слугувало підставою для звернення Прокурора м.Житомира в інтересах держави з позовом до суду про визнання недійсними рішень від 10.10.2014р. № 783, від 10.10.2014р. № 784 в частині надання земельної ділянки в оренду ФОП ОСОБА_1, визнання недійсним договору оренди землі від 14.11.2014р., зобов'язання повернути земельну ділянку.

При прийнятті рішення суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ч.1 ст.122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно ч.1 ст.124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Пунктом 1.2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 року № 6 передбачено, що за змістом статей 13, 14 Конституції України, статті 11 ЦК України, статей 123, 124, 127, 128 ЗК України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог ЗК України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності).

Відповідно до ч.1, 2 ст.149 Земельного кодексу України, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

За приписами ст.20 Закону України "Про землеустрій", землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

За приписами ст.186 ч.1 Земельного кодексу України, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому цим Кодексом, і затверджуються, зокрема, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, встановлених цим Кодексом, розпоряджаються земельними ділянками або приймають рішення про зміну їх цільового призначення.

Судом встановлено, що п.1.3 рішення 40 сесією 6 скликання Житомирської міської ради прийнято від 10.10.2014р. № 783 припинено право постійного користування частини земельної ділянки площею 0,0372 га за адресою: АДРЕСА_1, підприємства облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок" (державний акт на право постійного користування землею від 04.10.1996р.) за згодою на підставі клопотання підприємства облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок" від 11.09.2014 р., згода на вилучення від 22.10.2011р. Рішення про припинення права користування вказаною земельною ділянкою прийнято на підставі заяви директора підприємства облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок" за відсутності розробленої землевпорядної документації.

Одночасно, п.1 рішення 40 сесією 6 скликання Житомирської міської ради від 10.10.2014р. № 784 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,0441 га за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.75, 76/.

14.11.2014р. між Житомирською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди землі щодо надання в строкове платне користування земельної ділянки загальною площею 0,0441 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, які належать ОСОБА_1 на праві приватної власності, за адресою: АДРЕСА_1 .

Договір оренди землі підписано та скріплено печатками сторін. Договір внесено у книгу записів договрів оренди землі 14.11.2014р. за № 299 /а.с.31-34/.

Об'єкт оренди передано в користування ФОП ОСОБА_1 за Актом приймання-передачі від 14.11.2014р. /а.с.35/.

При цьому ФОП ОСОБА_1 сплачено 57978,88 грн. авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки площею 0,0441 га за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення 37 сесії 6 скликання Житомирської міської ради від 17.07.2014р. № 733 та Договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки від 05.08.2014р.

За змістом част.2 ст.134 ЗК України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Згідно з час.3 ст.124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу

Статтею 123 ЗК України визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.

За змістом част.1 ст.123 ЗК України, надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування.

Відповідно до част.2 ст.123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Згідно част.10 ст.123 ЗК України, рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:

затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Відповідно до част.1, 2 ст.120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно част.6 ст.120 Земельного кодексу України, істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

У пункті 4 Договору оренди землі 14.11.2014р., укладеного між Житомирською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, вказано кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1.

За наведеного, Житомирською міською радою при наданні ФОП ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 у користування дотримано порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, встановлений ст.123 ЗК України.

Окрім того, реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Статтею 54 ГПК України визначено, що подана до господарського суду позовна заява повинна містити зміст позовних вимог та обставини, якими позивач їх обґрунтовує.

Судом встановлено, предметом даного спору є, зокрема, вимоги прокурора визнати недійсними рішення Житомирської міської ради від 10.10.2014р. № 784 про затвердження проекту землеустрою та надання в оренду земельної ділянки ФОП ОСОБА_1 площею 0,0441 га по АДРЕСА_1, договір оренди землі від 14.11.2014р. на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України; які обґрунтовані лише прийняттям Житомирською міською радою рішення від 10.10.2014р. № 783 про припинення права постійного користування земельною ділянкою 0,0372 га за адресою АДРЕСА_1 ПО «Житомирський кооперативний ринок» без розробленої землевпорядної документації.

