Вирок № 56131172, 25.02.2016, Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 285/1918/15-к

Провадження № 1-кп/273/10/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Михалюка О. П. при секретарі судових засідань Миронюк Л.К., з участю прокурора Молота Д.А., обвинуваченого ОСОБА_2, його захисника -адвоката Шкодяка І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка кримінальне провадження № 42014060360000238 по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Артемівськ Красноярського краю Російської Федерації, громадянина України, українця, з базовою вищою освітою , одруженого , військовозобов'язаного, працюючого інженером -технологом Шепетівського комунального підприємства водопровідно- каналізаційного господарства , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 раніше не судимого,

за ч. 2 ст. 425 КК України,

в с т а н о в и в:

21 серпня 2014 року наказом командира військової частини А0409 (польова пошта В2731) №104 капітана ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини та призначено на посаду командира розвідувального взводу 4 механізованого батальйону, а відповідно до ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», останній вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до ст. ст. 19, 65, 68 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 30, 35, 37, 59, 119, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, капітан ОСОБА_2 зобов'язаний свято і непорушно додержуватися вимог Конституції України, законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати та виконувати свої службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, відповідає за бойову готовність взводу, успішне виконання бойових завдань, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну особового складу взводу, проводити роботу щодо запобігання надзвичайним подіям і злочинам серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини, стежити за додержанням заходів безпеки на заняттях, стрільбах, навчаннях і під час роботи з технікою та озброєнням, тобто ОСОБА_2 постійно обіймає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, а тому є військовою службовою особою.

Відповідно до вимог ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів, умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників до підлеглих без приниження їх особистої гідності, та зобов'язує додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, наказів командирів.

Відповідно до додатку №1 до Курсу стрільб зі стрілецької зброї та бойових машин, затвердженого наказом начальника Генерального штабу- Головнокомандувача Збройних Сил України №44 від 01.04.2009 року , капітан ОСОБА_2, як керівник стрільб на ділянці №3, повинен знати вимоги Інструкції із заходів безпеки полігона у частині, що його стосується, довести вимоги безпеки, особливо сигнали припинення вогню, та перевірити їх знання тими, хто навчається; спостерігати за порядком виконання вправ стрільб тими, хто стріляє, керувати показом цілей; вимагати суворого дотримання вимог безпеки та Курсу стрільб усім особовим складом, що перебуває на ділянці; у разі порушення вимог безпеки, появи на мішеневому полі людей, машин або тварин, виникнення пожежі на мішеневому полі, появи візуального сигналу білого кольору на командному пункті (бліндажі, укритті) або в іншому випадку, передбаченому Інструкцією із заходів безпеки полігона, негайно подати сигнал "Відбій", замінити візуальний сигнал на дільничному пункті управління (командному пункті) і вжити заходів щодо припинення стрільби.

Крім того, відповідно до п.п. 1.3, 1.8, 2.5 Курсу стрільб зі стрілецької зброї та бойових машин, затвердженого наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України №44 від 01.04.2009 року , до виконання вправ стрільб допускаються лише ті військовослужбовці, які вивчили матеріальну частину озброєння (зброї) та боєприпасів, вимоги безпеки, основи і правила стрільби, умови вправи та склали залік: військовослужбовці, які не склали залік до стрільби не допускаються, а капітан ОСОБА_2, перед початком виконання заняття, як командир підрозділу, зобов'язаний перевірити знання кожним, хто навчається, основних положень курсу стрільб, умов вправи, що виконується, та вимог безпеки під час стрільби.

Однак, капітан ОСОБА_2. під час проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, будучи військовою службовою особою, недбало поставився до служби, що спричинило тяжкі наслідки, а саме.

Так, 20 листопада 2014 року командиром військової частини А0409 (польова пошта В2731) видано наказ №1218 «Про організацію проведення занять з тактичної (тактико-спеціальної) підготовки та забезпечення виконання вимог безпеки», відповідно до якого 26 листопада 2014 року на військовому полігоні військової частини А0409 (с. Олександрівка) призначалось проведення навчальних стрільб з особовим складом вказаної військової частини, в тому числі розвідувальним взводом 4-го механізованого батальйону на ділянці №3, керівником стрільб на якій призначено капітана ОСОБА_2

