Ухвала суду № 56152847, 29.02.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2257/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Станкевич В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Станкевича В.А.

суддів Варикаші О.Д.

ОСОБА_2

при секретарі Желєзнові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-російське виробниче підприємство «Дон-Лан», приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-російське виробниче підприємство «Дон-Лан» ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2015 року, -

встановила:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача - Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (ПрАТ «УТСК») матеріальну шкоду в розмірі 44 217, 94 гривень, з відповідача - TOB «Спільне українсько-російське виробниче підприємство «Дон-Лан» (TOB «СУРВП «Дон-Лан») моральну шкоду в розмірі 200 000 гривень, відповідача - ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 100 000 гривень. ОСОБА_4 просила стягнути з відповідача - TOB «Спільне українсько-російське виробниче підприємство «Дон-Лан» (TOB «СУРВП «Дон-Лан») моральну шкоду у сумі 495 000 гривень, втрачений дохід у сумі 130 000 гривень, стягнути з відповідача - Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (ПрАТ «УТСК») 74 425, 20 гривень, моральну шкоду в сумі 5 000 гривень, а також стягнути з відповідача ОСОБА_5 моральну шкоду у сумі 100 000 гривень.

11 грудня 2015 року від представника позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи без його участі, та в якій було зменшено позовні вимоги, а саме: стягнути на користь позивача ОСОБА_3 матеріальну шкоду з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (ПрАТ «УТСК») в розмірі 44 217, 94 гривень (сорок чотири тисячі двісті сімнадцять гривень дев'яносто чотири копійки), на користь позивача ОСОБА_4 стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-російське виробниче підприємство «Дон-Лан» (TOB «СУРВП «Дон-Лан») моральну шкоду в розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень, та стягнути з ПрАТ «УТСК» матеріальну шкоду в розмірі 31 680 (тридцять одну тисячу шістсот вісімдесят) гривень, та моральну шкоду в розмірі 5 000 (пять тисяч) гривень, усього з ПрАТ «УТСК» стягнути 36 680 (тридцять шість тисяч шістсот вісімдесят) гривень, інші вимоги представник позивачів просив не розглядати.

При цьому позивачі посилалися на те, що 15 травня 2012 року знаходившись в автомобілі НОМЕР_1 разом зі своєю донькою ОСОБА_7, приблизно в 22.10 годин виїхавши на трасу Київ - ОСОБА_2 по напрямку до м. Одеси, не доїжджаючи до міста побачили, що на узбіччі стояв мікроавтобус «Мерседес» д/н НОМЕР_2 із включеною аварійною сигналізацією та у нього горіло заднє ліве колесо.

З метою надання допомоги транспортному засобу ОСОБА_3, який керував автомобілем НОМЕР_1 зупинив автомобіль, включивши при цьому аварійну сигналізацію, а ОСОБА_4 вийшла із автомобіля та пішла до багажнику за водою, відкрила його (в салоні загорілося світло та в багажнику спрацював світовідображаючий фонарь), та у момент, коли вона діставала воду на неї скоїв наїзд автомобіль НОМЕР_3, що належить TOB «СУРВП «Дон-Лан», під управлінням водія ОСОБА_5

В результаті даного ДТП ОСОБА_4 було нанесено тілесне ушкодження у вигляді відкритого багатоскольчатого перелому обох костей голені, розмозжіння м'язів гомілки, розрив підколінної артерії, контузія великого берцового нерву. В результаті отриманої травми у неї утворився некроз і гноїння в рані, важкий синегнойний сепсис, інтоксикаційна анемія, гипопротеінемія, внаслідок чого ампутовано ногу. З моменту ДТП і по теперішній час ОСОБА_4 перебувала на лікуванні в різноманітних клініках, їй неодноразово проводились операції, також в наслідок вказаного ДТП транспортний засіб позивача ОСОБА_3 отримав механічні пошкодження, оскільки відповідачі добровільно відмовляються сплатити спричинену шкоду, позивачі вимушені звернутись до суду.

Представник ОСОБА_5 до судового засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просив слухати справу у його відсутність, також просив у задоволенні позову відмовити.

Представник TOB «СУРВП «Дон-Лан» до судового засідання не з'явився, надав до суду заперечення в яких зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є неправомірними.

Представник ПрАТ «УТСК» надав до суду заперечення на позов, з яких вбачається, що позовні вимоги визнають частково, до судового засідання не з'явився.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2015 року зменшені позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_3 матеріальні збитки у сумі 43717 (сорок три тисячі сімсот сімнадцять) гривень, 94 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-російське виробниче підприємство» «Дон-Лан» на користь ОСОБА_3 франшизу у розмірі 500 гривень.

Зменшені позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-російське виробниче підприємство» «Дон-Лан» на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 31 680 (тридцять одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 5 000 (пять тисяч) гривень.

На вказане рішення Генеральний директор товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-російське виробниче підприємство «Дон-Лан» ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2015 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3. та ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-російське виробниче підприємство «Дон-Лан» та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-російське виробниче підприємство «Дон-Лан» в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межax доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином колегія суддів перевіряє законність рішення суду першої інстанції тільки в частині його оскарження.

Судом встановлено, що 15 травня 2012 року близько 21 години 45 хвилин водій ОСОБА_5, управляючи технічно справним автомобілем НОМЕР_4, що належить TOB «СУРВП «Дон-Лан», рухаючись по автошляху «Київ - ОСОБА_2» на 441 км +700 м допустив порушення вимог п.п. 12.1, 12.3 , 13.1, 13.3, «Правил дорожнього руху», в зв'язку з чим сталося зіткнення з автомобілем «Ніссан Тііда», д/н ВН 1194 BT, яким керував ОСОБА_3, в внаслідок чого отримала травму різного ступеня тяжкості пасажир автомобіля ОСОБА_4, автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 26 березня 2014 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 03 червня 2014 року вирок Роздільнянського районного суду Одеської області від 26 березня 2014 року стосовно ОСОБА_5 в частині покарання за ст. 286 ч.2 КК України залишено без змін, а стосовно цивільних позовів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовлено та рекомендовано звернутися в порядку цивільного судочинства.

