Ухвала суду № 56143187, 22.02.2016, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/170/15-а

Провадження № 6-а/177/1/16

У Х В А Л А

Іменем України

22.02.2016 Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Приміч Г. І.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у судовому засіданні подання державного виконавця відділу ДВС Криворізького РУЮ Дніпропетровської області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання її зобовязань, -

В С Т А Н О В И В:

22.02.2016 року державний виконавець відділу ДВС Криворізького РУЮ Дніпропетровської області ОСОБА_1 звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження особи (боржника) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання нею зобовязань, згідно постанови Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 15.06.2015 року за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про стягнення надміру сплаченої суми пенсії по втраті годувальника.

В обґрунтування подання вказувала, на те що на виконанні у державного виконавця відділу державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 177/2997/15 а від 15.06.2015 року, виданого Криворізьким районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області надміру сплаченої суми пенсії по втраті годувальника.

Боржник є громадянкою України, добровільно рішення суду не виконує, кошти стягувачу не сплачує. Факт несплати коштів підтверджується матеріалами виконавчого провадження, а саме довідкою державного виконавця, дохід з якого можна провести утримання не отримує.

Заборгованість за постановою суду не виплачена, станом на 28.01.2016 року становить 1049,00 грн.

Боржник неодноразово викликалася до відділу ДВС для сплати заборгованості попереджалася про кримінальну відповідальність, але заходи, щодо відшкодування заборгованості не вживає, що свідчить про те, що боржник ухиляється від сплати заборгованості.

В результаті вжитих заходів встановлено відсутність майна, на яке можна звернути стягнення органами державної виконавчої служби.

Державний виконавець Самчук А.В. до початку розгляду справи надала до суду заяву, в якій підтримала подання у повному обсязі та просила його задовольнити, також просила розглянути справу за її відсутності (а.с.15).

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, в звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши вказане подання, дослідивши та проаналізувавши письмові докази в їх сукупності, приходить до висновку, що в задоволенні подання слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Згідно ст. 8 Конституції України, її норми є нормами прямої дії.

Відповідно до п. 5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, наявність невиконаних зобовязань, але лише до моменту виконання зобовязань.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» паспорт громадянина України може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, передбачених підпунктами 1-9 частини 1 цієї статті, зокрема у разі наявності невиконаних зобовязань, але лише до моменту виконання зобовязань.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим

Законом заходів для примусового виконання рішень, неупереджено,

своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 18 частини 3 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження», встановлено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України, - до виконання зобовязань за рішенням.

В рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Півень проти України, яке є джерелом права в Україні, суд дійшов висновку, що відповідно до українського законодавства саме на державній виконавчій службі лежить обовязок належно, у повному обсязі і без затримок виконувати рішення суду, що передбачає вжиття всіх необхідних заходів, які передбачені законом і повинні привести до виконання рішення.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоровя чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути обєктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоровя чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними і цьому Пакті.

З розяснень викладених в листі Верховного Суду України «Про судову практику щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» від 01.02.2013 року (надалі Лист ВСУ від 01.02.2013 року) в розділі «Форма і зміст подання ДВС» зазначено, що подання повинно містити підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобовязань шляхом подання копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження, а також інших документів виконавчого провадження, які, на думку державного виконавця, підтверджують ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, відомості про характер та розмір невиконаних зобовязань боржником. Окрім цього, державний виконавець повинен повідомити боржника про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду.

Відповідно до листа ВСУ від 01.02.2013 року в розділі «Ухилення боржника від виконання зобовязань» розяснено, що значення словосполучення «ухилення від виконання зобовязань, покладених судовим рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону «Про виконавче провадження», означає з обєктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обовязків. Особа, яка має невиконанні зобовязання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Так, судом встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області знаходиться виконавче провадження № 48448398 з примусового виконання постанови Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 15.06.2015 року № 177/170/15-а (провадження № 2-а/177/12/15) про стягнення надміру сплаченої суми пенсії по втраті годувальника з ОСОБА_2 на користь Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області за період з 01.12.2014 року по 31.12.2014 року у розмірі 1049,00 грн. (а.с.27-29 справи № 177/170/15-а, а.с.3).

Сума заборгованості по виконавчому провадженню станом на 28.01.2016 року становить - 1049,00 грн.(а.с.10), що свідчить про невиконання боржником зобовязань.

З матеріалів, наданих до подання, вбачається, що державним виконавцем встановлено, що ОСОБА_2 транспортними засобами не володіє (а.с.4), в Пенсійному фонді України на обліку не перебуває (а.с.5,6), як платник податків на обліку в органах Державної податкової служби не перебуває (а.с.5), рахунків в банку не має (а.с.7 зворот), земельного паю не маю (а.с.8), сільськогосподарська техніка відсутня (а.с.8).

Згідно постанови про арешт майна боржника від 21.08.2015 року державним виконавцем накладено арешт на все майно боржника (а.с.4), однак відомості про обтяження не нерухоме майно згідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухового майна на запит органу державної влади станом на 15.10.2015 року відсутні (а.с.7).

Під час виходу 03.12.2015 року державного виконавця за місцем проживання боржника провулок Садовий, 1а/48 с. Вільне Криворізького району Дніпропетровської області встановлено, що остання за адресою не проживає, в квартирі взагалі ніхто не проживає, її місце знаходження встановити не вдалося (а.с.11).

В той же час до подання державний виконавець не долучає інформаційну довідку з реєстру прав власності, щодо наявності у боржника нерухомого майна.

Таким чином, державним виконавцем не вжито всіх заходів щодо перевірки майнового стану боржника, а отже, своєчасного та повного виконання рішення суду відповідно до Закону України « Про виконавче провадження».

Крім вказаного, слід зазначити,що в силу вимог п. 5 ч. 1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Однак, як вбачається з матеріалів подання, державним виконавцем не надано жодних доказів того, що боржник ухиляється від виконання виконавчих документів.

Так, державним виконавцем до подання додано попередження від 28.01.2016 року про кримінальну відповідальність за ст. 382 КК України, про необхідність явки до ВДВС та сплати боргу та про направлення подання до суду про обмеження у праві виїзду за межі (а.с.12).

Але в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують отримання боржником будь-якого листування, яке надсилалося з відділу державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції в Дніпропетровській області, як це передбачено вимогами ч.1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, матеріалами справи не доведений факт належного повідомлення боржника про необхідність з'явлення до державного виконавця, про наявність невиконаного зобов'язання за вимогами Управлінням Пенсійного фонду України Криворізького району Дніпропетровської області про сплату суми боргу.

Суд при розгляді подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виходить з того, що державним виконавцем при зверненні до суду з вищезазначеним поданням не було долучено до матеріалів справи жодного документу виконавчого провадження, який підтверджував би факт навмисного чи іншого свідомого невиконання боржником обовязків, покладених на нього рішенням суду, що є порушенням з боку державного виконавця положень Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Міністерством юстиції України від 02.04.2012 року за № 512/5.

Також, державним виконавцем не було вжито своєчасно та в повному обсязі заходів примусового характеру в підтвердження факту ухилення боржника від виконання покладених на нього обовязків для обґрунтування доцільності тимчасового обмеження боржника в праві виїзду за кордон та встановлення повноти вчинених виконавчих дій в рамках виконавчого провадження, наявна лише констатація факту відсутності відомостей про місце знаходження боржника.

Оцінюючи всі докази досліджені у судовому засіданні, у їх сукупності, та приймаючи до уваги, що державним виконавцем не надано достатніх доказів необхідності застосування обмеження боржника у праві виїзду за кордон України та того, що державним виконавцем відділу ДВС Криворізького РУЮ Дніпропетровської області ОСОБА_1 не вжито ряд заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі примусового виконання за виконавчим листом № 177/2997/15-а виданого Криворізьким районним судом Дніпропетровської області на підставі постанови від 15.06.2015 року по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про стягнення надміру сплаченої суми пенсії по втраті годувальника, суд дійшов висновку про недоцільність застосування обмеження боржника ОСОБА_2 права для виїзду за кордон України, тому вважає необхідним відмовити у задоволенні подання.

Керуючись ст. 158, 159, 160,165 КАС України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні державного виконавця відділу ДВС Криворізького РУЮ Дніпропетровської області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, у праві виїзду за межі України до виконання її зобовязань - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: