Постанова № 56156030, 27.01.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2016 року 810/1569/15

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Лапія С.М.,

при секретарі – Феленюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області до Державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильський спецкомбінат” про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області з позовом до Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильський спецкомбінат", в якому просить стягнути заборгованість щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком №1 за період з 01.01.2015 по 25.03.2015 у сумі 6 893 292,99 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та пояснив, що у відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком №1 за період з 01.01.2015 по 25.03.2015 у розмірі 6 893 292,99 грн., посилаючись на пункт другий розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" №1058-VI від 09.07.2003 та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №64/8663 від 16.01.2004, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме заборгованість у розмірі 5 732 996,81 грн., в іншій частині позовних вимог проти позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях, та пояснив, що позовні вимоги позивача щодо розміру відшкодування (боргу) в сумі 1 160 296,18 грн. є необґрунтованими та просив у задоволенні позову в цій частині відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» 25.01.2011 зареєстроване як юридична особа, якій присвоєно код ЄДРПОУ: 37197165.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості, яка утворилася станом на 25.03.2015 року, картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період з 01.01.2015 по 25.03.2015 та розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників), у відповідача за період січень-березень 2015 року утворилась заборгованість перед УПФ України щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком №1 у розмірі 6893292,99 грн.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем проведено звірку по сумах заборгованості щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком №1 за період січень-березень 2015, що підтверджується актом звірки розрахунків (т. 2 а.с. 185). Додатково до зазначеного акта звірки позивачем і відповідачем складено протокол розбіжностей в показниках УПФУ та ДСП «ЧСК» по розрахунках по списку №1 за січень-березень 2015 року та табличний додаток до зазначеного протоколу розбіжностей. Відповідно до вказаних документів сума розбіжності заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з січень-березень 2015 склала 6264771,21 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що з урахуванням наданих позивачем довідок про виплату пенсій відповідач визнає позовні вимоги на суму 5 732 996, 81 грн., в іншій частині позовних вимог, а саме на суму 1 160 296, 18 грн. просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що сума заборгованості 1 160 296,18 грн. - це заборгованість попередніх періодів, тобто по 31.12.2014 або до 01.01.2015 по 47 пенсіонерах, яку на думку відповідача, було вже з нього стягнуто іншими судовими рішеннями.

У свою чергу, представник позивача у судовому засіданні наголосила, що сума заборгованості 1 160 296,18 грн. не була предметом розгляду в інших судових процесах.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 (далі – Закон України №400/97-ВР від 26.06.1997) визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно абзацу другого пункту 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 (далі – Закон України №1058-ІV від 09.07.2003), страхувальниками є роботодавці, а саме, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи-підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, – для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Частиною першою статті 15 Закону України №1058-ІV від 09.07.2003 встановлено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 цього Закону.

Положенням частини першої статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (далі – Закон України №1788-XII від 05.11.1991) встановлено, що виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України №1058-ІV від 09.07.2003, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком №1, визначено пунктом "а" частини першої статті 13 Закону України №1788-XII від 05.11.1991.

Абзацом другим пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України №1058-ІV від 09.07.2003 встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України №1788-XII від 05.11.1991. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №64/8663 від 16.01.2004 (далі – Інструкція), визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.8. Інструкції, підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України №1058-ІV від 09.07.2003, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Зазначеною нормою визначено обов'язок відповідача щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що у підприємства утворилась заборгованість щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком №1 за січень-березень 2015 року у розмірі 6 893 292,99 грн.

Заборгованість відповідача підтверджується розрахунком суми заборгованості, яка утворилась на 25.03.2015, карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період 011.01.2015 по 25.03.2015, таблицею ДСП "Чорнобильський спецкомбінат" 2015 рік, розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників), довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, протоколами про призначення пенсій, розрахунками стажу, розпорядженнями на перерахунок пенсій, довідками про безпосередню зайнятість на роботах, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності зі списком №1.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідачем отримано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за січень-березень 2015 року. Зазначені розрахунки відповідач не оскаржував.

Відповідно до абзацу першого частини дванадцятої статті 20 Закону України №1058-ІV від 09.07.2003 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника та мають пріоритет перед всіма іншими зобов'язаннями, у тому числі із сплати податків та інших обов'язкових платежів.

На день судового розгляду відповідач суму заборгованості не сплатив.

Відповідно до частини другої статті 51 КАС України відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.

Частиною першою статті 112 КАС України передбачено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач – визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

Згідно з частиною третьою статті 112 КАС України у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси (частина четверта статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи те, що заборгованість відповідача щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком №1 за січень-березень 2015 року підтверджується дослідженими доказами, суд вважає, що часткове визнання позову не суперечить закону і не порушує прав, свобод чи інтересів яких-небудь осіб.

З огляду на викладене суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 КАС України зазначено, що у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідач – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов – задовольнити.

Стягнути з Державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильський спецкомбінат” на користь Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за січень – березень 2015 року у сумі 6 893 292 (шість мільйонів вісімсот дев’яносто три тисячі двісті дев’яносто дві) грн. 99 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.