Як встановлено вироком суду власником джерела підвищеної небезпеки, а саме автомобіля, на якому було скоєно ДТП, є TOB «СУРВП «Дон-Лан», а водій ОСОБА_5, який їм управляв в момент зіткнення перебував із даним підприємством у трудових відносинах, та виконував трудові обов'язки.

Цивільна правова відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ», д/ н НОМЕР_5, а саме TOB «СУРВП «Дон-Лан» на момент ДТП була застрахована компанією ПрАТ «УТСК» (поліс серія АА № 614943).

Згідно з висновку судово-медичної експертизи № 2542 від 03 серпня 2012 року встановлено, що в результаті ДТП, що мало місце 15 травня 2012 року, пішоходу ОСОБА_4 були спричинені пошкодження у вигляді ушибленої - рваної рани лівої підколінної ямки із пошкодженням підколінної артерії, відкритого оскольчатого перелому обох костей лівої голені зі зміщенням відломків та розможжіння мяких тканей, ушиблено - рваної (скальпованої) рани лівої голені на кордоні верхньої і середньої треті по передній поверхні, крововилива в верхній треті лівого плеча по передньоповерховій поверхні крововиливу на верхньому та нижньому кінцівках, гематомах по задній поверхні лівого бедра, які супроводжувались розвитком травматичного шоку тяжкого ступені і відносяться до критерію тяжких тілесних пошкоджень по критерію небезпечності для життя.

Відповідно до ч. З ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з висновку експертного автотоварознавчого дослідження №125/12 від ЗО серпня 2015 року, складеного СПД судовим експертом автотоварознавцем ОСОБА_8, матеріальна шкода, спричинена власнику автомобіля «Ніссан Тііда» д/н ВН 1194 BT, внаслідок його пошкодження при ДТП, на момент складання висновку складає 44 217,94 (сорок чотири тисячі двісті сімнадцять грн. 94 коп.) гривень. Сума матеріальної шкоди зазначена без врахування ПДВ.

Згідно ст. 1166 ЦК України та п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Таким чином, в разі настання страхового випадку відповідальність в межах лімітів відповідальності несе страховик.

Ліміт страхової відповідальності Страховика складає 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень. При цьому франшиза складає 500 (п'ятсот) гривень, тобто з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (ПрАТ УТСК)» підлягає стягненню на користь ОСОБА_3, сума в розмірі 43717,94 гривень (44217,94 -500), а сума франшизи в розмірі 500 гривень, підлягає стягненню з TOB «СУРВП «Дон-Лан».

Щодо уточнених позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення з TOB «Спільне українсько-російське виробниче підприємство «Дон-Лан» (TOB «СУРВП «Дон-Лан») моральної шкоди в розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень,

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Судом встановлено, що діями відповідача позивачу було завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, що позивачці були спричиненні ушкодження здоровю, а саме: пошкодження у вигляді ушибленої - рваної рани лівої підколінної ямки із пошкодженням підколінної артерії, відкритого оскольчатого перелому обох костейлівої голені зі зміщенням відломків та розможжіння мяких тканей, ушиблено - рваної (скальпованої) рани лівої голені на кордоні верхньої і середньої треті по передній поверхні, крововилива в верхній треті лівого плеча по передньоповерховій поверхні крововиливу на верхньому та нижньому кінцівках, гематомах по задній поверхні лівого бедра, які супроводжувались розвитком травматичного шоку тяжкого ступені і відносяться до критерію тяжких тілесних пошкоджень по критерію небезпечності для життя.

В результаті отриманої травми у неї утворився некроз і гноїння в рані, важкий синегнойний сепсис, інтоксикаційна анемія, гипопротеінемія, внаслідок чого ампутовано ногу. З моменту ДТП і по теперішній час ОСОБА_4 перебувала на лікуванні в різноманітних клініках, їй неодноразово проводились операції.

Зазначені події і обставини вимусили не тільки хвилюватись позивачку за стан свого здоровя, а спричинили ушкодження, яких не можна поновити, позивачка тривалий час не могла повернутися до нормального образу життя.

Враховуючи факт заподіяння потерпілої моральної шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв'язок між такими діями та їх наслідками, а також вину відповідача в завданій моральній шкоді, то суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про необхідність у рахунок її відшкодування стягнути з відповідача - власника джерела підвищеної небезпеки на користь позивачки грошову компенсацію.

Власником джерела підвищеної небезпеки, а саме автомобіля, на якому було скоєно ДТП, є TOB «СУРВП «Дон-Лан», а водій ОСОБА_5, який їм управляв в момент зіткнення перебував із даним підприємством у трудових відносинах, та виконував трудові обов'язки.

Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей особи.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 (зі змінами до пункту 9 внесеними постановою від 25.05.2001 р. № 5), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру - немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, а також враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції визначив розмір відшкодування моральної шкоди з урахуванням викладеного вище.

Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тобто не тільки позивач повинен надати докази, а і відповідач повинен довести обставини,на які він посилається.

При таких даних суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-російське виробниче підприємство «Дон-Лан» ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-російське виробниче підприємство «Дон-Лан», приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції

Головуючий: В.А. Станкевич

Судді: О.Д. Варикаша

ОСОБА_2