Рішення № 56157397, 23.02.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.02.2016 Справа № 920/1876/15

за позовом: Дочірнього підприємства УКРАВТОГАЗ Національна акціонерна

компанія Нафтогаз України, м. Київ;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-технічний

центр Оріон - Д, м. Суми;

про стягнення 884 479 грн. 68 коп.

СУДДЯ ДЖЕПА Ю.А.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 15-У від 10.12.2015);

від відповідача: не прибув;

При секретарі судового засідання Куриленко О.В.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 884 479 грн. 68 коп. завданих збитків.

Представник позивача 16.02.2016 надав копії товарно-транспортних накладних. Дані документи судом були оглянуті та приєднані до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги.

В дане судове засідання відповідач не прибув, правом подати додаткові заперечення проти вимог позивача не скористався, повноважного представника в судове засідання не направив, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином (а.с. 71, 80).

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

18.08.2010 між Дочірнім підприємством «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІТЦ «Оріон-Д», як переможцем тендеру на закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти, було укладено договір № 96-У (далі Договір), відповідно до умов якого ТОВ «ІТЦ «Оріон-Д» зобов'язалось в порядку та на умовах, визначених вказаним договором, передати у власність ДП «УКРАВТОГАЗ», а ДП «УКРАВТОГАЗ» зобов'язалось прийняти і оплатити компресорні модулі до автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій з проведеним комплексом заходів, в тому числі разом з іншим доставка, шеф-монтаж, пусконаладка на автомобільних газонаповнювальних компресорних станціях ДП «УКРАВТОГАЗ».

Пунктами 1.2 та 1.3 Договору сторони визначили перелік об'єктів для передачі обладнання та зазначили, що передача обладнання здійснюється по кожному об'єкту окремо.

Пунктом 2.2. Договору сторони узгодили, що ціна Договору визначається як сумарна вартість обладнання, включаючи доставку, шеф-монтаж та пусконаладку і становить 141 449 959 грн. 92 коп.

Згідно з пунктом 3.3 Договору умови оплати обладнання визначаються додатковими угодами, які є невід'ємними частинами договору.

Згідно з пунктом 4.1 Договору постачальник здійснює передачу обладнання на кожному об'єкті окремо. Передача підтверджується актом приймання-передачі обладнання, який вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженими представниками сторін. Датою передачі обладнання вважається дата, вказана в акті приймання-передачі. Постачальник передає покупцю обладнання (за наявності висновку про відповідність обладнання нормативно-правовим актам України) після проведення тестового пуску та експлуатаційного випробування обладнання протягом 72 годин безперервно, та за умови виходу обладнання на робочий режим експлуатації та відповідності фактичних виробничо-експлуатаційних параметрів технічній документації на обладнання.

Відповідно до пункту 4.2 Договору, перехід права власності на обладнання, а також всіх ризиків випадкової загибелі, пошкодження чи знищення обладнання відбувається після підписання акта приймання-передачі.

Відповідно до пункту 4.3 договору, строки передачі обладнання від постачальника до покупця визначаються по кожному об'єкту, про що сторони укладають додаткові угоди до Договору.

Позивач зазначає, що відповідач вчасно не здійснив поставку обладнання, внаслідок чого ДП «УКРАВТОГАЗ» змушене було звернутись з позовом до ТОВ «ІТЦ «ОРІОН-Д» (справа 920/1395/13, в першій інстанції розглядалась господарським судом Сумської області).

Зазначені вище обставини, а також те, що обладнання мало бути поставлене в строк до 31.08.2011, встановлені постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18 березня 2015 року у справі № 920/1395/13. Вказаною постановою прийняте нове рішення у справі, яким визнано право власності позивача на обладнання (компресорні модулі до автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій).

Частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Під час розгляду справи господарським судом Сумської області ухвалою від 09.08.2013 у справі № 920/1395/13 в порядку забезпечення позову було накладено арешт на обладнання (компресорні модулі), що становило предмет спору.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 28.10.2013 у справі № 920/1395/13 компресорні модулі були передані на відповідальне зберігання Дочірньому підприємству «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Для забезпечення відповідального зберігання компресорних модулів ДП «УКРАВТОГАЗ» уклало договір оренди приміщення № 240114/4-14-У від 24.01.2014 з Сільськогосподарським виробничим кооперативом «БОРЩАГІВСЬКИЙ».

ДП «УКРАВТОГАЗ» за вказаним договором оренди було оплачено від дати його укладення до березня місяця 2015 року (дати набуття права власності на компресорні модулі згідно рішення, прийнятого постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18 березня 2015 року у справі № 920/1395/13) всього на суму 884 479, 68 грн. (копії договору, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та платіжних доручень на оплату знаходяться в матеріалах справи).

У відповідності до довідки Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Борщагівський» від 27.11.2015, частина складських приміщень, що була орендована ДП «УКРАВТОГАЗ» за договором від 24.01.2014 № 240114/4-14-У, використовувалась виключно у відповідності до вказаного договору, і на зазначених площах ДП «УКРАВТОГАЗ» зберігало тільки компресорні модулі у кількості 28 штук та їх складові частини.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Аналогічна норма міститься також у ст. 224 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст. 225 Господарського кодексу України зокрема передбачено, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати (вартість додаткових робіт тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною.

Відмова ТОВ «ІТЦ «ОРІОН-Д» від виконання належним чином умов договору № 96-У викликала для ДП «УКРАВТОГАЗ» необхідність у зверненні до суду. При цьому забезпечення позову, накладення арешту та передача компресорних модулів на відповідальне зберігання позивачеві були викликані зокрема і тією обставиною, що ТОВ «ІТЦ «Оріон-Д» не забезпечило належне зберігання обладнання, що підтверджується ухвалою господарського суду Сумської області від 28.10.2013 у справі № 920/1395/13.

Судом встановлено, що у результаті неналежного виконання ТОВ «ІТЦ «Оріон-Д» своїх договірних зобовязань, ДП «УКРАВТОГАЗ» понесло додаткові витрати у сумі 884 479, 68 грн., що є збитками для позивача.

ДП «УКРАВТОГАЗ» направило на адресу ТОВ «ІТЦ «Оріон-Д» вимогу від 27.11.2015 № 2564-01/08 про відшкодування зазначених вище збитків, проте, на дату подачі цієї позовної заяви, відповідач збитки позивачу не відшкодував.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 3 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобовязання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання та вимагати відшкодування збитків. Аналогічна норма міститься також у ч. 2 ст. 220 Господарського кодексу України.

При цьому під збитками розуміються зокрема і витрати, зроблені управненою стороною.

Таким чином, позивачу завдані збитки на вищезазначену суму, які підлягають стягненню з відповідача.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю особистим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювана шкода, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана та вину.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивачем надані необхідні документи в обґрунтування позовних вимог, зокрема щодо правомірності та обґрунтованості розрахованої суми збитків, спричинених неправомірними діями відповідача.

Відповідач своїм правом на участь у судових засіданнях та подання відзиву не скористався, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, судом 16.02.2016 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи було задоволено для надання можливості присутності в судовому розгляді та надання заперечень.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимог позивача та про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Тому, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 13 267 грн. 20 коп. в рахунок відшкодування витрат останнього зі сплати судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статями 22, 611, 612, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 220, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 35, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-технічний центр «Оріон-Д» (вул. Курська, 147, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 23638107) на користь Дочірнього підприємства УКРАВТОГАЗ Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (вул. Григоровича-Барського, 2, м. Київ, 03134, код ЄДРПОУ 36265925) 884 479 грн. 68 коп. збитків, 13 267 грн. 20 коп. витрат зі сплати судового збору.

3.Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.02.2016

СУДДЯ Ю.А. ДЖЕПА