Ухвала суду № 56155133, 29.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 810/4964/15

Суддя доповідач Губська О.А.

У Х В А Л А

29 лютого 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Губська О.А., перевіривши апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду із позовом до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про скасування рішення від 22.09.2015 № 000085/10-02-22-05/2827306105/1005.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій контролюючий орган просив його скасувати, та ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.. 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

При цьому, суд звертає увагу, що в силу положень ч.2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи і наразі, на час розгляду справи та подання апеляційної скарги податковий орган не звільнений від сплати судового збору.

Судом встановлено, що даний спір має майновий характер, оскільки оскаржуваним рішенням до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі 17000,00 грн.

Відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону у редакції на час подання позову, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позов подано у жовтні 2015 року, тому оскільки в силу положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» станом на 1 січня 2015 року мінімальний розмір заробітної плати встановлено в розмірі 1218 грн., ставка судового збору за подання позову у даній справі становить 487,20 грн.

Відповідно, апелянту за подання скарги слід сплатити 535,92 грн. (487,20*110%).

Всупереч вищевказаним вимогам Закону, відповідачем до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору.

Поряд з цим, апелянтом заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивоване відсутністю можливості сплатити судовий збір у зв'язку із не передбаченням у кошторисі коштів на цю мету.

Такі доводи апелянта не заслуговують на увагу, оскільки пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким серед іншого скасовано встановлені раніше для податкового органу пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.

Аналогічну позицію підтримує і Верховний Суд України в ухвалі від 11 січня 2016 року.

Приписами частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

Поряд з цим, Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" акцентував увагу на тому, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

За правилами частин 1 та 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Суд звертає увагу, що позивач, звертаючись до суду, виконав покладений на нього обов'язок та сплатив судовий збір, тому, невиконання такого обов'язку відповідачем, який у силу закону не звільнений від його сплати, матиме наслідком поставлення сторін у нерівне становище.

За таких обставин, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання відповідача відмовити.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків.

Таким чином, апеляційна скарга не відповідає вимогам процесуального закону та підлягає залишенню без руху із наданням апелянту строку для усунення її недоліків.

Недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду апеляційної інстанції документів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 535,92 грн.

Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг: Р/Р 31211206781007, Банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ-38004897, МФО 820019, Код класифікації доходів бюджету: 22030001, Символ звітності - 206, Призначення платежу: Судовий збір Київський ААС, пункт таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору, ПІБ позивача, номер справи. Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва.

На підставі наведеного та керуючись статтями 108, 186, 187, 189 КАС України, суддя

У Х В А Л И В :

Відмовити Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування рішення - залишити без руху.

Надати апелянту десятиденний строк з моменту отримання даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.

У разі не усунення недоліків у зазначений вище строк, апеляційна скарга буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя О.А. Губська