Ухвала суду № 56146816, 24.02.2016, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 415/5262/15-к

Провадження № 11кп/782/261/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року м. Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого-судді: Тополюк Є.В.

суддів : Молчанова О.О., Сахаріленка О.Г.

при секретарі : Магомедова Ш.Х.

за участю прокурора: Кім Р.В.

захисника обвинуваченого, адвоката: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сєвєродонецьку Луганської області апеляційну скаргу подану адвокатом ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 21.09.2015 року у кримінальному провадженні № 12015130240001361 від 24.06.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яким -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не судимого в силу ст. 89 КК України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

засуджено:

- за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки. На підставі ст. 76 КК України на нього покладенні наступні обовязки: - не виїжджати за межи України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції; - повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; - періодично зявлятися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою скасовано, ОСОБА_2 звільнено з під варти в залі суду негайно. В строк відбування покарання зараховано термін перебування під вартою з 24.06.2015 року по 21.09.2015 року.

З ОСОБА_2 стягнуто на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз.

Питання про речові докази вирішено в порядку ст. 100 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

У вироку суду першої інстанції зазначено, що з квітня 2015 року, ОСОБА_2, офіційно не звернувшись до Управління кадрового забезпечення Головного управління міністерства Внутрішніх Справ України в Луганській області з питань оформлення на службу, на усних домовленостях з керівництвом роти патрульної служби міліції особового призначення «Торнадо» при ГУ МВС України в Луганській області, почав проходити службу у вказаній роті, де отримав наступну вогнепальну зброю та бойові припаси: бойові набої калібру 9 мм у кількості 30 штук, бойові набої калібру 7,62х51 мм у кількості 30 штук, пістолет Макарова № КЕ 3405 1990 року випуску, ручні осколкові гранати РДГ-5 у кількості 2 штук, гвинтівку «Вепрь» серії АЕ 2931, які під час проходження служби постійно зберігав при собі.

Наказом Міністерства Внутрішніх Справ від 18 червня 2015 року № 724 рота патрульної служби міліції особового призначення «Торнадо» при ГУМВС України у Луганській області була розформована та підлягала роззброєнню, але ОСОБА_2, ігноруючи цей наказ, залишив при собі надані йому вогнепальну зброю та бойові припаси.

Починаючи з 18 червня 2015 року ОСОБА_2 маючи намір на незаконне зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу переніс їх за своїм тимчасовим проживанням за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, де зберігав їх без передбаченого законом дозволу до 24 червня 2015 року.

24 червня 2015 року співробітниками міліції у приміщенні спальних кімнат будівлі, розташованої за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Сєрова, буд. 37-а, в період часу з 11 години 30 хвилин до 15 години 45 хвилин, в ході огляду місця події, було виявлено та вилучено: бойові набої калібру 9 мм у кількості 30 штук, бойові набої калібру 7,62х51 мм у кількості 30 штук, які згідно висновку балістичної експертизи № 216 від 25.06.2015 року відноситься до категорії боєприпасів та придатні для стрільби; пістолет Макарова № КЕ -3405 1990 року випуску, який згідно висновку балістичної експертизи № 216 від 25.06.2015 року відноситься до категорії вогнепальної зброї та придатний для стрільби; ручні осколкові гранати РДГ 5 у кількості 2 штук, які згідно висновку вибухотехнічної експертизи № 233 від 14.07.2015 року придатні до вибуху та гвинтівку «Вепрь» серії АЕ 2931, яка, згідно висновку балістичної експертизи № 245 від 13.08.2015 року, відноситься до вогнепальної зброї та придатна для стрільби, які ОСОБА_2 зберігав у вказаному приміщенні без передбаченого законом дозволу.

До початку апеляційного розгляду прокурор прокуратури м.Лисичанська Луганської області ОСОБА_3. відмовився від апеляційної скарги у порядку ст..403 КПК України, у звязку з чим за його апеляційною скаргою апеляційне оскарження закрито.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 просить вирок Лисичанського міського суду у відношенні ОСОБА_2 скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі п.2 ст.284 КПК України. При цьому він посилається на те, що вирок суду ґрунтується на необґрунтованих припущеннях, які не були доведені прокурором у суді та не були підтверджені у судовому засіданні будь якими доказами. Так, судом було зазначено у вироку, що ОСОБА_2 повинен був скласти зброю 18.06.2015 року, оскільки МВС України був прийнятий Наказ № 724 про розформування роти особливого призначення «Торнадо», однак, суд не взяв до уваги, що ОСОБА_2, як і іншим бійцям роти «Торнадо», такий Наказ, як того вимагає чинне Законодавство України, доведений не був, про його існування ходили в роті лише чутки, з ним ніхто з бійців роти під розпис не ознайомлювався, він нікому у встановленому законом порядку не доводився, а допитані у судовому засіданні свідки пояснили, що коли з керівництвом УМВС України в Луганській області виник конфлікт, то хтось приїздив до воріт роти «Торнадо» та щось там кричав, однак що це могло бути доведенням Наказу ніхто не знав, чутки про розформування роти «Торнадо» серед його бійців ходили дуже часто, оскільки співробітники роти дуже часто викривали контрабанди як вони вважали там були здійснені співробітниками УМВС України в Луганській області, в звязку з чим їх постійно бажали розформувати. Крім того, адвокат ОСОБА_1 просить звернути увагу на той факт, що 18.06.2015 року рота «Торнадо» розформована не була. Як заявив в засобах масової інформації заступник Міністра Внутрішніх Справ України генерал-полковник ОСОБА_4 конфлікт між ротою «Торнадо» і керівництвом УМВС України в Луганській області був вичерпаний, та рота «Торнадо» продовжила своє існування і була передислокована в м. Словянськ, а потім в м. Боярки Київської області та в вересні 2015 року нібито була розформована. Таким чином, вказані у вироку суду виводи в цій частині є припущеннями, оскільки вони не відповідають дійсності та не були підтверджені при судовому розгляді справи.

Заслухавши суддю-доповідача,пояснення захисника ОСОБА_1, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, наданої у інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, та просив додатково у апеляційному суді задовольнити його клопотання про витребування певної інформації з Міністра МВС України, а також допитати у судовому засіданні певних свідків для спростування доводів сторони обвинувачення, думку прокурора,який заперечував проти доводів апеляційної скарги та задоволення клопотань захисника обвинуваченого у звязку з порушенням ним вимог ст.404 КПК України, дослідивши матеріали кримінального провадження,прослухавши інформацію з технічних носіїв на якому зафіксоване судове провадження в суді першої інстанції, провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, він має право вийти за межи апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

За клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобовязаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження за умови,що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції , виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони сталі відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника обвинуваченого про запит інформації з Міністерства МВС України щодо дати розформування роти патрульної служби особливого призначення « Торнадо» ГУ УМВС України в Луганської області, оскільки для правильного вирішення справи має значення дата 18.06.2015 року, коли був постановлений Наказ ВМС України про ліквідацію та причини ліквідації роти патрульної служби особливого призначення « Торнадо», зміст якого був доведений до відома обвинуваченого, та проти чого заперечує обвинувачений та його захисник. ( а.с. 170-171 т.1).

Також колегія суддів встановила, що під час судового провадження у суді першої інстанції сторона захисту, а саме захисник обвинуваченого ОСОБА_1 не заявляв клопотання про допит зазначених ним у своєму клопотанні свідків, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 безпосередньо у суді першої інстанції.

Про допит даних свідків заявляла сторона обвинувачення, яке було задоволено судом першої інстанції, але у звязку з звільненням ОСОБА_5 за скороченням штату, його місце перебування стало невідомо, (а.с.53 т.2). Інших клопотань від сторони захисту у суді першої інстанції про допит вищевказаних свідків не надходило.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і мотивованим.

Дані вимоги закону суд першої інстанції не порушив.

З вироку суду першої інстанції вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні свою вину за вчинення злочинів, передбачених ст. 263 ч.1 КК України, не визнав, та пояснював, що він приблизно 15.04.2015 року з метою захисту територіальної цілісності України від агресора вступив як доброволець до роти патрульної служби міліції особливого призначення « Торнадо» при ГУ МВС України в Луганської області, яка була розташована у м. Привілля Луганської області. На підтвердження чого йому керівництвом роти були видані внутрішня карточка та довідка про те, що він є добровольцем роти патрульної служби міліції особливого призначення « Торнадо» при ГУ МВС України в Луганської області, документів співробітника міліції у нього не було. Паспорт свій він здав на зберігання начальнику штаба Гориновичу. Приблизно наприкінці квітня 2015 року приїхав командир роти ОСОБА_9 та після проведення співбесіди з ним та іншими добровольцями ,зброярем роти з позивним « Грузин» за розпорядженням командира на постійне зберігання йому було видано: вогнепальну зброю та бойові припаси: бойові набої калібру 9 мм у кількості 30 штук, бойові набої калібру 7,62х51 мм у кількості 30 штук, пістолет Макарова № КЕ 3405 1990 року випуску, ручні осколкові гранати РДГ-5 у кількості 2 штук, гвинтівку «Вепрь» серії АЕ 2931, про що останнім було зроблено запис у відповідному журналі. Він не звертався офіційно до Управління кадрового забезпечення ГУ МВСУ в Луганської області з питань оформлення на службу. Однак, йому відомо, що керівництво роти неодноразово зверталося з вимогою зарахувати його до роти.

У роті «Торнадо» служили приблизно 170 осіб, із них 110 осіб були добровольцями.

Під час перебування у роті він числився як снайпер та розвідник, в його обовязки входило також патрулювання окраїн м. Привілля, Лисичанська та Рубіжного. На патрулювання гранати з собою він не брав, так як не було необхідності. Після патрулювання він завжди повертався на базу. Приблизно 16-17 червня 2015 року він пішов у зовнішній патруль з метою спостереження за пересуванням бойової техніки. Зателефонувавши командиру групи з позивним « Барс» , від останнього він узнав, що повертатися до бази не варто, оскільки базу збирались штурмувати. Щоб серед дня не носити з собою гвинтівку та рюкзак, він сховав її в районі пивзаводу м. Лисичанська, а вечорі забрав її та пішки пішов до готелю за адресою: вул. Сєрова, буд.37 «а», де на той час розташувалась ДРГ « Патріот»,щоб визначитися, що йому робити далі, оскільки як щоб роту "Торнадо" дійсно було розформовано, він би обовязково здав цю зброю. 24.06.2015 року співробітниками міліції було проведено огляд кімнати у даному готелі, де він тимчасово проживав, якими й було вилучено зброю, бойові припаси та гранати. Він зазначив на запитання, що йому було відомо про те. що базу розташування роти « Торнадо « було оточено, однак ніякі накази про розформування роти чи про здачу зброї йому не зачитувались та офіційно не доводились, те що хтось-там у рупор щось можливо і кричав, він не чув. При цьому на офіційній сторінки МВС України міністром МВС було зазначено , що конфлікт з ротою "Торнадо" вичерпний. Його колеги по службі не говорили йому , що уходять з причини розформування роти. Він вважав, що на момент судового розгляду кримінального провадження щодо нього, рота не розформована, її перевели у с. Боярка у Київської області. У звязку з чим він не визнає свою вину, а також у звязку з тим, що на його думку наказ про розформування роти та її роззброєння до нього не доводили, і якщо такий наказ і був, то строк на ліквідацію роти встановлений 2 місяця.

Суд першої інстанції не дивлячись на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_2 зробив висновок про те, що вина ОСОБА_2 у вчиненні носіння та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу знайшла своє підтвердження у судовому засіданні сукупністю досліджених безпосередньо судом доказів, які узгоджуються між собою і не викликають сумнівів у своєї достовірності та допустимості.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду є обґрунтованим та законним.

Як вбачається з змісту вироку суду, судом були допитані свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,ОСОБА_13.ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, які були попереджені судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань у встановленому законом порядку.

Показання даних свідків викладені у вироку суду, на підставі яких суд першої інстанції мотивовано зазначив, що він критично оцінює доводи обвинуваченого про те, що йому не було відомо про розформування роти « Торнадо» та необхідності скласти зброю, оскільки вони спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_10 ( зі сторони обвинувачення) , та свідка ОСОБА_11 ( зі сторони захисту). Суд зазначив ,що у нього не має сумнівів у правдивості їх показань, оскільки вони послідовні, логічні та узгоджуються між собою і з дослідженими у судовими засіданні письмовими доказами.

Так, з змісту пояснень свідка ОСОБА_10 слідує, що наказ про розформування роти був зачитаний 18.06.2015 року відповідальною особою через рупор за територією , де розташовувалась база роти «Торнадо», оскільки вхід на базу був заблокований. На цей час всі бійці роти були на базі, у тому числі і ОСОБА_2. Він пропонував останньому після оголошення наказу здати зброю та піти разом з бази, але він залишився. Приблизно 20.06.2015 року до нього до дому прийшов ОСОБА_2, та при ньому була гвинтівка та ПМ, він був дуже втомлений. В цей же день йому подзвонив начальник кадрів роти « Торнадо» та попросив його передати ОСОБА_2,щоб він віддав те,що взяв, або залишив у нього, а вони заберуть і ніяких претензій не матимуть . Він подзвонив ОСОБА_2 та розповів про дану розмову з начальником,на що ОСОБА_2 сказав,що розбереться сам. Про наказ негайно скласти зброю також повідомляв виконуючий обовязки командира роти ОСОБА_5 Коли він залишив табір та здав зброю, базу «Торнадо» було оточено, з ним також залишили базу та склали зброю багато інших бійців роти.