26 листопада 2014 року капітан ОСОБА_2, перебуваючи на території військового полігону військової частини А0409, розташованого в с. Олександрівка Новоград-Волинського району Житомирської області, в порушення ст. ст. 19, 65, 68 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 30, 35, 37, 59, 119, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. З, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.п. 1.3, 1.8, 2.5, Додатку №1 Курсу стрільб зі стрілецької зброї та бойових машин, затвердженого наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України №44 від 01.04.2009 року , без дотримання відповідних вимог техніки безпеки та проведення інструктажів, без перевірки знань основних положень курсу стрільб, умов вправи та вимог безпеки під час стрільби, в порушення встановленого порядку залучення осіб до виконання навчальних вправ з вогнепальною зброєю, допустив цивільну особу - ОСОБА_4, який не знав вимог техніки безпеки, до ділянки №3 військового полігону військової частини А0409 та участі у виконанні навчальної вправи «Тактико-спеціальні навчання зі взводом» з вогнепальною зброєю групою розвідувального взводу 4-го механізованого батальйону військової частини А0409.

В ході виконання вправи, капітан ОСОБА_2, усвідомлюючи факт незаконного перебування ОСОБА_4 на ділянці №3, виконання вправи не припинив, сигнал «Відбій» не подав, заходів по припиненню стрільби не вжив.

Внаслідок вказаного недбалого ставлення до служби капітаном ОСОБА_2, під час виконання вправи «Тактико-спеціальні навчання зі взводом», через випадкову втрату рівноваги та падіння молодшим сержантом ОСОБА_5, в ході чого ним було здійснено постріл з автомату АКМС, яким спричинено тілесне ушкодження ОСОБА_4 у виді вогнепального наскрізного кульового поранення грудної клітини та лівого плеча з ушкодженням м'яких тканин грудної клітини, ребер, легень, плечеголовного стовбура, м'яких тканин лівого плеча, лівої плечової кістки, від якого, в подальшому настала смерть ОСОБА_4

Обвинувачений ОСОБА_2 вину в судовому засіданні у вчиненому злочині не визнав і показав, що дійсно він був мобілізований до лав Збройних Сил України в зв»язку із подіями на сході країни . При цьому він був зарахований до військової частини А 0409 у серпні 2014 року та призначений на посаду командира розвідувального взводу, мав військове звання капітан . При цьому він багато часу проводив на полігоні в с. Олександрівка Новоград-Волинського району на тренуваннях і навчаннях . Там він познайомився із ОСОБА_6 , його представив виконуючий обов»язки командира батальйону . Він його сприймав як військового , при чому у званні полковника . 26 листопада 2014 року ОСОБА_6 прийшов на полігон із молодим чоловіком, який був у військовій формі , як потім він дізнався, що то був ОСОБА_4. Він запитав ОСОБА_6 про те, хто це за чоловік. Той відповів про те, що це військовий. Так він його і сприйняв , а більше на полігоні запитати не було у кого. Того дня , тобто 26 листопада 2014 року перед зайняттями на полігоні він провів інструктаж із підлеглими бійцями, зайняття і стрільби проводились на ділянці № 3 . ОСОБА_6 і ОСОБА_4 інструктажу не проводив і не мав наміру проводити. В той час, коли ОСОБА_4 почав розбирати та збирати автомат, пішов до вишки, де вели стрільбу снайпера. Коли знаходився там, почув крики про пораненого на його ділянці . Повернувшись, дізнався про отримання вогнепального поранення ОСОБА_4, від якого той помер.

Своєї вини не визнає із-за того , що фактично керівником навчань та тренувань він вважав полковника ОСОБА_6, той віддавав накази і ставив ті чи інші завдання . Тому він виконував його накази як старшого. Він не є кадровим військовим , не мав необхідного військового досвіду та відповідної освіти, а працював у комунальній сфері.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_2 вини у недбалому ставленні до військової служби , що спричинило тяжкі наслідки, не визнав, його вина повністю підтверджується доказами, які були досліджені у судовому засіданні у їх аналізі та співставленні. Суд розцінює невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_7 у вчиненні злочину як намагання останнього уникнути відповідальності за вчинене .

