Ухвала суду № 56157187, 25.02.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.02.2016 р. Справа № 914/2604/15

За заявою: ОСОБА_1 акціонерного товариства Львівський локомотиворемонтний завод, м. Львів

про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 19.10.2015р.

у справі № 914/2604/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ТКФ Схід-постач, м. Харків

до відповідача: ОСОБА_1 акціонерного товариства Львівський локомотиворемонтний завод, м. Львів

про стягнення 626509,15 грн.

Суддя Н.Мороз

При секретарі М. Потикевич

Представники:

Від заявника: ОСОБА_2

Від стягувача: н/з

На розгляд господарського суду Львівської області 10.02.2016р. надійшла заява ОСОБА_1 акціонерного товариства Львівський локомотиворемонтний завод, м. Львів про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 19.10.2015р. у справі №914/2604/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТКФ Схід-постач, м.Харків до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства Львівський локомотиворемонтний завод, м.Львів про стягнення 626509,15 грн.

Ухвалою суду від 15.02.2016р. суд прийняв заяву до розгляду та призначив судове засідання на 25.02.2016р.

Представник заявника в судове засідання 25.02.2016р. зявився, подав клопотання про долучення додаткових документів згідно переліку в підтвердження важкого фінансового становища станом на день розгляду заяви. Повідомив про скрутне фінансове становище підприємства, наявність дебіторської та кредиторської заборгованості, заборгованості по виплаті заробітної плати, збитковість підприємства, а також відсутність коштів на банківських рахунках, що ускладнює негайне виконання рішення суду і робить його неможливим. Крім того, просить враховувати, що ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» є правонаступником усіх прав та обовязків державного підприємства «Львівський державний локомотиворемонтний завод», засновником та єдиним акціонером товариства є держава в особі Міністерства інфраструктури України. Подану заяву просить задоволити та відстрочити виконання рішення господарського суду Львівської області від 19.10.2015р. у справі №914/2604/15 до 31.10.2016р.

Представник стягувача (позивача) в судове засідання не зявився, 24.02.2016р. на електронну адресу господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача у звязку з неможливістю забезпечити явку. Крім того, на електронну адресу господарського суду надійшли заперечення та письмові пояснення на заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду по справі №914/2604/15. Згідно наданих пояснень представник стягувача зазначив, що заявником (боржником) не надано належних доказів важкого фінансового становища, які б підтверджували дійсний фінансовий стан підприємства, а також відповідачем не зазначено, яким чином буде досягнуто прибутку необхідного для погашення заборгованості. Просить суд врахувати важкий фінансовий стан підприємства стягувача, в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду від 19.10.2015р. по справі №914/2604/15 просить відмовити в повному обсязі.

Судом встановлено:

Рішенням господарського суду Львівської області від 19.10.2015р. у справі №914/2604/15 позовні вимоги ТзОВ ТКФ Схід-постач задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 акціонерного товариства Львівський локомотиворемонтний завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТКФ Схід-постач 341375, 40 грн. - основного боргу, 261100, 58 грн. інфляційних втрат, 24033, 17 грн. 3% річних та 12530, 19 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду Львівської області від 28.01.2016р. рішення господарського суду Львівської області від 19.10.2015р. у справі № 914/2604/15 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

09.02.2016р. на виконання рішення господарського суду Львівської області від 19.10.2015р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 28.01.2016р. видано наказ по справі №914/2604/15. Рішення набрало законної сили 28.01.2016р.

10.02.2016р. ОСОБА_1 акціонерним товариством Львівський локомотиворемонтний завод, м. Львів, в порядку ст.121 ГПК України, подано заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 19.10.2015р. по справі №914/2604/15, у звязку з наявністю обставин, що ускладнюють своєчасне виконання рішення суду. Подана заява обґрунтована важким фінансовим становищем підприємства, наявністю дебіторської, кредиторської заборгованості та збитковістю діяльності підприємства, що підтверджується звітом про фінансові результати за I півріччя 2015р., наявністю заборгованості по виплаті заробітної плати, відсутністю коштів на банківських рахунках, що утруднює та унеможливлює своєчасне виконання рішення господарського суду від 19.10.2015р. Крім того, заявник посилається на стратегічний статус ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», яке є правонаступником усіх прав та обовязків державного підприємства «Львівський державний локомотиворемонтний завод», засновником та єдиним акціонером товариства є держава в особі Міністерства інфраструктури України, примусове стягнення за рішенням суду може призвести до повної зупинки роботи на підприємстві та невиплати заробітної плати працівникам. Відтак, заявник просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Львівської області від 19.10.2015р. по справі №914/2604/15 до 31 жовтня 2016р.

Відповідно до ст.115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

В силу ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до п.7.1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, слід враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, а також можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Господарсько-процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК.

Законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з винятковими (об'єктивними, непереборними) та виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Отже, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обидвох сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання заявнику відстрочки виконання судового рішення.

При цьому, господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки як для відповідача (боржника) при виконання рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом так і для позивача (стягувача) при затримці виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та зясовано в судовому засіданні, підприємство заявника знаходиться у скрутному фінансовому становищі, що підтверджується, зокрема, звітом про фінансові результати за I півріччя 2015р. згідно якого вбачається зменшення доходу підприємства та втрата фінансових ресурсів (збиток підприємства). Зокрема, чистий дохід підприємства за звітний період складає 66700 тис. грн., тоді як за аналогічний період попереднього року складав 114024 тис. грн.; інші операційні доходи складають 1 135 тис. грн., тоді як за аналогічний період попереднього року складали 1567 тис. грн.; згідно даних зазначених в графі «Чистий фінансовий результат» збиток підприємства за звітний період складає 8 371 тис. грн., тоді як прибуток у підприємства відсутній. Крім того, згідно довідки станом на 24.02.2016р. кредиторська заборгованість ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» складає 85085844,61 грн., розмір дебіторської заборгованості згідно довідки від 24.02.2016р. №51-Ф відповідача складає 24657,9 тис. грн. Вказані довідки підписані головним бухгалтером відповідача та скріплені гербовою печаткою підприємства.

Згідно інформації по рахунках відповідача, відкритих у ПАТ «Кредобанк» та АТ «Укрексімбанк», кошти на рахунку ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» станом на 24.02.2016р. відсутні. Як вбачається з наказу «Про розпорядок роботи товариства на 2016р.» №805-ОД від 30.10.2015р., на період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. на підприємстві запроваджено неповний робочий тиждень з додатковим вихідним днем пятниця для всіх правників товариства. Вказаний наказ прийнятий у звязку з неповним визначенням обсягів ремонту рухомого складу для Укрзалізниці на 2016 рік. Згідно довідки №242 від 20.01.2016 р. станом на 20.01.2016 р. кількість працівників ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» становить 1391 чоловік.

Відповідно до довідки про фінансовий стан від 24.02.2016р. №51-ф підписаної начальником фінансового відділу ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», сума грошових надходжень січня 53% та 57% лютого від місячної потреби не змогла забезпечити виконання виробничої програми січня місяця поточного року та відповідно ставить під загрозу виконання плану лютого місяця. Відсутність обігових коштів ставить під загрозу виконання плану на лютий місяць. Крім цього, постійне невиконання договірних зобовязань Укрзалізниці та залізниць України, як головних замовників послуг і продукції, в частині оплати виконаних ремонтів призвело до скорочення робочих днів та невиконання зобовязань перед трудовим колективом щодо вчасної оплати заробітної плати.

Розглянувши матеріали поданої заяви та додані до неї документи, заслухавши пояснення повноважного представника заявника, суд дійшов висновку, що виконання рішення суду у встановлений строк, без надання відстрочки може спричинити негативні наслідки для підприємства боржника. Враховуючи те, що підприємство боржника перебуває у важкому фінансовому становищі, повязаному із несвоєчасністю розрахунку підприємств Укрзалізниці, засновником та єдиним акціонером заявника є держава в особі Міністерства інфраструкутри України, стягнення заборгованості за рішенням суду може призвести до зростання кредиторської заборгованості внаслідок невчасного проведення оплати, зростання заборгованості з виплати заробітної плати працівникам підприємства та зупинення роботи підприємства. Задоволення поданої боржником заяви дозволить уникнути припинення функціонування підприємства, надасть змогу останньому активізувати діяльність по стягненню дебіторської заборгованості боржників і таким чином вирішити фінансові проблеми підприємства, а також сприятиме збереженню майнових фондів підприємства.

Відтак, підставою для надання відстрочки є ускладнення виконання рішення суду в результаті негайного стягнення суми заборгованості за рішенням господарського суду від 19.10.2015р. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 22.09.2009р. по справі № 12/115).

Отже, всебічно, повно і об'єктивно розглянувши в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізувавши докази в обґрунтування заяви, враховуючи фінансовий стан боржника, специфіку діяльності підприємства боржника, зважаючи на необхідність задоволення інтересів обох сторін як стягувача так і боржника, враховуючи їх фінансовий стан та інфляційні процеси в економіці держави, суд дійшов висновку, що часткове відстрочення виконання рішення надасть змогу вирішити наявні фінансові проблеми та сприятиме нормальному функціонуванню підприємства боржника та реальній можливості виконання рішення суду.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку заяву ОСОБА_1 акціонерного товариства Львівський локомотиворемонтний завод, м. Львів про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 19.10.2015р. у справі № 914/2604/15 задоволити частково та відстрочити виконання рішення суду господарського суду від 19.10.2015р. до 25 квітня 2016р.

Керуючись ст.ст. 33, 86, 121 ГПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

1.Заяву ОСОБА_1 акціонерного товариства Львівський локомотиворемонтний завод, м.Львів від 10.02.2016р. вх.№712/16 про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 19.10.2015р. у справі № 914/2604/15 - задоволити частково.

2. Відстрочити виконання рішення господарського суду Львівської області від 19.10.2015р. у справі № 914/2604/15 до 25 квітня 2016р.

Суддя Мороз Н.В.