Постанова № 56157599, 23.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2016 р. Справа№ 910/26382/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Скрипки І.М.

розглянув апеляційну скаргу ТОВ "Теорет" на рішення господарського суду м.Києва від 09.12.2015 року у справі № 910/26382/15 (суддя Балац С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєдовських і

партнери"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теорет"

про стягнення 850 000 грн.

за участю представників сторін:

позивача- Блажієвська Л.В., Бекіров С.Н. за довіреністю

відповідача-Бузинной А.С. за довіреністю

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 09.12.2015 у справі № 910/26382/15 задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєдовських і партнери" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теорет" про стягнення 850 000 грн.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав позицію, викладену в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні заявив клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивовано тим, що звернувся з позовом про визнання договору недійсним.

Представники позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечували, просили залишити їх без задоволення, рішення суду без змін. Проти клопотання заперечували.

Колегія суддів, розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, вважає його безпідставним з огляду на те, що провадження у справі що переглядається, порушено господарським судом у жовтні 2015, тоді як з позовом про визнання договору недійсним ТОВ "Теорет" звернувся на прикінці січня 2016, що свідчить про затягування розгляду даної справи, враховуючи, що про зміст, умови та зобов'язання, за укладеним договором відповідач був обізнаний з моменту його укладання.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що у подальшому, в залежності від результатів розгляду позову про визнання договору недійсним, відповідач не позбавлений права на звернення до суду з відповідною заявою про поворот виконання рішення/ визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, тощо.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 02.02.2015 сторонами укладено договір про надання юридичних послуг № 02/02/15, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання з надання відповідачу юридичних послуг з усіх правових питань, згідно переліку зазначеному у п. 1 договору, а відповідач прийняти послуги на здійснити оплату.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення коштів, мотивуючи вимоги тим, що протягом лютого-серпня 2015 відповідачу надавались юридичні послуги загальною вартістю 350 000грн., що прийняті відповідачем без зауважень та відображені у акті приймання-передачі, проте, оплата здійснена не була.

Крім того, відповідачем не було здійснено оплати відповідно додаткової угоди до договору від 14.05.2015, що підтверджується рішеннями господарського суду № 910/14452/15, № 911/2652/15 та актом приймання - передачі від 31.07.2015.

Оскільки умовами договору передбачено, що за порушення строків оплати послуг нараховується штраф в розмірі 100%, загальна сума боргу складає 850 000грн..

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості, яка виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов'язання за Договором, підлягає задоволенню в повному обсязі в розмірі 400.000,00 грн., а з огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Заперечуючи проти рішення суду, відповідач вказує на те, що судом не прийти пояснення колишнього директора ОСОБА_3 про те, що не мав намір укладати договір від імені ТОВ «Теорет», тому в порядку ст. 203 ЦК України не можна вважати такий договір укладеним, підписання договору та додаткової угоди до нього обумовлено введенням директора Товариства в оману, проте суд не надав належної оцінки даним поясненням. Позивач не виступав надавачем послуг, оскільки частину юридичних послуг надавала ОСОБА_4 на підставі довіреності як самостійна особа. Суд не звернув увагу на досудове розслідування по факту підроблення документів Товариства невідомими особами та безпідставно не задовольнив клопотання про зупинення провадження у справі.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ст. ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з статтею 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на те, що не мав намір укладати договір про надання юридичних послуг, оскільки з моменту підписання договору у лютому, протягом всього часу відповідач не міг не знати про те, що його інтереси та права порушуються з урахуванням того, що відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.

Договір, додаткова угода, акти приймання-передачі підписані директором ТОВ «Теорет» ОСОБА_3, мають печатку товариства. Жодних заперечень щодо укладання договору, прийняття послуг матеріали справи не містять.

Правочин, здійснений під впливом обману, на підставі ст. 230 ЦК може бути визнаний судом недійсним у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, по вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також мас місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. За змістом вказаної статті саме позивач повинен довести наявність умислу з боку відповідача, істотність обставин, щодо яких його введено в оману, і сам факт обману. Якщо все інше, крім умислу, доведено, вважається, що мала місце помилка.

Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (ст.229 ЦК України), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.

Заперечення відповідача щодо недійсності договору як такого, що укладений під впливом обману, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що договір в судовому порядку недійсним не визнавався, а відповідач не скористався правом на звернення із зустрічною позовною заявою для спільного розгляду з первісним позовом позивача про стягнення коштів.

Разом з тим, у подальшому, за результатами досудового слідства та вироку суду у кримінальній справі, відповідач не позбавлений права звернутись до суду з відповідним позовом про стягнення коштів чи перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами.

Щодо посилань відповідача про те, що саме ОСОБА_4 особисто надавала юридичні послуги, то колегія суддів також вважає їх помилковими з огляду на те, що по-перше,- ОСОБА_4 перебуває у трудових відносинах з ТОВ "Лєдовських і партнери", по-друге,- з ОСОБА_4 відповідач не укладав індивідуального договору, як з адвокатом, про надання юридичних послуг, відсутній ордер та квитанції з оплати за послуги саме даній особі, а тому довіреність Товариства на ім'я ОСОБА_4 не спростовує факту надання юридичних послуг ТОВ "Лєдовських і партнери".

Жодо звільнення директора Товариства, то судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, до відповідно ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_3 станом на 17.11.2015 був директором товариства, а тому внутрішній наказ по товариству та запис у трудовій книжці про звільнення з посади ОСОБА_3 10.08.2015 викликає сумніви.

За умовами п. 5.2 Договору у випадку порушення грошових зобов'язань за цим Договором більш ніж на 15 календарних днів відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача штраф у розмірі 100 % від суми боргу, незалежно від наявності претензій з боку позивача.

Оскільки відповідач не надав доказів в спростування заборгованості та строків проведення оплати, висновки господарського суду є обґрунтованими.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги , а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101,103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ "Теорет" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 09.12.2015 року у справі № 910/26382/15 - без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді М.Л. Яковлєв

І.М. Скрипка