Згідно з ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 5 п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 № 9 встановлено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру", в редакції чинній на момент звернення прокурора до господарського суду з даним позовом, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Отже, виходячи із наведених приписів, прокурор, звертаючись до суду із даним позовом та вимагаючи визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, зобов'язаний довести, яким чином оспорюваний ним договір порушує або загрожує порушенням інтересів держави, а суд, в свою чергу, перевірити доводи та докази, якими прокурор обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Тобто, порушення або загроза порушення інтересів держави, за захистом яких прокурор звертається до суду, є обов'язковими; обов'язком прокурора, відповідно до ст. 33 ГПК України є доведення/підтвердження/ в установленому законом порядку наявності факту порушення або загрози порушення інтересів держави.

Разом з тим, як свідчить правовий аналіз матеріалів справи, прокурор не зазначив, яким чином порушуються інтереси держави наданням органом місцевого самоврядування земельної ділянки в оренду власнику будівель, що знаходяться на цій земельній ділянці, та укладенням оспорюваного ним договору оренди землі, стверджуючи при цьому тільки про порушення норм діючого земельного законодавства при вилученні земельної ділянки у попереднього власника будівлі.

Однак, уявлення прокурора про невідповідність оспорюваного договору нормам чинного законодавства за відсутності при цьому порушень інтересів держави, не є підставою для визнання такого договору недійсним в судовому порядку, оскільки, відповідно до ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" завданням суду є саме захист порушених або оспорюваних прав та інтересів.

Норма ч.3 ст.215 ЦК України визначає визнання договору недійсним як право суду, яким він користується з урахуванням конкретних обставин справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності за правилами ст.43 ГПК України.

Охоронюваний законом інтерес держави в даному випадку полягає, на думку колегії суддів, в укладенні договору оренди землі з власником будівель - ФОП ОСОБА_1, оскільки орендна плата потрапляє у місцевий та державний бюджети, а втрата цих надходжень негативно позначиться на їх поповненні.

Крім того колегія суддів критично ставиться до вимоги прокурора зобов'язати ФОП ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0,0441 га ПО «Житомирський кооперативний ринок», поскільки рішенням ради у останнього за його згодою вилучено тільки 0,0372 га.

Таким чином, прокурором не обґрунтована наявність підстав, з якими закон (ст.215 ЦК України) пов'язує недійсність правочинів, а також порушення відповідачами інтересів держави або завдання шкоди державі внаслідок укладення ними спірного договору оренди землі, чим обумовлено звернення до суду із заявленим позовом з метою захисту інтересів держави, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення вимоги про визнання недійсним договору оренди землі та вимоги про повернення земельної ділянки попередньому землекористувачу у розмірі більшому, ніж було у його користуванні.

Крім того, колегія суддів вважає, що позбавлення ФОП ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою площею 0,0441 га по АДРЕСА_1, на якій розташовані належні йому на праві власності об'єкти нерухомості, може призвести до порушення його конституційних прав, що є неприпустимим, оскільки гр.ОСОБА_1 є власником будівель, розташованих на орендованій земельній ділянці згідно з витягом про державну реєстрацію прав від 06.10.2011р. за № 31557831, та має право користуватись земельною ділянкою для їх обслуговування та експлуатації.

Одночасно колегія суддів не погоджується з твердженням апелянта про те, що спір у даній справі належить до компетенції адміністративних судів України з огляду на таке.

Відповідно до част.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Згідно част.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних поноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

За змістом п.п.1, 7 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі виконання делегованих повноважень.

Отже до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Разом з тим розпорядження органом місцевого самоврядування землями комунальної власності не являється владною управлінською діяльністю, а тому пов'язані з нею рішення, дії чи бездіяльність не підлягають оскарженню до судів адміністративної юрисдикції.

Відповідно до п.1.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17 травня 2011 року N 6, з положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

За наведеного, спір у даній справі підлягає розгляду у господарських судах України.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із п.2 ч.1 ст.103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга ФОП ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, рішення господарського суду Житомирської області від 17 листопада 2015 року у даній справі необхідно скасувати у зв'язку із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Житомирської області від 17.11.2015 р. у справі № 906/1378/15 задоволити частково.

Рішення господарського суду Житомирської області від 17.11.2015 р. у справі № 906/1378/15 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 906/1378/15 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Коломис В.В.