Рішення № 56149838, 29.02.2016, Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа № 474/10/16-ц

П. 2/474/45/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

29.02.16 року смт.Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

судді Сорочан А.В.

секретар судового засідання Татаренко О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні без сторін цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк» ( ПАТ "Перший Український міжнародний банк») до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 62 452, 95 доларів США, -

в с т а н о в и в :

11 грудня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про дострокове солідарне стягнення з них заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 62 452,95 доларів США. У позові зазначав, що 06.12.2007 року між ЗАТ "Перший Український міжнародний банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 5919528, відповідно до якого позивач надав кредит в іноземній валюті у сумі 80 158 доларів США, строком до 06 грудня 2027 року зі сплатою 12,50% річних за користування ним. 06.12.2007 року, з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 5919540.

Посилаючись на те, що відповідачі всупереч норм закону та умов договору зобов»язання за вказаним договором належним чином не виконують, станом на 04.10.2015 року за ними рахується заборгованість за сумою кредиту у розмірі 53 833,86 доларів США, та заборгованість за непогашеними відсотками за користування кредитом у розмірі 8 619,09 доларів США, яку представник банку просив стягнути з відповідачів солідарно та достроково в іноземній валюті. Також просив стягнути з відповідачів судовий збір у гривні.

Представник позивача в судове засідання не з»явився, але від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі до суду не з'явились з невідомої суду причини, хоча повідомлялись про судовий розгляд двічі належним чином у порядку ст. 74 ЦПК України першого разу за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою, вдруге - через оголошення у пресі ( газета Урядовий кур»єр №38 від 26.02.2016 року).

Так як в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд за згодою позивача визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутності відповідачів, що передбачено ст. 224 ЦПК України.

Згідно з положеннями ч.2 ст. 197 ЦПК України за відсутністю осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідив письмові докази, суд вважає вимоги, викладені в заяві, такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з копії кредитного договору, ЗАТ "Перший Український міжнародний банк», правонаступником якого є ПАТ "Перший Український ОСОБА_3" та ОСОБА_1 у простій письмовій формі уклали кредитний договір № 5919528 від 06.12.2007 року. Відповідно до умов кредитного договору позивач зобов'язався та надав відповідачу кредит у іноземній валюті у розмірі 80 158,00 доларів США на строк до 06 грудня 2027 року під 12,50% річних, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строк та в порядку, встановленому кредитним договором. ( п. 1, п. п. 1.3, 1. 4.). Цільове призначення кредиту кредит надається позичальнику для придбання нерухомості: квартири, реєстраційний номер 6248922, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Погашення кредиту повинно було здійснюватися щомісячними платежами згідно з Графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, закріпленим в Додатку №1 до цього договору, який сторони підписали та який є невід»ємною частиною кредитного договору.

У забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором, з банком було укладено іпотечний договір нерухомого майна вищезазначеної квартири. Окрім того, з метою забезпечення виконання зобов»язання боржником ОСОБА_1, 06.12.2007 року банком було укладено договір поруки з ОСОБА_2

Відповідно до ст. 3 кредитного договору встановлено порядок розрахунку і сплати процентів та повернення кредиту. Проценти за користування кредитом розраховуються виходячи з щоденного залишку заборгованості за кредитом протягом всього строку користування кредитними коштами починаючи з дня надання кредиту( включаючи цей день) по день повного погашення заборгованості за кредитом ( не враховуючи цей день), які розраховуються виходячи з 360 днів у році та нараховуються щоденно. (п. 3.1.3).

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 належним чином не виконує взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, а саме з 01.07.2014 року не здійснює відповідно до графіка виплату належних до сплати сум кредиту та не сплачує проценти за користування кредитом, що дає банку відповідно до п. 2. 2 вимагати від позичальника достроково повернути кредит повністю у порядку, передбаченому кредитним договором.

Станом на 04.10.2015 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором складає 62 452, 95 доларів США, з яких заборгованість за сумою кредиту - 53 833,86 доларів США, заборгованість за непогашеними відсотками за користуванням кредитом -8 619,09 доларів США, що підтверджується наданим позивачем розгорнутим розрахунком заборгованості станом на 04 жовтня 2015 року ( включно), який відповідачі належними та допустимими доказами не спростували.

27.02.2015 року ОСОБА_1 було направлено вимогу № DON/44-42 про дострокове повернення кредиту та процентів за користування кредитом, яку останній отримав 07.03.2015 року. Але, незважаючи на це, суму кредиту та процентів достроково не погасив, чим порушив ст. 4 кредитного договору, яка передбачає, що в разі отримання від банку вимоги про дострокове повернення кредиту позичальник зобов»язаний повернути кредит в повному обсязі достроково разом із розрахованими процентами за користування кредитом

Також, 27.03.2015 року за № 357 поручителю ОСОБА_2 було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту та процентів за користування кредитом.

Правонаступником всіх прав та зобов'язань ЗАТ "Перший Український ОСОБА_3" є ПАТ "Перший Український ОСОБА_3", тип якого змінено за рішенням зборів акціонерів, протокол № 53 від 22.04.2009 року згідно ізЗаконом України «Про акціонерні товариства».

В матеріалах справи міститься копія банківської ліцензії № 8 від 23.12.1991 року за № 73 на право здійснення банківських операцій, визначених ч.1 та п.п. 5-11 ч.2ст. 47 Закону України « Про банки та банківську діяльність», видану 02.10.2006 року, дозвіл № 8-1 на право здійснення операцій та додаток до дозволу № 8-1 від 02.10.2006 року , де передбачено право займатись валютними операціями .

Встановив вказані обставини, суд приходить до висновку, що між сторонами виникли договірні відносини щодо кредитування в іноземній валюті.

Згідно з вимогами п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 2 ч. 1ст. 614 ЦК України, на особу покладається обов'язок вжити всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання взятого на себе зобов'язання. Неналежне ставлення до виконання цього обов'язку свідчить про вину особи, яка є безумовною підставою для накладення відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідност. 629 ЦК Українидоговір є обов'язковим для виконання сторонами. Крім того,ст. 526 ЦК Українипередбачено, що зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору. Згідност. 530 цього Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно достатті 610 ЦК Українипорушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до п. "в" ч. 4 ст. 5ДекретуКабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19.02.93 р. індивідуальної ліцензії потребують операції з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

На дату видачі кредиту вимоги або будь-які обмеження відносно граничних сум і строків надання і одержання кредитів в іноземній валюті діючим законодавством не встановлені, у зв'язку з цим здійснення резидентами операцій з надання кредитів в іноземній валюті не вимагає індивідуальної ліцензії Національного банку України (лист Національного банку України № 28-313/2178 від 29.05.2001 року).

Але, враховуючи вимоги до здійснення і функціонування банківської діяльності на підставі відповідної ліцензії, відповідно до ст.ст.2,15,19 Закону України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-III від 07.12.2000 року, позивач має банківську ліцензію № 8 та дозвіл № 8-1, видані Національним банком України 02.10.2006 року, які дозволяють йому на дату видачі кредиту виконувати банківські операції, передбаченіст. 47 вказаного Закону, в тому числі зазначені у п. 3 ч. 1 цієї статті, а саме: розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Згідност. 2 цього Закону, коштами є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Відповідно до ч. 3ст. 533 ЦК Українивикористання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Враховуючи положення ст. ст.192,533 ЦК Українитаст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 « Про систему валютного регулювання і валютного контролю»суди при вирішенні даного спору про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, повинні установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини - стягнути гроші в іноземній валюті. При цьому, якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно - правовим актом.

Тобто, суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом.

Така правова позиція міститься у висновку ВСУ у справі за № 6-145цс14 від 24 вересня 2014 року, який має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права у відповідності до ст. 360-7 ЦПК України.

Згідно п. 12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року, у разі, якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьоїстатті 533 ЦК України. Разом із тим як за пред'явлення позову, так і при його вирішенні судом, ціна якого визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується позивачем або стягується судом у гривнях із урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Окрім того, абзацом 2 пункту 14 постанови Пленуму ВСУ від 18.12.2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що у разі пред»явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Згідно офіційного курсу НБУ станом на 29.02.2016 року, долар США становить 27.0543грн.

Враховуючи, що загальний розмір заборгованості за кредитним договором складає 62 452, 95 доларів США, еквівалент у гривні на момент постановлення рішення буде складати 1 689620. 8 грн., з яких заборгованість за сумою кредиту - 53 833,86 доларів США ( що еквівалентно на день ухвалення рішення 1456 437 грн. 40 коп.), заборгованість за непогашеними відсотками за користуванням кредитом -8 619,09 доларів США( що еквівалентно на день ухвалення рішення 233183 грн. 44 коп.).

Що стосується позовних вимог банку до поручителя ОСОБА_2, то суд вважає, що вони є теж обґрунтованими.

Ст. ст. 553, 554 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов»язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов»язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов»язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. У разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Встановив у судовому засіданні факт доведенності, що позичальник взяті на себе зобов»язання за цим кредитним договором належним чином не виконує , суд вважає, що стягнення боргу необхідно проводити достроково у повному обсязі в іноземній валюті з обох відповідачів солідарно.

Судові витрати у порядку ст. 88 ЦПК України, що складаються із судового збору у загальному розмірі 22 153 грн. 89 коп., підлягають стягненню в рівних частках з обох відповідачів.

Керуючись ст.ст.10,11,57-60,88,169,208-209,212-215,218,224-232 ЦПК УКраїни, суд -

в и р і ш и в:

позов публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 62 452, 95 доларів США - задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН:НОМЕР_1) та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН:НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за кредитним договором № 5919528 від 06.12.2007 року станом на 04.10.2015 року в розмірі 62 452 (шістдесят дві тисячі чотириста п"ятдесят два) дол.. США 95 центів, з яких:

- заборгованість за сумою кредиту - 53 833 ( п"ятдесят три тисячі вісімсот тридцять три) дол. США, 86 центів;

- заборгованість за непогашеними відсотками за користування кредитом -8 619 ( вісім тисяч шістсот дев"ятнадцять) дол. США 09 центів.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк» судові витрати у розмірі 22 153 ( двадцять дві тисячі сто п"ятдесят три) грн. 89 коп. в рівних частках, по 11 076 грн. 94 коп. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення Врадіївського районного суду подається позивачем протягом десяти днів з дня його отримання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Направити відповідачам рекомендованим листом із повідомленням копію заочного рішення.

Суддя А. В. Сорочан