Ухвала суду № 56154604, 24.02.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/9682/15-ц Провадження № 22-ц/795/176/2016 Головуючий у I інстанції Логвіна Т. В. Доповідач - Висоцька Н. В.Категорія цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Висоцької Н.В.

суддів: Губар В.С., Позігуна М.І.,

при секретарі Козлачковій Ю.В., Халимон Т.Ю.,

за участю: представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 01 грудня 2015 року по справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів,

В С Т А Н О В И В :

В апеляційній скарзі УПСЗ Деснянської районної у м. Чернігові ради просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 01.12.2015 року, яким в задоволенні позову УПСЗН Деснянської районної у м. Чернігові ради до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів відмовлено, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводи скарги зводяться до того, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом порушено норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

В скарзі заявник посилається на те, що відповідач, отримавши від Управління адресну щомісячну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, не повідомив про отримання ним компенсації за піднайом житла за місцем проходження військової служби, внаслідок чого йому надміру виплачені кошти з державного бюджету у сумі 8051,61 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що 21.10.2014 року ОСОБА_3 разом із сім»єю звернулась до УПСЗН Деснянської районної у м. Чернігові ради із заявами про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції (а.с. 10-12).

22.10.2014 року на підставі поданих документів, рішенням управління відповідачу було призначено допомогу переміщеним особам на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (а.с. 9).

З листа Міністерства соціальної політики України від 22.01.2015 № 684/о/14-15/5 вбачається, що питання надання сімям військовослужбовців щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, слід розглядати у разі, якщо військовослужбовець не забезпечується житлом та не отримує виплат на зазначені цілі (а.с. 8).

На підставі розпорядження позивача по справі № 05-15/360 від 06.02.2015 року, припинено виплату допомоги переміщеним особам на проживання, в даному випадку ОСОБА_3, з 01.02.2015 року, та здійснено розрахунок надміру виплачених бюджетних коштів за період з 21.10.2014 року по 31.01.2015 року, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг згідно якого, поверненню підлягають надмірно виплачені кошти в сумі 8051,61 грн. за вказаний вище період (а.с. 6).

З листа військової частини А4444 від 05.02.2015 року № 70/9/32 вбачається, що військовослужбовці військової частини А 4444 житловими приміщеннями не забезпечувались, але до листа було додано два списки, в яких відповідно зазначаються особи, що отримують компенсацію за піднайом житла, та не отримують таку компенсацію. Чоловік відповідача ОСОБА_4 в даному списку значиться таким, що отримує компенсацію з 17.07.2014 року (а.с. 7).

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач ОСОБА_3 отримувала з державного бюджету дві соціальні виплати - адресну соціальну допомогу переміщеним особам та компенсацію за піднайом жилих приміщень.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є щомісячною адресною допомогою особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку й недобросовісності з боку набувача, застосовуватись мають положення ст. 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, оскільки судом першої інстанції обставини справи зясовані в обсягу, необхідному для правильного вирішення спору, відповідно до встановлених обставин, правильно визначено суть і характер правовідносин сторін та норми матеріального права, що їх регулюють.

За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Ст. 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (ч. 1 ст. 1215 ЦК України).

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у ст. 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Висновки суду першої інстанції узгоджуються з правовою позицією, яка міститься в постанові ВСУ від 02.07.2014, № 6-91цс14.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального права та безпідставне отримання позивачем адресної щомісячної допомоги внаслідок подання ним документів з недостовірними відомостями спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до поданої заяви ОСОБА_3 (а.с. 11) зазначила, що є отримувачем допомоги сім»ям з дітьми, крім того відповідно до заяви (а.с. 12) ОСОБА_4, чоловіка відповідачки, зазначено місцем роботи в/ч А-4444 з 19.05.2014 року, військовослужбовець, в обох заявах в графі «потреби» зазначено, що потребують забезпечення житлом, оскільки проживають в орендованій квартирі за адресою АДРЕСА_1.

В обґрунтування підстав заявленого позову зазначено, що відповідач 21.10.2014 року при зверненні повідомила управлінню недостовірну інформацію, а саме ОСОБА_3 не вказала в заяві про отримання компенсації за піднайом жилих приміщень її чоловіком ОСОБА_4 з 17.07.2014 року.

Разом з тим, як вбачається з довідки військової частини А4444 від 22.02.2016 року, що у зв»язку з затримкою фінансування, фактично військова частина перерахувала компенсацію ОСОБА_4 30.10.2014 року шляхом зарахування на банківський рахунок.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховано пояснення відповідача, яка повідомила, що вказаний вид допомоги оформила за пропозицією працівників позивача, які і надавали допомогу у оформленні документів, оскільки у УПСЗ Деснянської районної у м. Чернігові ради були її дані, які вона повідомляла при отриманні допомоги сім»ям з дітьми.

Позивач стверджує, що відповідач не повідомив про факт отримання державних коштів на цілі, які вже фінансувалися з державного бюджету, дані твердження спростовуються матеріалами справи, оскільки заява відповідача та її чоловіка оформлені 21.10.2014 року, а фінансування військової частини А4444 на дані потреби, відповідно до рапорта від 17.07.2014 року, були здійснені лише 30.10.2014 року.

Таким чином, відповідачка не вчинила будь-яких дій, спрямованих на приховування фактів, які б були підставою для відмови в призначенні допомоги, враховуючи правову природу вказаних видів допомоги, яка виплачується щомісячно та за відсутності фінансування та виплат військової частини на дані потреби на момент звернення відповідача до у УПСЗ Деснянської районної у м. Чернігові ради.

Виходячи із системного аналізу наведених норм права та викладених обставин справи апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, правильно встановив обставини спору, дослідив докази у справі, надав їм належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав задоволення позову.

Судом апеляційної інстанції також враховано, що ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.09.2015 року в справі за адміністративним позовом УПСЗ Деснянської районної у м. Чернігові ради до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів, провадження в справі було закрито (а.с. 4-5).

Враховуючи правові позиції, які містяться у постановах ВСУ від 22.09.2015 року у справах № П/811/3781/14, 804/6131/14, розгляд даного спору щодо правомірності набуття ОСОБА_3 права власності на кошти та стягнення з неї цієї суми, як з недобросовісного набувача, має приватно-правовий, а не публічний характер, а відтак спір підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку ЦПК України.

Оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують та не містять передбачених законом підстав для скасування вірного по суті рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради відхилити.

Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 01 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: