УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2016 року Справа № 876/12225/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Мікули О.І.,
суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,
з участю секретаря судового засідання - Кіри Н.В..,
представника відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Лумшорського дочірнього підприємства лікувально-оздоровчий комплекс "Полонина" Закарпатського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Закарпаттурист" на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року у справі за позовом Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управіління ДФС у Закарпатській області до Лумшорського дочірнього підприємства лікувально-оздоровчий комплекс "Полонина" Закарпатського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Закарпаттурист" про стягнення податкового боргу,-
в с т а н о в и в :
Позивач - Ужгородська ОДПІ звернулася в суд з позовом до відповідача - Лумшорське дочірне підприємство лікувально- оздоровчий комплекс "Полонина" Закарпатського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Закарпаттурист", в якому просила стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 98126,27 грн.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року позов задоволено, стягнено з Дочірнього підприємства Лумшорське дочірнє підприємство лікувально-оздоровчий комплекс "Полонина" Закарпатського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Закарпаттурист" до бюджету податковий борг у сумі 98126,27 грн.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що суд першої інстанції помилково не застосував до спірних правовідносин приписи ст.99 КАС України щодо строків звернення до адміністративного суду, оскільки контролюючим органом порушено вимоги ст.102 ПК України щодо визначення суми податкових зобов'язань, які підлягають до сплати, а саме: щодо сплати ПДВ у сумі 43686,00 грн. та податку на прибуток у сумі 54607,00 грн. Просить скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача (апелянта) - ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Представник позивача подав до суду заперечення на апеляційну скаргу, просить просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи в його відсутності за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача (апелянта), перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа та йому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 02649377. На час розгляду справи перебуває на обліку Ужгородської ОДПІ Головного управління ДФС у Закарпатській області.
Згідно з розрахунком податкової заборгованості податковий борг відповідача станом на 21 серпня 2015 року становив 98126,27 грн., за платежами: податок на прибуток приватних підприємств - 54614,31 грн., ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 42542,25 грн., в т.ч., пеня 299,67 грн., туристичний збір, сплачений юридичними особами - 969,71 грн.
Вказана заборгованість виникла у зв'язку з несплатою самостійно задекларованих податкових зобов'язань та зобов'язань, донарахованих контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях, які стали узгодженими за результатами судового оскарження.
Зокрема, заборгованість зі сплати податок на прибуток приватних підприємств виникла у зв'язку несплатою грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні №178/23-1/02649377/3288 від 30 червня 2011 року у розмірі 54607,00 грн. (узгоджене в судовому порядку, ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014 року у справі №55161/12/9104) та грошового зобов'язання, самостійно задекларованого у податкової декларації за 2014 рік №9080138751 від 06.02.2015р. у розмірі 8,00грн.
Заборгованість зі сплати ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) виникла у зв'язку несплатою грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні №177/23-1/02649377/3287 від 30.06.2011 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 43686,00 грн. (узгоджене в судовому порядку, ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014 року у справі №55161/12/9104) та самостійно задекларованих зобов'язання у податковій декларації №9077932285 від 16 січня 2015 року у розмірі -1958,00 грн., податковій декларації №90114224016 від 13 лютого 2015 року у розмірі -1647,00 грн., №9071818274 від 17 квітня 2015 року у розмірі -110,00 грн.
Сума від'ємного значення за податковою декларацією №9077932285 від 16 січня 2015 року зарахована в рахунок погашення попереднього боргу у розмірі 1937,22 грн.
У рахунок погашення податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням №177/23-1/02649377/3287 від 30 червня 2011 року зараховано залишок даного від'ємного значення в сумі 20,78 грн., а також грошові кошти, визначені у податковій декларації №90114224016 від 13 лютого 2015 року у розмірі -1647,00 грн., №9071818274 від 17 квітня 2015 року у розмірі -110,00 грн.
Залишок несплаченого податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням №177/23-1/02649377/3287 від 30 червня 2011 року склав 41908,22 грн.
Відповідно до пп.129.1.1 ст.129 ПК України контролюючим органом нараховано пеню за вказаним платежем у розмірі 299,67 грн.
За порушення платником строків сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання Ужгородська ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 31.03.2015 року №0000661500, яким до відповідача застосовано штрафну (фінансову) санкції у розмірі 334,36 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості зі сплати зі сплати ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) становить 42542,25 грн.
Заборгованість зі сплати туристичного збору, сплачений юридичними особами, включає 969,71 грн. нарахованої пені за несвоєчасні сплату даного платежу.
У зв'язку з несплатою боржником узгоджених сум податкових зобов'язань, Ужгородська ОДПІ надсилала боржнику податкову вимогу від 31 травня 2013 року №1, яка отримана останнім 08 червня 2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що сума податкових зобов'язань відповідача визначена як самостійно, так і податковим органом, є узгодженою та у встановлені строки до бюджету не сплачена, а тому підлягає стягненню.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.67 Конституції України відповідач у справі зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно зі ст. 41 ПК України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, є органи державної податкової служби.
П. 14.1.156. ст.14 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до пункту 14.1.175. ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
П.56.11 ст.56 ПК України передбачає, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 Кодексу).
Згідно з п.126.1 ст. 126 цього Кодексу у разі коли платник податків не сплачує суму самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податку притягується до відповідальності у вигляді штрафу.
Матеріалами справи підтверджується наявність податкового боргу Дочірнього підприємства Лумшорське дочірне підприємство лікувально-оздоровчий комплекс "Полонина" Закарпатського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Закарпаттурист", розмір якого становить 98126,27 грн.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 Кодексу).
На виконання вказаних положень ПК України Ужгородська ОДПІ надсилала на адресу відповідача податкову вимогу, які відповідач отримав, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення (а.с.50).
Контролюючий орган згідно з пп.20.1.19 п. 20.1 ст.20 ПК України має право звертатися до суду щодо стягнення до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 102.4 ст. 102 Податкового Кодексу України (далі-Кодекс) у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сума податкових зобов'язань Лумшорського дочірнього підприємства лікувально- оздоровчий комплекс "Полонина" Закарпатського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Закарпаттурист" визначена як самостійно, так і податковим органом, є узгодженою та у встановлені строки до бюджету не сплачена, а тому підлягає стягненню.
Колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта на те, що суд першої інстанції помилково не застосував до спірних правовідносин приписи ст.99 КАС України щодо строків звернення до адміністративного суду у зв'язку з тим, що контролюючим органом порушено вимоги ст.102 ПК України, оскільки таке спростовується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, так як відповідно до п.102.4 ст.102 ПК України податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, а відповідно до положень ПК України момент виникнення податкового боргу пов'язується виключно із закінченням строків для сплати податкового зобов'язання визначеного платником податку самостійно або узгодженого податкового зобов'язання у випадку, коли таке зобов'язання не сплачене.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу Лумшорського дочірнього підприємства лікувально-оздоровчий комплекс "Полонина" Закарпатського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Закарпаттурист" залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року у справі № 807/1910/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий О.І. Мікула
Судді А.Р. Курилець
М.П. Кушнерик
Повний текст ухвали виготовлено 29 лютого 2016 року.
Судове рішення № 56155129, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 24.02.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 807/1910/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: