Рішення № 56154241, 23.02.2016, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/4903/14

Провадження № 2/750/258/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2016 року м.Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого - судді Литвиненко І.В.,

при секретарі - Кравченко І.В.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

17 травня 2014 року Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк звернулося до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту в сумі 116470,69 доларів США, що еквівалентно 1357040 грн. 40 коп., що підтверджується штемплем на конверті. Позовні вимоги мотивовані невиконанням умов кредитного договору.

В судовому засіданні 04.12.2015 року представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 131011,78 доларів США, з яких заборгованість за кредитом 61038,30 грн та заборгованість за відсотками за користування кредитом 69973,48 доларів США та пеню в сумі 1092539,04 грн, з яких пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 406810,84 грн та пені за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками 685728,20 грн. Після оголошеної перерви представник позивача через канцелярію суду до початку розгляду справи подав заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засідання від відповідача ОСОБА_3 подав заяву про застосування строків позовної давності, в якій зазначив, що позивач звернувся до суду 19.05.2014 року, оскільки останній платіж відповідачем було здійснено 28.10.2010 року, наступний платіж повинен був сплатити 30.11.2010 року, а отже із позовом повинен був звернутись не пізніше 30.11.2013 року, отже просив відмовити у задоволенні позовних вимог, також зазначав про припинення поруки.

Відповідачі у судове засідання не зявилися, про час і місце розгляду справи сповіщалися завчасно у встановленому законом порядку.

Відповідач ОСОБА_2 на даний час перебуває в Чернігівському слідчому ізоляторі (а.с. 131). Судом було вжито заходів щодо його участі в судовому засіданні в режимі відео конференції, однак він подав заяву про розгляд справи без його участі, після оголошеної перерви, Чернігівський слідчий ізолятор на звязок в режимі відеоконференції не вийшов, про час і місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе завершувати розгляд справи без їх участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 16 вересня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк, який змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11394911000, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 73300 доларів США зі сплатою відсотків в розмірі 16% річних за користування ним з кінцевим терміном повернення до 14 вересня 2018 року (а.с 4-5 т.1).

16 вересня 2008 року між сторонами в забезпечення виконання договору про надання споживчого кредиту було укладено договори поруки № 228908, за якими ОСОБА_3 взяли на себе зобовязання нести солідарну відповідальність перед банком нарівні з ОСОБА_2 за договором (а.с. 6-8).

Згідно із п. 1.3.1 Правил споживчого кредитування позичальника АКІБ «Укрсиббанк» (а.с. 44-47 т.2), надісланого на вимогу суду позивачем 25.01.2016 року, які є невідємною частиною договору, за користування кредитними коштами понад встановлений Договором термін, встановлюється процентна ставка в подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення, тому не заслуговують на увагу твердження представника відповідача про припинення поруки в повному обсязі, у звязку із підвищенням відсотків, оскільки умовами Основного договору, невідємною частиною якого є вказані правила, погоджено було встановлення іншої процентної ставки на прострочену заборгованість, про яку відповідно до п. 1.2 Договору поруки від 16.08.2009 року знав поручитель.

Відповідач ОСОБА_2 свої зобовязання по договору належним чином не виконував, у звязку з чим станом на 13.11.2015 року виникла заборгованість, яка складає 131011, 78 доларів США та 1092539,04 грн, з якої 61038,30 доларів США - заборгованість по кредиту, 69973,48 доларів США заборгованість по процентам, також пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 406810,84 грн та пені за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками 685728,20 грн (а.с 194-205 т. 1).

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України, поручитель несе солідарний обовязок перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Суд вважає за можливе зменшити нараховану станом на 13.11.2015 року пеню до 40000 грн, враховуючи той факт, що боржник знаходиться під вартою в Чернігівському слідчому ізоляторі, а отже не може виконувати свій обовязок перед позивачем, також враховуючи той факт, що при виникненні заборгованості за кредитним договором 30.11.2010 року, не повідомив поручителя про це, отже виникненню пені в сумі 1092539,04 грн сприяла поведінка позивача.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки повязане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Отже, порука це строкове зобовязання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє субєктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобовязань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Оскільки позивачем не направлялась вимога про дострокове погашення заборгованості, а отже не визначався інший строк виконання зобовязання, ніж передбачений кредитним договором до 14.09.2018 року, то суд вважає, що не може йти мова про припинення поруки в повному обсязі.

ОСОБА_2 (а отже і поручитель) взяв на себе зобов'язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 14.09.2018 року, сплачуючи її частинами (щомісячними платежами) згідно з графіком платежів (а.с. 70 т. 1), відсотки він повинен був сплачувати з 01 по 10 число кожного місяця, наступного за тим, за який банком були нараховані такі відсотки.

Згідно із позицією, висловленою у постанові Верховного суду України від 17.09.2014 року, у разі неналежного виконання боржником зобовязань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк предявлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. У разі предявлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобовязання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобовязань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку. Разом із тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобовязань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань, та в частині вимог про дострокове погашення кредитних коштів. Отже ВСУ дійшов висновку, про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобовязання за договором повинно бути предявлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобовязанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобовязання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Таким чином заборгованість в межах піврічного строку перед зверненням позивача в сумі 31763, 56 доларів США - заборгованість по кредиту, 23251,49 доларів США заборгованість по процентам, а всього 55015 (пятдесят пять тисяч пятнадцять) доларів США 05 центів, а також пеню, зменшену до 40000 грн, слід стягнути з боржника та поручителя солідарно, оскільки порука в цій частині не припинена.

Заборгованість по кредиту 29274,74 доларів США та 46721, 99 доларів США заборгованість по процентам, а всього 75996 (сімдесят пять тисяч девятсот девяносто шість) доларів США 73 центи слід стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк .

Також пропорційно задоволеним вимогам слід стягнути з відповідачів судові витрати.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 526, 530, 542, 554, 559, 610, 611, ч. 2 ст. 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208-210, 212-215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк 31763, 56 доларів США - заборгованість по кредиту, 23251,49 доларів США заборгованість по процентам, а всього 55015 (пятдесят пять тисяч пятнадцять) доларів США 05 центів.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк пеню в сумі 40000 (сорок тисяч ) грн.

Стягнути з з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк 29274,74 доларів США - заборгованість по кредиту та 46721, 99 доларів США заборгованість по процентам, а всього 75996 (сімдесят пять тисяч девятсот девяносто шість) доларів США 73 центи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк 2910,36 грн судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк 773,64 грн судових витрат

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя