Постанова № 56154833, 23.02.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2016 р. Справа № 809/4266/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Лучко О.О.

за участю секретаря Волочій Л.І.

за участю сторін:

представників позивача: Козьменчука В.Я., Сандуляк А.В., Саламандика А.І.

представника третьої особи на стороні позивача ПФ "Тепловик": Марчука Б.В.

представників відповідача: Дмитрук Т.В., Тимофійчука А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Відділу освіти Косівської районної державної адміністрації

третьої особи на стороні позивача: ПФ "Тепловик"

до відповідача: Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області

про скасування окремого положення вимоги №820-14/702 від 14.09.2015 року,-

ВСТАНОВИВ:

Відділ освіти Косівської районної державної адміністрації звернувся до суду з адміністративним позовом до Верховинської об'єднаної державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області, третьої особи на стороні позивача ПФ "Тепловик" про скасування окремого положення вимоги №820-14/702 від 14.09.2015 року в частині усунення викладених у пункті 7 вимоги порушень п.1.3. Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України, затверджених наказом Державного комітету України з енергозбереження від 25.10.1999 року №91, що полягає в зайвій оплаті суб'єктам господарювання за послуги по теплопостачанню на загальну суму 594303,41грн. із яких: за 2013-2014 опалювальний період на суму 262800,35грн. та за 2014-2015 опалювальний період на суму 331503,06грн.

Ухвалою суду від 16.12.2016 року відповідача Верховинську об'єднану державну фінансову інспекцію в Івано-Франківській області замінено її правонаступником - Державною фінансовою інспекцією в Івано-Франківській області.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, суду пояснили, що Верховинська об'єднана Держфінінспекції провела планову ревізію фінансово-господарської діяльності відділу освіти Косівської РДА за період з 01.08.2013 року по 30.04.2015 року, за результатами якої складено акт ревізії від 06.08.2015 року №820-21/018. Зазначили, що відповідачем зроблено безпідставний висновок щодо здійснення позивачем зайвих оплат за послуги теплопостачання, а саме: встановлено завищення суб'єктами господарювання кількості реалізованої теплової енергії на 666,49615 Гкал, із яких у 2013-2014 опалювальному періоді 6 установам освіти у кількості 338,17258 Гкал та у 2014-2015 опалювальному періоді 8 установам освіти у кількості 326,32357 Гкал, внаслідок чого відділ освіти у 2014, 2015 роках зайво оплатив суб'єктам господарювання за послуги теплопостачання на загальну суму 594303,41грн., із яких за 2013-2014 опалювальний період на суму 262800,35грн. та за 2014-2015 опалювальний період на суму 331503,06грн. Так, на підставі акту ревізії Верховинська ОДФІ надіслала на адресу позивача вимогу про усунення порушень, виявлених ревізією, №820-14/702 від 14.09.2015 року. Вказали, що вважають окреме положення вимоги в частині усунення викладених в п.7 порушень п.1.3 Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України, що полягають у зайвій оплаті суб'єктам господарювання за послуги теплопостачання на загальну суму 594303,41грн., із яких за 2013-2014 опалювальний період на суму 262800,35грн. та за 2014-2015 опалювальний період на суму 331503,06грн., безпідставними та протиправними, оскільки відповідач провів розрахунок норм споживання теплової енергії за опалювальний період, що охоплює різні роки, а саме: для розрахунку норм споживання визначено опалювальний період 2013-2014 років та опалювальний період 2014-2015 років. Однак, такий розрахунок неправильний і не відповідає вимозі міжгалузевих норм та Бюджетного кодексу, оскільки відповідачем розраховувалися норми споживання теплоти на опалювальний сезон з 15 жовтня 2013 року по 15 квітня 2014 року, та з 15 жовтня 2014 року по 15 квітня 2015 року, а не за рік як це передбачено Міжгалузевими нормами п.2.1. Крім того, відповідно до ст.3 Бюджетного кодексу України на календарний рік розраховуються річні норми споживання тепла, оскільки такий розрахунок безпосередньо пов'язаний з плануванням видатків на потреби теплопостачання. Також фінансовий інспектор не взяв до уваги те, що договори га постачання теплової енергії з теплопостачальними підприємствами заключаються на один календарний рік, тому що ціна теплової енергії кожного року змінюється. Крім того, фінансовий інспектор згідно свого розрахунку за 2013-2014 роки застосував ціну 2014 року, а за 2014-2015 рік - ціну 2015 року, в той час як в 2013 та 2014 роках ціна на одну Гкал була нижчою, і тим самим завищив суму для відшкодування. Таким чином, при розрахунках норм споживання теплової енергії слід виходити з обсягів отриманих послуг теплопостачання протягом опалювального періоду в межах бюджетного року з 1 січня по 31 грудня. З наведеного випливає, що розрахунок норм споживання теплової енергії, здійснений відповідачем за опалювальний сезон, не відповідає вимогам законодавства, у зв'язку з чим вимога про усунення порушення, що полягає в зайвій оплаті суб'єктам господарювання за послуги теплопостачання є безпідставною та незаконною.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судовому засіданні крім зазначеного вище, суду пояснив, що розрахунок кількості теплової енергії здійснювався відповідно до КТМ 204 України 244-94, а тому порушень з боку відділу освіти Косівської РДА не було. Таким чином, оскаржувана вимога про усунення порушень, виявлених ревізією, підлягає скасуванню.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з мотивів, викладених у письмовому запереченні, суду пояснили, що відповідно до п.3.3.1.2 плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області на ІІ квартал 2015 року та на підставі направлень проведено з 06.05.2015 по 31.07.2015 (із зупиненням з 14.05.2015 по 22.06.2015 та з 22.07.2015 по 24.07.2015) ревізію фінансово-господарської діяльності відділу освіти Косівської районної державної адміністрації за період з 01.08.2013 по 30.04.2015, за результатами якої складно акт №820-21/018 від 06.08.2015 року. Зазначили, що ревізією виявлено порушення чинного законодавства, що призвело до втрат фінансових та матеріальних ресурсів на суму 1305,58тис. грн., з яких в ході ревізії відшкодовано кошти в сумі 267,23тис. грн. та порушень, що не призвели до втрат на загальну суму 648,04тис. грн., з яких в ході ревізії усунуто 20,1 тис.грн. Вказали, що з метою повного усунення виявлених порушень, попередження їх виникнення в подальшому, керуючись п.7 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» Інспекція направила відділу освіти Косівської районної державної адміністрації вимогу про усунення порушень, виявлених ревізією листом від 14.09.2015 №820-14/702. Пояснили, що визначення граничнодопустимої кількості теплової енергії для загальноосвітніх шкіл за період надання суб'єктами господарювання послуг по теплопостачанню проводилось за опалювальні періоди 2013-2014 та 2014-2015 років відповідно до даних таблиці 7.2 «Норми споживання теплоти на опалення громадських будівель і споруд у ГДж/(куб.м х рік) на опалювальний період» Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ та організацій бюджетної сфери України. Зазначеною таблицею 7.2 передбачено Норми споживання теплоти на опалення громадських будівель і споруд на опалювальний період, тому відповідно і проводились розрахунки граничнодопустимої кількості теплової енергії на опалювальні періоди. Крім того, для бюджетних установ опалювальні періоди на 2013-2014 та 2014-2015 роки встановлювались розпорядженням Косівської РДА. Зазначили, що у 2013-2014 опалювальному періоді суб'єктами господарювання реалізовано теплову енергію 5 установам освіти та у 2014-2015 опалювальному періоді реалізовано теплову енергію 11 установам освіти у межах кількості, визначеної відповідно до Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ та організацій бюджетної сфери України. Отже, планування видатків відділом освіти Косівської РДА на послуги теплопостачання відповідно до вимог Бюджетного кодексу України потрібно було проводити на бюджетний період (2013, 2014 та 2015 роки) виходячи із розрахунків граничнодопустимої кількості теплової енергії для загальноосвітніх закладів на опалювальні періоди 2013-2014 та 2014-2015 роки. Таким чином, ревізію фінансово-господарської діяльності відділу освіти Косівської РДА за період з 01.08.2013 по 30.04.2015 проведено на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а дії працівників Держфінінспекції при проведенні даної ревізії були правомірними та не виходили за межі компетенції органів Держфінінспекції.

Розглянувши позовну заяву, заперечення проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази, суд вважає, що в задоволені позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до п.3.3.1.2 плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області на ІІ квартал 2015 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 05.05.2015 №082, №083 та від 12.05.2015 №084, Верховинською об'єднаною Держфінінспекцією проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності відділу освіти Косівської районної державної адміністрації за період з 01.08.2013 по 30.04.2015, за результатами якої складно акт №820-21/018 від 06.08.2015 року (а.с.162-174).

Даною ревізією виявлено порушення чинного законодавства, що призвело до втрат фінансових та матеріальних ресурсів на суму 1305,58тис. грн., з яких в ході ревізії відшкодовано кошти в сумі 267,23тис. грн. та порушень, що не призвели до втрат на загальну суму 648,04тис. грн., з яких в ході ревізії усунуто 20,1 тис.грн.

Не погодившись з даним актом 19.08.2015 року відділом освіти Косівської РДА надано заперечення, на яке отримано висновок від 10.09.2015 року, згідно якого заперечення прийнято частково (а.с. 19-20, 118-127).

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, з метою повного усунення виявлених порушень, попередження їх виникнення в подальшому, керуючись п.7 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» відповідачем направлено відділу освіти Косівської районної державної адміністрації вимогу про усунення порушень, виявлених ревізією листом від 14.09.2015 №820-14/702 (а.с.12-14).

В даній вимозі, зокрема в п.7 зазначено, що відділом освіти в порушення умов п.4.6 укладених договорів суб'єктами господарювання не представлено затверджені уповноваженими державними органами тарифи на теплову енергію, що передбачено ст.17 Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 №2633-ІV.

Проведеним співставленням кількості реалізованої у 2013-2015 роках 19 установам освіти суб'єктам господарювання теплової енергії відповідно до актів приймання послуг з визначеною кількістю теплової енергії відповідно до Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України, затверджених наказом державного комітету України з енергозбереження від 25.10.1999 року №91 встановлено завищення суб'єктам господарювання кількості реалізованої теплової енергії на 664,49615 Гкал., із яких: у 2013-2014 опалювальному періоді 6 установам освіти в кількості 338,17258 Гкал та у 2014-2015 опалювальному періоді 8 установам освіти в кількості 326,32357 Гкал.

Внаслідок вище зазначеного, в порушення п.1.3. Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України, затверджених наказом Державного комітету України з енергозбереження від 25.10.1999 року №91 відділом освіти у 2014, 2015 роках зайво оплачено суб'єктам господарювання за послуги по теплопостачанню на загальну суму 594303,41грн. із яких: за 2013-2014 опалювальний період на суму 262800,35грн. та за 2014-2015 опалювальний період на суму 331503,06грн.

Внаслідок допущеного порушення відділу освіти завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 594303,41грн.

Не погодившись з п.7 вимоги №820-14/702 від 14.09.2015року відділ освіти Косівської РДА звернувся до суду з позовом про скасування окремого положення вимоги в частині усунення викладених в п.7 вимоги порушень п.1.3. Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України, затверджених наказом Державного комітету України з енергозбереження від 25.10.1999 року №91, що полягає в зайвій оплаті суб'єктам господарювання за послуги по теплопостачанню на загальну суму 594303,41грн. із яких: за 2013-2014 опалювальний період на суму 262800,35грн. та за 2014-2015 опалювальний період на суму 331503,06грн.

При вирішенні даного спору, суд виходив з наступного нормативного регулювання спірних правовідносин.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №310 Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), отриманих під державні (місцеві) гарантії; складенням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень; забезпечує участь представників Держфінінспекції в ревізійних комісіях господарських організацій, у яких корпоративні права держави перевищують 50 відсотків статутного капіталу; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п.п.3 п.4, п.п.4, 5 п.4 Положення).

Відповідно до п.6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (п.п. 15, 18, 21 п.6 Положення).

Держфінінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи (п.7 Положення).

Зазначені норми кореспондуються з положеннями п.7 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими державній фінансовій інспекції надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно із ч.2 ст.15 вказаного Закону законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Відтак, орган державного фінансового контролю вправі заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених в ході перевірки підконтрольної установи, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході ревізії збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У даній справі відповідач пред'явив вимогу про усунення порушень, виявлених у ході ревізії, а саме: порушення позивачем п.1.3. Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України, затверджених наказом Державного комітету України з енергозбереження від 25.10.1999 року №91, та зазначив при цьому заподіяні збитки, які полягали у зайвій оплаті суб'єктам господарювання за послуги по теплопостачанню на загальну суму 594303,41грн. із яких: за 2013-2014 опалювальний період на суму 262800,35грн. та за 2014-2015 опалювальний період на суму 331503,06грн.

Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не суд, який розглядає позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічна позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена Верховним судом України у постановах від 13.11.2015 року, 15.04.2015 року, 10.02.2015 року ( справи №21-1380а15, №21-40а14, №21-63а14).

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів (ч.2 ст.244-2 КАС України).

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову щодо скасування окремого положення вимоги в частині усунення викладених у пункті 7 вимоги порушень п.1.3. Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України, затверджених наказом Державного комітету України з енергозбереження від 25.10.1999 року №91, що полягає в зайвій оплаті суб'єктам господарювання за послуги по теплопостачанню на загальну суму 594303,41грн. із яких: за 2013-2014 опалювальний період на суму 262800,35грн. та за 2014-2015 опалювальний період на суму 331503,06грн.

За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Стосовно судових витрат, то відповідно до ч.2 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Лучко О.О.

Постанова складена в повному обсязі 29.02.2016 року.