Ухвала суду № 561316, 26.03.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

26.03.07 Справа № 5/2380-28/229А

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Р. Марко

суддів С. Бойко

Т. Бонк

При секретарі Ковалишин Ю.

розглянувши апеляційну скаргу ДПІ у Франківському ра-ні м. Львова від 27.12.06 № 29950/9/10

на постанову господарського суду Львівської області від 14.12.06

у справі 5/2380-28/229А

за позовом КБП»Карпатбуд»

до відповідача - ДПІ у Франківському ра-ні м. Львова

провизнання протиправними дій ДПІ у Франківському

ра-ні м. Львова щодо проведення позапланової виїзної

перевірки дотримання вимог податкового законодавства,

результати якої оформлені актом перевірки № 332/23/30477237

та визнання нечинними податкових повідомлень- рішень та

податкового рішення про застосування штрафних санкцій.

За участю представників сторін:

Від позивача_ - Соловйов А.

Від відповідача_ Чабан О.

З правами та обов”язками , передбаченими ст..ст. 49,51,54 КАС України, сторони ознайомлені. Відводу складу суду та секретареві не заявлено.

В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду Львівської області від 14.12.06 по даній справі задоволено частково позов КБП»Карпатбуд». Визнано нечинними податкові повідомлення- рішення :

- на суму 954 грв. від 11.01.06 № 217/10/17-0/30477237; від 09.06.06 № 12738/17-0/30477237/2, від 22.08.06 № 217/17-0/30477237/3.

- на суму 37500 грв - від 11.01.06 № 220/10/23-0/30918694, від 09.06.06 № 12737/10/23-0/30918694/2, від 22.08.06 № 220/10/23-0/30477237/3.

- на суму 30018 грв.- від 11.01.06 № 219/10/23-0/30477237, від 09.06.06 № 12736/10/23-0/30477237/2, від 22.08.06 № 219/10/23-0/30477237.

Визнано нечинним рішення від 29.03.06 № 6255/10/23-0/30477237 про застосування штрафних санкцій у сумі 600 385 грв. В задоволенні решта позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю. В обґрунтування своїх вимог, апелянт зазначає, що в порушення п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", проведеною перевіркою зафіксовано факт неоприбуткування позивачем готівкових коштів, що призвело до заниженння податкового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток. Крім цього, проведеною перевіркою встановлено неутримання та неперерахування в 2003 році у встановлений термін сум прибуткового податку з доходів громадян. Зокрема, до перевірки не представлено документів, які свідчать про придбання товару у суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб. Відповідно при придбанні товару у фізичних осіб Возного В.С. та Левандовського В.І. з їх доходів КБП "Карпатбуд" слід було нарахувати та утримати прибутковий податок відповідно до п. 7.3 ст. 7, ст. 11, ст. 12, п. 19.2 ст. 19 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", чого позивачем зроблено не було.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції безпідставно відхилено клопотання про виклик в якості свідків- фізичних осіб, які здійснювали платежі згідно прибуткових касових ордерів, показання яких підтвердили факт порушення.

В судовому засіданні, представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив постанову суду залишити без змін, як таку, що прийнята з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

За результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки фінансово - господарської діяльності позивача ( Акт від 20.12.2005 року № 332/23/30477237) за період 2 півр. 2002 р. - 1-е півр. 2004 р.), відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а саме:

- податкове повідомлення-рішення від 11.01.2006 року № 217/10/17-0/30477237, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб усього на суму 954 грн. За результатами адміністративного оскарження вище згаданої суми, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.06.2006 року № 12738/17-0/30477237/2 та від 22.08.2006року № 217/17-0/30477237/3 на ту ж суму.

- податкове повідомлення-рішення від 11.01.2006 року № 220/10/23-0/30918694, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток усього на суму 37500 грн.

За результатами адміністративного оскарження, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.06.2006 року № 12737/10/23-0/30918694/2 та від 22.08.2006 року № 220/10/23-0/30477237/3 на ту ж суму.

- податкове повідомлення-рішення від 11.01.2006 року № 219/10/23-0/30477237, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість усього на суму 30018 грн.

За результатами адміністративного оскарження, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.06.2006 року № 12736/10/23-0/30477237/2 та від 22.08.2006 року № 219/10/23-0/30477237/ на ту ж суму.

Також на підставі акту перевірки прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.01.2006 року № 218/10/23-0/30477237, яким до КБП «Карпатбуд»застосовано суму штрафних(фінансових) санкцій в розмірі 600 385 грн. В Акті перевірки № 332/23/30477237 від 20.12.2005 року, перевіряючими зазначено зазначено: не оприбуткування в квітні - травні 2003 року готівки в касі в сумі 120 077 грн. в порушення п. 2.10. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, внаслідок чого донараховано податку на прибуток у II кварталі 2003 року в сумі 25000 грн. та податку на додану вартість в квітні, травні 2003 року в сумі 20012 грн. Також виявлено неутримання прибуткового податку в сумі 318 грн. в порушення п. 7.3, ст. ст. 11, 12, 19 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян".

Із даними висновками ДПІ, колегія не може погодитися, так як із записів копій касової книги вбачається, що протягом квітня -травня 2003 року позивач не отримував готівки в сумі з підстав зазначених ДПІ.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було укладено договори про пайову участь в будівництві із фізичними особами Гримальська Л.В., Зворецька Л.П., Кожухар І.І. Однак, оплата коштів проводилась вказаними особами через банківський рахунок позивача, що підтверджується копіями платіжних документів, меморіальними ордерами, виписками банку, довідкою №2164/03-1 від 29.09.2006 року ЗРФ АКБ "Трансбанк", листом № 05-1064/1 від 15.09.2006 року ЗАТ "Український кредитний банк", у т.ч. в частині сум, які відповідач вважає не оприбуткованими.

Посилання відповідача, в обгрунтування доводів наявності факту порушення, зокрема на пояснення відібрані працівниками податкової міліції у фізичних осіб, є неналежними доказами, так як згідно з п. 1.6. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №327 від 25.08.2005 року, акт повинен містити всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності, які мають відношення до виявлених порушень, але лише ті, які виявлені за результатами виїзної позапланової перевірки, а не ймовірної оперативно-розшукової діяльності.

Відповідно до ч.14 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(із змінами та доповненнями), працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні.

Доказів, які б вказували на пов'язаність перевірки з веденням оперативно-розшукової справи або розслідуванням кримінальної справи, чи на сам факт порушення такої справи, апелянтом не представлено.

Щодо доводів апелянта про безпідставність відхилення судом першої інстанції клопотання про залучення в якості свідків фізичних осіб, які вносили готівкові кошти згідно прибуткових касових ордерів, то апелянтом належним чином не обґрунтовано, які саме факти, які мають значення для справи можуть бути підтверджені даними свідченнями фізичних осіб.

Слід зазначити, що фактів не оприбуткування готівки безпосередньо позаплановою виїзною перевіркою не виявлено.

Як вище зазначалося, первинні документи бухгалтерського обліку, зокрема, касова книга, банківські виписки свідчать про відсутність зазначених відповідачем порушень.

Згідно із п.п. 1.7, 2.3.4. Порядку…, факти виявлених порушень повинні викладатись в акті чітко, об'єктивно та в повній мірі. Не допускається відображення в акті перевірки не обгрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.

Суд першої інстанції підставно відхилив докази відповідача (ксерокопії квитанцій до прибуткових касових ордерів) які здобуті працівниками податкової міліції, як неналежні, оскільки згідно із п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", результати оперативно-розшукової діяльності можуть використовуватись для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами лише у кримінальній справі.

