Рішення № 56137088, 28.01.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26153/15-ц

Провадження №2/761/1675/2016

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

28 січня 2016 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.

при секретарі Козак Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за борговою розпискою, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за борговою розпискою від 23.05.2014 в сумі 33000,00 грн. а також пені в розмірі подвійної ставки НБУ 12219,08 грн. і моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн. Крім того, просив стягнути на свою користь витрати на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн. та судовий збір. Позов мотивований тим, що відповідач зобов»язався згідно боргової розписки сплатити позивачу грошову суму в розмірі 33000,00 грн., однак добровільно відповідач грошові кошти не повернув, тим самим порушив умови договору позики, що підтверджується відповідною розпискою.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі і просив його задовольнити. Не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи, однак в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи у свою відсутність суду не направив.

Суд, керуючись положеннями ст.ст. 169,224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, отримавши на це згоду представника позивача.

Встановлено, що 08.05.2014 р. стався нещасний випадок (пожежа) на підприємстві ТОВ «Грос Бау», директором якого є ОСОБА_2.

Внаслідок нещасного випадку загинув ОСОБА_3, батьком якого є позивач ОСОБА_4.

Як свідчать матеріали справи, 23.05.2014 р. відповідач взяв на себе зобов»язання виплатити ОСОБА_4 грошову суму у розмірі 33 300,00 грн. на протязі п»яти місяців, але не пізніше 23.10.2010 року.

Дана обставина підтверджується розпискою від 23.05.2014 р., що скріплена підписом відповідача.

За положеннями ст. 509 ЦК України зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

Представник позивача повідомив, що на неодноразові вимоги ОСОБА_4 щодо виконання взятих на себе зобов»язань відповідач не реагує та станом на день розгляду справи грошові кошти у сумі 33 300,00 грн. не передав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд в даному випадку прийшов до висновку, взяті відповідачем зобов'язання щодо виплати суми в розмірі 33000,00 грн. останній не виконав, адже доказів зворотньому суду надано не було.

Стаття 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1 ст.548 ЦК України Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В свою чергу положення ч.1 ст. 550 ЦК України передбачають, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Як вбачається зі змісту розписки, строк виконання вказаного в ній зобов»язання для відповідача настав 23.10.2014 року.

А згідно ч.1 ст.612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки відповідачем порушені умови договору, що знайшло своє підтвердження в судовому засідання і суд вважає доведеним суму боргу, що утворилась за ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 в розмірі 33000,00 грн., а також суму пені за період прострочення зобов»язання за період з 23.10.2014 по 31.08.2015 (виходячи із розміру подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення) в розмірі 12219,08 грн. Розрахунок наданий позивачем було перевірено у судовому засіданні.

Таким чином, що загалом становить 33000,00 грн. + 12219,08 грн. = 45219,08 грн. - які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача і позовні вимоги підлягають в цій частині задоволенню.

Разом із тим, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди не підлягають задоволенню виходячи із наступного.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин. при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової шкоди) підлягають: наявність такої шкоди, протиправність дій її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини, що регулюються вищевказаним Договором та Книгою п'ятою "Зобов'язальне право" нормами якого стягнення моральної шкоди за порушення умов договору не передбачено. Не передбачено відшкодування моральної шкоди і договором, укладеним між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати ососба, якає фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

При цьому за положеннями ч. 2 ст. 56 ЦПК України особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

Зважаючи на те, що особа, яка представляла інтереси позивача за його заявою не допускалась до участі справи в якості особи яка надає правову допомогу підстави для , відповідно до ч. 2 ст. 56 ЦПК України, підстави для стягнення витрат на правову допомогу відсутні.

Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст.. 88 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 533, 625 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 57, 60, 88, 169, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_2 із на користь ОСОБА_1 борг в загальному розмірі 45219,08 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 із на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 452 грн. 19 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :