Рішення № 56148203, 24.02.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/2141/16 Головуючий 1 ін. ОСОБА_1

Справа № 640/18974/15-ц

Категорія: стягнення аліментів Доповідач - Котелевець А.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Котелевець А.В.,

суддів Гуцал Л.В., Піддубного Р.М.,

за участю секретаря Огар І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, як продовжує навчання,

в с т а н о в и л а:

В листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, як продовжує навчання.

На обґрунтування позивачка вказала, що перебувала з 26 вересня 1996 року в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який було розірвано рішенням Харківського районного суду Харківської області від 09 вересня 2013 року. Мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. З 01 вересня 2015 року донька навчається в Харківському державному університеті харчування та торгівлі 1У рівня акредитації за державним замовленням на першому курсі денної форми навчання, стипендію не отримує.

Згоди щодо матеріального утримання доньки під час її навчання у вищому навчальному закладі між ними не досягнуто, ОСОБА_4 знаходиться на її утриманні.

Посилаючись на вказані обставини, просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь на період навчання у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення ОСОБА_4 23 років.

Відповідач в письмових заперечення позов не визнав, посилаючись на те, що він не має можливості надавати матеріальну допомогу на повнолітню дитину, як продовжує навчання.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2015 року позов задоволено частково.

З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуті аліменти у розмірі 1500 грн. 00 коп. частини від усіх видів доходу щомісячно, до досягнення ОСОБА_4 23 років.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального, процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Зокрема зазначає, що рішення ухвалено без врахування його матеріального стану та висновків, які міститься в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 грудня 2014 року у справі № 6-47976ск14 (рішення № 42200855), від 16 вересня 2015 року у справі №. 6-17369св15 (рішення № 50943856), від 18 листопада 2015 року у справі № 6-21785св15 (рішення № 53831474).

В запереченнях на апеляційну скаргу позивачка в особі свого представника ОСОБА_5 просить залишити рішення суду першої без змін.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Визначаючи аліменти на період навчання в розмірі 1500 грн. 00 коп. частини від усіх видів доходу щомісячно, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_4 навчається на стаціонарній формі навчання у вищому навчальному закладі, не має ніякого джерела доходів, знаходиться на утриманні ОСОБА_3, потребує матеріальної допомоги; відповідач не є інвалідом, знаходиться у працездатному віці, працює, інших осіб/дітей на утриманні не має, тобто зобовязаний та має можливість утримувати свою повнолітню доньку. Однак повністю погодитись з таким висновком не можна, оскільки суд неповно зясував обставини, що мають значення для справи; неправильно застосував норми матеріального права.

За статтею 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначені вимоги закону залишились поза увагою суду першої інстанції.

Матеріали справи свідчать, що сторони з 26 вересня 1996 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Харківського районного суду Харківської області від 09 вересня 2013 року. Мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_4 навчається в Харківському державному університеті харчування та торгівлі 1У рівня акредитації за державним замовленням на першому курсі факультету менеджменту на бюджетній формі навчання. За результатами складання екзаменаційної сесії за перший семестр 2015-2016 навчального року їй призначена академічна стипендія в розмірі 825 грн. 00 коп.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_2 зазначив про відсутність у нього можливості сплачувати аліменти на повнолітню доньку, оскільки на даний час не працює, на обліку в центрі зайнятості не перебуває й не має статусу безробітного з визначенням відповідної допомоги, а тому не отримує ніяких доходів. Крім того сплачує аліменти за трьома виконавчими листами, а саме: за № 363/1216/13-ц від 28 травня 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на ОСОБА_4 в розмірі ? частини всіх видів заробітку, починаючи з 16 квітня 2013 рок, до повноліття дитини; № 640/7557/13-ц, виданого 05 серпня 2013 року Київським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліментів у розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно до зміни його матеріального становища; № 537/2216/13-ц, виданого Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області 30 липня 2013 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 аліментів у розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 16 квітня 2013 року до зміни її матеріального становища (а. а. 5, 7, 9, 23-25).

В суді апеляційної нстанції предстанвик відповідача ояснив, що на даний час його довіритель знаходиться на утриманні батька, а в суді вирішується спір про поділ майна подружжя.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у звязку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобовязані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу (ч. 1). Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з яким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання (ч. 3).

За змістом ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, а саме: стан здоровя та матеріальне становище дитини; стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітнім дочкою, сином.

З огляду на викладене, однією із обовязкових умов, за яких можливе покладання на батьків обовязку по утриманню повнолітньої дитини, є їх спроможність надавати таку допомогу.

Враховуючи обставини справи, а також те, що відповідач є працездатною особою і обовязок утримувати дитину згідно діючого законодавства покладається на обох батьків, судова колегія вважає за необхідне зменшити розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки на період навчання доньки, з 1500 грн. 00 коп. до 500 грн. 00 коп. щомісячно, але не більше ніж до досягненням ОСОБА_4 23 років.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 3, 309 ч. 1 п. п. 1, 4, ч. 2, 314 ч. 2, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2015 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти в розмірі 500 грн. 00 коп. на період навчання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.

Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий А.В.Котелевець

Судді Л.В.Гуцал

ОСОБА_8