Постанова № 56137797, 29.02.2016, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/362/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2016 року Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області НаумикО.О., розглянувши у скороченому провадженні в м. Костянтинівці справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобовязання виплачувати пенсію за віком, -

В С Т А Н О В И В :

28 січня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Костянтинівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності відповідача щодо виплати йому пенсії за віком відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»протиправною та зобов'язання відповідача виплачувати йому з 01 червня 2015 року пенсію за віком відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що займає посаду Полтавського сільського голови і по досягненню пенсійного віку отримав право на призначення за вибором пенсії за віком, або пенсії у порядку і на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

За його заявою відповідач з 25.12.2003 р. призначив йому пенсію за віком на підставіЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка йому не виплачується відповідно до абзацу третього частини першої статті 47 вказаного Закону, оскільки він обіймає посаду, яка дає право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

Пунктом пятим розділу 3 Прикінцевих положень закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення, який вступив в законну силу 01.04.2015 р., у разі неприйняття до 01.06.2015 р. закону щодо призначення всіх пенсій, в тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 01.06.2015 р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до певних законів, у тому числі Закону України «Про державну службу».

Оскільки до 01.06.2015 р. закон щодо призначення спеціальних пенсій не прийнятий, то з 01.06.2015 р. він вже не має права на призначення пенсії у порядку та умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», а тому з 01.06.2015 р. йому має виплачуватися пенсія в розмірі 85% призначеного розміру, як це передбачено абзацом четвертим частини першоїстатті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

18 січня 2016 року він звернувся до відповідача з заявою про виплату йому пенсії за віком, починаючи з 1 червня 2015 року, але листом за № 1036/03/12-17 від 19.01.2016 р. відповідач відмовив у задоволенні заяви.

Відповідач надав суду письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позову, пославшись на те, що у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII від 24.12.2015 р., яким до ч.1 ст.47 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» внесено зміни: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п.1 ст.10 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим законом, законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачується», - доводи позивача є неспроможними. В задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дістаю таких висновків.

З 31.10.2010 р., з 25 жовтня 2015 року по теперішній час ОСОБА_1 обіймає посаду сільського голови Полтавської сільської ради (копія трудової книжки в матеріалах справи).

З 25 грудня 2003 року позивач перебуває на обліку в Костянтинівському обєднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

18.01.2015 р. позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про виплату йому з 01.06.2015 р. пенсії за віком в розмірі 85% призначеного розміру, як це передбачено абзацом четвертим частини першоїстатті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Листом відповідача від 19.01.2016 р. за № 1036/03/12-17 позивачу було відмовлено у задоволенні заяви з посиланням на ч.1 ст.47 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування».

Відповідно до ч.2ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

За вимогами п.9 ч.1ст.16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі Закон України № 1058), позивач як застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Відповідно до вимог ч.2ст.49 Закону України № 1058, поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті35та статтею46цьогоЗакону.

Статтею 46 Закону України № 1058передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідно дост.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»спори, що виникають із правовідносин за цимЗаконом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Статтею 105 Закону України № 1058передбачено, що застраховані особи та члени їхніх сімей мають право на оскарження дій (бездіяльності) страхувальників, виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб відповідно до законодавства про звернення громадян, а також у судовому порядку.

Відповідно до абз.2-3 ч.1ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі Закон № 1058) в редакції, яка чинна з 01.04.2015 р., тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбаченихзаконами України "Про статус народного депутата України", «Про державну службу», «Про прокуратуру", «Про судоустрій і статус суддів"пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Абзацом 4 частини 1статті 47 Закону № 1058, передбачено, що у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідач вважає, що оскільки позивач працює на посаді, яка давала право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», то в період з 01.06.2015 р. пенсія згідно ізЗаконом № 1058йому виплачуватися не повинна.

Відповідно до вимог ч.2ст.71 КАС Українив адміністративних позовах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача з посиланням на ч.1 ст.47 Закону України № 1058, як на підставу правомірності його бездіяльності, що оскаржується, з огляду на вимоги ст.69,70 КАС України, в зв'язку з тим, що, на думку суду, вони є невірним трактуванням вимогзаконусуб'єктом владних повноважень.

Суд, також, не приймає до уваги посилання відповідача на вимогиЗакону України за № 911-VІІІ від 24.12.2015 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», оскільки данийзаконнабрав чинності з 01.01.2016 р., і не поширюється на правовідносини, що виникли між сторонами.

Встановлено, що позивач дійсно, станом на 01.06.2015 р. працював на посаді, яка давала право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбаченихЗаконом України "Про державну службу", в зв'язку з чим відповідач правомірно мав тимчасово зупинити виплату пенсії з 01.04.2015 р.

Проте, відповідно до вимог пункту п'ятого розділу 3 (Прикінцеві положення)Закону України № 213-VІІІ, який набрав чинності 1 квітня 2015 року, - у разі неприйняття до 1 червня 2015року Законущодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до певних законів, у томі числіЗаконом України "Про державну службу".

Зазначений у пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України №213-VІІІ Законщодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 01.06.2015 р. прийнятий не був, у зв'язку з чим з 01.06.2015 р. втратили чинність норми Закону України "Про державну службу"щодо призначення пенсії державному службовцю.

З 01.06.2015 р. особам, які підпадають під діюЗакону України "Про державну службу"пенсія призначається відповідно до вимогЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 01.06.2015 р. посада, на якій працює позивач, не дає право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбаченихЗаконом України «Про державну службу", у зв'язку з чим, передбачені частиною 1статті 47 Закону України № 1058підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно доЗакону України № 1058,відпали, і з 01.06.2015 р. перешкоди для виплати позивачу пенсії відсутні.

Абзацом 4 частини 1статті 47 Закону № 1058, передбачено, що у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Проте у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII від 24.12.2015 р., яким до ч.1 ст.47 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» внесено зміни: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п.1 ст.10 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим законом, законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачується»

Позивач, як працююча особа, з 01.06.2015 р. по 01.01.2016 р. часу набуття законної сили Законом України від 24.12.2015 р. № 911-VIII, має право на отримання пенсії за віком в розмірі, передбаченому абзацом 4 частини 1статті 47 Закону № 1058.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо поновлення виплати пенсії позивачу з 01.06.2015 р. по 01.01.2016 р. є протиправною. Способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме, поновити виплату пенсії з 01.06.2015 р. по 01.01.2016 р. в розмірі, визначеному абзацом четвертим частини першоїстатті 47 Закону України № 1058, оскільки позивач є працюючою особою.

Тож позов підлягає частковому задоволенню.

При звернені до суду з адміністративним позовом, позивачем було сплачено судовій збір в розмірі 551,20 грн.

Відповідно до вимог ч.1ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.183-2 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Костянтинівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо поновлення ОСОБА_1 з 1 червня 2015 року по 1 січня 2016 року виплати пенсії за віком в розмірі, визначеному абзацом четвертим частини 1статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Костянтинівське обєднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 1 червня 2015 року по 1 січня 2016 року в розмірі, визначеному абзацом четвертим частини 1статті 47 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути з Костянтинівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 551 (пятсот пятдесят одну) гривню 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ч. 3ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.

Суддя