З змісту пояснень свідка ОСОБА_11 слідує, що ОСОБА_2 вже служив у батальйоні «Торнадо» , коли він з 05.05.2015 року являвся добровольцем роти патрульної служби міліції особливого призначення « Торнадо « при ГУ МВС України в Луганської області . Зброю їм видав комбат ОСОБА_9 особисто, про це інформація заносилася до журналів. Їм видавалися довідки про те, що вони являються волонтерами добровольцями. Кожен день вони несли службу та виходили на патрулювання в місто Привілля та околиці річки Сіверський Донець. Наказом командира роти було заборонено патрулювати одноосібно . Точну дату не памятає, їм повідомили,що командира роти ОСОБА_9 арештували та що базу « Торнадо» збираються оточувати. На третій день облозі всім бійцям роти повернули паспорти, з Інтернету вони побачили, як їм зачитували наказ про розформування роти. На наступний день він повернув зброю та все, що було йому видано, та залишив базу. Офіційно наказ до них ніхто не доводив. Він запропонував ОСОБА_2 поїхати з ними, на що той відмовився та сказав,що хоче перевестись у інший батальйон. Добровольців, які б не знали про наказ розформування та роззброєння у роті не було, оскільки чутки швидко поширювалися.

Суд першої інстанції у вироку послався на копію наказу Міністерства Внутрішніх Справ України № 724 від 18.06.2015 року ( а.с.170), з змісту якого вбачається, що у звязку з наявністю обґрунтованої підозри деяких осіб роти патрульної служби міліції особливого призначення « Торнадо» , у тому числі командира роти у вчиненні низки тяжких злочинів на території Луганської області роту патрульної служби міліції особливого призначення « Торнадо» ГУ МВС України в Луганської області було ліквідовано.

Також суд послався на те, що згідно довідки ГУМВС України в Луганської області від 03.06.2015 року (а.с.242) ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, являвся добровольцем роти патрульної служби міліції особливого призначення « Торнадо» ГУМВС України у Луганської області та постійно знаходиться в місці розташування підрозділу.

З змісту довідки ГУМВС України у Луганської області від 15.07.2015 року № 8/1-1123 карабін « Вепрь» к.7,62 № ЕА 2931 на обліку ППС та ІП « Зареєстрована зброя» , « Кримінальна зброя» не числиться, гр.ОСОБА_2 у відділ дозвільної системи про видачу дозволу на придбання,зберігання та носіння зброї не звертався, власником зброї на обліку « Зареєстрована зброя» не перебуває.

Відповідно до висновку судової балістичної експертизи № 245 від 13.08.2015 року ( а.с.208-210) предмет,зовні схожий на гвинтівку «Вепрь» серії АЕ 2931, вилучений під час огляду місця події за адресою: м. Лисичанськ, вул. Сєрова,37 "а" відноситься до категорії вогнепальної зброї.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав обґрунтовану критичну оцінку доводам захисника обвинуваченого про те, що ОСОБА_2 взагалі не повинен був виконувати ніякі накази Міністерства внутрішніх справ , так як цей наказ поширювався лише на співробітників міліції,а ОСОБА_2 ним не являвся, пославшись на те,що рота « Торнадо» являлась добровольческою ротою патрульної служби особливого призначення та входила в структуру МВС у звязку з цим всі бійці роти незалежно від їх статусу повинні були виконувати команди МВС та підкорюватись воєнній дисципліні .

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що у судовому засіданні стороною захисту не надано суду жодного доказу у частині її заперечень щодо вчинення обвинуваченим інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те,що будь-яких істотних порушень КПК під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченого та поставили під сумнів зібрані по справі докази, не вбачається.

На думку колегії суддів, доводи захисника про те, що18.06.2015 року рота "Торнадо" не була розформована, викладені ним у апеляційної скарзі, є безпідставними.

Колегія суддів не погоджується з позицією захисника про те, що його підзахисний не був належним чином ознайомлений з змістом Наказу Міністерства Внутрішніх Справ України № 724 від 18.06.2015 року про розформування роти « Торнадо», та у звязку з чим не може нести відповідальність за ч.1 ст.263 КК України, так як про те,що ОСОБА_2 знав зміст наказу про розформування роти та роззброєння її членів разом з іншими добровольцями свідчать свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11, але дані свідки підкорилися наказу, а обвинувачений ОСОБА_2 порушив вимоги військової дисципліни та не став виконувати наказ про роззброєння. У звязку з чим він має нести кримінальну відповідальність за незаконне носіння та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні носіння та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, а його дії правильно кваліфікованими за ч.1 ст.263 КК України.

Колегія суддів не встановила підстав для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_2 на підставі ст.284 п.2 КПК України.

В апеляційної скарзі захисника не ставиться питання про дослідження таких доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції або вони не були відомі суду до постановлення вироку, та які маються суттєве значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням вищевикладеного , колегія суддів вважає доводи захисника, викладені ним у апеляційної скарзі, необґрунтованими, а тому його апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 419 КПК України колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_1 на вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 21.09.2015 року - залишити без задоволення, а вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 21.09.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_2 за ст.263 ч.1 КК України без змін.

На ухвалу апеляційного суду може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим в той самий строк з моменту отримання копії ухвали безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

С У Д Д І :

Є.В.ОСОБА_17ОСОБА_18Сахаріленко