Рішення № 56134716, 29.02.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/1081/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" лютого 2016 р.

Рівненський міський суд у складі :

головуючого судді Кучиної Н.Г.

з участю секретаря судового засідання Собчука А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Володимирівни про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В СТ А Н О В И В

Позивач звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 Володимирівни про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В позовній заяві просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.05.2015 року по 11.11.2015 року у сумі 6881,70 грн. (шість тисяч вісімсот вісімдесят одну гривню 70 копійок).

Позивач в судове засідання не зявився, однак подав письмову заяву, в якій вказує, що позовні вимоги підтримає в повному обсязі, просила суд, позов задоволити, з підстав викладених в позовній заяві, рахує позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать наявні в справі судові повідомлення, причину неявки, суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224ЦПК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду із захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з вимогами ст.ст.57-60 ЦПК Українизасобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що рішенням Рівненського міського суду від 25 березня 2015 року у цивільній справі № 569/22174/13-ц за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по заробітній платі було вирішено стягнути з відповідачки на її користь заборгованість по заробітній платі у сумі 19822 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять дві) гривні 83 копійки, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 24889 (двадцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять) гривень 90 копійок та витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, у сумі 900 (дев'ятсот) гривень 48 копійок.

Рішенням Апеляційного суду Рівненської області 29 травня 2015 року рішення Рівненського міського суду від 25 березня 2015 року було частково змінено, зменшено суму заборгованості із заробітної плати, яка підлягає стягненню з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 з 19 822, 83 грн. до 16 590 (шістнадцяти тисяч п'ятсот дев'яносто) грн. 83 коп., а суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 24 889, 90 грн. до 3 000 (трьох тисяч) грн.

Рішення Апеляційного суду Рівненської області набрало законної сили з моменту його проголошення, тобто 29 травня 2015 року.

02 липня 2015 року Рівненським міським судом було видано виконавчий лист на підставі рішення суду у справі №569/22174/13-ц про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі у сумі 16 590 (шістнадцяти тисяч п'ятсот дев'яносто) грн. 83 коп., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з у сумі З 000 (трьох тисяч) грн. та витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, у сумі 900(дев'ятсот) гривень 48 копійок.

Зазначений виконавчий лист був направлений ОСОБА_1 як у відділ державної виконавчої служби Нетішинського міського управління юстиції на виконання.

Постановою про закінчення виконавчого провадження 17.11.2015 року державним виконавцем відділу ДВС Нетішинського міського управління юстиції виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №569/22174/13-ц від 02.07.2015 року на підставі п.8 ч.1 ст.49, ст.. 50 Закону України «Про виконавче провадження» було закінчене через - фактичне повне виконання згідно пл.дор.№1043 від 11.11.2015 року.

Рішення суду у справі №569/22174/13-ц про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі, зокрема середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні набрало чинності 29 травня 2015 року, а фактично виконане було лише 11 листопада 2015 року.

Відповідно до ч.З ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно із ч. 1ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені уст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За змістом ст. ст. 116,117 КЗпП України, за своєю сутністю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не належить до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку.

За таких обставин, позивач вважає, що за період з 29 травня 2015 року по 11 листопада 2015 року на його користь підлягає стягненню сума середнього заробітку виходячи з наступного.

Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, передбачені статтею 116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Такого самого по суті висновку дійшов і суд касаційної інстанції в ухвалах від 16 травня 2012 р. (№ 6-47110 сві 11) та від 18 липня 2012 р. (№ 6-14417св12). Правова позиція на підтвердження зазначених доводів викладена також Верховним Судом України у справі 6-144ц 13 від 29 січня 2014 року.

Таким чином, суд рахує, що період з 29.05.2015 року по 11.11.2015 року є часом затримки повного розрахунку, за прострочення якого стягується середня заробітна плата.

Відповідно до п.8 постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 року "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи проводяться шляхом множення середньоденного ( годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством календарних днів, які мають бути оплачені середнім заробітком.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Згідно абз. З п.4 Постанови №100 в інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Згідно п. 3 трудового договору № 22221100374 між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, від 09 грудня 2011 працювала у фізичної особи-підприємця, встановлено розмір заробітної плати - мінімальна заробітна плата на місяць.

Розміри мінімальної заробітної плати на 2015 рік затверджено Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 p. N 80-VIII з 01 січня 2015 року становив 1218 грн.(затримка розрахунку відбулась у 2015 році).

Середньоденна заробітна плата складає: 1218 (розмір мінімальної заробітної плати передбачена трудовим договором) / 20(середня кількість робочих днів у місяці) = 60,90 грн.

Кількість робочих днів затримки повного розрахунку з 29.05.2015 року по 11.11.2015 =113 днів.

Розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 29.05.2015 року по 11.11.2015 року проводиться наступним чином: 60.90 грн. (середньоденна заробітна плата) X 113 (Кількість робочих днів затримки повного розрахунку) = 6881.70 грн.

З врахуванням того, що з вини Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 розрахунку зі ОСОБА_1, як працівником, у строки, передбачені статтею 116 КЗпП України не було здійснено, це є підставою для виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тому суд рахує, що з відповідача слід стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.05.2015 року по 11.11.2015 року.

Дослідивши в повному обсязі матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд дійшов до переконання, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставіст. 88 ЦПК Україниз відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір, оскільки позивач звільнена від сплати збору. Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави, судові витрати по справі в розмірі 551 грн. 20 коп.

На підставі викладеного та ст.43 Конституції України, ст. ст. 116,117,233 КЗпП України, ст. ст.3,15,27, 57, 81, 118,119,120, 197,208 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Володимирівни про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволити.

Стягнути із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.05.2015 року по 11.11.2015 року у сумі 6881,70 грн. (шість тисяч вісімсот вісімдесят одну гривню 70 копійок).

Стягнути із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 551 (пятсот пятдесят одну) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Рівненського міського суду Н.Г Кучина