Ч. З ст. 70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Згідно із п. 2.10 п. 2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління НБУ від 19.02.2001 року № 72 (із змінами та доповненнями), уся готівка, що надходить до кас підприємства має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися в їх касах. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств є здійснення такими підприємствами обліку в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням цих операцій у встановленому порядку прибутковим косовим ордером з видачею відповідної квитанції та відображенням у касовій книзі в день одержання підприємством готівкових коштів.

Згідно із п. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Однак, досліджені вище обставини справи спростовують доводи апелянта про наявність порушення.

Щодо твердження відповідача про порушення п. 7.3 ст.7, ст. 11, 12, 19 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", внаслідок чого позивач не утримав та не перерахував прибутковий податок в сумі 318 грн., то як вбачається з матеріалів справи, зазначений висновок відповідачем зроблено за результатами операцій позивача із суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами Возним В.С. та Левандовським В.І.. Згідно товарного чеку від 04.12.2003 року та авансового звіту №4 від 04.12.2003 року, позивач отримав від приватного підприємця Возного В.С. товар на загальну суму 144 грн. За накладною №3 від 29.05.2003 року позивач отримав від суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Левандовського В.І. товар на загальну суму 1446 грн. Возний В.С. та Левандовський В.І зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, що підтверджується, зокрема, даними, вказаними на відтисках печаток і штампів на зазначених документах.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що станом на дату проведених операцій законодавство не встановлювало обов'язку платника підтверджувати оплати свідоцтвами про державну реєстрацію їх контрагентів.

Також, колегія суддів вважає неправомірним висновок ДПІ про порушення позивачем п.п. 4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п. 3.1 ст.З, п.п.7.3.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», так як даний висновок грунтується на тому ж таки твердженні відповідача про надходження позивачу готівки в сумі 120 077 грн, не оприбуткованої в касі, яке не підтверджується матеріалами справи .

З огляду на досліджене вище, суд першої інстанції правомірно визнав нечинними податкові повідомлення- рішення :

- на суму 954 грв. від 11.01.06 № 217/10/17-0/30477237; від 09.06.06 № 12738/17-0/30477237/2, від 22.08.06 № 217/17-0/30477237/3.

- на суму 37500 грв - від 11.01.06 № 220/10/23-0/30918694, від 09.06.06 № 12737/10/23-0/30918694/2, від 22.08.06 № 220/10/23-0/30477237/3.

- на суму 30018 грв.- від 11.01.06 № 219/10/23-0/30477237, від 09.06.06 № 12736/10/23-0/30477237/2, від 22.08.06 № 219/10/23-0/30477237 та визнав нечинним рішення від 29.03.06 № 6255/10/23-0/30477237 про застосування штрафних санкцій у сумі 600 385 грв.

Стосовно позовної вимоги позивача визнати протиправними дії ДПІ у Франківському районі м. Львова щодо проведення позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства, результати якої оформлені актом №332/23/30477237, то на думку колегії, суд першої інстанції правомірно відмовив у позові в цій частині, так як згідно ст.. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", згідно якої, позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду та на підставі виникнення обставин, зазначених в цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом, а відповідно до ч.1 ст.П-2 зазначеного Закону посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим законом та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, що і було зроблено відповідачем, що підтверджується копією направлення на перевірку № 23-011480 від 07.12.2005 року(із розпискою про вручення керівнику позивача), наказом № 361 від 21.11.2005 року «Про проведення позапланової виїзної перевірки КБП «Карпатбуд»», наказу від 07.12.2005 року № 392 «Про продовження терміну виїзної перевірки КБП «Карпатбуд»».

Відповідно до ст.. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В силу даної норми, позивачем належними доказами не обґрунтовано підставності вимог щодо задоволення решта позову.

Колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, постанова прийнята з дотриманням вимог матеріального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування постанови місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205 п.7 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України, Львівський апеляційний господарський суд

Ухвалив:

Постанову господарського суду Львівської області від 14.12.06 у справі № 5/2380-28/229А залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Головуючий Р. Марко

Суддя С. Бойко

Суддя Т. Бонк