Так, вина обвинуваченого ОСОБА_2 підтверджується:

- показаннями потерпілої ОСОБА_8 про те, що за її проханням 26 листопада 2014 року до неї зателефонував ОСОБА_6 , з яким вона була знайома біля одного тижня, і повідомив , що може взяти її сина ОСОБА_4 на полігон , щоб він подивився як тренуються там бійці і що він не має таких навиків та знань, а тому не придатний для участі у бойових діях в зоні АТО. Її син не був військовослужбовцем, він не служив, але був патріотом країни і мав бажання піти добровольцем служити в зону АТО, захищати країну , а тому поїхав та опинився на полігоні в с. Олександрівка Новоград-Волинського району. Перед цим він проходив навчання у м. Вінниці в учбовому центрі два місяці. При цьому ОСОБА_6 бувший кадровий військовий із багатим досвідом , який вже покинув службу. В подальшому вона дізналась, що його сина ОСОБА_4 на полігоні було поранено, від отриманого поранення він помер.

- показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що із серпня 2014 року він проходив службу у розвідувальному підрозділі , в тому числі 26 листопада 2014 року. Командиром взводу був ОСОБА_2 В той день на полігоні в с. Олександрівка Новоград-Волинського району були зайняття із бійцями , в тому числі і його взводу на ділянці № 3 , виконувались різні вправи, також застосовувалась вогнепальна зброя, стрільби здійснювались бойовими патронами. При цьому із ними ( тобто бійцями) )був , як потім він дізнався , ОСОБА_4, якого до цього він не знав його. Він також не знав, що той був цивільною особою . ОСОБА_4 також приймав участь у тренуванні, виконував деякі вправи. Він розбирав і складав автомат, але у нього погано виходило. Також з ними був ОСОБА_6, якого він вважав , що це військовий , інструктор. Більше наказів в ході тренувань віддавав саме ОСОБА_6 , а не ОСОБА_2 В ході виконання однієї із вправ він спіткнувся і впав, відстань між ним і ОСОБА_4 була приблизно 10 метрів , той був відносно нього дещо зліва. В цей час , враховуючи ту обставину , що спіткнувся і падаючи, нажав на спусковий гачок автомата , і так здійснив постріл. Саме в цей час ОСОБА_4 подав рукою сигнал про своє поранення.

- показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що він працював на посаді чергового на полігоні в с. Олександрівка Новоград-Волинського району, в тому числі був на чергуванні 26 листопада 2014 року . В той день до КПП полігону приїхало два автомобілі , одним приїхав ОСОБА_6, а іншим - цивільна особа. Начальник полігона ОСОБА_11 дав вказівку запустити ці автомобілі на полігон . Тому він їх пропустив, не перевіряючи. ОСОБА_6 знав і раніше, він був військовим, служив в тому числі в м. Новограді-Волинському. Коли у країні була оголошена мобілізація, він з»явився знову на службі.

-показаннями свідка ОСОБА_10 про те, що він 26 листопада 2014 року разом із ОСОБА_4 приїхали в с. Олександрівка на військовий полігон . Сам він надавав методичну допомогу взводам розвідки, бійці яких там тренувались. На той час він вже не працював, не перебував на військовій службі , звільнився у 2012 році. З командуванням військової частини було погоджено його перебування на полігоні і ціль такого перебування. Безпосередньо на полігон він проїхав із дозволу начальника полігону. Тому в той день, 26 листопада 2014 року на полігоні він та ОСОБА_4 були цивільними особами. Йому ніхто ніякого інструктажу не проводив і не доводив, також ОСОБА_4 він не доводився під розписку. Безпосереднього перед зайняттями він провів бесіду із ОСОБА_4, той був патріотом , бажав воювати в зоні АТО, але рівень його підготовки був низьким . Під час тренувань він був у групі ОСОБА_5, останній спіткнувся, тому вистрілив і таким чином спричинив вогнепальне поранення ОСОБА_4 Хто був відповідальним за стрільби 26 листопада 2014 року , йому невідомо , але він ним не був.

-показаннями свідка ОСОБА_11 про те, що станом на 26 листопада 2014 року він був на посаді начальника полігону в с. Олександрівка Новоград-Волинського району, тому був відповідальним за нього, за все, що там відбувалось. Але на тій чи іншій ділянці стрільб , де вони відбувались , несе всю повноту відповідальності безпосередній керівник. 26 листопада 2014 року знаходився в кімнаті чергового полігону . В той день до полігону приїхав бувший військовий та цивільна особа. По частині був усний наказ про задіяння для навчання військовослужбовців пенсіонерів ( бувших військових) . Таким був і ОСОБА_10, який неодноразово приїзджав на полігон для проведення занять із бійцями. Ніякого письмового наказу щодо ОСОБА_10 не було. ОСОБА_10 в той день сказав, що цивільна особа , тобто ОСОБА_4, з ним. Тому він діяв згідно вищевказаного усного наказу і дав вказівку їх пропустити на полігон. Саме по ОСОБА_4 ніяких наказів про допуск його на полігон , в тому числі усних, не було. Про нещасний випадок на полігоні йому повідомив начальник стрільб ОСОБА_12.

- показаннями свідка ОСОБА_12 про те, що 26 листопада 2014 року він був керівником стрільб на військовому полігоні в с. Олександрівка Новоград-Волинського району . Капітан ОСОБА_2 був старшим на ділянці стрільб № 3 , саме він і був відповідальним за безпеку при їх проведенні. Якби були дані, що на полігоні знаходиться цивільна особа , вона мала б бути виставлена за його межі. ОСОБА_2 мав би перевірити законність знаходження ОСОБА_4 на полігоні під час тренувань.

-показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що в листопаді 2014 року він служив у взводі розвідки четвертого батальйону. 26 листопада 2014 року був на полігоні в с. Олександрівка Новоград-Волинського району . Перед проведення занять всі бійці прослухали інструктаж по безпеці, який проводив капітан ОСОБА_2 Також був присутній ОСОБА_10, інструктор , який йому ніяких вказівок не давав. Старшим однієї із груп був ОСОБА_5. На момент пострілу , від якого отримав вогнепальне поранення незнайомий йому чоловік , він був попереду його, а ОСОБА_5 був за ним дальше.

Також вина підтверджується наступними доказами :

- згідно із даними протоколу огляду місця події від 26 листопада 2014 року та доданої фототаблиці на ділянці № 3 військового полігону с. Олександрівка Новоград-Волинського району Житомирської області було виявлено труп громадянина ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 із тілесними ушкодженнями, які схожі на вогнепальні поранення, а також виявлено та вилучено стріляні гільзи від 7, 62 мм патронів та автомат АКМ-С ( Т. 2 а.с. 12-15, 22-29).

- у відповідності до даних висновку судово-медичної експертизи від 28 січня 2015 року № 258 смерть ОСОБА_14 настала від вогнепального наскрізного кульового поранення грудної клітини та лівого плеча з ушкодженням м'яких тканин грудної клітини , ребер, легень, плечеголовного стовбура, м»яких тканин лівого плеча , лівої плечової кістки, яке супроводжувалось гострою крововтратою ( Т. 2 а.с.34-37).

- згідно із висновком судово-балістичної експертизи № 1 /1409 від 10 квітня 2015 року представлений для дослідження автомат є автоматом АКМ-С , серії НОМЕР_1 калібру 7, 62 мм, який виготовлено промисловим способом, та є справним і придатним для стрільби , постріли з якого без натиснення на спусковий гачок не можливі ; один із патронів 7, 62 мм калібру одна із якого наданих на дослідження гільз , відстріляний з наданого на дослідження автомата АКМ-С серії НОМЕР_1 ( Т. 2 а.с. 47-53),

- даними протоколу проведення слідчого експерименту з участю свідка ОСОБА_5 із наданою фототаблицею , згідно яких останній на місці ( ділянці № 3 військового полігону с. Олександрівка Новоград-Волинського району ) показав та пояснив, як виконувалась вправа із застосуванням вогнепальної зброї , до якої була допущена цивільна особа ОСОБА_14, в ході виконання якої він, спіткнувшись і падаючи здійснив випадковий постріл ( Т. 2 а.с. 58-64)

- даними висновку комплексної судово -хімічної та трасологічної експертизи від 15.05.2015 року № 10/56 , згідно яких на поверхні бушлата , який було вилучено у ОСОБА_14, виявлено нітрит-іони , наявність яких може бути спричинена в тому числі і пострілом ( Т. 2 а.с. 79-88)

- згідно наказу командира військової частини - польова пошта В 2731 від 20 листопада 2014 року № 1218 в період з 24 по 28 листопада 2014 року наказано провести заняття з тактичної підготовки з особовим складом розвідувального взводу , керівником занять призначено командира взводу ОСОБА_2 ( Т. 2 а.с. 123, 142-143)

- саме командиром розвідувального взводу капітаном ОСОБА_2 на виконання наказу командира військової частини - польова пошта В 2731 від 20 листопада 2014 року № 1218 було складено план проведення занять з розвідувальним взводом , з якого вбачається, що саме останній виконував всі організаційні та управлінські функції під час запланованих занять, а не хто інший ( Т. 2 а.с. 120-122). Вказані обставини також підтверджуються копією розробленого плану стрільб групи в нальоті , який підписано саме командиром розвідувального взводу капітаном ОСОБА_2 ( а.с. 165-166)

- у відповідності до висновків службового розслідування по факту загибелі ОСОБА_4 від 10 грудня 2014 року , яке було проведено у військовій частині польова пошта В 2731, загибель останнього є наслідком випадкового пострілу під час проведення тактичних стрільб з боку ОСОБА_5 ( Т. 2 а.с. 134-138).

