Ухвала суду № 56151092, 25.02.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №475/742/15-ц 25.02.2016 25.02.2016 25.02.2016

Провадження №22-ц/784/365/16

справа № 475/742/15-ц

провадження № 22ц/784/365/2016 Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1

категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2

У Х В А Л А

іменем України

25 лютого 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Лівінського І.В.,

суддів: Данилової О.О., Шаманської Н.О.,

із секретарем судового засідання Харитоновою І.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

на заочне рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 4 грудня 2015 року, ухваленого

за позовом

уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі ПАТ «КБ «Надра») до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом,

в с т а н о в и л а:

В липні 2015 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_5 звернулась з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом.

Позивач зазначав, що 27 лютого 2008 року між ВАТ «КБ «Надра» (яке в подальшому змінило назву на ПАТ) «КБ «Надра» та ОСОБА_3 було укладено договір «Автопакет» № 94/П/60/2008-840, за яким банк надав відповідачу кредит у розмірі 4419,80 доларів США на придбання автомобіля, у строк до 26 лютого 2013 року зі сплатою 12,3 % річних.

19 серпня 2010 року банк та позичальник уклали додаткову угоду, якою внесли зміни до вказаного кредитного договору в частині схеми погашення кредиту та терміну повернення основної заборгованості.

ОСОБА_4 за умовами кредитного договору виступила поручителем за вчасне та повне виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобовязань.

Посилаючись на те, що позичальник порушує кредитні зобовязання та має станом на 3 квітня 2015 року заборгованість у розмірі 7734,42 доларів США, що еквівалентно 181832 грн.38 коп., яка складається із: заборгованості по кредиту 3667,04 доларів США, заборгованості по процентам 2042,52 доларів США, пені за порушення умов договору 3904,01 доларів США, штраф за порушення умов додаткової угоди 1343,42 доларів США, позивач просив суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку 5709 доларів 56 центів США та 47603 грн.52 коп.

Заочним рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 4 грудня 2015 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в розмірі 5709 доларів 56 центів США та 47603 грн.52 коп. В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 відмовлено. Крім того, суд розподілив судові витрати.

В апеляційній скарзі уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_5 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила заочне рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 27 лютого 2008 року ВАТ «КБ «Надра» (яке в подальшому змінило назву на ПАТ) уклав з ОСОБА_3 договір «Автопакет» № 94/П/60/2008-840, за яким останній отримав кредит у розмірі 4419,80 доларів США на придбання автомобіля, у строк до 26 лютого 2013 року зі сплатою 12,3 % річних. При цьому, ОСОБА_3 зобовязався повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом щомісячного внесення до 18 числа кожного місяця, 99,14 доларів США.

19 серпня 2010 року ВАТ «КБ «Надра» уклав з позичальником ОСОБА_3 додаткову угоду № 1 до договору «Автопакет», в якій виклали кредитний договір в новій редакції. При цьому, умовами договору передбачено сплату позичальником додаткових платежів, зокрема, комісії за консультації по кредитних операціях, у розмірі 0,75% від суми залишку по кредиту, розрахованої на день сплати (п. 1.1.2), а також комісію в розмірі 2% від суми залишку, у випадку повного дострокового погашення кредиту (п.2.11). Крім того, сторони змінили черговість зарахування платежів на погашення боргу (п. 2.7).

Поручитель ОСОБА_4 додаткову угоду не підписувала.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обовязків.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч. 3 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобовязання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 559 ЦК України припинення поруки у разі зміни основного зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується.

Таким чином, звернення особи до суду з позовом про визнання поруки такою, що припинена, на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору.

При цьому, внесення змін до кредитного договору про зміну зобовязання, забезпеченого порукою, зокрема, розширення змісту основного зобовязання про дострокове повернення кредиту та плати за користування ним без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності, є підставою для визнання поруки такою, що припинена.

Така правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України №6-134цс12 від 21 листопада 2012 року та № 6-1161цс15 від 21 жовтня 2015 року.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що внесені зміни до спірного кредитного договору, зокрема, встановлення додаткової плати за користування кредитом та при достроковому поверненні коштів, без згоди поручителя ОСОБА_4, призвели до збільшення обсягу її відповідальності. А тому, правильно визнав поруку такою, що припинена.

Доводи апеляційної скарги про те, що зміни до спірного кредитного договору не призвели до збільшення обсягу відповідальності поручителя, не заслуговують на увагу з наведених вище підстав.

Інших доводів, які б спростували висновки суду чи доводили б порушення ним вимог матеріального та процесуального права, апеляційна скарга не містить, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення в частині позову до поручителя.

Рішення в частині вимог до ОСОБА_3 сторони не оскаржували, а тому в цій частині колегія суддів рішення не перевіряє.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» відхилити, а заочне рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 4 грудня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого судуУкраїни з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий І.В. Лівінський

Судді О.О. Данилова

ОСОБА_6