Ухвала суду № 56151124, 25.02.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/7033/14-ц 25.02.2016 25022016 25.02.2016

Провадження № 22ц/784/34/16 Суддя першої інстанції Чулуп О.С.

Справа№490/7033/14-ц

Категорія 27 Суддя-доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

25 лютого 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Царюк Л.М.,

суддів: Козаченка В.І., Мурлигіної О.Я.,

із секретарем Лівшенком О.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 червня 2015 року за позовом публічного акціонерного товариства «ОСОБА_6 Аваль» (надалі ОСОБА_6) до ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення заборгованості ,-

В С Т А Н О В И Л А:

2 червня 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 16 жовтня 2006 року між Банком та приватним підприємцем ОСОБА_8 було укладено кредитний договір № 010/08-11/06-476, відповідно до умов якого банківська установа відкрила позичальнику невідновлювану кредитну лінію у сумі 429 700,00 дол. США строком до 16 жовтня 2013 року зі сплатою 14 відсотків річних.

1 липня 2011 року до цього договору сторонами була укладена додаткова угода, за умовами якої, зокрема, була зменшена процентна ставка за користування кредитними коштами до 12% річних та строк повернення кредиту змінено строком до 16 жовтня 2014 року.

В той же день між Банком, фізичною особою-підприємцем ( надалі ФОП) ОСОБА_8 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 було укладено договір про переведення боргу, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_8 перевела свої боргові зобовязання за вказаним кредитним договором на нового боржника ФОП ОСОБА_5, а остання прийняла на себе всі права та обовязки ОСОБА_8 за цим договором.

В забезпечення виконання умов кредитного договору ОСОБА_5, 1 липня 2011 року між Банком, ОСОБА_8, ОСОБА_7 і ОСОБА_9 окремо з кожним були укладені договори поруки, за умовами яких поручителі зобовязались відповідати перед Банком солідарно з позичальником за виконання зобовязань ФОП ОСОБА_5 за кредитним договором від 16 жовтня 2006 року зі змінами і доповненнями до нього.

У звязку з невиконанням ОСОБА_5 умов кредитного договору у неї утворилась заборгованість перед Банком.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_6 просив суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість за кредитним договором станом на 19 травня 2014 року у розмірі 4 338 835,57 грн.

Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 червня 2015 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 солідарно на користь Банку 4338 835 грн. 57 коп.

Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 солідарно на користь Банку 4338 835 грн. 57 коп.

Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_9 . солідарно на користь Банку 4338 835 грн. 57 коп.

Також на користь Банку з відповідачів в солідарному порядку стягнуто 3 654 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_10 просила скасувати заочне рішення суду першої інстанції як ухвалене незаконно та закрити провадження у справі у звязку з тим, що позов щодо неї не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а також посилалася на неможливість одночасного розгляду судом вимог про звернення стягнення на іпотечне майно та стягнення кредитної заборгованості та на безпідставність стягнення судового збору в солідарному порядку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 16 жовтня 2006 між відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_6 Аваль» та ФОП ОСОБА_8 було укладено кредитний договір № 010/08-11/06-476, відповідно до умов якого банківська установа відкрила позичальнику невідновлювану кредитну лінію у сумі 429 700,00 дол. США строком до 16 жовтня 2013 року зі сплатою 14 відсотків річних з умовою повернення кредитних коштів щомісячними платежами відповідно до погодженого сторонами графіку (а.с.10-12).

1 липня 2011 року до цього договору сторонами була укладена додаткова угода, за умовами якої, зокрема, була зменшена процентна ставка за користування кредитними коштами до 12% річних та строк повернення кредиту змінено строком до 16 жовтня 2014 року (а.с. 13-14).

В той же день між Банком, ФОП ОСОБА_8 та ФОП ОСОБА_5 було укладено договір про переведення боргу відповідно до умов якого, ФОП ОСОБА_8 перевела свої боргові зобовязання за вказаним кредитним договором на нового боржника ФОП ОСОБА_5, а остання прийняла на себе всі права та обовязки ОСОБА_8 за цим договором. (а.с. 31-33).

Отже, позивальником за договором кредиту є ОСОБА_11, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, набула статусу субєкта підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 16 ЦПК України не допускається обєднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки не допускається обєднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, розгляд яких проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Таким чином, виходячи зі змісту ст.ст. 15, 16, 118 ЦПК України, ст.ст. 1,12 Господарського процесуального кодексу України, позовні вимоги у частині позовних вимог до ФОП ОСОБА_10 необхідно розглядати в порядку господарського судочинства.

Така правова позиція міститься в постановах Верховного суду України при розгляді цивільних справ № 6-1737цс15 від 18 листопада 2015 року, № 6-1323цс15 від 30 вересня 2015 року, № 6-1349цс15 від 2 грудня 2015 року, які мають враховуватися судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Між тим, вирішуючи позовні вимоги Банку, які виникли з окремих договорів кредиту й поруки та можуть бути самостійними й окремими предметами позову, районний суд зазначених вимог закону не врахував, безпідставно прийняв до провадження спір, що виник між юридичною особою та субєктом підприємницької діяльності і підлягав розгляду в порядку господарського судочинства, розглянув його разом із вимогами, які вирішуються в порядку цивільного судочинства.

За такого, провадження у справі в частині позовних вимог банку до ФОП ОСОБА_10 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, як такі, що не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

Ураховуючи викладене, рішення суду в цій частині на підставі ч. 1 ст. 310 ЦПК України підлягає скасуванню, а провадження в цій частині закриттю.

Керуючись ст.ст. 205, 310 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 червня 2015 року в частині вирішення позовних вимог до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення на користь публічного акціонерного товариства «ОСОБА_6 Аваль» солідарно з поручителями заборгованість за кредитним договором № 010/08-11/06-476 від 16 жовтня 2006 року у сумі 4388835.57 грн. скасувати та провадження в цій частині позовних вимог закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді В.І. Козаченко

ОСОБА_12