Постанова № 56155323, 24.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1644/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.,

Міщука М.С.

за участю секретаря судового засідання: Строй Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, у порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_3 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Христинівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2015 року позивач, ОСОБА_3, звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області №0000011500 від 25 червня 2015 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги - задовольнити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно зі ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга - підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови, якою позовні вимоги - задовольнити.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального чи процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач зареєстрована фізичною особою-підприємцем Христинівською РДА 07 травня 1999 року, за ідентифікаційним номером НОМЕР_1.

Відповідно до ліцензії серії НОМЕР_2 від 04 липня 2014 року, позивачеві надано право з 16 липня 2014 року по 15 липня 2015 року здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями вітчизняного та імпортного виробництва.

З метою профілактики пияцтва та тютюнопаління в дитячому середовищі, захисту прав неповнолітніх працівниками кримінальної міліції у справах дітей Христинівського РВ УМВС України в Черкаській області у січні 2015 року були проведені оперативно-профілактичні заходи по виявленню фактів реалізації неповнолітнім алкогольних напоїв та тютюнових виробів в торгівельних закладах.

У ході проведення вищевказаних заходів працівниками кримінальної міліції у справах дітей Христинівського РВ УМВС України в Черкаській області встановлено, що 16 січня 2015 року позивач (продавець кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_4», який розташований в м. Христинівка) реалізувала 1 пляшку пива «Львівське премія лагер» особі, яка не досягла 18 років, а саме: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає у АДРЕСА_1.

За результатами проведеної перевірки, 16 січня 2015 року старшим оперуповноваженим КМСД Христинівського РВ УМВС України в Черкаській області капітаном міліції Савченко С.О. складено протокол про адміністративне правопорушення ЧК № 00455 та відібрано пояснення у ОСОБА_6 та ОСОБА_4

У поясненнях, які надала позивач, остання засвідчила, що дійсно продала пляшку пива «Львівське премія лагер» ОСОБА_4

23 квітня 2015 року постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вербуватської сільської ради Христинівського району Черкаської області № 1 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.2 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді застосування штрафу в розмірі 85,00грн.

25 червня 2015 року Христинівською ОДПІ розглянуто матеріали перевірки господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000011500 про застосування до останньої штрафних санкцій в розмірі 6 800,00грн. за порушення вимог ст. 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно п. 1 ч. 1 ст. 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_4 (станом на момент виникнення спірних правовідносин) був неповнолітнім, посилаючись на відомості з особової справи спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів міста Христинівки.

Колегія суддів, не погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з такого.

Так, у матеріалах справах міститься копія особової справи ОСОБА_4 з спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів міста Христинівки.

У зазначеній особовій справі зазначено, що дата народження ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Колегія суддів звертає увагу, що до дати народження ОСОБА_4 директором спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів міста Христинівки ОСОБА_7 зроблено примітку, відповідно до якої дата народження встановлена зі слів матері, свідоцтво про народження відсутнє.

Крім того, до апеляційної скарги додано копію особової справи ОСОБА_8, яка є рідною сестрою ОСОБА_4

Так, дата народження ОСОБА_8 вказана - ІНФОРМАЦІЯ_6 року.

Отже, згідно з відомостями, що містяться в особових справах ОСОБА_4 та ОСОБА_8, різниця між рідним братом та сестрою становить 02 місяці 21 день.

У матеріалах справи міститься копія рішення виконавчого комітету Вербуватської сільської ради Христинівського району Черкаської області №19 від 30 липня 2015 року, у якому зазначено, що ОСОБА_9 стверджує, що її син, ОСОБА_10, народився ІНФОРМАЦІЯ_7 року.

23 лютого 2016 року до Київського апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_3 надійшла заява до якої додано Інформацію №101 від 16 січня 2016 року Кілінської центральної районної лікарні Одеської області, відповідно до якої ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7 року народила живу дитину чоловічої статі вагою 2 кг. 200 гр., зростом 46 см., виписана 19 травня 1996 року за місцем проживання в АДРЕСА_2. У 1998 році ОСОБА_9 в акушерсько-гінекологічному відділенні КБУ Кілійська ЦРЛ не народжувала.

Таким чином, станом на дату виникнення спірних правовідносин, ОСОБА_10 був повнолітнім.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів звертає увагу, що, враховуючи неточність відомостей про дату народження ОСОБА_4 та відомості, що містяться у рішенні виконавчого комітету Вербуватської сільської ради Христинівського району Черкаської області №19 від 30 липня 2015 року та у Інформації №101 від 16 січня 2016 року Кілінської центральної районної лікарні Одеської області, відповідачем не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0000011500 від 25 червня 2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ст.. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, податкове повідомлення-рішення Христинівської об'єднаної Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Черкаській області № 0000011500 від 25 червня 2015 року є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального чи процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги - задовольнити.

У апеляційній сказі ОСОБА_3 просить повернути їй судові витрати у вигляді судового збору.

Згідно з ч. 6 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, звертаючись до суду першої інстанції позивач сплатила судовий збір у розмірі 1827 грн., та 60 грн. 90 коп. при зверненні з апеляційною скаргою. Отже, розмір судового збору, сплаченого за подання адміністративного позову та апеляційної скарги становить 1887 грн. 90 коп.

Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до Христинівської об'єднаної Державна податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області, судові витрати у розмірі 1887 грн. 90 коп. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. ст. ст. 160, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 до Христинівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області №0000011500 від 25 червня 2015 року.

Повернути шляхом стягнення з бюджетних асигнувань Христинівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (20000, Черкаська область, м. Христинівка, вул. .Гонти, 2, податковий номер 39787013) на користь ОСОБА_3 АДРЕСА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 1887 (тисяча вісімсот вісімдесят сім) грн.. 90 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Постанову може бути оскаржено протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 29.02.2016

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді: Л.М. Гром,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.