Постанова № 56157578, 25.02.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2016 р.Справа № 916/4435/15Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

суддів: Ліпчанської Н.В., Ярош А.І.

При секретарі судового засідання: Кіртоки Л.В.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 14-137 від 13.05.2014р.;

від відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю № 21/17 від 04.01.2016р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Одесагаз

на рішення господарського суду Одеської області від 23.12.2015р.

по справі № 916/4435/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України

до Публічного акціонерного товариства Одесагаз

про стягнення 15 905,68 грн.

Встановила:

У листопаді 2015 року Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ПАТ Одесагаз 50 280, 99 грн., з яких: 28 217, 63 грн. 3% річних та 22 063,36 грн. - інфляційних втрат. Витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу № 14/2240/11 від 30.09.2011 року щодо своєчасної сплати за поставлений природний газ.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.12.2015р. (суддя Мостепаненко Ю.І.) позов задоволено частково; стягнуто з ПАТ "ОДЕСАГАЗ" на користь ПАТ „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 27 431,10 грн. 3% річних, 20 303,40 грн. - інфляційних втрат та 1 156,25 грн. - витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

Рішення суду в частині стягнення сум мотивоване неналежним виконанням умов договору купівлі-продажу природного газу, укладеного між сторонами, в частині строків оплати отриманого природного газу. Суд першої інстанції встановив помилки в розрахунках 3% річних та інфляційних, у звязку з чим задовольнив вимоги частково.

Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство Одесагаз звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким у позові відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, сторона посилається на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано приписи ст. 625 ЦК України, оскільки фактично на дату подання позову боргу не існувало, тобто розрахунок інфляційних та 3 % річних повинен бути зроблений виходячи з нуля, а не за загальною обсягу платежів, що робились на виконання договору.

Апелянт звертає увагу на те, що Вищий господарський суд України, щонайменше у 8 постановах дійшов до висновку, що необхідною умовою застосування інфляційних є наявність несплаченого грошового зобовязання.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова колегія дійшла таких висновків.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2011р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Продавець) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Одесагаз" був укладений Договір купівлі-продажу природного газу № 14/2240/11. Згідно статуту ПАТ "Одесагаз", затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТ "Одесагаз" протокол №19 від 19.04.2012р. та зареєстрованого 11.06.2012р., відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Одесагаз" змінило назву на публічне акціонерне товариство "Одесагаз", в звязку з приведенням своєї діяльності відповідно до Закону України Про акціонерні товариства. ПАТ "Одесагаз" є правонаступником за всіма правами та обовязками ВАТ "Одесагаз).

За умовами договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для потреб субєктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (в обсягах природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами), та використовується теплогенеруючими (теплопостачальними) підприємствами на власні потреби та втрати, а Покупець зобовязується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору (п.1.1 договору).

Продавець передає Покупцеві з 01 жовтня 2011р. по 31 грудня 2012р. газ в обсязі до 110 320 000 тис. куб. м. Обсяги газу, що планується передати за цим договором можуть змінюватись Сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку. (п. п. 2.1. , 2.1.1 договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

За умовами п.3.4 Договору не пізніше 5-го числа, наступного за місцем продажу газу, Покупець зобовязався надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акту приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобовязався повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акту, що підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати у письмові формі мотивовану відмову від підписання акту. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Ціна (граничний рівень ціни) на природний газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ. (п. 5.1 Договору)

Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п. 7.2 договору, у разі невиконання Покупцем п. 6.1 умов цього договору, він у безспірному порядку зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Неустойка нараховується Продавцем протягом шести місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Договір набуває чинності з дати його укладання і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011р. до 31.12.2012р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування до повного погашення заборгованості (п. 11.1 Договору)

Також, між НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "ОДЕСАГАЗ" були укладені додаткові угоди до договору купівлі-продажу природного газу № 14/2240/11: № 1, № 2 та № 3 від 30.09.2011р., 11.10.2011р. та 31.01.2012р., відповідно, щодо визначення ціни газу.

На виконання умов Договору, в період з жовтня 2011р. по березень 2012р. позивачем було передано, а відповідачем прийнято природний газ на суму 41 120 189, 03 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а саме:

- від 31.10.2011р. на суму 48 473, 60 грн. та 2 214 557, 44 грн.,

- від 30.11.2011р. на суму 5 928 322, 08 грн.,

- від 31.12.2011р. - на суму 6 970 619, 85 грн.,

- від 31.01.2012р. на суму 8 640 386, 77 грн.,

- від 29.02.2012р. на суму 9 995 474, 13 грн.,

- від 31.03.2012р. - на суму 7 322 355, 16 грн.

В порушення умов вищезазначеного договору, ПАТ „Одесагаз за фактично отриманий природний газ у жовтні, листопаді 2011р. та у січні березні 2012р. розраховувалось невчасно, що стало підставою для звернення ПАТ „НАК „Нафтогаз України до суду з позовом, в якому товариство просило стягнути з відповідача 1 105 209,29 грн. пені, 76 414,69 грн. інфляційних нарахувань та 260 922,81 грн. 3% річних, нарахованих з 14.11.2011р. по 20.11.2012р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.04.2013р. по справі № 5017/3792/2012 позов ПАТ „НАК „Нафтогаз України задоволено: стягнуто з ПАТ „Одесагаз на користь ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України 1 105 209, 29 грн. - пені, 76 414, 69 грн. інфляційних нарахувань, 260 922, 81 грн. - 3% річних та 28 850, 94 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.06.2013р. по справі № 5017/3792/2012 рішення господарського суду Одеської області від 17.04.2013р. по справі № 5017/3792/2012 скасовано частково на підставі ст. 83 ГПК України (зменшено розмір неустойки), викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: „Позов ПАТ „НАК „Нафтогаз України задовольнити частково. Стягнути з ПАТ „Одесагаз на користь ПАТ „НАК „Нафтогаз України 194 698,6 грн. - пені, 76 414,69 грн. інфляційних втрат, 260 922,81 грн. - 3% річних та 10645,1 грн. - витрат по сплаті судового збору. У решті позовних вимог ПАТ „НАК „Нафтогаз України відмовити.

03.07.2013р. на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 27.06.2013р. видані відповідні накази.

З огляду на те, що в рамках справи № 5017/3792/2012 було заявлено, в тому числі, стягнення 3% річних та інфляційних втрат за порушення строків оплати за поставлений у лютому-березні 2012р. природний газ, нарахованих за період з 14.11.2011р. по 20.11.2012р., ПАТ НАК Нафтогаз України звернулось до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 28 217, 63 грн. 3% річних за період з 21.11.2012р. по 29.03.2013р. та 22 063, 36 грн. інфляційних втрат, нарахованих за грудень 2012р. та січень 2013р.

Згідно вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у частинах 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов Договору позивачем передано, а відповідачем прийнято в лютому-березні 2012р. природний газ на суму 17 317 829,29 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 29.02.2012р. на суму 9 995 474, 13 грн. та від 31.03.2012р. - на суму 7 322 355, 16 грн. При цьому, відповідач повинен був оплатити природний газ поставлений у лютому 2012р. до 14 березня 2012р., у березні 2012р. до 14 квітня 2012р.

В порушення умов договору, відповідач здійснив оплату в сумі 17 317829,29грн. з порушенням встановлених договором строків оплати поставленого природного газу.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частині 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на визначений індекс інфляції за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Апеляційний господарський суд приймає до уваги розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат зроблені судом першої інстанції як обґрунтовані та такі, що здійснені згідно з вимогами діючого законодавства. Таким чином, за вказаними розрахунками з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних у сумі 27 431,10 грн. та 20 303,40 грн. інфляційних втрат.

Доводи апеляційної скарги спростовується тим, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК (постанова Верховного Суду України від 20 грудня 2010 р. у справі № 3-57гс10; постанова Верховного Суду України від 4 липня 2011р. у справі № 3-65гс11; постанова Верховного Суду України від 12 вересня 2011р. у справі № 3-73гс11; постанова Верховного Суду України від 24 жовтня 2011р. у справі № 3-89гс11; постанова Верховного Суду України від 14 листопада 2011р. у справі № 3-116гс11).

Також у пункті 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

На підставі вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, повно і всебічно дослідив матеріали справи, надав правильну юридичну оцінку правовідносинам сторін у звязку з чим підстави для скасування або зміни рішення господарського суду Одеської області та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 85,99,101, 103 п.1, 105 ГПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Одесагаз залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 23.12.2015р. по справі № 916/4435/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до вимог ст.105 ГПК України і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 29.02.2016р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

СуддяН.В. Ліпчанська

Суддя А.І. Ярош