Враховуючи наявність вищевказаних досліджених та проаналізованих судом доказів , якими підтверджується вина обвинуваченого ОСОБА_2 у недбалому ставленні до військової служби, що спричинило тяжкі наслідки, суд критично оцінює показання останнього щодо невизнання своєї вини , а також не бере до уваги з цих же підстав висновки та дослідження, які проведені полковником ОСОБА_15 щодо обставин справи від 17 листопада 2015 року ( Т . 2 а.с. 59-62).

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за частиною 2 ст. 425 КК України, які виразились у недбалому ставленні військової службової особи до служби, що спричинило тяжкі наслідки.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує вимоги ст. 65 КК України.

Обставин, які обтяжують чи пом»якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, по справі не виявлено.

Крім того , обвинувачений ОСОБА_2 вчинив тяжкий необережний злочин , характеризується за місцем проходження служби та роботи виключно позитивно , раніше не судимий, він є учасником бойових дій , брав участь у проведенні антитерористичної операції на сході країни, має відповідні бойові відзнаки, також має передпенсійний вік, хворіє . Крім цього суд враховує протиправну поведінку потерпілої ОСОБА_8, яка своїми діями ( щодо її прохання взяти на полігон свого сина) сприяла незаконному знаходженню ОСОБА_4, тобто цивільної особи, на військовому полігоні.

Тому суд , враховуючи всі зазначені обставини в сукупності, вважає за необхідне призначити для обвинуваченого покарання у виді позбавлення волі мінімального терміну та застосувати до покарання ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Речовий доказ - автомат АКМ-С серії НОМЕР_1 та гільзу від 7 , 62 мм проміжного патрону зразка 1943 року , що знаходяться на відповідальному зберіганні у військовій частині - польова пошта В 2731 , необхідно залишити у вказаній частині та знищити ( гільзу ) , відповідно; бушлат, що знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів військової прокуратури Житомирського гарнізону - необхідно знищити .

Судові витрати за проведення експертиз підлягають стягненню із ОСОБА_2 на користь держави.

Щодо клопотання потерпілої ОСОБА_8 про стягнення витрат, які понесла вона в зв»язку із явкою у судові засідання , то суд вважає, що у їх стягненні необхідно відмовити , так як такі витрати стягуються на підставі ст. 124 КПК України, якщо вони документально підтверджені. Будь-яких документальних підтверджень понесених витрат саме на 1000 грн. нею не надано, обвинуваченим також заперечується можливість задоволення клопотання про їх стягнення.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 425 КК України і призначити покарання за цим законом - 3 ( три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням , якщо він протягом іспитового строку в два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти кримінально- виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи , не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально- виконавчої інспекції.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Речові докази - автомат АКМ-С серії НОМЕР_1 та гільзу від 7 , 62 мм проміжного патрону зразка 1943 року , що знаходяться на відповідальному зберіганні у військовій частині - польова пошта В 2731 , залишити у вказаній частині та знищити ( гільзу ) , відповідно; бушлат, що знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів військової прокуратури Житомирського гарнізону - знищити .

Стягнути із ОСОБА_2 судові витрати за проведення судово- балістичної та комплексної судово-хімічної та трасологічної експертиз, всього 1967 (одна тисяча дев»ятсот шістдесят сім ) грн. 44 коп. ( 738,64+1228,80) на користь держави ( одержувач УДКСУ у м. Житомирі (м. Житомир), банк отримувача: ГУДКУ у Житомирській області; МФО 811039 , код ЗКПО 38035726, р/р 31117115700002) .

В задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_8 у стягненні понесених нею процесуальних витрат в сумі 1000 грн. відмовити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з часу його проголошення через Баранівський районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом про відхилення апеляційної скарги.

Суддя: О.П.Михалюк