Ухвала суду № 56139958, 22.02.2016, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7426/14-к 1-кп/335/9/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2016 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., суддів Апаллонової Ю.В., Бойка О.Ю., за участю прокурора Маслобоєва О.О., обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисників обвинувачених адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, при секретарі Лєдовій А.С., розглянувши питання доцільності продовження строків тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 Томієвичу та ОСОБА_2 та продовження строків домашнього арешту ОСОБА_3 та ОСОБА_4,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя знаходиться зазначене кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 Томієвича у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313 КК України.

Ухвалами слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.05.2014 року по даному кримінальному провадженню ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із встановленням розміру застави для кожного обвинуваченого в сумі 97440 грн. Строки продовження тримання під вартою в ході судового розгляду кримінального провадження продовжувалися судом. Згідно останньої ухвали суду від 28.12.2015 року строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 закінчується 25 лютого 2016 року. Крім того, попередніми ухвалами суду обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було змінено запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, строк дії яких також закінчується 25.02.2016 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор у судовому засіданні вважає за необхідне продовжити обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строки тримання під вартою, а обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на 2 місяці. На обґрунтування своєї позиції прокурор посилався на те, що раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру діянь, які інкримінуються обвинуваченим і підстави для заміни раніше обраних запобіжних заходів відсутні.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечувала проти продовження її підзахисному строку дії запобіжного заходу, посилаючись на те, що підстави для тримання обвинуваченого під вартою відсутні, вважає, що ОСОБА_1 можливо застосувати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, зокрема, домашній арешт.

ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав думку свого адвоката.

Адвокат ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 також заперечував проти продовження строків тримання під вартою і просив змінити його підзахисному раніше обраний запобіжний захід на домашній арешт

ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав думку свого адвоката.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні просили суд продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_3, проте просили змінити час знаходження ОСОБА_3 під домашнім арештом, визначивши його нічним замість цілодобового.

Адвокат ОСОБА_8, який діє в інтересах ОСОБА_4, не заперечував щодо продовження його підзахисному строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, але просив визначити нічний час перебування ОСОБА_4 під домашнім арештом замість нічного.

ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Розглянувши питання доцільності продовження строків тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 Томієвичу та ОСОБА_2 та продовження строків домашнього арешту ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вислухавши думку учасників кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Частиною 1 ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Обґрунтування доцільності продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати ризикам та обставинам, що передбачені статтями 177-178 КПК України, у їх зіставленні з конкретними фактами, встановленими учасниками судового провадження.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2 на досудовому розслідуванні ухвалами слідчого судді було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю сплати застави, строк дії якого неодноразово продовжувався судом в ході судового розгляду.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, колегія суддів враховує, що обвинувачений раніше не був судимим, є одруженим, має постійне місце проживання, медичними документами підтверджено, що він має захворювання нирок.

На даний час судовий розгляд кримінального провадження закінчується, останні судові засідання відкладаються судом за клопотанням сторони обвинувачення, для надання додаткових доказів та долучення їх до матеріалів кримінального провадження. Вказані обставини свідчать про те, що фактично із ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України, і наявність яких є підставою для застосування запобіжного заходу, залишилося можливість переховування обвинуваченого від суду, який з урахуванням встановлених обставин та особи обвинуваченого, на думку колегії суддів, на даний час можливо усунути і шляхом застосування до обвинуваченого більш мякого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладанням на обвинуваченого обовязків, передбачених ст.194 КПК України, в тому числі, і носити електронний засіб контролю.

Враховуючи викладені обставини, зважаючи на загальний строк перебування обвинуваченого під вартою по даному кримінальному провадженню, який становить 1 рік 9 місяців, а також те, що стороною обвинувачення не наведено достатніх підстав, які би виправдовували б подальше тримання ОСОБА_2 під вартою, колегія суддів вважає за необхідне змінити ОСОБА_2 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, колегія суддів виходить із тяжкості та кількості інкримінованих зазначеному обвинуваченому злочинів, які, за встановлених досудовим слідством обставинам, скоєні у співучасті, при цьому, за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_1 інкримінується організація злочинної групи, меж предявленого обвинувачення та обсягу доказів, які підлягали дослідженню судом по даному кримінальному провадженню, що вплинуло на строки його судового розгляду.

Крім того, при вирішенні зазначеного питання, колегія суддів враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який одружений, має двох малолітніх дітей, має постійне місце проживання, при цьому зареєстрований за іншою адресою, з 2009 року офіційно ніде не працює, раніше був засуджений, відомості про те, що відповідно до ст. 89 КК України судимість була погашена відсутні, хронічних захворювань, які би перешкоджали утримуватися в умовах СІЗО, обвинувачений не має.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням вищезазначених обставин, а також особи обвинуваченого ОСОБА_1, такий ризик, як можливість переховуватися від суду, і який реально існує на даний час, неможливо усунути шляхом застосування більш мякого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а тому, з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження та усунення відповідного ризику вважає за доцільне продовжити строк дії запобіжного заходу, раніше обраного відносно ОСОБА_1, у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 22 квітня 2016 року.

До того ж, суд вважає за необхідне, з метою забезпечення виконання обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покладених на них процесуальних обовязків та запобігання ризику переховуватися від суду, продовжити обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 строк дії запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту до 22 квітня 2016 року, на тих самих умовах, оскільки колегії суддів не надано достатніх відомостей, які би стали підставою для зміни часу знаходження обвинувачених під домашнім арештом.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 197, 199, 331 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Продовжити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, до 22 квітня 2016 року.

Змінити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт строком на 60 днів, до 22 квітня 2016 року, звільнивши останнього з-під варти в залі суду.

Покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такі обов'язки:

- не залишати цілодобово житло, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

- носити електронний засіб контролю.

Продовжити ОСОБА_1 Томієвичу, ІНФОРМАЦІЯ_2, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 22 квітня 2016 року включно.

Копію ухвали направити начальнику Запорізького слідчого ізолятору Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області, Запорізькому ВП Ленінського ВП ГУ НП в Запорізькій області, Шевченківському ВП Ленінського ВП ГУ НП в Запорізькій області для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Вступна та резолютивна частини ухвали виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 22 лютого 2016 року.

Повний текст ухвали виготовлено 26 лютого 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: К.В. Гашук

Судді: Ю.В. Апаллонова

ОСОБА_9