Ухвала суду № 561315, 26.03.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

26.03.07 Справа № 5/1359-19/235А

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Р. Марко

суддів Т. Бонк

С. Бойко

При секретарі Ковалишин Ю.

розглянувши апеляційну скаргу ДПІ у м. Бориславі від 27.12.06 № 7004/9/10-009

на постанову господарського суду Львівської області від 06.09.06

в справі № 5/1359-19/235А

за позовом - ЛОФБД »Хевра»

до відповідача - ДПІ у м. Бориславі

про скасування податкових повідомлень- рішень

за участю представників сторін:

від позивача- не з»явився

від відповідача Харечко О.

В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду Львівської області від 06.09.06 у справі № 5/1359-19/235А, задоволено частково позов ЛОФБД »Хевра». Скасовано податкове повідомлення- рішення від 31.05.06 № 0000162381/0. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю. Зокрема апелянт зазначає, що висновок суду про порушення ДПІ у м. Бориславі вимог ст. 250 Господарського кодексу України є безпідставним, так як нормативним актом, що регулює даний вид правовідносин є саме Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 72 від 19.02.2001 р., відповідно до п.1.1 якого, вимоги цього Положення поширюються на юридичних осіб, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності.

Зокрема пунктом 5.1.3 Положення № 72 передбачено, що у разі виявлення порушень встановленого порядку веденння операцій з готівкою, органи державної податкової служби застосовують до порушників штрафні санкції згідно з Указом Президента від 12.06.1995 р. № 436 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки». Пунктом 1 Указу Президента № 436 встановлено відповідальність саме юридичних осіб всіх форм власності за порушення норм з регулювання обігу готівки у формі застосування до них фінансових санкцій у вигляді штрафу.

Також на думку апелянта є безпідставними посилання суду на те, що ДПІ у м. Бориславі порушено п.п. 15.4.2 п. 15.4 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки підпункт 15.4.2 ст. 15 вказаного Закону, встановлює правила продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених податків і не стосується визначення кола суб"єктів відповідальності за порушення податкового законодавства.

Представник позивача у поданому відзиві заперечив проти доводів апелянта, просив постанову суду залишити без змін, як таку, що прийнята з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив, заслухавши апелянта, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

За результатами проведеної ДПІ в м. Бориславі планової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності Львівського обласного фонду благодійної допомоги "Хевра" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2003р. по 31.12.2005р. (Акт №118/23-2/25253379 від 22.05.2006р.) прийнято податкове повідомлення- рішення № 0000162381/0, яким визначено до сплати 205,34 грв. за порушення п. 3.2 ст. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та податкове повідомлення № 0000031740/0, яким визначено до сплати 164,25 грв. за порушення п.п 6.3.2 ст. 6 Закону України «про податок з доходів фізичних осіб».

Актом зафіксовано, що в порушення п.п. 6.3.2. п. 6.3. ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивачем занижено нарахування та сплату податку з доходів фізичних осіб в сумі 54,75 грн., а також порушення норм обігу готівки.

Із висновками податкового органу викладених в акті перевірки, колегія суддів не може погодитися, так як відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України,- аміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правим здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є спеціальним законом, що регулює податкові відносини і саме його норми повині застосовуватись при вирішені даного спору.

Колегія погоджується із доводами позивача, що норми п. 5.3.1. "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", на який посилається апелянт як на нормативний акт, що має переважну юридичну силу при вирішенні даних правовідносин, відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців та керівників підприємств, а не на юридичну особу, а згідно з п.п.15.4.2. п. 15.4. ст. 15 Закону України 2181 поширюється на посадових осіб юридичної особи, у разі коли протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести податковий облік звітність.

Щодо податкового повідомлення- рішення від 31.05.06 № 0000031740/0, то позивач, зазначеними доводами у відзиві на апеляційну скаргу та наявні матеріали справи не спростовують відсутності факту порушення, за яке даним податковим повідомленням- рішенням нараховано 164,25 грв. податку з доходів фізичних осіб.

Колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, постанова прийнята з дотриманням вимог матеріального права, що свідчить про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205 п.7 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України, Львівський апеляційний господарський суд

Ухвалив:

Постанову господарського суду Львівської області від 06.09.06 у справі № 5/1359-19/235А залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Суддя-доповідач Р. Марко

Судді С. Бойко

Т. Бонк