Постанова № 56157747, 25.02.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2016 року Справа № 904/4600/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Крицькій Я.Б.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Компанії Eternity International AB на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2015 року у справі № 904/4600/15

за позовом Компанії Deverte Holding GmbH, Республіка Австрія

до

відповідача-1: Компанії Eternity International AB, Швеція

відповідача-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "К.А.Н.", м. Київ

про стягнення збитків в розмірі 380 769 465, 04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Компанія Deverte Holding GmbH звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: Компанії Eternity International AB та відповідача-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача-1 на свою користь грошових коштів у сумі 380 769 465, 04 грн. та про стягнення з відповідача-2 на свою користь 100 000, 00 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2015 року за вказаною позовною заявою порушено провадження по справі № 904/4600/15, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "К.А.Н.".

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, якою останній просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно Eternity International AB та заборони його відчуження в межах суми заявлених позовних вимог - 380 769 465, 04 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2015 року (суддя Мартинюк С.В.) заяву Компанії Deverte Holding GmbH про вжиття заходів забезпечення позову задоволено; вжито заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно Eternity International AB та заборони його відчуження в межах заявлених позовних вимог в розмірі 380 769 465, 04 грн.

Задовольняючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що відповідач-1 є акціонером ПрАТ "Мандарин Плаза" та учасником ТОВ "К.А.Н.", відносно яких на підставі офіційної інформації, наявної у відкритому доступі, судом встановлено збитковість діяльності ТОВ "К.А.Н." у 2014-2015 роках, наявність непогашеної частини боргу ТОВ "К.А.Н." за власними облігаціями серії А № 228/2/2013 від 29.11.2013 року в розмірі 447 967 тис. грн. та наявності боргів вказаного товариства за іншими зобов'язаннями в розмірі 125 502,2 тис. грн.; збільшення у 2014 році суми довгострокових банківських позик ПрАТ "Мандарин Плаза", а також інших поточних зобов'язань майже в два рази за один рік, наявності непогашених зобов'язань ПрАТ "Мандарин Плаза" за кредитами станом на 2015 рік у загальній сумі 1 435 082 тис. грн. та інших поточних зобов'язань на загальну суму 546 098 тис. грн. За вказаних обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку, що наведені вище дані можуть прямо впливати на платоспроможність відповідача-1. Також, в обґрунтування підстав для забезпечення позову суд першої інстанції послався на обставини дуже великого розміру позовних вимог, наявності значних непогашених зобов'язань у юридичних осіб, учасником та акціонером яких є відповідач-1, а також обставини тривалого періоду розгляду даної справи через необхідність повідомлення її учасників - нерезидентів за правилами Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965 рік), що, як вважав суд, дозволяє зробити достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача-1 на момент пред'явлення позову до нього, може зменшитись за кількістю на момент виконання рішення, тому невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення по даній справі. Враховуючи майновий характер позовних вимог, та дуже великий їх розмір, відповідно, низьку ймовірність наявності грошових коштів у відповідній кількості на рахунках відповідача-1, господарський суд вбачав підстави вважати адекватними, та такими, що можуть забезпечити фактичне виконання рішення суду по даній справі вимоги заявника щодо накладення арешту саме на майно відповідача-1.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, Компанія Eternity International AB подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті ухвали про забезпечення позову норм матеріального та процесуального права, Компанія Eternity International AB просить скасувати цю ухвалу та прийняти нове рішення про відмову позивачу у задоволенні його заяви про вжиття заходів забезпечення позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач-1 посилається на ті обставини, що місцевий господарський суд в порушення вимог діючого законодавства прийняв рішення про вжиття заходів забезпечення позову без проведення належної оцінки обґрунтованості доводів позивача. Так, відповідач-1 зазначає, що в оскаржуваній ухвалі суд зазначив, що позовні вимоги обґрунтовані невиконанням з боку відповідача-1 зобов'язань, передбачених п. 11.4. Договору про купівлю 50% частки в статутному капіталі ТОВ "К.А.Н." та пунктом 6.10. Листа про наміри від 30.01.2013 року щодо строків будівництва та введення в експлуатацію Бізнес-Центра, а також невиконанням відповідачем-2 своїх зобов'язань за договором поруки, відповідно до якого останній поручився за належне виконання відповідачем-1 вищевказаних зобов'язань. Проте, надавши належну оцінку вказаним пунктам Договору та Листа, а також договору поруки, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги та необхідність вжиття заходів забезпечення позову, на думку відповідача-1, суд відмовив би позивачу не лише в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, але і у прийнятті позовної заяви в цілому. За доводами відповідача-1, як вбачається з зазначених пунктів наведених документів, у випадку не здачі в експлуатацію Бізнес-Центру до 02.04.2013 року покупець має право вимагати від відповідача-1 викупу придбаних акцій Компаній та повернення покупної ціни. Отже, підстави для стягнення позивачем з відповідача-1 збитків відсутні, позивачем обрано неналежний спосіб захисту його прав, сам позов є надуманим, а вжиті заходи забезпечення позову - необґрунтованими. Відносно договору поруки № 04/02/13 від 04.02.2013 року, копія якого міститься в матеріалах справи, відповідач-1 зазначає, що договір поруки не підписаний з боку поручителя, копія не підписаного договору поруки не могла розглядатися судом в якості доказу укладення договору поруки, окрім того, договір поруки є припиненим відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки строк виконання зобов'язань за основним договором 02.04.2015 року, а відтак, вимогу до поручителя позивач мав пред'явити до 02.10.2013 року, однак цього не зробив. Відповідач-1 вважає, що в обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивач посилається лише на потенційну можливість ухилення відповідача-1 від виконання судового рішення, при цьому не надає суду доказів, які б свідчили про вжиття відповідачем-1 будь-яких підготовчих дій до реалізації цього майна, укладення договорів застави тощо. Жодним доказом, які містяться в матеріалах справи, не підтверджується, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відповідач-1 зазначає і про те, що позивач з метою додаткового обґрунтування вимог щодо вжиття заходів забезпечення позову надав суду фінансові звіти двох компаній - ТОВ "К.А.Н." та ПрАТ "Мандарин Плаза" за 2014-2015 роки, як доказ скрутного фінансового становище цих компаній, що нібито може впливати на платоспроможність відповідача-1. Проте, як стверджує відповідач-1, скрутне фінансове становище ТОВ "К.А.Н." та ПрАТ "Мандарин Плаза", одним із учасників яких є відповідач-1, не може впливати на платоспроможність відповідача-1, оскільки наведені товариства відповідають за своїми зобов'язаннями належним тільки їм майном, а відповідач-1, як учасник цих юридичних осіб, не відповідає за їх зобов'язаннями. За доводами відповідача-1, з урахуванням наведеного та всупереч положенням ст. 96 ЦК України місцевий господарський суд дійшов хибного висновку, що погашення поточних зобов'язань юридичними особами ТОВ "К.А.Н." та ПрАТ "Мандарин Плаза" перед своїми кредиторами може стати причиною зменшення платоспроможності відповідача-1 та невиконання ним в подальшому рішення суду по даній справі.

Позивач, відповідач-2 та третя особа явку своїх повноважних представників у судові засідання, призначені для розгляду апеляційної скарги у даній справі, не забезпечили, про поважність причин неявки у судові засідання своїх повноважних представників апеляційний господарський суд не повідомили. Вказані особи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судових засідань з розгляду апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах оскарження ухвали господарського суду рекомендованими повідомленнями про вручення третій особі рекомендованих поштових відправлень, якими останній в копіях направлені відповідні ухвали апеляційного господарського суду (а.с. 87, 124, 147, т. 1 матеріалів оскарження), а також рекомендованими поштовими відправленнями, якими відповідачу-2 в копіях направлені відповідні ухвали апеляційного господарського суду (а.с. 91-93, 126-129, т. 1 матеріалів оскарження), які повернуті підприємством поштового зв'язку з причин: за закінченням терміну зберігання.

З метою належного повідомлення позивача про дату, час та місце проведення судових засідань з розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд в порядку, передбаченому Конвенцією з питань цивільного процесу 1954 року звернувся із судовим дорученням про надання правової допомоги щодо вручення документів до відповідних компетентних органів Республіки Австрія. Проте, станом на 25.02.2016 року судом не одержано від компетентного органу Республіки Австрія документів, які підтверджують вручення позивачу направлених матеріалів, направлені матеріали не повернуто до апеляційного господарського суду з зазначенням причин не вручення їх позивачу, при тому, що строк для вручення документів, пов'язаних з розглядом даної справи, апеляційним господарським судом був визначений достатнім як для вчинення відповідних дій, так і для забезпечення належного захисту позивачем своїх прав при перегляді в апеляційному порядку оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Відповідач-1 забезпечив явку свого повноважного представника у судове засідання 21.07.2015 року, проте, у судові засідання апеляційного господарського суду, призначені на 09.02.2016 року та на 25.02.2016 року, представник відповідача-1 не з'явився. Про судові засідання, призначені на 09.02.2016 року та на 25.02.2016 року представник відповідача-1 був повідомлений у судовому засіданні 21.07.2015 року, а також повідомлення відповідача-1 про судові засідання у наведені дати за адресою його представника відповідно до заяви відповідача-1, що надійшла до апеляційного господарського суду 21.08.2015 року, підтверджується наявними в матеріалах оскарження ухвали господарського суду рекомендованими повідомленнями про вручення відповідачу-1 рекомендованих поштових відправлень, якими останньому в копіях направлені відповідні ухвали апеляційного господарського суду (а.с. 123, 148, т. 1 матеріалів оскарження).

За наведених вище обставин, неявка у судове засідання повноважних представників позивача, відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи не перешкоджає перегляду в апеляційному порядку оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 року апеляційну скаргу у справі прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Коваль Л.А. (доповідач), судді - Кузнецов В.О., Пархоменко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 року розгляд апеляційної скарги у даній справі відкладено в судове засідання на 09.02.2016 року; ухвалено звернутися із судовим дорученням про надання правової допомоги щодо вручення документів до компетентного органу Республіки Австрія відповідно до Гаазької Конвенції з питань цивільного процесу від 1954 року; визначено наступну дату судового засідання 25.02.2016 року для випадку, якщо цей виклик (повідомлення) не буде вручено своєчасно позивачу; зупинено провадження у справі № 904/4600/15 за апеляційною скаргою Компанії Eternity International AB на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2015 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 року апеляційну скаргу у справі прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Коваль Л.А. (доповідач), судді - Пархоменко Н.В., Чередко А.Є.; поновлено апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 року розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 25.02.2016 року; зупинено апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.02.2016 року поновлено апеляційне провадження у справі.

У судовому засіданні 25.02.2016 року оглянуто матеріали справи № 904/4600/15, які надійшли від місцевого господарського суду 08.02.2016 року.

У судовому засіданні 25.02.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали оскарження ухвали господарського суду, а також матеріали справи № 904/4600/15, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік заходів забезпечення позову.

Так, згідно наведеної правової норми позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

В обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову позивач посилається на ті обставини, що відповідач-1 не виконав свої зобов'язання за Договором про купівлю 50% частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "К.А.Н." та Листом про наміри стати учасником Угоди про спільну діяльність акціонерів відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "К.А.Н." від 30.01.2013 року щодо строків будівництва та введення в експлуатацію до 02.04.2013 року Бізнес-Центру, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Різницька/Московська, 2/32-34. Також, між позивачем та відповідачем-1 укладено Угоду про придбання долі участі відносно додаткових 40% долі участі Товариства з обмеженою відповідальністю "К.А.Н.", якою підтверджується незакінченість будівництва Бізнес-Центру; цей же факт підтверджується підписаним актом приймання до Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі відносно додаткових 40 % частки у статутному капіталі K.A.N. Ltd, яким погоджено перелік робіт, що мають бути завершені відповідачем-1 до 01.04.2015 року за його рахунок. В порушення вищезазначених угод будівництво Бізнес-Центру відповідачем-1 не було закінчене до 02.04.2013 року, будівлю було введено в експлуатацію без завершення всіх будівельних робіт, у зв'язку з чим позивачу завдано значних збитків у вигляді недоотриманих доходів, які позивач отримував би у разі належного виконання відповідачем-1 своїх обов'язків та передачі в оренду площі у будівлі Бізнес-Центру. Позивач посилається на обставини неодноразових звернень до відповідача-1 про усунення останнім порушень умов укладених договорів, на обставини направлення відповідачу-1 06.05.2015 року претензії з вимогою сплатити спричинені позивачу збитки у сумі 380 769 465, 04 грн., яка відповідачем-1 проігнорована. Зважаючи на свідоме, систематичне порушення з боку відповідача-1 умов укладених між сторонами договорів та поведінку відповідача-1, яка полягає у ігноруванні законних вимог позивача, відмові усувати спричинені відповідачем-1 порушення та сплачувати завдані позивачу збитки, на думку позивача, на даний час у нього є всі підстави вважати, що відповідач-1, знаючи про наміри позивача звернутися до суду за захистом своїх прав, вчинить усі можливі дії для невиконання винесеного на підставі даного позову рішення, в тому числі шляхом продажу усього наявного у нього майна. Позивач зазначає, що предметом позову є стягнення збитків з відповідача-1 у розмірі 380 769 465, 04 грн., що є дуже значною сумою, а її стягнення передбачає наявність у відповідача-1 великих активів та майна, відсутність яких зробить абсолютно неможливим виконання винесеного по справі рішення про стягнення суми завданих збитків. За доводами позивача, відповідач-1 не здійснив будь-яких дій щодо добровільного вирішення спору та його досудового врегулювання, не виконує дії щодо завершення будівництва Бізнес-Центру та не сплачує позивачу понесені ним збитки, при цьому відповідач-1 є нерезидентом та більша частина його майна знаходиться за кордоном, що може додатково утруднити виконання даного рішення. На думку позивача, на платоспроможність відповідача-1 впливають і ті обставини, що відповідач-1 є учасником ТОВ "К.А.Н." та акціонером ПрАТ "Мандарин Плаза", проте діяльність цих товариств у 2014-2015 роках є збитковою, за ними рахується значна заборгованість за зобов'язаннями перед контрагентами. Окрім того, відсутність заходів забезпечення позову по даній справі може сприяти відповідачу-1 в реалізації власних активів, в тому числі корпоративних прав, що призведе до неможливості виконання рішення суду у справі.

За наслідками розгляду заяви позивача місцевим господарським судом винесена оскаржувана ухвала про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно відповідача-1 та заборони його відчуження в межах заявлених позовних вимог в розмірі 380 769 465, 04 грн.

Проте, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, матеріалів оскарження ухвали господарського суду та обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову, доданих до неї матеріалів, позивачем не надані докази в підтвердження утруднення чи подальшої неможливості виконання рішення господарського суду (у разі задоволення вимог позивача) у зв'язку з невжиттям відповідних заходів забезпечення позову.

Обставини, на які позивач посилається в обґрунтування заяви про забезпечення позову, є лише припущеннями щодо потенційної можливості ухилення відповідача-1 від виконання судового рішення по справі. Жодних доказів в підтвердження вчинення відповідачем-1 дій, спрямованих на відчуження належного йому майна, у тому числі грошових коштів, та з метою саме ухилення від виконання можливого рішення суду про задоволення позову позивач до заяви не надав.

Встановлення обставин та надання оцінки обставинам щодо невиконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за укладеними між ним та позивачем договорами, спричинення ним позивачу збитків, надання оцінки цим обставинам є фактично вирішенням спору по суті у справі, що недопустимо при розгляді заяви про забезпечення позову.

Посилання позивача на наявність у відповідача-1 перед ним обов'язку сплатити значні збитки, а саме у сумі 380 769 465, 04 грн., також не може бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки вказана сума не є безспірною заборгованістю відповідача-1 перед позивачем, підстави для її стягнення та розмір підлягають доведенню позивачем.

Ті обставини, що відповідач-1 є нерезидентом та основна частина його майна знаходиться не на території України, так само, як і невжиття заходів відповідачем-1 для досудового врегулювання спору, не є тими обставинами, з якими закон пов'язує вжиття заходів до забезпечення позову та не є свідченням подальшого ухилення відповідача-1 від виконання судового рішення.

Відхиляються апеляційним господарським судом і доводи позивача про збитковість діяльності товариств, учасником яких є відповідач-1, оскільки юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом (ч.ч. 1, 3 ст. 96 ЦК України).

Отже, виходячи з досліджених апеляційним господарським судом матеріалів справи, матеріалів оскарження ухвали господарського суду та наведених вище положень, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у спірних відносинах підстав для застосування ст. 66 ГПК України, у зв'язку з чим ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача-1 та заборони його відчуження в межах суми позовних вимог.

При прийнятті постанови за результатами перегляду в апеляційному порядку оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду апеляційний господарський суд враховує ті обставини, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2016 року позов позивача залишено без розгляду та скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2015 року у даній справі.

Проте, скасування місцевим господарським судом заходів забезпечення позову не перешкоджає суду апеляційної інстанції перевірити законність і обґрунтованість прийняття оскаржуваної ухвали суду та не виключає перегляду у апеляційному порядку правомірності застосування заходів забезпечення позову у разі, коли вони застосовані незаконно і у період чинності ухвали про забезпечення позову порушували права інших осіб, а другого способу захисту прав цих осіб, окрім перевірки дій суду у порядку, передбаченому ГПК України, закон не передбачає.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають стягненню з позивача на користь відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Компанії Eternity International AB на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2015 року у справі № 904/4600/15 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області 03.06.2015 року у справі № 904/4600/15 скасувати.

Відмовити в задоволенні заяви Компанії Deverte Holding GmbH про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Eternity International AB та заборони його відчуження в межах суми позовних вимог - 380 769 465, 04 грн.

Стягнути з Компанії Deverte Holding GmbH (Getreidemarkt 14/32, 1010 Wien, Austria, FN 394037 t) на користь Компанії Eternity International AB (реєстраційний номер 556865-8354, адреса: Carlsgatan 12a, Malmo 211 20, Sweden) витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Повна постанова складена 29.02.2016 року.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя А.Є. Чередко